НАБУ та САП оголосили про підозру п’ятьом чинним нардепам, які, за даними слідства, систематично отримували неправомірну вигоду за голосування в парламенті. Про це повідомили в НАБУ.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 27 слів
Що відомо? У НАБУ розповіли, що до складу групи входили чинні народні депутати України та службові особи апарату Верховної Ради. Діяльність групи координував один із народних депутатів.
Розмір хабарів міг становити від 2 до 20 тисяч доларів США та залежав від результатів голосувань, заявили в САП.
НАБУ оголосили підозру злочинній групі, яку очолювала народна депутатка. Відомство не уточнює її ім’я, однак раніше «Українська правда» писала, що йдеться про Ганну Скороход від партії «За майбутнє».
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 46 слів
Що відомо? Слідство з’ясувало, що учасники групи вимагали 250 тисяч доларів США в підприємця за те, щоб накласти санкції РНБО на компанію конкурента. Коли «клієнт» передав їм 125 тисяч доларів США, його запевнили, що гроші надійдуть посадовцям РНБО.
Гроші посадовцям так і не передали, оскільки не знайшли особу, яка б погодилася на незаконні дії. За версією НАБУ, саме депутатка організувала діяльність групи та виступала «гарантом» угоди.
Реакція депутатки. Ганна Скороход підтвердила, що в її помешканні проводяться слідчі дії. За її словами, це «прямий тиск на опозицію» та «спробу заблокувати» її політичну діяльність.
Що ще відомо? Раніше BBC писало, що прізвище Скороход фігурувало в операції «Мідас», зокрема фігуранти справи обговорювали написання депутатських запитів від імені Скороход. Сама нардепка переконувала, що не відправляла запитів від імені фігурантів справи та не знала про них.
Довідка. Ганна Скороход увійшла до Верховної Ради у 2019 році від партії «Слуга народу». Того ж року вона публічно звинуватила фракцію в тому, що затримання її чоловіка, російського банкіра Олексія Алякіна, пов’язане з її незгодою голосувати за закон про ринок землі.
Через цей конфлікт Скороход виключили з фракції «Слуга народу», а у липні 2020 року вона приєдналася до депутатської групи «За майбутнє».
Народний депутат Андрій Одарченко отримав вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який визнав його винним у спробі підкупу ексголови Державного агентства відновлення Мустафи Найєма. Про це повідомили на трансляції засідання ВАКСу.
Читати далі
+ 53 слів
Одарченко отримав вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки.
За даними слідства, засуджений депутат пропонував голові Держвідновлення Мустафі Найєму хабар у криптовалюті Bitcoin, що в еквіваленті становить 50 тисяч доларів (приблизно 2 млн грн). В обмін на це Одарченко просив голову посприяти в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ, щоб відремонтувати обʼєкт інфраструктури, який є його власністю.
Важливо, що початок строку відбування покарання почнеться лише тоді, коли депутата затримають. Нагадаємо, з 18 вересня цього року Одарченко перебуває за межами України нібито через «загрозу життю та здоровʼю». За запитом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, депутата оголосили в міжнародний розшук.
Обовʼязки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) перейдуть до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ в Дніпрі. Там МОЗ створило необхідну матеріально-технічну базу, що має спростити процес проходження експертизи для військовозобовʼязаних. Процедура оскарження рішень МСЕК тепер теж проходитиме через згаданий інститут. Про це повідомляє МОЗ.
створення робочої групи, яка переглядатиме раніше прийняті рішення МСЕК, зокрема повʼязані із посадовцями;
розробка плану цифровізації всіх етапів експертизи спільними зусиллями Міністерства охорони здоровʼя (МОЗ) та Мінцифри;
оперативний аудит всіх пенсійних виплат по інвалідності посадовцям державних органів, який проведе Пенсійний фонд спільно з Державним бюро розслідувань, Нацполіцією та СБУ;
розгляд урядом законопроєктів від МОЗ та Мінсоцполітики про комплексну реформу МСЕК.
На сьогодні МОЗ вже розробило законопроєкт, який стосується переоцінки функціональності МСЕК, її ліквідації та умов встановлення інвалідності. МОЗ також пропонує зміни до Бюджетного кодексу України.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Для перевірки рішень, які ухвалили МСЕК, створять спеціальні групи. Вони перевірятимуть роботу організації протягом трьох місяців. Кабінет Міністрів затвердив план для протидії корупції та інших злочинів медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Про це повідомляє прем’єр Денис Шмигаль у своєму телеграмі.
Читати далі
+ 48 слів
У плані йдеться, що:
Медико-соціальні експертні комісії у сучасному складі розформують вже цьогоріч.
Створять групу для перевірки ухвалених рішень МСЕК. Перевірятимуть три місяці.
У листопаді Міністерство охорони здоров’я та Мінцифри ухвалять рішення про проходження усіх етапів цифровізації МСЕК.
Пенсійний фонд, Державне бюро розслідувань, Нацполіція та СБУ мають можливість провести швидкий аудит пенсійних виплат, які отримали прокурори та посадовці державних органів.
Міністерство охорони здоров’я та Мінсоцполітики мають невідкладно винести на розгляд урядові законопроєкти про комплексну реформу МСЕК.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Корупція в Україні є. «Подарунки» і «подяки» лікарям чи викладачам, хабарі чиновникам, кумівство при прийомі на роботу — це все реальність, яку час від часу можна зустріти. Але чи бачили ви повідомлення штибу «Україна — неспроможна корумпована держава, допомагати якій немає сенсу, бо все все одно розкрадуть»?
Це — один з найпопулярніших і найефективніших наративів російської машини пропаганди. Секрет його успішності полягає в тому, що він паразитує на реальній проблемі, яка справді турбує українців. Тільки викручує її під корисним для Кремля кутом.
Як саме Росія це робить і яким насправді є рівень корупції в Україні — розбиралися НЗЛ.
Читати далі
+ 412 слів
Країна кумів і хабарів?
Спершу розберемося з тим, наскільки глибокою є корупція в Україні. У цьому нам допоможе останній наявний наразі Індекс сприйняття корупції CPI-2023 (показник за 2024 рік ще не готовий). Він чітко статистично показує, як сприймають кожну країну представники бізнесу, інвестори, дослідники тощо — тобто люди, для яких оцінка корупції становить професійний і, часто, фінансовий інтерес. На жаль, Індекс не може точно сказати, чи корупція є більшою, чи меншою. Але оцінка її сприйняття є настільки статистично точною, що кращого варіанту виміряти корупцію немає.
Отже, відповідно до СРІ-2023, Україна набрала 36 балів зі 100 (де 0 балів — це повальна корупція, а 100 балів — майже повна відсутність корупції). З цим результатом ми посіли 104 місце серед 180 країн. Так Україна опинилася на одному рівні з Сербією, дещо вище за Туреччину і все ще на один бал нижче за Білорусь. Серед наших сусідів лише в Росії показник нижчий, при тому значно (26 балів). Для контексту: найвищі показники у світі мають Данія (90), Фінляндія (87), Нова Зеландія (85) та Норвегія (84). А найнижчі — Сомалі (11), Сирія, Венесуела та Південний Судан (усі троє по 13 балів).
Та при цьому Україна зросла в рейтингу за рік на цілих три бали — це один з найкращих показників у світі. Це дозволило нам стати однією з 17 країн, які продемонстрували свій найкращий показник за весь час. Від часу Революції Гідності, за десятиліття індекс України зріс на 11 балів — це значний прогрес. Що характерно — зростання відбувається навіть попри повномасштабну війну проти РФ. Серед наших сусідів зростання у 2023 році показали лише Молдова та Словаччина. Румунія та Угорщина залишилися на одному рівні (46 і 42 бали відповідно), а показники Польщі, Білорусі та РФ знизились.
Та що означають всі ці сухі цифри? Те, що корупція в Україні все ще існує, але поступово і досить впевнено ми її поборюємо. Викриття чиновників відбуваються, кримінальні справи проти зловживань в державних органах влади заводять і роблять це все більш ефективно. Але роботи ще багато.
Проблема корупції у нас все ще є однією з найбільш значних в Європі. Тут, звісно, слід пам’ятати, що ми порівнюємо себе з найбільш розвиненими у цьому плані країнами світу. Це, безумовно, правильно — це шлях до розвитку. Але не слід забувати, що решта світу, більшість країн нашої планети — приблизно на рівні з Україною. Ми — не кращі, і не гірші. Ми — такі як і більшість. І тут варто згадати про російську пропаганду.
Гра на проблемах
«Люди бідні, бо все крадуть. Що більше ти працюєш, то більше депутати все крадуть. Вони хочуть, щоб українців не було. То більше такої країни ніде нема». Чули такі звинувачення? Може, ви навіть так думали? Це — приклад класичного пропагандистського наративу, який бере реальну проблему і пропонує для неї просте, вкрай емоційне, але неправильне рішення.
Як ми вже розібралися, корупція в Україні дійсно є. Але стверджувати, що вона є єдиною причиною, чому стандарти життя є нижчими, ніж у країнах ЄС — це велике і хибне спрощення. Ба більше, цей підхід до розгляду проблеми стверджує, що державні інституції України (уособлені «депутатами», «судами» тощо) є шкідливими для українців. І тут кремлівська пропаганда отримує навдивовижу широке коло для спекуляцій.
Підхід російської пропаганди до опису корупції в Україні має трьох основних адресатів:
Росіян. Їх намагаються відволікти від проблем всередині РФ (нагадаємо, за СРІ-2023 рівень корупції в Росії є гіршим, ніж в Україні);
Громадян країн Заходу. Їм намагаються довести, що допомога Україні не має сенсу і лиш подовжує страждання «простого народу» під гнітом «корумпованої влади», яка «краде всю допомогу»;
Українців. Нас намагаються переконати, що влада працює проти українців.
Зосередимося на останньому пункті, адже він відкриває для РФ одразу кілька можливих результатів. По-перше, якщо українці тотально погодяться, що з «українською владою — гірше», сама Україна як держава може припинити нормально функціонувати. Найбільш бажаний для Росії сценарій тут дещо наївний — згадаймо як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль закликав ЗСУ скласти зброю перед «росіянами, які несуть звільнення від київського режиму».
Та навіть якщо зброю не складуть, то може хоч відмовляться від Західного вектору розвитку? Російська пропаганда широко просуває тези, що боротьба з корупцією в Україні ще сяк-так тривала на початку 2000-х, але від часу Революції Гідності все стає тільки гірше. Той факт, що вимірні показники стверджують зворотнє нікого в Кремлі не турбує.
Тут Росія отримує одразу кілька наслідків: росіянам намагаються показати, що «демократія — це погано», громадянам демократичних країн — що підтримувати українців безперспективно, а українцям — що Захід для них не підходить. Мовляв, де розвинені європейці, а де корумповані українці. Враховуючи, що саме гарантії безпеки від Заходу здатні попередити можливу наступну агресію Росії, навіть після завершення нинішньої, такий наратив виглядає особливо небезпечним.
Причини корупції…
Найпевнішим способом опору російській пропаганді є виправлення проблем, на яких вона паразитує. А виправлення починається з розуміння. Отже, чому в Україні є корупція? Відповідь: бо її дозволяють. Українці вважають корупцію найголовнішою проблемою країни після війни, так заявили 89% громадян в опитуванні КМІС. Та при цьому 47% визнали, що хабарі, подарунки і неофіційні послуги можуть бути виправдані за певних умов. Тобто, корупція — це погано, але якщо дуже треба — то можна. Чому українці самі порушують правила, які вважають важливими?
Порушувати правила — це поширене явище, зазначає керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD та ад’юнкт-професорка Києво-Могилянської Бізнес-Школи Марина Стародубська, що досліджує кроскультурні взаємодії і менталітет. Порушення правил навіть можна обґрунтувати: люди, що вдаються до корупції роблять це, аби досягти власної вигоди. Більше питання полягає в тому, чому люди дотримуються правил, які можуть обмежувати їхні дії, наприклад забороняють давати хабарі, щоб «швидше вирішити проблему». Відповідь лежить у суспільних нормах.
Наприклад, українці дуже цінують свободу — це одна з наших ключових цінностей (73% українців вважають її важливішою за рівність, справедливість та відповідальність), тому диктаторські закони і авторитарні уряди в нас не приживаються. Але тут бачимо й відповідь на питання про корупцію: адже відсутність хабарів — це якраз про рівність прав і справедливість законів. Та в Україні люди тотально не довіряють всім, окрім своїх рідних і близьких (рівень довіри до людей, яких українці зустрічають вперше становить близько 27%, а до людей, яких вже знають — 74%). За таких обставин люди бачать єдину можливість чогось досягти у «зв’язках». А оскільки нема певності, що закони і суди забезпечать рівні умови для всіх, виникає спокуса покращити свої — звідси кумівство, подарунки та інші хабарі для «покращення стосунків».
Причинами такої ситуації є століття вкрай нестабільних обставин на українських землях. Війни, репресії, геноциди, панування авторитарних урядів систематично створювали умови, в яких довіряти інституціям було радше небезпечно. Тепер часи змінилися, інститути влади і суспільства тепер формують самі українці, а старі норми залишилися. То що тепер робити?
…і шляхи їхнього вирішення
Щоб побороти корупцію в Україні, потрібна систематична і складна робота. На жаль, просто «посадити всіх злодіїв в тюрми» не спрацює. Змінити суспільні норми можна лише змінивши те, як працюють інституції, зазначає професорка Стародубська. Необхідно, щоб люди були певні, що державні послуги їм нададуть і без хабаря. Але й треба, щоб люди знали, що за хабар вони втратять роботу/кар’єру/повагу друзів тощо. Навіть за такий малий, як сотня гривень в кишеню лікарю. Для цього потрібно забезпечити, щоб державні інститути працювали злагоджено, щоб реформували суди, щоб антикорупційні органи виконували свою роботу, щоб в школах та універах за списування і плагіат була відповідальність на рівні учнів («списуєш — шахрай, ми з тобою дружити не будемо» замість «знайшов як списати — молодець, схитрував»). Для цього треба багато часу і багато роботи.
І ця робота відбувається. Як ми вже писали, за Індексом сприйняття корупції Україна покращує свої показники. Відповідно до опитування КМІС-2023, 59% українців вважають, що спроби боротися з корупцією і позитивні зрушення в цьому плані дійсно є. Якщо продовжувати систематичну роботу, корупція на всіх рівнях може стати настільки ж неприйнятною для українців, як і проросійські висловлювання чи напади на військових, від яких вже зараз не захистить ніяка суспільна позиція (депутати Дмитрук чи Тищенко тому приклад)
Попри зусилля російської пропаганди, яка намагається переконати нас, що шансів на зміни в нас нема, ці зміни ми вже робимо власними важкими зусиллями. До речі, за згаданим вище опитуванням КМІС, люди, які не вірять в те, що корупцію в Україні можна побороти, більше готові домовлятися з Росією. Тож, аби зберегти державу і почати жити краще, слід розуміти, що ми — не гірші за інших, корупцію можна побороти. Наш менталітет — не проблема, а особливість. Наприклад, американці довіряють усім, а італійці — нікому, та обидва народи змогли побудувати успішні держави. Зможемо й ми. А почати варто з того, що написати домашнє завдання самостійно і пам’ятати, що доля країни лежить у повсякденних вчинках.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Володимир Прокопів подав заяву на звільнення після того, як голова КМДА Володимир Кличко відсторонив його від виконання обовʼязків. Причиною відсторонення стали викриття журналістів-розслідувачів Bihus.Info про його незаконне збагачення.
Читати далі
+ 45 слів
Зокрема, журналісти знайшли в Прокопіва кілька квартир та офісів у Києві, які оформлені на його родичів. Ба більше, Bihus.Info також виявив, що двоє друзів Прокопіва мають щонайменше шість обʼєктів нерухомості, які раніше були у власності міста.
Володимир Прокопів є депутатом Київради з 2014 року, а з 2021 року він обіймає посаду заступника Київської міської держадміністрації. Новини Здорової Людини раніше писали про це розслідування більш детально.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Лікарка-невролог та фельдшер екстреної медичної допомоги отримали підозру від Хмельницької обласної прокуратури за фактом зловживання впливом. Фельдшер шукав громадян, які хотіли отримати групу інвалідності, щоб уникнути мобілізації, а лікарка оформлювала їх на стаціонарне лікування до неврологічного відділення. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.
Читати далі
+ 11 слів
Ціна такого «лікування» коштувала приблизно 3600-7800 доларів США (близько 150-320 тисяч. грн). Представники СБУ вилучили 182 тис. доларів (близько 5,5 млн грн), понад 6500 євро (близько 8 млн грн), а також медичну документацію, мобільні телефони та чорнові записи. Наразі фельдшера тримають під вартою без можливості внесення застави, а запобіжний захід для лікарки ще вирішується.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Сьогодні, 9 жовтня, Рада ухвалила у першому читанні новий законопроєкт про угоди зі слідством. «За» проголосували 268 парламентарів.
Читати далі
+ 116 слів
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Про що цей законопроєкт №12039? У випадку співпраці зі слідством призначати менший строк ув’язнення ніж вимагає кодекс. Наприклад, п’ять років замість восьми. Водночас суд може призначити як додаткове покарання штраф — до 102 мільйонів гривень за особливо тяжкий злочин, понад 4 мільйони гривень за тяжкий злочин. Проте укладати угоди з організаторами злочину хочуть заборонити. За винятком випадку, якщо він викриє іншого організатора.
Цитата.«Цей текст підтримали і САП і НАБУ, також він відповідає нашим міжнародним зобовʼязанням», — написав Железняк.
Контекст. Раніше, законопроєкт №11340, який дозволив би підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення, ухвалили у першому читанні. Тоді за нього проголосував 231 депутат.
Тоді депутат Железняка коментував, що це сталося попри застереження збоку Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Антикорупційного комітету.
Згідно зі старим законопроєктом, підозрювані в корупції чиновники мали б змогу сплатити штраф:
у разі вчинення кримінального проступку — від 204 тисяч грн до 2,05 млн грн;
у разі вчинення нетяжкого злочину — від 2,05 млн до 204 млн грн;
у разі вчинення тяжкого злочину — від 20,4 млн до 102 млн грн;
у разі вчинення особливо тяжкого злочину — від 102 млн грн до 204 млн грн.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.