Детальніше. Руслан Стефанчук — політик, правознавець, доктор юридичних наук та професор. Ще до початку своєї політичної діяльності він багато років присвятив науці та викладанню. Має дві вищі освіти за фахом «Правознавство» та «Менеджмент виробничої сфери». 

Свою політичну діяльність почав ще у 2006 році, коли балотувався у Хмельницьку міську раду. Вже у 2016 році Стефанчук став радником першого віцеспікера — міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва. 

У 2019 році теперішній спікер Ради був ідеологом у передвиборчому штабі Володимира Зеленського. Після перемога останнього Стефанчук став першим радником голови країни та його представником у парламенті. Під час парламентських виборів 2019 року Стефанчук йшов другим номером у списку Слуги народу (одразу після Разумкова). 

Фото: golos.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Закордонні інтернет-компанії, які надають інтернет послуги українцям та заробляють на рекламі, тепер сплачуватимуть податки у вигляді ПДВ. Від оподаткування звільнені лише освітні (навчальні) ресурси. Про це повідомляє Економічна Правда.

Міжнародні компанії зареєструють платниками податків в Україні. Для цього створять спеціальний електронний сервіс для сплати. Якщо компанія не зареєструється, то отримає штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (зараз це 180 тисяч гривень).

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Законопроєкт №4358 про заборону про паління електронних цигарок підтримала Верховна Рада у першому читанні. За новими правилами, 30% площі пачки електронних цигарок повинні займати медичні попередження. Заборона на куріння електронних цигарок набуде чинності через шість місяців після прийняття закону. Поки очікується наступне скликання Верховної Ради для затвердження законопроєкту у другому читанні та в цілому.

Довідка. Нещодавно Рада заборонила продаж електронних сигарет неповнолітнім та рідини до них. Нагадаємо про проблему у рідині для куріння та те що електронні сигарети прирівняли до звичайних.

Дізнайтеся більше про шкоду електронних сигарет:

• Першу смерть від куріння вейпу зафіксували у США. У штаті Іллінойс пацієнт помер від респіраторної хвороби, яку спровокувало куріння електронної сигарети.
• Смерті від вейпу: ймовірна проблема у рідині для куріння. 380 випадків захворювань легень та 6 смертей, якій ймовірно спричинило куріння вейпу, зареєстрували у США. Науковці найбільш ймовірною причиною вважають рідини, які додають в пристрій. Серед інших шкідливих речовин — нікотин, метали та інші безнікотинові субстанції, про це пише CNN.
• Електронні сигарети прирівняли до звичайних. На електронні цигарки діятимуть обмеження щодо їхньої реклами.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Комітет Верховної Ради рекомендував розглянути законопроєкт про заборону відкритої трансляції в автобусах музики і фільмів.

Цитата. «Це проєкт, ініційований громадськістю, який ми, 15 депутатів різних фракцій, внесли, щоб захистити пасажирів від нав’язливої музики. Якщо закон проголосують на пленарному засіданні, українці зможуть, як у всьому цивілізованому світі, їхати в тиші або слухати музику чи звук фільмів через навушники», — написав В’ятрович.

Контекст. Цей законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді ще 5 лютого. Приводом стала ситуація в автобусі, який їхав із Луцька до Києва. 27 січня цього року водій автобуса відмовився вимкнути російський серіал на прохання двох пасажирок рейсу. Вони були змушені вийти на трасі.

Що послухати у маршрутці?

Якщо у вашому місті уже відновили рух громадського транспорту і ви не хочете слухати музику, яка лунає в салоні, то пропонуємо вам альтернативу, нові пісні українських виконавців:

• Kalush – «Кент». У пісні йдеться про те, що «мій кент хотів мене кинути». Kalush своєю творчістю витісняє російський реп з українського музичного простору.
• ДахаБраха – альбом «Alambari». Платівка присвячена подорожам по світу, а назву альбому дала місцевість у горах Бразилії – це містечко Аламбарі. У трек-лист увійшли дев’ять пісень.
• The Hardkiss – «Косатка». Текст і музику до цієї пісні написала солістка гурту Юлія Саніна.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. якби вибори Президента відбулися у кінці квітня, то серед тих, хто визначився 42,6%  проголосували б за Володимира Зеленського, 14,9% — за Петра Порошенка, 12,2% — за Юрія Бойка, 9,7% — за Юлію Тимошенко, 6,4% — за Ігоря Смешка;
2. якби вибори до Верховної Ради відбулися в кінці квітня, то серед тих, хто визначився  32,6%  проголосували б за партію «Слуга народу», 15,8% — за партію «Опозиційна платформа — За Життя», 15,2% — за партію «Європейська Солідарність», 12% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». 

Таким чином до Ради пройшли б чотири партії, адже виборчий бар’єр становить 5%. До Верховної Ради не пройшла б партія «Голос», яка подолала цей бар’єр у липні минулого року. Цікаво, що зараз п’яте місце серед симпатій виборців отримала «Партія Шарія». За неї готові проголосувати 3,6%. А за партію «Голос» — 3,5%.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології з 17 по 25 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 4024 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 1,7%.

Довідка.Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Хто і як фінансує політичні партії?

Партії фінансуються із державного бюджету (тобто із грошей платників податків). Відповідно до останніх новацій, кошти виділяють не усім, хто взяв участь у виборах, а лише тим, хто подолав п’ятивідсотковий бар’єр та пройшов у Верховну Раду. За підсумками останніх виборів до парламенту, які відбулися минулоріч у липні, таких партій є п’ять. Загалом партіям виділили більше 280 тисяч гривень, розповіли у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Найбільше отримала «Слуга народу», за яку на виборах проголосувала найбільша кількість виборців, — більше 140 тисяч гривень. «Опозиційна платформа — За життя» — трохи більше 42 тисяч гривень. «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» — трохи більше 26 тисяч гривень кожній. «Голос» — майже 20 тисяч гривень.

Через пандемію коронавірусу партія Слуга народу хотіла відмовитися від державного фінансування, проте такий механізм не передбачений законом. Тому депутати вирішили додатково прописати процедуру, яка б дозволяла партіям відмовлятися від фінансування з державного бюджету, приміром, на квартал.

Фото: pexels.com

Новий міністр охорони здоров’я

Максиму Степанову — 44 роки. Він має медичну освіту, закінчив Донецький державний медичний університет ім. Максима Горького. Згодом закінчив Київський економічний університет за спеціальністю «Міжнародна економіка». Батько Степанова був головним лікарем у Слов’янську (і опинився у списках сепаратистів сайту «Миротворець»).

Професійна діяльність нового міністра охорони здоров’я до цього часу була мало пов’язана з медчиною сферою. Свого часу він був  заступником гендиректора «Торгового дому “Газ України”» «Нафтогазу України». Згодом працював у податковій адміністрації України, був першим заступником голови Одеської обласної адміністрації за часів президентства Віктора Ющенка (з 2008-го до 2010-го). Очолював Поліграфкомбінат «Україна», який виготовляє бланки офіційних документів.

Одне з останніх його місць роботи — голова Одеської обласної державної адміністрації (ОДА). У квітні 2019-го Степанов не захотів покидати цю посаду за указом тодішнього президента Петра Порошенка, але його все ж звільнили. Степанов уже розглядався на посаду голови МОЗ після звільнення Кабміну Гройсмана у 2019 році. 

Новий міністр охорони здоров’я уже встиг звернутися до українців у телеграм-каналі МОЗу. Він пообіцяв українцям боротися за кожне їхнє життя, навіть після епідемії коронавірусу, і безпомилково покращувати медицину в країні. Міністр запевнив, що в першу чергу зосередиться на боротьбі з коронавірусом. Те, що коїться у країні навколо пандемії, міністр назвав війною, а медиків — армією, якій доведеться цю війну вести. Також новий глава МОЗ пообіцяв в режимі онлайн інформувати про реальний стан справ в Україні.

Новий міністр фінансів

Сергію Марченку — 39 років. Народився на Київщині, закінчив академію податкової служби за спеціальністю «управління державними фінансами». 

Проводив наукові дослідження, згодом захистив дисертацію на тему «Державні єврооблігаційні запозичення України на міжнародному ринку капіталу» та здобув ступінь кандидата економічних наук.

Працював у державних структурах міністерства фінансів, фіскальній службі та секретаріаті Кабміну. Брав участь у розробці бюджетного кодексу, який схвалили у 2014 році. На початку 2016 року Марченко керував координаційним центром забезпечення взаємодії з Кабміном у МОЗ.

Також працював в адміністрації президента Петра Порошенка (був заступником голови АП Ігоря Райніна) та в уряді Володимира Гройсмана (з 2016 до 2018 року — заступник міністра фінансів Олександра Данилюка). Сергій Марченко йшов з Володимиром Гройсманом на позачергові вибори до Верховної Ради. Він отримав сьоме місце у списку, але партія Гройсмана не подолала виборчого бар’єра.

Фото: pexels.com