Попри воєнний стан Україна демонструє рішучість дій щодо виконання рекомендацій GRECO. Протидія корупції в Україні більше не є «глобально незадовільною». Також високої оцінки заслуговує те, що країна надала інформацію організації та показала прогрес у боротьбі з корупцією.

Фото: rbc

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми зібрали 6 важливих прикладів з історії України за останні 100 років, які показали дух молоді, що бажає змін на краще.

Бій під Крутами (29 січня 1918 р.)

Одним з перших та визначних проявів студентського патріотизму став бій під Крутами. Тоді більшовицька армія мала значну перевагу: її чисельність була майже в 10 разів більшою за армію УНР (Української Народної Республіки), і їхня техніка була значно потужнішою: бронепотяг та артилерія — проти гармат та кулеметів. Однак тодішні армія УНР, яка налічувала лише 520 осіб, змогла зупинити наступ більшовиків на 4 дні, завдяки чому було підписано Берестейський мирний договір. А план очільника радянської армії Михайла Муравйова захопити Київ у той же день провалився.

Революція на граніті (2-17 жовтня 1990 р.)

Таку назву отримали протести молоді (переважно студентів), які в центрі Києва влаштували масову акцію з голодування, аби тодішня влада прислухалася до їхніх вимог. Оскільки керівництво СРСР направило всі гроші країни на військовий промисел, фінансів на звичні побутові речі не вистачало. Так виник дефіцит товарів, що і стало однією з причин виходу молоді на протест.

На тодішній площі Жовтневої революції (нині це Майдан Незалежності) протестувальники розгорнули наметове містечко, а кількість людей, що долучалися до цієї акції, зростала. Серед вимог учасники цього дійства висували:

• відкласти підписання нового союзного договору (після цього рішення СРСР мав постати оновленим союзом, що означало збереження цієї держави);
• перевибори Верховної Ради УРСР з веденням багатопартійної основи (тоді провідною партією була комуністична);
• аби українці проходили службу на території УРСР (тоді багатьох відсилали до різних куточків Радянського Союзу);
• здійснити націоналізацію майна Компартії України та Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України;
• відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Коли 16 жовтня мітинги набули всеукраїнського масштабу, влада пішла на поступки. Наступного дня виконали частину з вимог. Дії і рішучість цих студентів та молоді, яка долучилася до Революції на граніті, стали одним із поштовхів до розпаду СРСР та продемонстрували бажання українців розвиватися у самостійній країні.

Революція Гідності (21 листопада 2013 — 22 лютого 2014)

Після рішення Віктора Януковича не підписувати угоду про асоціацію України з ЄС на саміті «Східного партнерства» небайдужі вийшли на Майдан Незалежності у Києві на мирну акцію протесту, аби показати невдоволення діями очільників країни.

Українці, значною частиною серед яких були саме студенти, долучилися до масової акції проти відхилення українського керівництва від курсу інтеграції у ЄС та засилля влади в руках Януковича та його прибічників з орієнтацією на Росію.

Однак тодішні очільники держави не були налаштовані на поступки, що продемонстрували використанням фізичної сили проти мирних протестувальників. Унаслідок цього загинули 107 людей, а отримали поранення 1372 людини.

Як результат, тодішній президент України Янукович утік, тодішній голова Верховної Ради Рибак подав у відставку, майже 20 депутатів вийшли з «Партії регіонів», а низку високопосадовців звільнили. Однак найголовнішим стало те, що Україна вийшла з-під сфери контролю РФ в економічному та політичному планах.

Боротьба студентів НАУ проти корупції у своїй альма-матер (кінець 2015 р.)

До кінця 2015-го корупційна схема Національного авіаційного університету була настільки масштабною, що до неї були залучені не лише працівники, а й студенти і навіть Студентська рада університету (орган ЗВО, метою якого є працювати над удосконаленням навчання та розвитку студентів).

Наприклад, з 2004 по 2013 роки в цьому навчальному закладі працювала Наталія Корчак, яка з 2016 по 2018 роки обіймала посаду голови Національного агентства України з питань запобігання корупції. Під час роботи в НАУ вона не була помічена в антикорупційній діяльності.

Навіть коли 2013 року активні учасники партії «Свобода» запропонували студентам НАУ долучитися до мітингу, адже умови й тих, і тих збігалися, останні побоялися погодитися на це рішення. Ба більше — їм могло бути непереливки лише через те, що вони підтримали цю ініціативу деінде в соціальних мережах.

Однак наприкінці 2015 року в НАУ з’явилися активні студенти та аспіранти, які вирішили протистояти цій корупційній схемі. Вони створили Наукове товариство, яке сприяло та проводило науково-популярні заходи. Серед них TEDxNAU, Літня школа по безпілотниках, курс Дата-аналітики від УКУ та курс програмування CS50.

Після цього активісти товариства вирішили відновити діяльність Студентської ради НАУ на демократичних засадах. Однак, інші студенти через схему махінацій провели свого ставленика на голову Студради.

Як результат, Студентське самоврядування у НАУ так і не було повноцінно відновлено. Але студенти цього ЗВО довели, що можна творити нове, долаючи стару прогнилу систему. Просто іноді на це треба трохи більше часу.

Фіктивне збільшення стипендій (1 вересня 2021 р. — січень 2022 р.)

Після виходу 1 вересня 2021 року постанови №933, яка внесла зміни до постанов №882 та №1047 про збільшення розміру стипендій студентам-відмінникам українських ЗВО, зменшивши ліміт стипендіантів, у мережі виникло масштабне обурення. Адже тоді кількість людей, що отримають стипендію зменшилась з попереднього значення у розмірі 40-45% до 35-40%.

Тобто одні студенти мали отримувати гроші коштом інших, тому що Міносвіти не виділило більше фінансів, а скоротило кількість отримувачів стипендії.

Студенти не змогли змовчати та почали активну онлайн-компанію. У символічну дату, 17 листопада, профспілкова та студрадівська молодь випустили відео, де студенти університетів Львова, Харкова, Києва, Черкас та інших міст записали звернення до Міністерства освіти підняти розмір стипендій до прожиткового мінімуму, не зменшуючи при цьому кількість осіб, що отримують цю державну виплату.

Також у соціальних мережах студенти активно вимагали, аби Міністерство Освіти переглянуло це рішення та зробило все як слід. Навіть запустили #дотримуйтеся_слова, дописи та сторіз з яким публікували на своїх сторінках як і студенти, так і студентські організації.

Як результат, ліміт стипендіатів повернули до попереднього рівня, а стипендії дійсно збільшили.

Російсько-українська війна (2014 р. — і нині)

Після початку російсько-української війни студенти не змогли сидіти спокійно, і взяли до рук зброю, аби захистити територіальну цілісність своєї країни.

А з 24 лютого 2022 року університетська молодь активно долучилася не лише до захисту країни, а й до оборони тилу також. У закладах освіти масово почали виготовляти сітки, збирати та відправляти гуманітарну допомогу, готувати їжу для бійців Тероборони. Значна частина з них і досі активно тримає тил, поєднуючи це з навчанням. Наприклад, студенти Львівського національного університету ім. І. Франка щосуботи виготовляють окопні свічки, які відправляють бійцям для обігріву.

Також безліч студентів ще на початку повномасштабного вторгнення так і не повернулися до навчання після вимушених канікул у всіх ЗВО України. Деякі з них назавжди запам’яталися історії країни бійцями, що полягли, захищаючи рідну державу. Наприклад, на сайті Каразінського університету є окрема сторінка, яка присвячена тим студентам та випускникам цього ЗВО, що померли внаслідок російської агресії.

А у Львові, зокрема, 12 серпня 2022 року провели акцію «Дипломи, які ніколи не видадуть». Тоді на площі Ринок повісили 40 іменних документів про закінчення навчання, які вже ніколи не побачать своїх власників, адже вони в перші дні повномасштабного вторгнення узяли до рук зброю та загинули, борючись за свободу нашої країни.

Колаж: Тетяна Єрко

Підготувала Олександра Литвин

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

В списку є п’ятеро громадян Росії: 

• Валентин Опарін, майор юстиції – слідчий у справі українських політв’язнів Олега Сенцова та Олександра Кольченка
• Андрій Тишенин − старший оперуповноважений Служби безпеки України, ймовірно причетний до катувань активіста Євромайдану Олександра Костенка. 
• Олег Ткаченко – прокурор на процесі у справі Сенцова
• Артур Шамбазов − колишній старший оперуповноважений Головного управління захисту національної державності СБУ в Автономній Республіці Крим, ймовірно причетний до катувань активіста Євромайдану Олександра Костенка. 
• Раміль Ітабуллін – командир 90-ї танкової дивізії Російської армії.

Санкції проти більшості згідно з законом Магнітського за масштабні порушення прав людини.

Також сьогодні про санкції проти 33 російських офіційних осіб оголосила Канада, їх звинувачують у порушеннях прав громадян Росії, які протестували проти вторгнення в Україну.

Відомо, що США у п’ятницю також оголосять санкції проти порушників прав людини відповідно до «Глобального закону Магнітського».

Фото: donpatriot.news

 Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

По-перше, його проводять наприкінці осені та взимку з огляду на температурні умови в країні-господарці. Зазвичай, чемпіонати світу з футболу відбуваються влітку, проте при 40-градусній спеці важко дихати, не те, що грати у футбол. Організатори все ж таки запевняють, що на стадіонах будуть вмонтовані спеціальні кондиціонери з нульовим викидом вуглеводнів, аби охолодити стадіони зсередини.

По-друге, саме рішення про проведення ЧС-22 в Катарі – контроверсійне. Катар виборов право на проведення Чемпіонату світу 2022 ще у 2010 році, здолавши США та Японію. Ходило багато чуток щодо можливої корупції з боку FIFA (Міжнародна федерація футболу), адже через низку причин Катар не мав би приймати ЧС-2022 (висока температура, мала площа країни, мусульманські суворі закони тощо). FIFA довго відкидала всі закиди, проте врешті решт підтвердила, що деякі з чиновників таки отримали хабарі в рішенні на користь заявки Катару. Їх відсторонили від футболу. Деталі цього процесу описує New York Times. Про можливу корупцію зі сторони чиновників FIFA повідомляє у своєму звіті Міністерство юстиції США.

По-третє, порушення прав людини під час будівництва інфраструктури. Правозахисна організація Amnesty виклала 48-сторінковий звіт в якому зазначили всі порушення щодо прав людини в сторону мігрантів, які будували стадіони. Проте, Катар відкидає всі звинувачення. Гравці збірної Данії, протестуючи проти цих порушень, не взяли на Чемпіонат світу свої сім’ї. Про це повідомляє Reuters. FIFA закликала ж країни “сфокусуватися на футболі”, а не на ідеології чи політиці. 

Нещодавно відзначився й сам очільник цієї організації. Джанні Інфантіно на саміті G20 закликав до припинення вогню та місячного перемир’я в Україні на час проведення ЧС-22, що обурило багатьох українців. Про це повідомляє The Guardian.

Участь в цьогорічному Чемпіонаті світу візьме й Іран. До того ж ще й зіграють зі збірною США, адже обоє потрапили до однієї групи. УАФ (Українська асоціація футболу) закликала ФІФА дискваліфікувати Іран з ЧС-22, беручи до уваги його допомогу Росії під час повномасштабного вторгнення. Про це повідомляє Суспільне, посилаючись на офіційну заяву УАФ. Проте Іран все ж таки візьме участь в чемпіонаті. Нагадаємо, нещодавно Іран засудив до смертної кари легенду іранського футболу Алі Даеї  за участь в протестах. Він є ексрекордсменом за голами за національні збірні, поступившись лише Кріштіану Роналду.

Брак інтересу від уболівальників до цьогорічного ЧС вже можна помітити неозброєним оком. Попри проведення заходу взимку, температура все одно буде доволі високою. Алкоголь пити обмежать, це можна буде робити у відповідних на те зонах у відповідний час. Національній збірній Іспанії заборонили ввозити на території країни хамон, тому що свинина заборонена в Катарі. Також можуть виникнути проблеми через будь-які гомосексуальні стосунки, за які можуть посадити до в’язниці, а жінки будуть змушені прикривати свої обличчя. Боляче вдарить по гаманцю вболівальників й саме проживання під час проведення чемпіонату, адже ціни надзвичайно високі навіть на європейські мірки. Forbes зазначає, що ціни на Booking.com на 7 ночей у Досі (столиця Катару) під час Чемпіонату світу з футболу становлять близько 5000 доларів США, а доступність падає з кожним днем. Bloomberg ж повідомляє, що місця у наметах та у фан-селах, які спеціально побудували через брак житла для вболівальників, будуть доступними за ціною від 407 до 1512 катарських ріалів (111$-415$) за ніч із мінімальним перебуванням на дві ночі. 

ЧС-22 з футболу в Катарі уже став одним з найдорожчих, адже на нього уже витратили понад 200 мільярдів доларів. За оцінками DW, два попередні чемпіонати світу в Бразилії 2014 року та в Росії  2014 року коштували менш ніж 15 мільярдів доларів кожен.

Фото: khelnow.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Позиція «Схем»

Адвокат «Схем» Анатолій Попов оцінює створення перешкод журналістам, їхнє незаконне утримання та вилучення відзнятого матеріалу як безпрецедентні дії. 

Позиція банку

Пресслужба фінустанови заявляє, що журналістом ніхто не перешкоджав. Також вказує на те, що під час інтерв’ю директору ставили запитання щодо діяльності клієнтів банку, а це є банківською таємницею. Саме через це розмову зупинили.

Реакція міністра фінансів

Сергій Марченко неприємно вражений подіями та поведінкою банку й закликав до справедливого вирішення конфлікту: «Я вважаю, що будь-які конфлікти з журналістами неприпустимі. Очевидно і зрозуміло, що журналісти мають право і повинні ставити будь-які питання, а всі представники держави зобов’язані відповідати на ці питання настільки, наскільки це можливо».

Довідка. «Схеми» — програма з прізвищами та деталями щодо корупційних справ високопосадовців. Йдеться про зловживання чиновниками владою, статки держслужбовців, афери, кумівство та схеми. 

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. На платформі збиратимуть історії про те, з чим стикалися студенти й аспіранти, які намагалися захистити свої курсові, дипломи й дисертації без хабарів і всупереч усталеним «правилам». Можна говорити про це й анонімно. Факти про корупцію й незаконне вимагання чого-небудь від здобувачів освіти. Усю інформацію хочуть передати до судів.

Що стало передумовою?

Українська журналістка й письменниця Олеся Яремчук написала репортаж, у якому розповіла свою історію захисту дисертації. Через відмову неофіційно доплачувати експертам, рецензенту ТВ влаштовувати фуршет, «бо такі правила», їй не вдалося захистити свою кандидатську дисертацію.

Журналістка впевнена, що є люди, яким вдалося чесно здобути свій науковий ступінь. Однак і її історія не поодинокий випадок і є чимало аспірантів і студентів, які стикалися з добре організованими корупційними схемами, але не розповідали про це раніше.

Цитата. «Є чесні люди. Є люди, які інертно йдуть за системою й нічого не роблять через загрозу звільнення, просто мовчать. А є люди, які цю систему очолюють й цілком усвідомлено перетворюють сферу освіти та науки на фінансову машину, забуваючи про справжні чесноти», ― пише Олеся Яремчук.

Що далі?

Депутатка Верховної Ради Наталія Піпа також відреагувала на репортаж Олесі Яремчук і на своїй сторінці у Facebook написала:

Цитата. «Ми, як Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій разом із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) зробили дуже багато, щоб усе, про що написано відійшло в минуле з вересня 2021 року».

Спільно з Міністерством освіти і науки Комітет ВР з питань освіти й НАЗЯВО розробили законопроєкт 4667-1, який підписала Верховна Рада. Після підпису Президента проєкт Порядку присудження наукових ступенів, який має вступити в дію з 1 вересня 2021 року, оприлюднять.

Копайте глибше: 

Читайте репортаж Олесі Яремчук «Вклонися, дитино: чи можна захистити дисертацію без хабарів та фуршетів? Історія однієї аспірантки» про корупцію в системі освіти й про те, чому журналістці не вдалося захистити свою дисертацію.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. За словами народних депутатів, вони не розуміють, що відбувається, і хочуть знати, яка позиція Президента. Депутати уже зверталися до Єрмака: щоб він пояснив, що відбувається, і щоб допоміг організувати зустріч із Зеленським. Глава ОПУ на це нібито не відгукнувся. Про це розповіли співрозмовники видання «Українська правда» у «Слузі народу»: «У фракції у внутрішніх чатах це зараз обговорюють».

Зазначимо, що 1 квітня народні депутати фракції «Слуга народу» написали заяву на Єрмака до Державного бюро розслідувань, Офісу Генпрокурорки, Служби безпеки, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. Вони вимагають перевірити факти в оприлюднених нардепом Гео Леросом відеозаписах і притягнути до відповідальності винних, а не самого Лероса: «Інформація може свідчити про торгівлю державними посадами за участі посадовців Офісу Президента України». Депутати закликають правоохоронців не тиснути та не переслідувати Лероса.

Партія «Голос» закликала Андрія Єрмака призупинити виконання повноважень керівника Офісу Президента на час розслідування щодо корупційної справи, де фігурує його брат: «Команда Зеленського обіцяла нульову толерантність до корупції. Треба просто виконувати обіцянки».

Коментар. «Ситуація з оприлюдненими записами, на яких фігурує брат очільника ОП Андрія Єрмака Денис, продемонструвала, скільки людей звикли до афер, коли вирішувати державні справи можна за хабарі. Розмови на оприлюднених плівках не мають стосунку до реального життя, ніхто з названих людей не був призначений на посади, які обговорювалися. 

Однак усі факти мають бути ретельно перевірені — так само, як і джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження. Служба безпеки України проводить допити обох сторін: і брата очільника Офісу Президента, і народного депутата (Гео Лероса — ред.), котрий виклав отримані плівки в публічну площину. Ніхто не уникне покарання за протиправні дії», — повідомила пресслужба Офісу президента.

«Я ні в кого нічого не брав»

За даними джерел видання «Дзеркало тижня», учора ввечері відбулась зустріч Президента з малою фракцією «Слуги народу». Туди входять її керівники та голови комітетів від фракції. Підіймалася й тема записів, оприлюднених депутатом Гео Леросом. Президент заявив, що Андрій Єрмак «був і є його другом». А Гео Лерос, який оприлюднив записи, є аферистом. Президент підкреслив: «Я ні в кого нічого не брав». 

Андрій Єрмак також брав участь у зустрічі. Він назвав себе «щитом президента» і заявив, що такі напади спрямовані не проти нього, а проти Володимира Зеленського. Глава Офісу президента повідомив, що за діями Гео Лероса стоїть його попередник Андрій Богдан, його партнери та соратники. 

Додамо, що Дмитро Штанько, який вів приховану зйомку зустрічей брата Андрія Єрмака Дениса, незадовго до старту відеофіксації потрапив у кримінальне провадження про хабар. Це з’ясували журналісти-розслідувачі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Штанько фігурує y судових матеріалах кінця липня 2019 року. У справі йдеться про передачу 168 тисяч гривень хабаря. Він призначався найімовірніше посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізосіб. Передавав гроші особисто Штанько. Але у провадженні він проходить як свідок.

Контекст. Нагадаємо, що 29 березня народний депутат Гео Лерос опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці відео, а яких брат глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» висловлюють Денисові Єрмаку.

Після публікації відео правоохоронці відкрили одразу п’ять кримінальних справ. Три відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи. 

Довідка. Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили у березні 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.

Денис Єрмак — молодший брат Андрія Єрмака. У 2014-2017 роках Денис брав участь в АТО. Там отримав контузію головного мозку. Зараз Денис Єрмак займається науково-дослідницькою роботою. Працює в Інституті стратегічних досліджень, обіймає позицію радника директора інституту Олександра Литвиненка. У листопаді 2019-го року, після походу Андрія у владу, Єрмак-молодший створив «Українське Бюро Національного розвитку». Компанія займається розробкою і супроводом державних та інвестиційних проєктів.

Фото: pexels.com

Детальніше. Першу справу відкрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура за заявою депутата Гео Лероса, який опублікував записи. Цю справу розслідує Національне антикорупційне бюро України. Вона єдина стосується корупції: у ній йдеться про про можливе надання невстановленими особами, у тому числі особою, схожою на брата Агндрія Єрмака (глави Офісу Президента), обіцянки вплинути на прийняття рішень за винагороду. Захист депутата каже, що йому почали погрожувати.

Другу, третю та четверту справи розслідує Державне бюро розслідувань. Вони відкриті після «самостійного виявлення» злочинів прокурором. Під злочинами мають на увазі, зокрема, розголошення відомостей, які становлять державну таємницю. Захисника депутата Гео Лероса, який опублікував записи, впевнені, що ці справи стосуються саме його, адже відомості про цей злочин внесла генеральна прокурорка Ірина Венедіктова. Саме вона має повноваження відкривати провадження проти народних депутатів, яким є Гео Лерос. 

П’яту справу розслідує Служба безпеки України. Вона теж була відкрита була після «самостійного виявлення» злочину слідчим. Справа звучить так: «у період з липня 2019 року по березень 2020 року невстановлені особи незаконно використовували спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації для відеофіксації зустрічей Дениса Єрмака (брат Андрія Єрмака)».

Коментар. В онлайн-інтерв’ю виданню «Українська правда» Гео Лерос сказав, що має 30-40 годин відео. Їх зараз вивчає слідство. Водночас депутат не зізнався, звідки у нього флешка із цими записами. Переконує, що не знає, хто і навіщо знімав відео. Пообіцяв, що «якщо мене найближчим часом не посадять, то щось цікавеньке викладу».

Контекст. Нагадаємо, що на опублікованих відео чоловік, який схожий на брата глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади. Записи таких «співбесід» опублікував народний депутат від фракції «Слуга народу» Гео Лерос на своїй сторінці у Фейсбуці. Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» вона висловлює чоловікові, який схожий на брата глави Офісу Президента (ОПУ).

Довідка. Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили у березні 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.

Денис Єрмак — молодший брат Андрія Єрмака. У 2014-2017 роках Денис брав участь в АТО. Там отримав контузію головного мозку. Зараз Денис Єрмак займається науково-дослідницькою роботою. Працює в Інституті стратегічних досліджень, обіймає позицію радника директора інституту Олександра Литвиненка. У листопаді 2019-го року, після походу Андрія у владу, Єрмак-молодший створив «Українське Бюро Національного розвитку». Компанія займається розробкою і супроводом державних та інвестиційних проєктів.

Копайте глибше:

• Who is Мr. Єрмак? Юрист. Бізнесмен. Продюсер. Віцепрезидент? («Українська правда»)

Фото: pexels.com