Мовляв, тепер залишилася лише одна ідеологія: капіталістична демократія, яку приймуть усі народи планети — і стануть вільними й об’єднаним. Захід в такій ситуації грав роль спостерігача, який стоїть на кінцевій станції маршруту і показує шлях тим, хто відстав. Історія нібито завершилася, тепер тільки прямий рух до демократії.

У той самий час у світі й далі точилися війни й революції, встановлювалися диктатури й відбувалися перевороти, формувалися нові держави й падали режими, тривала бідність та експлуатація. Втім, ідея кінця історії захопила багатьох інтелектуалів і політиків «розвинених країн». Поки вони жили в уявленні про власну беззаперечну безпеку, світ довкола них змінювався.

Війна і популісти у Європі та США

Минуло декілька десятиліть — і посеред Європи триває найбільша війна на континенті з часів завершення Другої світової: російська агресія проти України. Москва, відкинувши комунізм і адаптувавши капіталізм до своїх авторитарних потреб, знову взялася за імперські завоювання. Сусідня Білорусь перебуває під повним контролем Кремля — з волі місцевого диктатора.

По той бік Атлантики США відмовляються від ролі лідера вільного світу. Новий американський президент — Дональд Трамп — поспішно руйнує відносини з союзниками й навіть претендує на суверенні території інших держав: Гренландію, Панамський канал і навіть Канаду. Поки що це — лише слова.

У ЄС також є свої відступники від правил. Угорщиною керує популіст Віктор Орбан, який воліє підтримувати гарні відносини з Росією, а не з сусідами й союзниками. Поруч, в Словаччині, схожу політику провадить прем’єр Роберт Фіцо. Радикальні партії набирають щораз більше голосів у Франції, Нідерландах, Австрії і навіть Німеччині. Усе це суттєво похитнуло старий континент — і його складні бюрократичні машини вже почали рухатися активніше. Втім, поки більшість ЄС залишається об’єднаним довкола спокійного, розміреного життя, до якого історія ще не повернулася.

Диктатури й біженці від Туреччини до Казахстану

На півдні від ЄС — бурхлива політика. У Туреччині режим президента Ердогана поступово ув’язнює політичних опонентів, намагається боротися з представниками меншини курдів та відправляє війська до сусідньої Сирії. На схід від Турецької Республіки оговтується від програшу у війні Вірменія, яка мусила прийняти біженців із Нагірного Карабаху після того, як місцеву сепаратистську республіку Арцах знищили війська Азербайджану. Це сталося під мовчазним наглядом російських «миротворців», які раніше були союзниками вірменів, але тепер знайшли кращих партнерів — авторитарний клан Алієвих, що керує Азербайджаном.

Далі на схід — у Центральній Азії — діє низка диктаторських режимів і кланів, які намагаються зберегти незалежність своїх країн від потужних сусідів поруч: Москви та Пекіна. Демократичні цінності їх турбують значно менше. Тим часом згаданий вище Китай стрімко нарощує свій вплив.

Китайський світ та Індія на межі конфліктів

Комуністична партія Китаю повністю прийняла капіталізм і користується ним, щоб активно поширювати свій вплив у світі. Поки всередині країни опозиція не має шансів на існування, а народи уйгурів та тибетців зазнають утисків і репресій, зовнішня політика КНР стає агресивнішою. Попри це, останнім часом темпи зростання китайської економіки сповільнилися, а понад мільярдне населення вже не є найбільшим на планеті.

Тайвань перебуває під постійною загрозою вторгнення, а в Південнокитайському морі флот Пекіну веде жорстке, але поки що цивільне протистояння з Філіппінами. Натомість високо в Тибетських горах — на кордоні — війська КНР час від часу б’ються з солдатами Індії.

Населення Індії вже два роки як стало найбільшим на планеті: там живе майже півтора мільярда людей. Вони належать до різних етнічних груп, говорять різними мовами й дотримуються різних традицій. Проте більшість об’єднує спільна віра — індуїзм. Цим користується місцевий популіст і «сильний лідер» Нарендра Моді, який не цурається співпрацювати з Росією. Попри все, Індія залишається демократією.

У сусідньому Бангладеш торік відбулася революція, тож ситуація там все ще мінлива. Поруч, у М’янмі, триває жорстока і вкрай заплутана громадянська війна, яку не здатна зупинити навіть спільна для всіх трагедія — руйнівний землетрус. Тим часом між Індією та Пакистаном відбуваються взаємні обстріли, яким передували терористичні атаки.

Релігійні диктатури та війни з терористами

На північ від Пакистану лежить Афганістан, яким керує терористичний рух Талібан. Якщо рухатися на захід, можна дістатися до Ірану, де керує релігійна диктатура аятол. Попри масові протести, іранцям не вдалося змінити режим. Українці ж добре знають про «досягнення» іранського військово-промислового комплексу: саме іранські дрони-камікадзе використовує Росія у війні проти України.

Ще далі на захід — на Близькому Сході — панує неспокій. У Сирії, після довгої й кривавої громадянської війни, повстанці зуміли скинути диктатора Башара аль-Асада. Тепер різним повстанським групам доводиться домовлятися між собою, налагоджувати відносини з сусідніми країнами й реагувати на окупацію території на півдні силами Ізраїлю.

Поруч — в Лівані — Ізраїль ударами продовжує руйнувати можливості політичного руху «Хезболла», який тримається завдяки підтримці Ірану. Найгучніша війна регіону триває в Секторі Газа — там Ізраїль воює проти терористів з організації ХАМАС після того, як вони вчинили напад на цивільних ізраїльтян, убивши понад тисячу людей. Ця війна в густонаселеному регіоні вже забрала десятки тисяч життів цивільних палестинців.

На півдні від цих країн — терористи-хусити з Ємену, яких також підтримує Іран. Вони займаються піратством, блокуючи прохід міжнародних торговельних суден Червоним морем. Поки що ні обстріли ВМС США, ні збройні операції монаршої родини Саудівської Аравії не змогли перемогти хуситів.

Війни в Африці

По іншу сторону Червоного моря — в Африці — відбувається безліч перипетій. У країнах регіону Сахель владу захопили військові хунти, й там подекуди тривають бойові дії проти різних повстанців. Диктаторським урядам допомагає російський Африканський корпус, який перебрав на себе роль групи «Вагнера».

В Судані триває війна між державною армією та озброєним угрупованням «Сили швидкої підтримки», яка часто переплітається з місцевими етнічними конфліктами між арабами півночі та темношкірими корінними народами півдня. Громадянські війни тривають також в Ефіопії та Сомалі, а в Демократичній Республіці Конго повстанці, яких підтримує маленька сусідня Руанда, навіть захоплюють міста.

Картелі, католики і популісти

З іншого боку Атлантики, у Латинській Америці, ситуація значно спокійніша. Проте в низці країн регіону досі існують проблеми з кримінальними картелями. Частина людей намагається емігрувати до США, звідки їх депортує уряд Дональда Трампа. Свого часу такі підходи президента США критикував Папа Римський Франциск, який родом якраз з Латинської Америки.

Тим часом у Європі намагаються зрозуміти, як діяти у світі, де США більше не гарантують безпеки. Новим Папою Римським вперше обрали американця, до того ж, доволі критичного стосовно політики Трампа. Українці борються за свою свободу, Молдова намагається рухатися до ЄС, а Грузія опинилася в пастці: її проросійський уряд перешкоджає інтеграції країни із Заходом. Люди протестують вже не перший місяць, та поки що це нічого не дало. Популісти здобувають собі більше популярності у світі, вміло використовуючи соціальні мережі. Історія нині феноменально бурхлива — і завершуватися поки що не планує.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Mykhailo Volkov/Pexels

Лев XIV — новий Папа Римський. Учора, 8 травня, конклав обрав 267-го Єпископа Риму. Ним став кардинал Роберт Френсіс Превост. 

Що про нього відомо? Роберт Прево — перший американець, який обійняв посаду понтифіка за понад 2000 років історії Католицької Церкви. Новий 69-річний Єпископ Риму взяв ім’я Лев XIV. Прево провів значну частину своєї кар’єри місіонером у Південній Америці: десять років працював у Перу, а з 2014 по 2023 роки обіймав чин єпископа у Чіклайо (Перу). У вересні 2023 року Папа Римський Франциск надав йому сан кардинала. Очікується, що новий Папа продовжить реформи свого попередника.

Першими словами Лева XIV з балкона собору Святого Петра стали: «Мир вам».

Зеленський та Трамп. Увечері 8 травня президент України заявив, що мав «гарну розмову» з Трампом. Вони обговорили необхідність подальших зусиль заради миру. Американський лідер підтвердив, що хоче завершення війни та підтримує необхідність припинення вогню.

«Україна готова до повного припинення вогню вже сьогодні, просто з цієї хвилини — на 30 днів тиші. Потрібно, щоб росіяни відповіли на це адекватно — підтримали припинення вогню», — написав Володимир Зеленський.

Президент США Трамп також закликав до 30-денного припинення вогню. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social.

Сі Цзіньпін у Москві. Голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі з лідером РФ Путіним заявив, що Китай та Росія мають бути «сталевими друзями» та протистояти впливу США. Також вони хочуть поглиблювати відносини в усіх сферах, зокрема у військовій, та «посилити координацію» між країнами у протистоянні зовнішньому тиску. Сі Цзіньпін наголосив, що Китай і Росія мають «усунути зовнішнє втручання». Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на Reuters.

Фото: Суспільне / REUTERS

Хто обирає Папу Римського?

Коли Папа Римський помирає, у Ватикані на похорони і голосування збираються кардинали — найвищі посадовці Католицької церкви, які зазвичай є також єпископами. Нині кардиналів 252, але голосувати на виборах нового католицького понтифіка можуть лише ті з них, кому менш як 80 років. Цьогоріч таких кардиналів-виборців — 135 чоловіків.

Що таке Конклав?

Збори колегії кардиналів називають Конклавом, що з латини означає «з ключем» — така назва виникла тому, що вибори відбуваються за зачиненими дверима, і ніхто з кардиналів не має права залишати Ватикан, поки Католицька церква не отримає нового лідера. На час виборів учасники Конклаву мають бути повністю ізольованими від зовнішнього світу: у них забирають телефони, доступ до інтернету та інших засобів зв’язку.

Докладніше про вибори нового Папи — читайте в матеріалі НЗЛ.

Контекст. 21 квітня помер Папа Римський Франциск. Йому було 88 років. Раніше у Папи Римського діагностували двобічну пневмонію. Після 38 днів у лікарні Франциск повернувся до своєї резиденції у Ватикані, де й помер у великодній понеділок.

У суботу, 26 квітня, відбувся похорон, який відвідала низка світових лідерів, зокрема Володимир Зеленський.

Фото: FILIPPO MONTEFORTE / AFP /East News

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Єпископ з Аргентини

У 2013 році католицький світ пережив приголомшливу зміну. Вперше за багато десятиліть чинний Папа Римський відмовився від посади та подав у відставку. Ба більше, вперше в історії католицизму на заміну йому обрали єпископа з Латинської Америки. Новим верховним понтифіком католицької церкви став кардинал Хорхе Маріо Берґольйо, який узяв ім’я Франциск.

Двоє попередніх отців на престолі Ватикану були європейцями: поляк Іван Павло II та німець Бенедикт XVI. Обидва дотримувалися консервативних поглядів: виступали проти змін у церкві та зосереджували владу навколо Ватикану. Папа Франциск мав інші ідеї. Він був поміркованим лібералом і прагнув децентралізації. Важливу роль у формуванні його поглядів відіграло походження. Хорхе Маріо Берґольйо, у своїй рідній Аргентині — на іншому кінці планети від Європи — був членом ордену єзуїтів, який провадив значну соціальну роботу серед знедолених. 

Ба більше, коли майбутній Папа Франциск був архієпископом аргентинської столиці — Буенос-Айреса — країною правила диктатура. Тоді багато людей жили в бідності, і церква намагалася їм допомагати. Згодом, уже у Ватикані, понтифік зберіг свої пріоритети: він прагнув, щоб Католицька церква була передусім опорою для бідних. Саме тому свою увагу він зосередив на віддаленіших від Риму місцях, де католицизм має великі перспективи.

Політика віри

Політика Папи Франциска, як і саме його обрання, навряд чи була випадковістю. Соціологічні дослідження показують, що католицькі народи Західної Європи — одні з найменш релігійних у світі. Натомість у Латинській Америці, Африці й подекуди в Азії кількість вірян-католиків зростає — як і кількість населення. Виглядає так, що у 2013 році Колегія кардиналів зробила цілком усвідомлений вибір: Католицька церква має зосередитися на країнах, де її потребують більше. І це мало наслідки.

Коли Папа Франциск висловлював заклики до миру в Україні, він називав українців та росіян братами, а також хвалив російську культуру. Можливо, це було наслідком нерозуміння ситуації — зрештою, він походить з іншого боку планети й міг не знати контексту. Та не менш ймовірно, що це свідомі дії. Для прикладу, до України понтифік навіть не приїздив, тоді як Судан, де триває війна, Франциск відвідував. Аргентинський Папа не уникав теми війни та миру, але Україна, де католицизм має не такі міцні позиції, не була для нього пріоритетом.

Зрештою, якщо понтифік намагався достукатися до народів так званого Глобального Півдня, він міг апелювати до їхнього історичного досвіду. Там Європа виступає як місце, звідки приходили колонізатори (про Росію в цьому контексті там знають набагато менше). У такому разі Франциск міг свідомо триматися якомога далі від європейської політики. Ми не можемо точно знати, якими були мотивації Папи та в чому саме полягав його план. Але можна впевнено стверджувати, що політика Хорхе Маріо Берґольйо матиме наслідки.

На Конклаві, який обиратиме наступного лідера Католицької церкви, більшість кардиналів становитимуть ті, кого призначив сам Папа Франциск. Звісно, не всі вони поділяють його погляди, адже представляють різні країни світу. Та хай там як, демографія не змінилася: все більше католиків живе на півдні, а збори кардиналів проходитимуть у складі, ретельно сформованому аргентинським архієпископом.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Andrew Medichini / AP

Хто обирає Папу Римського?

Коли Папа Римський помирає, у Ватикані на похорони і голосування збираються кардинали — найвищі посадовці Католицької церкви, які зазвичай є також єпископами. Нині кардиналів 252, але голосувати на виборах нового католицького понтифіка можуть лише ті з них, кому менш як 80 років. Цьогоріч таких кардиналів-виборців — 135 чоловіків.

Що таке Конклав?

Збори колегії кардиналів називають Конклавом, що з латини означає «з ключем» — така назва виникла тому, що вибори відбуваються за зачиненими дверима, і ніхто з кардиналів не має права залишати Ватикан, поки Католицька церква не отримає нового лідера. На час виборів учасники Конклаву мають бути повністю ізольованими від зовнішнього світу: у них забирають телефони, доступ до інтернету та інших засобів зв’язку.

Як проходять вибори Папи?

Самі вибори традиційно відбуваються через 15-20 днів після смерті попереднього понтифіка. Тоді кардинали збираються у знаменитій Сикстинській капелі, разом моляться і переходять до голосування. Обрати Папою можна будь-якого чоловіка-католика, але на практиці це завжди один із кардиналів.

Кожен виборець пише на бюлетені ім’я того, кого вважає гідним стати новим Папою. Тоді всі голоси зачитують і перераховують. Новим Папою Римським стає той, хто набере дві третини голосів (за кого проголосують 90 кардиналів). Голосування відбуваються одне за одним, поки хтось не отримає потрібну кількість підтримки. Зазвичай це займає декілька днів.

До чого тут чорний і білий дим?

Усі використані бюлетені спалюють, додавши барвник, який надає диму певного кольору. Саме за димом зовнішні спостерігачі можуть стежити за перебігом Конклаву: якщо дим чорний — вибори тривають, білий — обрано нового верховного понтифіка.

Після цього обранця питають, чи готовий він прийняти посаду. Потім він обирає собі папське ім’я (наприклад, Папа Франциск до обрання понтифіком звався Хорхе Маріо Берґольйо), одягає папське вбрання і виходить на балкон базиліки Святого Петра, щоб звернутися до тисячі католиків і туристів.

Фото: Pexels

Цитата. «Сьогодні о 7:35 ранку єпископ Риму Франциск повернувся до дому Отця», — написав кардинал Кевін Фаррелл.

Раніше у Папи Римського діагностували двобічну пневмонію. Після 38 днів у лікарні Франциск повернувся до своєї резиденції у Ватикані, де й помер у великодній понеділок.

Архієпископ Дієґо Равеллі зазначив, що Папа просив спростити похоронний обряд, аби він «більше підкреслював, що похорон римського понтифіка – це похорон пастора і учня Христа, а не могутньої людини цього світу».

Фото: Вікіпедія

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Контекст. Лідери багатьох країн та міжнародних організацій висловили підтримку Україні після того, як Папа Римський в одному з інтерв’ю закликав Київ до переговорів, а також казав про мужність підняти «білий прапор».

Чотириденний робочий тиждень впроваджують у Домініканській республіці

Пробний шестимісячний період, протягом якого компанії добровільно можуть перейти на коротші години роботи, почнеться в лютому. За словами уряду Домінікани, робочий тиждень скоротиться з 44 до 36 годин, а зарплата працівників при цьому не зміниться. 

Після цього місцевий університет повинен проаналізувати результати експерименту і дізнатися, як він вплине на здоров’я працівників і їхні стосунки між роботою та особистим життям. Раніше чотириденний робочий тиждень успішно випробовували у Великій Британії. Перейшли на такий графік роботи і деякі компанії у США.

Канадець, який звинувачував владу у лісових пожежах, виявився винним у підпалах

Браян Паре визнав себе винним у чотирнадцяти підпалах. Внаслідок пожеж влада мусила евакуювати 400 будинків. Найбільша зі спричинених Паре пожеж спалила близько 873 гектарів лісу. Раніше чоловік стверджував, що лісові пожежі є наслідком урядової змови, а не зміни клімату. Протягом 2023 року 6551 пожежа спалила понад 18496 гектарів землі у Канаді. Станом на сьогодні у країні досі палають понад 100 лісових пожеж. 

Папа Римський назвав сексуальне задоволення Божим даром 

При цьому понтифік наголосив, що цінність такого задоволення підриває порнографія, адже «задоволення без стосунків може породжувати різні форми залежності». Відбулася ця заява на фоні критики Франциска зі сторони консервативних церковних кіл щодо призначення на посаду голови доктрини віри Ватикану кардинала, який раніше написав книжку з відверто сексуальним вмістом.

Понад 250 мільярдерів і мільйонерів просять політиків оподаткувати їх більше

Багатії з сімнадцяти країн написали офіційного листа до світових політичних еліт, які зібралися на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, просячи впровадити податки на багатство. Мільйонери зазначили, що додаткові податки не матимуть значного впливу на їхній стандарт життя, але перетворить непродуктивне приватне багатство на інвестиції у кращі суспільні послуги.

Опитування, проведене серед багатіїв, показує, що 74% з них підтримують підвищення податків на багатство для реагування на зростання вартості нерухомості. При цьому 54% вважають, що надзвичайне багатство є загрозою для демократії.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Південній Кореї заборонили їсти собак

Корейський парламент заборонив розведення, вбивство та продаж собак для споживання їхнього м’яса. Раніше собаче м’ясо було популярним у країні, але зі зростанням доходів та кількості домашніх улюбленців люди стали більше турбуватися про добробут тварин.

За вбивство собак для споживання в їжу в Південній Кореї тепер загрожуватиме до трьох років у в’язниці або штраф у розмірі 30 млн південнокорейських вон (близько 870 тисяч грн). Розведення та продаж цих тварин каратиметься ув’язненням терміном на два роки або штрафом у 20 млн вон (близько 580 тисяч грн). 

Закон також передбачає фінансову підтримку фермерів, які розводять собак, та ресторанів, які подають собаче м’ясо, для зміни ними роботи. Сьогодні близько 93% дорослих корейців не збираються споживати собаче м’ясо у майбутньому. 82% жителів Південної Кореї підтримали законодавчу заборону. Раніше схожі заборони запровадили у Гонконгу, Індії, Філіппінах, Сінгапурі, Таїланді й Тайвані. Собак все ще розводять заради їжі у Камбоджі, Індонезії та В’єтнамі.

Папа Римський виступив проти сурогатного материнства

Понтифік закликав накласти глобальну заборону на сурогатне батьківство — процес, при якому жінка добровільно погоджується виносити чужу дитину і віддати її генетичним батькам після пологів. Ця процедура допомагає стати батьками людям, які фізично не мають змоги це зробити. 

Папа Франциск стверджує, що ненароджені діти не мають бути «перетворені на об’єкт торгівлі». Сурогатне материнство заборонене в Італії, а його платна версія є незаконною або обмеженою у кількох країнах Європи. В Україні ця практика є легальною. Офіційна католицька церква засуджує також штучне запліднення та аборти.

Гренландці продають частини льодовика коктейль-барам в ОАЕ

Гренландський стартап збирає лід з фйордів, а потім переправляє його до Об’єднаних Арабських Еміратів морем. Використання льодовиків в напоях є поширеним у Гренландії. Засновник компанії стверджує, що арктичний лід, який тисячоліттями формувався без контакту з землею та людьми, є чистим, повністю позбавленим бульбашок і тане повільніше за звичайну заморожену воду.

У соцмережах різко розкритикували компанію, звинувачуючи у поширенні кліматичних проблем. Засновник стартапу повідомляє, що деякі коментарі «межують із погрозами смерті». Сама компанія стверджує, що її діяльність є дружньою до довкілля. Основною ж метою стартапу є створення нового джерела доходу для Гренландії, яка заробляє лише на вилові риби і туризмі, а також сильно залежить від грошей Данії.

В Еквадорі небезпечний наркобарон зник з в’язниці

Адольфо Масіас відбував 34-річне ув’язнення від 2011 року за продажу наркотиків, вбивство та організовану злочинність. Він є лідером однієї з еквадорських банд, яких влада країни вважає відповідальними за зростання насильства, яке призвело навіть до вбивства кандидата у президенти Еквадору торік. 

Зникнення наркобарона відбулося на фоні тюремних бунтів. Охоронців п’яти в’язниць в Еквадорі взяли у заручники бандити. У країні оголосили надзвичайний стан. Тисячі солдатів та поліцейських залучили до пошуку втікача.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики