Що уразили? Загалом за минулий рік вдалося атакувати 15 російських авіабортів, а саме — 11 винищувачів і бомбардувальників (Су-30СМ, Су-34, Су-27, Су-24, МіГ-31); три гелікоптери (Мі-28, Мі-26, Мі-8) та один транспортний літак Ан-26. Разом із технікою на аеродромах згоріли склади з боєприпасами та пальним.

Фото: СБУ

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Серія складається із чотирьох марок, які присвячені зимовим видам спорту: фігурному катанню, біатлону, санному спорту та фристайлу. Автор та художник марок — Володимир Таран. Церемонія спеціального погашення відбулася в Олімпійському домі за участю керівництва Укрпошти, Мінмолодьспорту, Національного олімпійського комітету України, а також олімпійської чемпіонки-біатлоністки Олени Підгрушної. До події долучилися 46 спортсменів, які будуть представляти Україну в 11 видах спорту.

Тираж поштового блоку становитиме 55 200 примірників. Придбати марки можна у відділеннях Укрпошти, так і онлайн у Поштовому маркеті.

Де дивитися прямий ефір? З 4 по 22 лютого трансляцію зимової Олімпіади можна буде переглянути на «Суспільне Спорт», а також на регіональних каналах «Суспільного».

Фото: Укрпошта

Що передувало? 22 січня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що тримання Тандира під вартою протягом двох з половиною років без розгляду альтернативних запобіжних заходів — це порушення європейських стандартів свободи та безпеки.

ЄСПЛ зобов’язав Україну сплатити Тандиру 2100 євро компенсації моральної шкоди та 250 євро відшкодування судових витрат.

Контекст. У ніч на 26 травня 2023 року Тандир наїхав на блокпості у Києві та збив нацгвардійця. Від отриманих травм 23-річний військовослужбовець загинув. 

Тандир відмовився здавати аналізи на вміст алкоголю та наркотиків. За клопотанням прокуратури суд дозволив примусове відібрання біологічних зразків у судді. Проте досі невідомо, чи був суддя у стані алкогольного спʼяніння, коли перебував за кермом.

Водночас у Державному бюро розслідувань відкрили справу за порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, і при цьому спричинили смерть потерпілого. Пізніше Тандиру оголосили про підозру за фактом вчинення смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Фото: «Суспільне»

Що відомо? За словами NASA, учасники конкурсу повинні створити план харчування для екіпажу на Марсі, а також харчові системи, які використовують різні джерела їжі та технології.

Конкурс відбувається на глобальному рівні. Проте грошову винагороду — 750 тисяч доларів США може отримати лише команда із США. Міжнародні команди змагатимуться лише за престиж та визнання на світовому рівні.

Що відомо? За словами пам’яткоохоронця Дмитра Перова, 27 січня містяни й активісти помітили ремонтні роботи на території садиби. Згодом він повідомив, що інтер’єри будівлі вже знищені та частково вивезені, а частину конструкцій склали в мішки на території садиби.

Що передувало? Восени 2025 року ДОКС представив проєкт реставрації садиби, який передбачав демонтаж дерев’яних віконниць, декору та зміну кольору фасаду будівлі. За словами пам’яткоохоронця, інвестор також пропонував розібрати дах і всі внутрішні перекриття — фактично залишивши від пам’ятки лише зовнішні стіни, а всередині облаштувати сучасний відкритий простір.

Що кажуть в КМДА? У ДОКС запевняють, що жодних будівельних робіт на об’єкті зараз не проводять. За їхніми словами, те, що активісти сприйняли як розбирання садиби, насправді є прибиранням території та інженерними роботами для обстеження будівлі.

Також в департаменті наголошують, що статус пам’ятки не змінювався, землю під забудову не передавали. Будівля, за їхніми словами, надалі перебуває у власності міста та на балансі комунального підприємства «Київський науково-методичний центр».

Довідка. Будівлю вважають найстарішою садибою на Андріївському узвозі. Її побудували в 1846 році. До 2025 року там працювало кафе «Під липою», відоме багатьом киянам. Згодом заклад закрили, а орендарів виселили. У КМДА тоді пояснили це аварійним станом споруди.

Фото: Дмитро Перов

Про що «2000 метрів до Андріївки»? Фільм розповідає про події українського контрнаступу на Бахмутському напрямку у 2023 році. Українські військові повинні подолати укріплений ліс, щоб деокупувати село Андріївка. Разом із військовими — Мстислав Чернов та фотограф Олександр Бабенко, які документують усі події на камеру.

Про BAFTA. BAFTA — це щорічна нагорода Британської академії телебачення та кіномистецтва. Заснована у 1947 році й вважається британським аналогом американського «Оскара».

Нагадаємо. Раніше цього року режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США. Церемонія нагородження відбудеться 7 лютого.

Фото: Instagram

Що ще уразили? На тимчасово окупованих територіях Донеччини Сили оборони атакували зосередження живої сили, а також пункт управління БпЛА росіян в районі Великої Новосілки.

Також уразили склад боєприпасів армії РФ на Луганщині, зосередження живої сили в районі Гуляйполя Запорізької області та пункт управління батальйону в районі Березового на Дніпропетровщині.

Колись Микола займався біатлоном — зимовим видом спорту, який поєднує лижні перегони та стрільбу. Для втілення своєї мрії військовий вирушив до Буковелю з командою Центру UNBROKEN.

«Не треба боятися, треба просто спробувати. Я впевнений, що в мене все має вийти. Навіть якщо падатиму — то завжди можна встати та спробувати ще раз!», — військовий поділився своєю мотивацією перед поїздкою.

Як здійснилася мрія? На шляху до мрії першим випробуванням для Миколи стало спорядження, адже з протезами його одягнути нелегко. Далі — військовий самотужки здолав відстань до спуску та проїхав кілька метрів. Попри постійний тиск на кукси — ампутовані частини нижніх кінцівок — Микола жодного разу не впав.

Згодом він пересів на адаптивні лижі та з допомогою професійного інструктора на швидкості проїхався найскладнішими маршрутами гірськолижних трас. Військовий каже, що обов’язково ще стане на лижі, можливо, навіть цього сезону.

«Адреналін. Я відчував такий адреналін. Це було круто! Така швидкість… Я рекомендую всім пробувати!», — поділився враженнями захисник одразу після спуску.

Фото: надали організатори