Він додав, що минулої суботи виповнилося три роки з того часу, як ВООЗ вперше заявила про те, що глобальний спалах COVID-19 можна вважати пандемією.

«Це був знаменний момент, який привернув увагу світових ЗМІ. Однак, з точки зору ВООЗ, набагато важливіший момент настав за шість тижнів до цього — 30 січня 2020 року, коли я оголосив надзвичайний стан у сфері охорони здоров’я міжнародного значення. На той час було зареєстровано менше 100 випадків COVID-19 за межами Китаю, і не було повідомлень про смерть за межами Китаю», — сказав Тедрос Адханом Гебреїсус.

Також Гендиректор повідомив, що через 3 роки з моменту появи вірусу було офіційно зареєстровано майже 7 мільйонів смертей, хоча зрозуміло, що справжні показники набагато більші. Однак наразі є суттєве поліпшення, адже вперше щотижнева кількість зареєстрованих смертей нижча, ніж коли вперше використали слово «пандемія».

Крім того у ВООЗ зазначили, що історія початку пандемії досі залишається невідомою. На думку Гендиректора ВООЗ, причиною цього є відсутність співпраці з боку Китаю щодо обміну даними та результатами розслідування.

Фото: vsim.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цього сезону дрони почали використовувати для полегшення роботи та більш точних розрахунків, оскільки кити мають величезні розміри. Довжина горбатих китів може сягати 13-15 метрів, синіх — наближається до 30.

«Для більш точних розрахунків наш дрон оснащений додатковим лазерним альтіметром, який точніше, ніж бортовий, визначає відстань до цілі», — зазначає дослідниця НАНЦ Оксана Савенко.

Нові технології допомагають не тільки зрозуміти розмір і згодом вік китів, а й вивчити їхню поведінку. До прикладу, вчені не втручаючись дивляться, як кити вчать дитинчат самостійно харчуватися, як взаємодіють між собою в групі та під час полювання.

Фото: НАНЦ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як зазначили в релізі, радіобіологиня Олена Паренюк досліджує вплив радіації на бактерії, зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження. А біологиня Катерина Шаванова шукає шляхи для відновлення українських ґрунтів після бойових дій та підвищення врожайності на довоєнний рівень.

«Документальні відео охоплюють науковий шлях героїнь, а також інші сфери їхнього життя, наприклад, волонтерство та хобі. Олена та Катерина розкажуть про виклики та гендерні стереотипи в науці, власні перемоги та мрії», — додали автори.

У нових епізодах глядачі побачать кадри з деокупованого Чорнобиля та наслідки російської військової агресії на українських полях, а також дізнаються про плани на післявоєнний розвиток науки в нашій державі.

Переглянути другий сезон проєкту «Науковиці» можна за посиланням.

Фото: пресслужба Inscience

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Пулюй народився на Тернопільщині у 1845 році. Коли вступив у Тернопільську класичну гімназію, разом з двома своїми братами став одним зі співзасновників товариства української молоді «Громада». Навчався у Віденській греко-католицькій духовній семінарії, де познайомився з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким. У тандемі вони переклали Святе Письмо. Під час навчання у семінарії Пулюй зацікавився точними науками. Згодом вступив до Віденського університету, де з часом почав викладати.

Після публікації своїх статей  у «Доповідях Віденської академії наук» Іван Пулюй зацікавився електротехнікою. З 1884 року працював у Німецькій вищій технічній школі в Празі (станом на сьогодні Чеський технічний університет), де створив кафедру фізики та електротехніки. За п’ять років він став ректором цього навчального закладу. 

У Чехії Іван Пулюй дослідив X-промені й описав свої відкриття у наукових працях «Матеріял випромінюючих електродів» і «Променевий електродний матеріял і так званий четвертий стан речовини».  Це був 1896 рік. На той час «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені існувала вже 14 років. Після відкриття українського фізика про ці промені заговорив і німець Вільгельм Конрад Рентґен, який отримав першу Нобелівську премію з фізики. Є версія про те, що відкриття Івана Пулюя приписали Рентґенові через те, що X-промені не були ним вчасно запатентовані.

Український фізик збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію. У Чехії існує й до сьогодні багато електростанцій на змінному струмі, які спорудили під керівництвом Івана Пулюя. Саме він розробив систему празьких електричних трамваїв і запустив перший з них. Пулюй удосконалив телефон і першим у світі дослідив неонове світло. А також налагодив промислове виробництво люмінесцентних ламп власної конструкції. Окрім цього, чоловік знав 15 мов, переклав українською Біблію та Псалтир, мав 15 дітей.

Текст підготувала Олександра Фененко

Фото: hromadske.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Важливою знахідкою стало «патологічне яйце» — тобто яйце з багатьма шкаралупами. Це перше виявлене яйце рептилії з такою особливістю, тож знахідка допоможе у подальших дослідженнях схожості рептилій і птахів.

Патологічні яйця виникають, коли тварина перебуває у стані стресу через несприятливі зовнішні обставини, наприклад, природні катаклізми: повені, зміни клімату тощо. Тоді ще невідкладене яйце повертається до яйцеклітини, і довкола нього формується інше, через що утворюється декілька шарів шкаралупи.

За словами вчених, залучених до розкопок, виявлений регіон кладок яєць також є найдовшою ділянкою гніздування динозаврів на сьогодні. Вік знахідок оцінюють в 67 мільйонів років, повідомляє Hindustan times.

Фото: pixabay.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цьогоріч як альтернативу ЗНО для випускників знову проведуть національний мультипредметний тест (НМТ), тепер у вдосконаленому форматі.

НМТ передбачатиме завдання з 3 предметів: обов’язково – українська мова та математика, один на вибір – історія України, іноземна мова, біологія, фізика чи хімія. Для складання тесту буде відведено 180 хвилин.

Для випускників, які перебувають за кордоном, але хочуть здобути вищу освіту в Україні, створять спеціальні екзаменаційні центри у багатьох країнах світу.

Фото: nus.org.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Допомогти відновити еластичність серцевого м’яза після інфаркту може білок тропоеластин. Його вважають білковим будівельним матеріалом. Тести на щурах  показали, що тропоеластин зменшує розмір рубця, а також зменшує його жорсткість завдяки збільшеному вмісту еластину. Про відкриття повідомляється на сайті Сіднейського університету.

«Те, що ми відкрили, подає велику надію. Ми сподіваємося продовжити розробку методу, щоб його можна було врешті-решт використовувати для лікування та покращення життя мільйонів пацієнтів із серцевою недостатністю по всьому світу», — зазначив старший автор дослідження Джеймс Чонґ.

Фото: bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Квадрокоптер-міношукач

17-річний студент Ігор Клименко розробив прототип дрона-міношукача, який допоможе військовим очищувати території. Про свій винахід хлопець розповів в інтерв’ю DOU.

Квадрокоптер проскановує попередньо задані території, знаходить міни й передає їхні координати саперам з точністю у кілька сантиметрів. Пристрій вміє шукати різні типи мін й дає користувачу підказку щодо безпечного методу розмінування. 

Мета дрона-міношукача — зробити розмінування територій швидким і безпечним для військових.

Перш ніж потрапити до військових, квадрокоптер має пройти експерименти в польових умовах і отримати сертифікацію.

Портативна зарядна станція 

Школяр Захар Щурко у 15 років створив власне портативне джерело живлення для військових. 

У своєму пості в Facebook він написав, що портативна станція заряджається від звичайної розетки, прикурювача в авто або сонячної панелі, що входить в комплект. 

Переваги Лео Energy — невеликий розмір й низька ціна в порівнянні з заводськими аналогами. З її допомогою військові можуть заряджати телефони, квадрокоптери, рації, ноутбуки й іншу техніку.

Зараз хлопець збирає кошти, щоб передати ЗСУ якомога більше зарядних станцій.

Багі «Tyrex»

Особливу модель багі зібрав студент технічного училища Тарас Януш. Львівська обласна державна адміністрація розповіла в  Facebook, що хлопець адаптував всюдихідний автомобіль, аби він краще відповідав потребам армії. 

Нова розробка дозволить військовим швидко пересуватися важкопрохідними ділянками й виконувати маневри. Багі «Tyrex» вже протестували й передадуть на фронт. 

Дрон-розвідник

Дрон для розвідки територій сконструював школяр Юрій Тумир. Про винахід хлопця повідомив у Facebook Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. 

Коптер літає на попередньо задану територію або керується пультом. Під час польоту військові одягають окуляри віртуальної реальності й бачать зображення з камери пристрою. 

Окрім розвідки, дрон обладнаний металошукачем і може допомагати військовим в розмінуванні територій. Координати й тип мін квадрокоптер надсилатиме в додаток для саперів. Поки дрон-розвідник не проходив справжніх випробувань.

 Маячки для пошуку людей

Студент-радіотехнік Владислав Присяжний винайшов маячки, що допоможуть рятувальникам знаходити людей під завалами. Принцип роботи приладу, студент пояснив в інтерв’ю вінницькому медіа «20 хвилин». Мініатюрні ультразвукові маячки видають гучні звуки, які чути з глибини 10 метрів. 

Щоб подати сигнал рятувальникам, людині потрібно натиснути кнопку і маячок безперестанку пищатиме близько 12 годин. Його ультразвук люди чують на великій відстані.

Владислав виготовляє маячки разом зі своїми друзями в університеті й безплатно роздає їх мешканцям Києва та Миколаєва через волонтерів.

Фото: dev.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Героїнями двох нових епізодів стануть радіобіологиня Олена Паренюк, яка досліджує бактерії в Чорнобильській зоні відчуження, та біологиня Катерина Шаванова, яка працює, зокрема, над знаходженням шляхів для відновлення українських ґрунтів після бойових дій та повернення врожайності на довоєнний рівень. Учені розкажуть про свій шлях у науці, роботу під час війни та стереотипи, з якими вони зіштовхуються. 

Проєкт має на меті зробити науковиць помітними для суспільства та продемонтрувати важливість науки у воєнний час. Серія документальних відео покликана надихнути дівчат і жінок будувати кар’єру у STEM-спеціальностях.

Прем’єра другого сезону відбудеться наприкінці січня на ютуб-каналі «Inscience».

Фото: пресслужба ГО «Inscience»

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики