Ультраправі німецькі політики… знову 

Сонячний недільний день у місті на сході Німеччини. На вулиці 1 вересня і в землі Тюрингія відбуваються місцеві вибори. Німецькі громадяни мають обрати, хто керуватиме їхнім автономним краєм. До однієї з виборчих дільниць по вкритій бруківкою дорозі під’їжджає автомобіль. Як не дивно, це — авто російської марки «Нива». І що ще дивніше, з неї виходить німецький політик. Це — Бйорн Хьоке і він — лідер місцевого осередку партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Свій голос він віддав. Як і більшість виборців в Тюрингії. Незабаром екзитполи скажуть, що партія Хьоке взяла друге місце.

Вибір російського автомобіля для приїзду на таку офіційну оказію як вибори — майже точно не випадковість. «Альтернатива для Німеччини» виступає за припинення допомоги Україні, за скасування санкцій проти Росії і, на додаток до цього всього, виступає проти європейської інтеграції Німеччини. А найбільш гучно політики з АдН виступають проти прийому мігрантів в Німеччині. Більш детально про цю німецьку радикальну партію НЗЛ уже писали.

Ідеологія, яку просуває «Альтернатива для Німеччини» — це радикальний правий німецький популізм. Це партія для людей, які своїм вибором хочуть показати, що їх не влаштовує дійсний стан справ. При цьому АдН не пропонують раціональних рішень, але лиш емоційно виступають проти того, що не влаштовує людей і кажуть виборцям те, що вони хочуть почути. 

Мовляв, у всіх бідах простих німецьких громадян винні владні еліти, міжнародні організації і мігранти. Економічні питання, міжнародна політика, соціальні програми, війни і міжнародне право, на думку виборців АдН — це зайві деталі. Бо ж варто лише вийти з усіх союзів, віддалитися від всіх проблем, і дати владу «Альтернативі для Німеччини», як усе одразу вирішиться само собою і стане краще. Саме тому успіх АдН викликав такий скандал. Бо ж це вперше з 1945 року, як в Німеччині виграли ультраправі популісти.

Хто є хто в німецькій політиці 

Німеччина — це найбільша економіка Європи, одна з найбільш могутніх країн континенту. Попри те, що ФРН за площею у півтори рази менша за Україну, там живе понад 84 млн людей. Успішна країна, значна стабільність життя. За таких усталених умов, коли все відбувається спокійно і за правилами, німецька політика може видаватися українцям навдивовижу нудною.

У Німеччині є дві основні політичні сили. Перша — це християнські демократи, яких представляє альянс партій ХДС/ХСС (одна з яких представляє всю країну, а інша діє в Баварії). Донедавна їх очолювала Ангела Меркель. Християнські демократи ведуть свою історію від, як можна зрозуміти з назви, християнських партій, які виступають за економічний розвиток, але при цьому в соціальному плані є консерваторами. Бо прогрес прогресом, а традиційні християнські норми моралі — то має бути.

Друга основна політична сила — це соціал-демократи. Якщо за християнських демократів традиційно голосували у сільських місцевостях, і часто старші люди, то аудиторія соціал-демократів — це жителі міст і робітники. Ключовою ідеєю соціал-демократів є регулювання державою економіки, щоб надавати підтримку всім групам населення і дотримуватися прав робітників у їхній праці. Тому найбільшу популярність вони традиційно мають в індустріалізованих регіонах на заході Німеччини. Саме соціал-демократом є нинішній німецький канцлер Олаф Шольц.

Попри те, що ці партії є основними, вони ніколи не набирають більшості в парламенті одноосібно. Тому, щоб приймати рішення і впливати на політику в країні, вони мають укладати домовленості і формувати коаліції. Оскільки дві конкурентні партії зазвичай між собою домовитися не можуть, сформувати більшість їм допомагають Вільна демократична партія — ліберали, які виступають за вільний ринок, найбільш популярні серед підприємців, та Зелені — партія захисників довкілля. Так ці чотири політичні сили постійно міняються при владі, рухаючи Німеччину її усталеним шляхом. Принаймні, поки що.

Вибори місцеві і не дуже

Правляча коаліція під орудою соціал-демократа Шольца нині втрачає свою популярність. Російсько-українська війна призвела до зростання цін в Німеччині, війна в Секторі Газа викликала протести мусульман по всьому світу, зокрема і в Німеччині. Тож повернулися дві найбільш спекулятивні теми для ФРН: вартість життя та мігранти. Класична опозиція у вигляді християнських демократів все ще набирає дуже гарні результати. У раніше згаданій Тюрингії, де АдН взяли друге місце, виграли все-таки християнські демократи. У Саксонії навпаки: перші — ультраправі, другі — ХДС/ХСС. 

Але популярність популістів все ж зростає. На останніх виборах до Європарламенту ультраправі взяли друге місце в Німеччині. А наступного року в країні будуть загальні вибори до федерального парламенту. Якщо все піде так, як йде зараз, радикали можуть зайняти досить високу позицію. Місцеві вибори лише підтверджують такі припущення. Втім, більшості вони майже гарантовано не візьмуть. Їм слід буде шукати партнерів для коаліції, а працювати з «Альтернативою для Німеччини» ніхто не збирається. 

Укладати угоди з ультраправими в Німеччині — це табу. Для країни, яку праві радикали свого часу привели до вчинення одного з найгірших злочинів проти людства в історії, а заодно і до іноземної окупації під час Другої світової, радикальні політики є живою травмою. Втім, тут є певні відмінності між Німеччиною на заході і на сході.

Багато земель і дві Німеччини

Німеччина — це, так склалося, федеративна республіка. Тому вона має не лише центральний уряд, але і купу місцевих. Окремі частини ФРН мають свої власні парламенти і уряди. Ті окремі автономні частини називають землями і якраз у них відбувалися вибори. Земель в Німеччині є 16, причому три з них — це міста: столиця Берлін, а також Гамбург і Бремен, які історично були незалежними містами-державами, тому мають особливі права.

І тут є цікавий момент. Землі на заході і на сході Німеччини помітно відрізняються. Після Другої світової Німеччину окупували держави-союзники. Західна частина дісталася демократичним країнам. Тому через 10 років реформ, коли союзники вирішили, що німці готові жити самостійно і вже достатньо змінилися, Західна Німеччина відновила свій суверенітет. А ось східна частина потрапила під контроль СРСР і залишалася в такому статусі аж до 1990 року. До речі, саме у східній Німеччині, а саме в місті Дрездені — столиці Саксонії, свого часу працював у спецслужбах нинішній президент РФ Владімір Путін. Потім радянський блок розпався і Східна Німеччина увійшла до складу Західної.

Минуло три десятиліття, але відмінності між частинами Німеччини помітні досі. Схід є значно менш розвиненим за захід в плані економіки і це має наслідки у поглядах самих німців. Багато громадян ФРН, які живуть на сході країни, вважають, що федеральний уряд ними нехтує і недостатньо вкладається в розвиток їхньої частини країни і що їх недостатньо репрезентують. Це попри те, що останні 16 років канцлеркою Німеччини була Ангела Меркель, яка виросла у Східній Німеччині.

Такими настроями вправно маніпулюють політики-популісти. Тому саме на сході Німеччини найбільшу популярність мають «Альтернатива для Німеччини» і ще дві радикальні політичні сили. 

Ультраправі, ультраліві і Сара Ваґенкнехт

Альтернатива для Німеччини має певну популярність, але все ж голосувати за фактичних неонацистів німці не особливо бажають. Є ще, звісно, партія Die Linke, лівиця — фактично, німецькі комуністи. Але великої популярності вони теж не здобувають. Тому останнім часом з’явилася альтернатива. Але не та, котра «для Німеччини». Нову популістську партію сформувала така собі Сара Ваґенкнехт.

Майже усе своє життя ця жінка була комуністкою. Але з усіх попередніх політичних сил вона походила і заснувала власну партію імені себе самої. Вона виступає проти правлячої еліти, проти впливу США на Німеччину, за нейтралітет країни і за те, щоб припинити допомагати Україні у війні з Росією, а ще проти мігрантів. Останнє може видатися дивним, враховуючи, що Сара — дочка громадянина Ірану. Хоча, враховуючи, що батько покинув її, ще як Сарі було три роки і повернувся в Іран, то, можливо, не настільки дивно. У всякому разі, політикиня пропонує радикально налаштованим німцям саме те, що вони хочуть почути, але при цьому не має неонацистських ультраправих закликів. І не пропонує виходити з ЄС. Тож виглядає для німців більш надійним і безпечним варіантом, порівняно з АдН.

Партія Сари Ваґенкнехт — дуже молода, але вже здобуває вкрай непогані результати, зайнявши третє місце в Саксонії та Тюрингії. Навіть опоненти політикині погоджуються, що вона дуже переконливо доносить свою думку. Якщо врахувати успіх АдН та партії Сари Ваґенкнехт, то можна зробити висновок, що принаймні частина німецької публіки має все більш радикальні погляди. Враховуючи, що ці погляди передбачають припинення допомоги Україні, для нас це не дуже добрі новини. 

Та, попри все, радикали все ще далекі до управління Німеччиною. Вони точно не набирають більшості, їхня популярність, здебільшого, локалізована на сході країни і з ними не хочуть мати нічого спільного інші політичні партії. Тож панікувати поки рано. Але ігнорувати їх не варто. Правляча німецька коаліція це вже зрозуміла, судячи з того, що вона почала впроваджувати більш жорсткі правила стосовно мігрантів — це точно дія, спрямована на здобуття підтримки від виборців німецьких радикалів. Але це все — лиш лікування симптомів. Бо ж поки цивілізований світ не зупинить агресію Росії в Україні та Ірану на Близькому Сході — буде нестабільність, а з нею — і успіхи радикальних популістів.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Masood Aslami/Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open