Зокрема, в артбуці зібрано вірші, що стали піснями таких музикантів: Святослав Вакарчук, гурт «Kozak System», «ТНМК», «ДахаБраха», «DakhDaughters» та інші. Книжка матиме тканинну обкладинку з QR-кодом, за яким можна послухати відеопрезентацію особисто від Жадана. Прибуток від продажів у видавництві обіцяють передати на підтримку ЗСУ.

Також у «Ковчезі» зазначають, що «звучатиме» й сама книжка:

• кілька шарів рисового паперу нагадуватимуть шарудіння снігу в пісні «Сніг»;
• у пісні «Середні віки» через синю копірку можна буде залишити «сліди» людських гріхів на бароковій скульптурі Христа;
• у пісні «Вона» відірвати перфорований папір у ритмі гурту «Kozak system», аби побачити цитату з пісні;
• у тиші прочитати пальцями шрифтом Брайля назву пісні «Торкатись»

Перші 300 передзамовлень матимуть автограф Жадана.

Фото: kovcheh.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

До першої десятки щасливих країн, окрім Фінляндії, увійшли Данія, Ісландія, Ізраїль, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Швейцарія, Люксембург та Нова Зеландія. 

Торік Україна в цьому списку займала 98 позицію, а у сьогоднішньому звіті піднялась на 92 місце. 

Щоб визначити індекс щастя, науковці враховували такі критерії, як здоров’я, свобода, відсутність корупції, щедрість та інше. 

Окремо у звіті висловились щодо ситуації в Україні. Ді Ніве, один з науковців, наголосив, що добробут у нашій країні впав менше, ніж після подій у 2014 році. Він прокоментував це тим, що повномасштабне російське вторгнення сформувало нашу країну у націю. 

Фото: zn.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Становлення

Майбутня поетеса народилася на Київщині у родині вчителів. Згодом родина Костенків перебралася до Києва, де дівчина жила і навчалася на Трухановому острові. З 15 років писала власні вірші. За першою освітою Ліна — педагог. Другу освіту здобула у Московському літературному інституті. У шлюбі з одногрупником народила доньку Оксану, що нині викладає українську у Римському університеті. У другому шлюбі зʼявився син Василь, який зараз працює програмістом.

Шістдесятництво

Ліна Костенко була однією з найпримітніших молодих поетес на межі 1950-1960-х років. Її збірки «Проміння землі» та «Вітрила» одразу привернули інтерес аудиторії й критиків, а збірка «Мандрівки серця» засвідчила її успіх. З 1961-го її почали критикувати за «аполітичність», а далі секретар ЦК КПУ з ідеології заявив, що її «викрутаси зі словами», як і «викрутаси» Драча й Вінграновського, «неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору». Багато років її вірші не публікували, адже Ліна потрапила до «чорних списків» аж до виходу історичного роману у віршах «Маруся Чурай», за який авторка отримала Шевченківську премію.

Сучасність

Ліна Костенко продовжує творити — її поема «Берестечко» розійшлася тиражем 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце» мала 5 тис. примірників. У 2010 році її перший роман «Записки українського самашедшого» викликав ажіотаж та тимчасовий дефіцит у книгарнях. Поетеса свого часу відмовилася від звання Героя України – «політичної біжутерії не ношу». Ліна Костенко пережила Голодомор, Другу світову та сталінські репресії, а у 2015 році приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО», під час якої передавала на фронт збірки своїх поезій.

Текст підготувала Чубата Дарʼя

Фото: dovidka.biz.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Національна премія України імені Тараса Шевченка — це найвища державна нагорода України за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Першими лауреатами Шевченківської премії стали Олесь Гончар та Павло Тичина у 1962 році, але цього року навколо оголошення переможців відбувається низка публічних дискусій.

Що сталося? ­­­­

Незадовго до оголошення переможців премії голова комітету національної премії Юрій Макаров спільно з Міністерством культури та інформаційної політики, а також Офісом Президента вирішили доповнити конкурс новою номінацією «За внесок у перемогу», а оголошення результатів премії перенести на 22 травня (день перепоховання Тараса Шевченка). 

Таке імпульсивне рішення викликало критику в мережі і незгоду інших членів комітету. Згодом Юрій Макаров залишив свою посаду, а також заявив, що «тиску» на нього і його рішення з боку Офісу Президента не було.

«Упродовж нашої діяльності, починаючи з 2019 року, ми керувалися бажанням відновити репутацію Премії, позбавивши її радянського змісту і наповнивши актуальними сучасними сенсами, враховуючи мистецький рівень, новаторство та суспільну значимість поданих на здобуття Премії творів», — заявляє членкиня комітету, журналістка та письменниця Ірина Славінська.

Жінка та її колеги у спільній заяві наголосили, що ставляться з розумінням до ідей відзначити мистецькі твори, створені після 24 лютого 2022 року, але цей крок треба ретельно продумати і спланувати, спираючись на існуючі критерії та правила відбору до премії, щоб вибір лауреатів був прозорим і справедливим.

«У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу — і складають свої повноваження»,  — додає журналістка.

Заяву підписали: Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Євгеній Стасіневич.

Реакції від Офісу Президента чи Мінкульту на відставки членів Комітету ще немає. 

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Наразі вони співпрацюють з Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» в Києві.

«Перші внески ми спрямуємо на придбання народного вбрання, народних картин та ікон, давніх світлин. Другою чергою придивлятимемося до предметів традиційного народного побуту й обрядових атрибутів», — повідомляє команда проєкту.

Як обирають речі

Кураторка Аліна Божнюк вивчає пропозиції онлайн та бронює річ. Далі їх погоджують з науковими співробітниками музею щодо якості та цінності речі, потреби для колекції музею та об’єктивності ціни. Вже після — вони викуповують річ.

Як доєднатися

Проєкт можна підтримати підпискою на Patreon. Вартість — від 5 до 50 доларів.

Звітність

Команда «Спільного спадку» працює безоплатно та регулярно звітує про всі зібрані та витрачені кошти щомісяця. Звіт публікують на сайті ресурсу spadok.foundation та в соцмережах.

Окремо звітують про кожну придбану річ впродовж тижня після купівлі — додають фото, вказують місце придбання та вартість.

Фото: Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Саме за сприяння Hip Hop Saves Lives було створено трек та відповідне відео — запис доступний на ютубі.

Із текстом працювала: Ольга Гушул

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Шлях митця

Олекса Новаківський народився на Вінниччині. Навчався живопису в приватній школі Пилипа Клименка, а потім — у Краківській академії мистецтв. У той час Новаківський здобув багато досвіду, перебуваючи серед української інтелігенції та надихаючись культурним спадком Європи.

Потім Олекса переїжджає до села Могила, де знайомиться зі своєю дружиною Анною-Марією. Він намалював десятки картин з її зображенням. Найпоширеніші з них — «Пробудження», «Втрачені надії. Визволення». Крім цього, митець полюбляв малювати твори з релігійним спрямуванням, а саме — ікони.

Кожна картина Новаківського була наповнена глибоким сенсом та символікою, але незважаючи на це, Олекса вдало доносив сутність до своїх шанувальників. 

Життя у Львові

У 1911 році познайомився на виставці з митрополитом Андрієм Шептицьким, який став його покровителем. Шептицький запросив митця до Львова та зобов’язався допомогти йому. Олекса часто зображав на своїх картинах митрополита.

Період перебування художника у Львові припадає на часи Першої світової, тому в цей час можна побачити зміни в його творчості. Новаківський почав відтворювати у своїх творах князів Русі, серед яких — «Ярослав Мудрий» та інші. Ці картини мали великий дух патріотизму.

ВІдкриття Мистецької школи

Згодом Олекса перейшов до педагогіки та відкрив власну Мистецьку школу. Вона діяла близько 12 років та фінансувалась Шептицьким. Навчальний заклад був не схожим на інші з такими ж спрямуваннями. Він вирізнявся потужним викладацьким складом та чіткою культурною позицією. 

Останній твір

Улітку 1935-го року, перебуваючи у Карпатах, художник захворів та згодом помер.  У той час він працював над твором «Святоюрська Мадонна», яка мала б прикрашати святилище собору Святого Юра, але так і не завершив. 

Картини Олекси Новаківського після смерті перебували у його знайомих, а потім їх викупив професов Микола Мушинка. Лише в 1990-х рр. твори Новаківського були представлені в Україні та США. У 2016 році Мушинка подарував усі картини Національному музеєві у Львові. 

Фото: zbruc.eu

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

З початку російської агресії й особливо повномасштабного вторгнення з’явилося багато культурного продукту, який не може взяти участь в конкурсі через часові обмеження в публікації висунутих творів, що прописані в Положеннях Національної премії. Зараз у конкурсі представлені лише твори створені до початку повномасштабної війни.

«Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку», — пояснив рішення Юрій Макаров.

Вже оголосили прийом заявок на участь у додатковій номінації. ЇЇ переможців оголосять разом з іншими номінаціями 22 травня.

Нагадуємо, цього року вперше за час незалежності України, лауреатів Шевченківської премії не оголосили 9 березня, натомість повідомили нову дату — 22 травня, день перепоховання Кобзаря. 

Національна премія України імені Тараса Шевченка — найвища державна нагорода України за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Заснована 1961 року й присуджується в сімох номінаціях: література, літературознавство й мистецтвознавство, публіцистика й журналістика, музичне мистецтво, візуальні мистецтва, кіномистецтво, театральне мистецтво.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Перемогу оголосили наприкінці першого дня 60-ї міжнародної виставки «Bologna Book Fair», провідному у світі професійному ярмарку дитячих книжок.

Нагороду вручають щороку найкращим видавництвам з усього світу із шести географічних регіонів — Європи, Північної, Центральної та Південної Америки, Африки, Азії та Океанії. 

Авторка: Ольга Гушул

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики