Людмила Денісова обіймала посаду Уповноваженої Верховної Ради з прав людини з березня 2018 року. Зокрема, згідно з законодавством, Уповноважений з прав людини призначається строком на п’ять років, а в період дії воєнного стану його повноваження не можуть бути припинені.
Водночас 12 травня набули чинності правки до статті 12 «Закону України про правовий режим воєнного стану», які стосуються особливостей державної служби у воєнний час. У них йдеться про те, що в період дії воєнного стану Верховна Рада України може виражати недовіру і знімати з посади будь-яку особу, що призначається на посаду парламентом.
Близько тижня тому українські медійниці звернулись до Людмили Денісової щодо комунікації про статеві злочини у час війни. У зверненні йшлося про те, що повідомлення про статеві злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх, уникати надмірної деталізації злочинів росіян, зокрема Денісову просили повідомляти, які матеріали передали до системи правосуддя.
«Статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки», – наголосили медійниці.
Звернення підписали 89 журналістів та 51 особа, серед яких — правозахисники, адвокати, психологи, вчителі, громадські організації.
31 травня Людмилу Денісову звільнили з посади омбудсмена. Це рішення підтримали 234 народні депутати.
Нардеп Павло Фролов з фракції «Слуга народу» причину звільнення Уповноваженої Верховної Ради з прав людини пояснив тим, що Денісова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, а ці питання фактично вирішувала Ірина Верещук.
Сама Денісова вважає, що її звільнили всупереч Конституції, законам України й міжнародним стандартам. Це рішення вона буде оскаржувати в суді.
Фото: Пресслужба Уповноваженого ВРУ з прав людини
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики. (більше…)