Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Цитата. «Минув рік, як в Україні ухвалили закон про легалізацію медичного канабісу. За цей час українську систему на законодавчому рівні підготували до легалізації медпрепаратів. Перший виробник вже зареєстрував активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ), тож скоро перші ліки з’являться в аптеках», — каже Ольга Стефанишина, народна депутатка України. 

Як можна буде купити? Ліки будуть відпускатися в аптеках за електронним рецептом лікаря на імʼя пацієнта. Аптеки, які виготовлятимуть ліки, повинні  мати три ліцензії — на роздрібну торгівлю, виготовлення препаратів та обіг наркотичних речовин. 

Довідка. За оцінками МОЗ, 6 мільйонів пацієнтів потребують ліків на основі медичного канабісу. Понад 5 років пацієнтська спільнота боролася за те, щоб ці ліки стали доступними в Україні. 

Контекст. Закон про медичний канабіс набрав чинності в липні 2024 року. Нагадаємо, що 22 грудня 2023 року партія «Батьківщина» заблокувала підписання цього законопроєкту. 

Він регулює обіг канабісу лише в медичній, промисловій та науковій діяльності. А препарати на основі медканабісу можна буде отримати тільки за електронним рецептом. Виробництво ліків контролюватимуть на всіх етапах, а вирощувати рослину зможуть лише ті, хто отримає відповідні ліцензію та сертифікат.

Цитата. «Медичний канабіс — це ліки для мільйонів людей: онкопацієнтів, людей з розсіяним склерозом, пацієнтів, що отримують паліативну допомогу тощо», — коментували закон у Міністерстві охорони здоровʼя.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

До програми додали нові ліки, зокрема для психіки та знеболення (наприклад, фентаніловий пластир). 208 нових препаратів безкоштовні, за інші потрібно доплатити. 

Контекст. З 2017 року українці з гіпертонією, ішемічною хворобою серця, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою можуть отримати необхідні ліки безкоштовно або зі знижкою за програмою «Доступні ліки». Щоб скористатися програмою, треба звернутися до сімейного лікаря для отримання направлення. Знайти найближчу аптеку, яка бере участь у програмі, можна за допомогою онлайн-сервісу. На цій карті також можна перевірити суму компенсацій за ліки від Національної служби здоров’я для певної мережі аптек.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Як це працюватиме?

На всіх лікарських засобах мають бути унікальні коди, через які їх можна ідентифікувати. Перш ніж надати засіб покупцеві, ліки перевірятимуть на автентичність. Її встановлюватимуть системою наскрізної перевірки з перевіркою на рівні дистриб’юторів.

У місцях відпуску ліки скануватимуть і перевірятимуть, чи відповідає інформація на унікальному верифікаторі тій, яку вніс виробник до централізованого сховища даних. Якщо дані збігатимуться, то код на упаковці деактивують і лікарський засіб видадуть пацієнту.

Якщо інформація не збігатиметься — система видасть попередження і визначить це як надзвичайний випадок. Тоді такі ліки не видаватимуть споживачу, а їхньою перевіркою займуться компетентні органи.

Контекст. Маркування продуктів, які надходять в обіг в Україні, забезпечить дотримання прав пацієнтів на безпечні лікарські засоби в Україні та допоможе протидіяти потраплянню фальсифікованих ліків на територію України. Така верифікація ліків з 2D-кодування вже працює в багатьох розвинених країнах, щоб фіксувати фальсифіковані ліки, які вже є на ринку, та запобігти їхній появі у майбутньому, пояснила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифровізації Марія Карчевич.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Під «фінансовими стимулами» мають на увазі:

• отримання сувенірної та брендованої продукції;
• премій, бонусів, подарунків;
• повернення частини коштів за призначення;
• участі в конкурсах, лотереях, подіях від фармпредставників в обмін на призначення.

Під заборону також підпадає виписування лікарських препаратів на бланках, які містять рекламу чи сприяють контролю частоти призначення. Обмеження поширюватимуться й на медичні вироби та допоміжні засоби реабілітації.

В аптеках під час відпуску лікарських засобів на прохання покупців фармацевти будуть зобов’язані надавати правдиву інформацію про наявні аналоги. Крім цього, забороняється приховувати з власної вигоди інформацію про ліки з аналогічною активною речовиною за нижчою ціною.

Законопроєкт, який розробило МОЗ, є частиною Державної антикорупційної програми на 2023—2025 роки.

Фото: Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 26 жовтня у Києві відбувся «Конопляний марш свободи» за легалізацію медичного канабісу. На нього вийшло близько двохсот учасників. Організатори акції закликали Верховну Раду ухвалити законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Хоча на сьогодні у парламенті немає подібного законопроєкту.

Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька раніше сказала, що питання медичного канабісу потребує додаткового обговорення.

Уляна Супрун раніше розповідала, що Арсен Аваков (міністр внутрішніх справ) заблокував перенесення канабісу з категорії наркотиків, обіг яких заборонений, до категорії речовин, обіг яких обмежений. Там пояснювали, що для віднесення канабісу в категорію наркотиків з обмеженим обігом нібито необхідні зміни до Кримінального кодексу.

Довідка. Медичний канабіс (або медична марихуана) — це коноплі з мінімальним вмістом психотропних речовин. У канабісі високий вміст канабідіолу. Це речовина, яка дає високий знеболювальний ефект. І саме через нього медичний канабіс може стати порятунком для онокохворих після хіміотерапії, допомагати при особливих формах епілепсії. Медичний канабіс частково легалізували у пів сотні країн світу. В Україні він заборонений, бо вважається наркотиком.

Контекст. Перший законопроєкт щодо легалізації медичного канабісу з’явився у Раді ще у травні цього року. Однак проголосований не був. Ще кілька проєктів написані, але досі не зареєстровані у парламенті. Зробити це негайно закликають депутатів прихильники легалізації конопляних ліків, які вийшли на марш.

⟶ Кому і чому потрібен канабіс: пояснює Уляна Супрун. В одному зі своїх нещодавніх дописів у Фейсбуці колишня виконувачка обов’язків міністерки охорони здоров’я написала: «Канабіс в медицині — це ліки. Вони мають стати доступними усім пацієнтам, які їх потребують. Таких пацієнтів в Україні близько двох мільйонів. Це понад 20 тисяч дітей із формами епілепсії, які не піддаються лікуванню існуючими препаратами, сотні тисяч онкохворих, більше як 100 тисяч паліативних пацієнтів та десятки тисяч ветеранів війни із посттравматичним стресовим розладом. Доступ пацієнтів до препаратів на основі канабісу — це реалізація їхнього права на медичну допомогу».

⟶ Міфи про канабіс. The Ukrainians створив спецпроєкт про «Траву, що лікує» і розвінчав міфи про медичний канабіс:

Міф 1. Медичні препарати із вмістом канабісу викликають звикання. Ні. Медичні препарати, які містять у своєму складі канабіс, не є наркотиками, а тому не викликають залежності. Це такі ж ліки, як і будь-які інші.

Міф 2. З появою ліків на основі канабісу люди вдаватимуть хворих, щоб отримати препарат. Медичні препарати із вмістом канабісу не потраплятимуть у вільний обіг. Їх можна буде отримати лише після відповідного діагнозу, винятково за рецептом і в дозуванні, яке визначить лікар. За схожою схемою призначають, наприклад, сильні антидепресанти. Продаж ліків без рецепта є порушенням закону.

Міф 3. Використання марихуани навіть у медичних цілях може призвести до деградації особистості хворого чи до інших побічних ефектів. Навіть рекреаційний, тобто не медичний, канабіс посідає лише 11-те місце за рівнем шкоди на організм людини, тоді як алкоголь — 5-те місце, а нікотин у тютюні — 9-те місце. При цьому і тютюн, і алкоголь в Україні є легальними. 

Міф 4. Легалізація медичного канабісу призведе до збільшення кількості наркозалежних, зокрема узалежнених від важких наркотиків. Медичні препарати, які містять у своєму складі канабіс, не є наркотиками. Тому поява подібних ліків, які, тим паче, видаватимуть лише рецептурно та під наглядом лікаря, ніяк не може впливати на збільшення кількості наркозалежних у країні.

Міф 5. Під прикриттям вирощування марихуани для медичного використання в Україні з’являтимуться наркотичні плантації. Зовсім ні. Вирощування медичного канабісу — не хаотичний процес. Для наукових досліджень, скажімо, установа муситиме отримати окремий дозвіл та володіти статусом наукової. Для досліджень будуть визначені конкретні норми дозволених обсягів вирощування конопель, правила зберігання й доступу, а їхнє дотримання пильнуватиме поліція.

Міф 6. Передозування медичними препаратами на основі канабісу може призводити до смерті. На сьогодні не було зафіксовано жодного випадку смерті від передозування канабісом чи препаратами на його основі. Смертельною дозою марихуани є 680 кілограмів — щоб померти, людина має викурити 20-40 тисяч цигарок протягом 15 хвилин.

Повністю спецпроєкт читайте за посиланням.

Фото: pexels.com