Починаючи з 24 лютого, Російська Федерація пошкодила понад 2,6 тис. навчальних закладів на території України. 406 закладів зруйновані повністю. Про це повідомляє Міністерство освіти та науки України. Попри обстріли та руйнування, освітяни й відповідні організації намагаються підтримувати належний стан пошкоджених будівель.
Школи. У 2022-2023 навчальному році на учнів чекало багато важливих змін, пов’язаних з безпековими питаннями. Відтепер у закладі чи неподалік від нього обов’язково має бути добре обладнане сховище на випадок обстрілів. Освітній процес переривається під час оголошення повітряної тривоги й за можливості відновлюється у захищеному місці.
До початку навчального року уряд спільно з ЮНІСЕФ намагався відремонтувати якомога більшу кількість пошкоджених шкіл, однак організація навчання залежить від безпекової ситуації в тому чи іншому регіоні. За офіційною інформацією, 1 вересня 2022 р. до класів пішло 400 000 дітей.
Російська агресія стала причиною змін в навчальній програмі. У першу чергу йдеться про усунення творів російських письменників з плану світової літератури, а ще вдосконалення програм з історії, географії, основ здоров’я та фізичного виховання. Значної уваги нададуть розробці уроків, покликаних розповісти про правила безпеки: як дістатися до укриття, що робити під час обстрілу тощо. Предмет «Захист Вітчизни» доповнять окремим розділом, де дітей навчатимуть поводитися з мінами.
Університети. В Україні основний дохід університети отримують з оплати за навчання, яке здійснюється державою чи безпосередньо студентами. Проте обидва джерела фінансування скоротилися після початку повномасштабного вторгнення. Уряд скеровує левову частку бюджету на армію, тому вищим навчальним закладам доводиться шукати альтернативні засоби фінансування. На думку економістів Тетяни Дерюгіної та Маргарити Климак, українським ВНЗ варто встановлювати зв’язки з європейськими чи північноамериканськими університетами. Окрім цього, корисними в питанні збереження людського капіталу стануть дистанційні гранти та фундації для викладачів і студентів, які не здатні виїхати за кордон. Насамперед йдеться про військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років.
«Війна змусила вносити суттєві корективи у навчальний процес. У багатьох людей освіта відсунулася у пріоритетах, і це не могло не позначитись на якості процесу. Довелося пом’якшувати підсумкові вимоги, оскільки у студентів з’явилася маса своїх проблем, зокрема й психологічних, у декого весь час забирало волонтерство. З іншого боку, війна дала кожному, і студенту, і викладачу, суттєвий імпульс до максимального залучення в роботу, офіційну і неофіційну, оскільки виникла велика психологічна потреба бути частиною спільної справи.
Особисто мені довелося корегувати свої курси, враховуючи воєнний контекст. Наприклад, у моєму курсі для магістрів «Науково-популярна журналістика» ми розбирали, як висвітлювати для масової аудиторії складні технічні теми, як от біологічна, хімічна зброя. Більше уваги став приділяти темам, що стосуються вдосконалення навичок критичного мислення, фактчекінга, медіаграмотності», — Павло Александров, доцент кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.
На тлі війни збільшилася варіативність навчання за обміном для українських студентів. Деякі іноземні виші пропонують українцям знижки або стипендійні програми, що допомагає активніше долучатися до міжнародної освітньої спільноти. Попри це, освітяни не забувають про свою альма-матер у найважчі часи. Наприклад, студенти та викладачі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка допомагають усувати пошкодження корпусів після російських атак.
«Без змін не обійшлося. Під час перших місяців вторгнення я відчула, що викладачі стали більш лояльними та трішки пом’якшили вимоги, підлаштовувалися під наші потреби. Наразі я поки не займаюсь волонтерством. Мій максимум — це донати. Однак цього літа я долучилась до волонтерської організації «Будуємо Україну разом» і допомагала із будівництвом простору для переселенців у Стрию. Як тільки закінчиться наступний семестр, то я планую знову поїхати на один із БУР-таборів, та відбудовувати зруйновані росією українські міста», — Анастасія Зуєва, студентка.
«Значний вплив на освітній процес чинять повітряні тривоги, під час яких необхідно переривати заняття. Часто багато що не встигається. Для мене змінилося те, якими я іноді бачу своїх однокурсників чи викладачів. Усі ми люди, а події зараз такі, що часто неможливо стримати емоції — усе читається на обличчі. Це сильно на мене впливає, але потім ми всі збираємося з думками й продовжуємо працювати на перемогу. У межах університету я беру участь у великих благодійних проєктах та ініціативах. Зараз уся громадська діяльність спрямована на одне — допомагати українцям, як тільки можемо», — Вероніка Матвієнко, студентка.
Рятувальне коло «дистанційки». Досвід організації дистанційного навчання в часи пандемії коронавірусу допоміг українським садочкам, школам та університетам адаптуватися до роботи в умовах воєнного стану. Цей формат став найбільш поширеним, адже багато учнів/студентів та вчителів/викладачів переїхали або виїхали за кордон і не можуть фізично перебувати в одному місці.
Віддалений формат позитивно впливає на психологічний стан учасників освітнього процесу, тому що інколи під впливом поганих новин стає важче бути присутнім фізично на уроках чи парах. До того ж багато студентів та працівників освіти, керуючись бажанням допомогти своїй країні, займаються волонтерством, воюють на полі бою або ведуть іншу соціально важливу діяльність. Тому вони не можуть зараз приділяти навчанню стільки ж часу, як раніше.
«Війна очевидно, що вплинула на освітній процес. Якщо говорити про формат дистанційного навчання, то ми мали час оволодіти ним у період пандемії COVID-19. Перший семестр 2022-2023 ректорат ЛНУ імені Івана Франка запропонував провести у змішаному форматі. Це був виклик. Особливо у жовтні та листопаді, коли почастішали ракетні удари, а також через аварійне вимкнення світла.
Мої колеги з польських університетів дивувалися, як ми проводимо заняття в таких умовах, адже треба думати не лише за виклад матеріалу, але й безпеку студентів. Але ми витримали це. Мало того, показали, що освітній фронт — незламний. Я, особисто, навчилася мобільно проводити заняття, щоб встигнути охопити повністю тему, адже з хвилини на хвилину могла ввімкнутися сирена. Психологічне знання, що є можлива загроза, стимулює мозок», — Юліана Лавриш, доцент кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.
«Дистанційка» також сприяє налагодженню співробітництва між навчальними закладами. Зокрема, тепер університети можуть проводити спільні заходи онлайн, розташовуючись в різних частинах України. Викладачі та вчителі отримують можливість впроваджувати нові методики навчання, пов’язані насамперед з технологічною стороною або запрошенням на свої заняття цікавих для учнів гостей.
Окрім цього, українські розробки у сфері цифрової освіти набирають все більшу популярність за межами країни. Наприклад, нещодавно український стартап Headway потрапив до списку 150 найкращих компаній з цифрового навчання у світі від Global Silicon Valley. Працівники Headway створюють освітні курси, відео, інфографіки та ігри.
Звісно, гострою залишається проблема нестачі живого спілкування, яке особливо необхідне в період емоційної нестабільності. Одним з рішень може стати проведення онлайн-заходів, пов’язаних з психологічною підтримкою. Також розвиток дистанційного формату наразі страждає від ситуації в енергосистемі України на тлі російських обстрілів. Це ще один виклик, який потрібно подолати.
«Я вважаю, що повномасштабне вторгнення погіршило навчальний процес. Через безпекові моменти, зокрема. У період перших тривалих відключень електроенергії було важко підлаштуватися, виконувати завдання у конкретний час (коли є світло) й дотримуватися дедлайнів. Маючи більше часу в перші місяці вторгнення, я волонтерила — допомагала ВПО. Зараз працюю, тому поєднувати постійну роботу й навчання в таких умовах стає вдвічі складніше», — Ярина Пукало, студентка.
Фото: www.slovoidilo.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
