Чим є УПЦ МП?
УПЦ (МП) є релігійною організацією, яка функціонує на території України з 1990 року. Фактично, є наступницею українського екзархату (представництво церкви за межами метрополії, у цьому випадку РПЦ), який існував із 1921 року. Цікавим фактом є те, що згідно з документами, розсекреченими СБУ, у 1945 році більшість представників українських православних церков були завербовані НКВС. Після так званого Помісного собору РПЦ, українським церквам вирішили надати дозвіл більшого самоврядування та називатись Українською Православною Церквою, однак зі збереженням повного підпорядкування Московському Патріархату.
Так незалежна Україна мала три православні церкви, з яких кожна претендувала на канонічність: УПЦ МП, УПЦ КП (заснована Патріархом Філаретом, за що його на Московії визнано розкольником), та УАПЦ — Українська Автокефальна Православна Церква (створена у 20-х з ціллю протистояти знищенню та зросійщенню). Попри певні розбіжності, УАПЦ та УПЦ Київського патріархату багаторазово намагались об’єднатись. Це вдалось тільки у 2018 році після визнання канонічності УПЦ КП Константинополем та отримання Томоса. Відтоді ці дві церкви мають назву ПЦУ.
Хоча згідно з даними, парафіяни частіше вказують, що є прибічниками Української Православної церкви Київського патріархату, УПЦ МП мала перевагу в кількості церков та монастирів. Станом на 2017 рік в Українській православній церкві МП налічувалося 208 монастирів та 4807 ченців і черниць (проти 60 монастирів та 219 ченців у УПЦ КП та 13 монастирів та 21 ченця в УАПЦ). Московським патріархатом була зайнята найбільша українська Святиня — Києво-Печерська Лавра, а також Почаївська та Святогірські Лаври.
Останньою подією, яка призвела до реакції органів, був молебень у Києво-Печерській Лаврі вже після 24 лютого, на якому священник з парафіянами співав пісню «над Росієй звон пливьот».
Російський вплив УПЦ (МП)
З 1990-х років УПЦ (МП) просувала наративи про важливість об’єднання навколо Москви як головного християнського центру. Вона не визнавала Вселенський Константинопольський Патріархат, а надання Українській церкві Автокефалії називала розкольництвом.
Служби в церквах УПЦ МП відбувались церковнослов’янською та російською, під час служб молилися за московського патріарха та РФ, а одним з канонізованих «святих» вважався російський імператор Миколай ІІ та родина Романових.
Що таке «Чорний Вівторок» і до чого тут УПЦ МП
Нерідко позиція УПЦ МП перепліталась із позиціями проросійських політиків в Україні. Яскравим прикладом політичної заангажованості є так званий «Чорний Вівторок» — події 18 липня 1995 року під час похорону Патріарха Києва і всія Русі Володимира (Романюка).
Представники Московського Патріархату та Міністерства культури виступали категорично проти поховання Володимира на території Софії Київської. Як пізніше зазначав Євген Марчук, така вказівка була дана задля того, щоб не псувати близькі стосунки влади та УПЦ МП.
Під час похорону відбулись жорсткі сутички між членами УНА-УНСО, які виступали на стороні Київського Патріархату та «Беркутом», який виконував наказ не допустити поховання на території Софії. Попри спротив органів, активістам вдалось викопати могилу під стінами Софії. За словами очевидців, «Беркут» бив лежачих та нищив українську символіку, прапори.
УПЦ (МП) і «Партія регіонів»
Вже у 2000-2010 роки УПЦ (МП) активно співпрацювали з депутатами «Партії регіонів» та інших проросійських партій, будували храми за їхньої підтримки, друкували російськомовну агітаційну літературу.
УПЦ (МП) і Союз Козаків Росії
Впродовж тих самих років московська церква брала активну участь в подіях проросійської спрямованості, відкритті пам’ятників російським діячам, шануванні радянських воїнів, а також організовувала та підтримувала парамілітарні формування.
Наприклад, козацькі організації, які часто виступали як охорона не тільки на церковні свята, але й на політичних акціях, а також були членами Союзу Козаків Росії. Часто козацькі звання у таких організаціях могли мати диякони чи інші служителі церкви.
УПЦ (МП) і окупація Криму
У 2014 році із початком російської агресії УПЦ (МП) підтримала окупацію Криму та незаконний референдум, оточувала українські військові частини разом із прихильниками сепаратизму, а згодом церква у пряме підпорядкування РПЦ.
УПЦ (МП) і сепаратизм на Донбасі
Після початку АТО у Луганській та Донецькій областях окремі настоятелі храмів також активно співпрацювали із сепаратистами та російськими найманцями, зберігали зброю на територіях храмів, передавали розвіддані ворогу.
УПЦ (МП) і війна
Офіційні представники УПЦ (МП) багаторазово ухилялись від відповіді на питання, із ким воює Україна, заявляли, що АТО це «громадянська війна», а також траплялись випадки відмови відспівування полеглих українських бійців. На звільнених теренах Донбасу УПЦ (МП) проводили акції подібні до російської пропагандистської кампанії «безсмертний полк».
Фото: slovoidilo.ua
Текст створений у колаборації «Новин здорової людини» та інстаграм-сторінки «Ukraine25»
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
