Який бал ми мали раніше? Порівняно з 2023 роком, Україна втратила один бал.

Цитата. «На тлі глобального погіршення ситуації з корупцією сповільнення антикорупційного прогресу України не виглядає критичним, утім свідчить про низку викликів, на які варто реагувати», — коментують в Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Країна кумів і хабарів?

Спершу розберемося з тим, наскільки глибокою є корупція в Україні. У цьому нам допоможе останній наявний наразі Індекс сприйняття корупції CPI-2023 (показник за 2024 рік ще не готовий). Він чітко статистично показує, як сприймають кожну країну представники бізнесу, інвестори, дослідники тощо — тобто люди, для яких оцінка корупції становить професійний і, часто, фінансовий інтерес. На жаль, Індекс не може точно сказати, чи корупція є більшою, чи меншою. Але оцінка її сприйняття є настільки статистично точною, що кращого варіанту виміряти корупцію немає.

Отже, відповідно до СРІ-2023, Україна набрала 36 балів зі 100 (де 0 балів — це повальна корупція, а 100 балів — майже повна відсутність корупції). З цим результатом ми посіли 104 місце серед 180 країн. Так Україна опинилася на одному рівні з Сербією, дещо вище за Туреччину і все ще на один бал нижче за Білорусь. Серед наших сусідів лише в Росії показник нижчий, при тому значно (26 балів). Для контексту: найвищі показники у світі мають Данія (90), Фінляндія (87), Нова Зеландія (85) та Норвегія (84). А найнижчі — Сомалі (11), Сирія, Венесуела та Південний Судан (усі троє по 13 балів).

Карта світу, зафарбована за показниками CPI-2023

Та при цьому Україна зросла в рейтингу за рік на цілих три бали — це один з найкращих показників у світі. Це дозволило нам стати однією з 17 країн, які продемонстрували свій найкращий показник за весь час. Від часу Революції Гідності, за десятиліття індекс України зріс на 11 балів — це значний прогрес. Що характерно — зростання відбувається навіть попри повномасштабну війну проти РФ. Серед наших сусідів зростання у 2023 році показали лише Молдова та Словаччина. Румунія та Угорщина залишилися на одному рівні (46 і 42 бали відповідно), а показники Польщі, Білорусі та РФ знизились.

Динаміка зміни показника CPI України за 2013-2023 роки

Та що означають всі ці сухі цифри? Те, що корупція в Україні все ще існує, але поступово і досить впевнено ми її поборюємо. Викриття чиновників відбуваються, кримінальні справи проти зловживань в державних органах влади заводять і роблять це все більш ефективно. Але роботи ще багато.

Проблема корупції у нас все ще є однією з найбільш значних в Європі. Тут, звісно, слід пам’ятати, що ми порівнюємо себе з найбільш розвиненими у цьому плані країнами світу. Це, безумовно, правильно — це шлях до розвитку. Але не слід забувати, що решта світу, більшість країн нашої планети — приблизно на рівні з Україною. Ми — не кращі, і не гірші. Ми — такі як і більшість. І тут варто згадати про російську пропаганду.

Гра на проблемах

«Люди бідні, бо все крадуть. Що більше ти працюєш, то більше депутати все крадуть. Вони хочуть, щоб українців не було. То більше такої країни ніде нема». Чули такі звинувачення? Може, ви навіть так думали? Це — приклад класичного пропагандистського наративу, який бере реальну проблему і пропонує для неї просте, вкрай емоційне, але неправильне рішення.

Як ми вже розібралися, корупція в Україні дійсно є. Але стверджувати, що вона є єдиною причиною, чому стандарти життя є нижчими, ніж у країнах ЄС — це велике і хибне спрощення. Ба більше, цей підхід до розгляду проблеми стверджує, що державні інституції України (уособлені «депутатами», «судами» тощо) є шкідливими для українців. І тут кремлівська пропаганда отримує навдивовижу широке коло для спекуляцій.

Підхід російської пропаганди до опису корупції в Україні має трьох основних адресатів:

1. Росіян. Їх намагаються відволікти від проблем всередині РФ (нагадаємо, за СРІ-2023 рівень корупції в Росії є гіршим, ніж в Україні);
2. Громадян країн Заходу. Їм намагаються довести, що допомога Україні не має сенсу і лиш подовжує страждання «простого народу» під гнітом «корумпованої влади», яка «краде всю допомогу»;
3. Українців. Нас намагаються переконати, що влада працює проти українців.

Зосередимося на останньому пункті, адже він відкриває для РФ одразу кілька можливих результатів. По-перше, якщо українці тотально погодяться, що з «українською владою — гірше», сама Україна як держава може припинити нормально функціонувати. Найбільш бажаний для Росії сценарій тут дещо наївний — згадаймо як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль закликав ЗСУ скласти зброю перед «росіянами, які несуть звільнення від київського режиму».

Та навіть якщо зброю не складуть, то може хоч відмовляться від Західного вектору розвитку? Російська пропаганда широко просуває тези, що боротьба з корупцією в Україні ще сяк-так тривала на початку 2000-х, але від часу Революції Гідності все стає тільки гірше. Той факт, що вимірні показники стверджують зворотнє нікого в Кремлі не турбує.

Тут Росія отримує одразу кілька наслідків: росіянам намагаються показати, що «демократія — це погано», громадянам демократичних країн — що підтримувати українців безперспективно, а українцям — що Захід для них не підходить. Мовляв, де розвинені європейці, а де корумповані українці. Враховуючи, що саме гарантії безпеки від Заходу здатні попередити можливу наступну агресію Росії, навіть після завершення нинішньої, такий наратив виглядає особливо небезпечним.

Причини корупції…

Найпевнішим способом опору російській пропаганді є виправлення проблем, на яких вона паразитує. А виправлення починається з розуміння. Отже, чому в Україні є корупція? Відповідь: бо її дозволяють. Українці вважають корупцію найголовнішою проблемою країни після війни, так заявили 89% громадян в опитуванні КМІС. Та при цьому 47% визнали, що хабарі, подарунки і неофіційні послуги можуть бути виправдані за певних умов. Тобто, корупція — це погано, але якщо дуже треба — то можна. Чому українці самі порушують правила, які вважають важливими?

Порушувати правила — це поширене явище, зазначає керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD та ад’юнкт-професорка Києво-Могилянської Бізнес-Школи Марина Стародубська, що досліджує кроскультурні взаємодії і менталітет. Порушення правил навіть можна обґрунтувати: люди, що вдаються до корупції роблять це, аби досягти власної вигоди. Більше питання полягає в тому, чому люди дотримуються правил, які можуть обмежувати їхні дії, наприклад забороняють давати хабарі, щоб «швидше вирішити проблему». Відповідь лежить у суспільних нормах.

Наприклад, українці дуже цінують свободу — це одна з наших ключових цінностей (73% українців вважають її важливішою за рівність, справедливість та відповідальність), тому диктаторські закони і авторитарні уряди в нас не приживаються. Але тут бачимо й відповідь на питання про корупцію: адже відсутність хабарів — це якраз про рівність прав і справедливість законів. Та в Україні люди тотально не довіряють всім, окрім своїх рідних і близьких (рівень довіри до людей, яких українці зустрічають вперше становить близько 27%, а до людей, яких вже знають — 74%). За таких обставин люди бачать єдину можливість чогось досягти у «зв’язках». А оскільки нема певності, що закони і суди забезпечать рівні умови для всіх, виникає спокуса покращити свої  — звідси кумівство, подарунки та інші хабарі для «покращення стосунків».

Причинами такої ситуації є століття вкрай нестабільних обставин на українських землях. Війни, репресії, геноциди, панування авторитарних урядів систематично створювали умови, в яких довіряти інституціям було радше небезпечно. Тепер часи змінилися, інститути влади і суспільства тепер формують самі українці, а старі норми залишилися. То що тепер робити?

…і шляхи їхнього вирішення

Щоб побороти корупцію в Україні, потрібна систематична і складна робота. На жаль, просто «посадити всіх злодіїв в тюрми» не спрацює. Змінити суспільні норми можна лише змінивши те, як працюють інституції, зазначає професорка Стародубська. Необхідно, щоб люди були певні, що державні послуги їм нададуть і без хабаря. Але й треба, щоб люди знали, що за хабар вони втратять роботу/кар’єру/повагу друзів тощо. Навіть за такий малий, як сотня гривень в кишеню лікарю. Для цього потрібно забезпечити, щоб державні інститути працювали злагоджено, щоб реформували суди, щоб антикорупційні органи виконували свою роботу, щоб в школах та універах за списування і плагіат була відповідальність на рівні учнів («списуєш — шахрай, ми з тобою дружити не будемо» замість «знайшов як списати — молодець, схитрував»). Для цього треба багато часу і багато роботи.

І ця робота відбувається. Як ми вже писали, за Індексом сприйняття корупції Україна покращує свої показники. Відповідно до опитування КМІС-2023, 59% українців вважають, що спроби боротися з корупцією і позитивні зрушення в цьому плані дійсно є. Якщо продовжувати систематичну роботу, корупція на всіх рівнях може стати настільки ж неприйнятною для українців, як і проросійські висловлювання чи напади на військових, від яких вже зараз не захистить ніяка суспільна позиція (депутати Дмитрук чи Тищенко тому приклад)

Результати опитування КМІС, 2023 рік

Попри зусилля російської пропаганди, яка намагається переконати нас, що шансів на зміни в нас нема, ці зміни ми вже робимо власними важкими зусиллями. До речі, за згаданим вище опитуванням КМІС, люди, які не вірять в те, що корупцію в Україні можна побороти, більше готові домовлятися з Росією. Тож, аби зберегти державу і почати жити краще, слід розуміти, що ми — не гірші за інших, корупцію можна побороти. Наш менталітет — не проблема, а особливість. Наприклад, американці довіряють усім, а італійці — нікому, та обидва народи змогли побудувати успішні держави. Зможемо й ми. А почати варто з того, що написати домашнє завдання самостійно і пам’ятати, що доля країни лежить у повсякденних вчинках.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Transparency International Ukraine

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики