Важливо зазначити, що кількість вчителів, які співпрацювали з окупантами та почали навчати за російською програмою вкрай низька. На Херсонщині це всього 1% вчителів.

«Кількість вчителів, які погодилися на колабораційні дії та співпрацювали з окупантами, вкрай низька. Ми співпрацюємо з правоохоронними органами, прізвища майже всіх відомі. Вони абсолютно повною мірою відповідатимуть перед законом за свої колабораціоністські дії. Це справа правоохоронних органів, я сподіваюся, що всіх буде притягнуто», — наголошує глава МОН.

Станом на 16 вересня правоохоронці відкрили 19 кримінальних проваджень проти українських освітян, які пішли на співпрацю з російськими окупантами. Серед них — директори шкіл та вчителі, які пропагували ідеї загарбників.

Фото: prostir.ua

У новому звіті за 18 жовтня дослідники більш глибоко занурились в діяльність тих співробітників компанії, які раніше були внесені в чорний список  у зв’язку з порушенням етичного кодексу Вікіпедії. І це дало неабиякий результат. Серед багатьох сторінок, до яких редактори внесли правки, дослідники звернули особливу увагу на вікі-запис про російсько-українську війну й виявили навмисні спроби маніпулювати наративом та розгорнути  картину оповіді на проросійську сторону.  

Аналітики зазначили, що ці спроби  включали зміну «мови, щоб мінімізувати об’єктивність прозахідних акаунтів і максимізувати об’єктивність прокремлівських акаунтів», введення «тем, які розгойдують історичне тло в бік проросійських наративів» і додавання «кремлівських цитат і пресрелізів  на сторінку, щоб збільшити популярність проросійських аргументів і точок зору».

Крім цього, тіньові редактори  додавали  посилання на російські медіа, а  використання підозрілих  джерел є червоним прапором для Вікіпедії. 

Попри все, підтвердити координацію між редакторами та з’ясувати того, хто керував обліковими записами, досить складно. Тобто не можна довести  причетність російського уряду.  

Фото: news.pl.ua

 Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики 

Пропаганда

Направлена вона не лише на населення РФ, але й на іноземну аудиторію. Багато російських телеканалів та онлайн-медіа вже заборонені в США, Канаді та ЄС, однак вони все ще працюють у країнах Центральної та Південної Америки, Азії, Африки та Близького Сходу. Пропаганда поширюється і в соцмережах – Facebook, Instagram, Twitter, TikTok та Telegram. Там створюють сторінки російських пропагандистських медіа та поширюють дезінформацію іноземними мовами.

ІПСО

Інформаційно-психологічні спеціальні операції, або ж ІПСО також активно використовують під час війни. Проводять їх російські спецслужбовці для втрати бойового духу в населення України, створення штучного конфлікту всередині суспільства та схиляння до припинення спротиву. Прикладів багато: нібито влада забула про Маріуполь/Запоріжжя/Херсон, «Зеленський втік», «Азов – нацисти», «це все війна політиків». Детальніше про ІПСО та те, як з ними боротися читайте в дослідженні Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Кібератаки

Протягом всієї війни російські хакери здійснюють атаки на українські інтернет-ресурси. Зокрема, атакують сайти органів влади, системи документообігу, інтернет-провайдерів, операторів зв’язку та інших. Цьому треба вчасно протидіяти, чим і займаються Міністерство оборони, СБУ, МВС та інші структури. Також 26 лютого міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про створення IT-армії, яка складається з розробників, кіберспеціалістів, дизайнерів, маркетологів та інших.

Фейки 

Це — неправдива інформація, що навмисно поширюється з різними цілями під виглядом новин. Наприклад, під час нещодавнього обстрілу Києва російські пропагандисти сплутали купол київського Будинку вчителя з куполом Верховної Ради. Вони хотіли показати, нібито українська влада вже знищена та недієздатна, пише Детектор медіа. Так само почали поширюватися й меседжі про те, що продуктів в Україні немає (хоча магазини просто закривалися під час тривог).

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: news.informer.od.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У підручнику угорських школярів переконують, що в Україні точиться громадянська війна, до якої росія непричетна; не рахують Кримські гори за українські та повідомляють, що Україна — погане місце для життя. Дописи супроводжуються малюнком, на якому Україну розривають російський ведмідь та чоловіки в символіці США і Євросоюзу. 

МЗС України відреагували на цю ситуацію та вимагають якнайшвидшого виправлення неправдивої інформації. Про це заявив речник МЗС Олег Ніколенко. За його словами, вчора українські дипломати провели зустріч в угорському зовнішньополітичному відомстві, під час якої наголосили про неприйняття недостовірних та викривлених фактів про Україну.

Фото: Європейська правда

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Зазначимо, що ще 20 лютого цьогоріч росіянин опублікував у своєму Телеграмі пост про те, що його київський офіс працює ось уже 15 років. У 2020 році компанія Лебєдєва опублікувала на своєму сайті статтю про дизайн дверей для київського офісу на Саксаганського, 26 (за цією адресою розташований Наноприлавок). 

Molfar.global та nzl.media зібрали 7 фактів відверто проросійської позиції Лебєдєва.

1. У контексті історії Антона Птушкіна Лебєдєв говорить про те, що блогер переїхав з Луганська до Києва, де перебувають «ті ж люди, які й бомбили його рідний дім у Луганську», а говорячи про те, що «нацистів в Україні немає» Птушкін «лукавіт»
2. Лебєдєв стверджував, що фото подій з Бучі – фейк
3. Називав «Небесну сотню» ідіотами
4. Ще до 24 лютого запевняв, що Крим дістався Україні абсолютно випадково
5. У 2014 році російський бізнесмен звільнив голову київського офісу за проукраїнську позицію та засудження анексії Криму
6. У 2016 Лебєдєв їздив до невизнаних квазіреспіублік «л/днр»
7. У 2020 році отримав медаль «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ступеня від Путіна
   

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Під час придушення Празької весни загинули десятки людей, сотні отримали поранення. На знак протесту двоє студентів вчинили самоспалення, такі ж акти здійснювали в Україні. Радянська влада приносила з собою насилля, смерть та репресії.

Чехи добре запам’ятали, що російська жорстокість приходить переодягненою в любов. Один із блоків освітньої програми для старших класів, яка вчить протистояти російській пропаганді також і на прикладі України, має іронічну назву: «Нам вони теж допомагали».

Хакнути мову

Пропаганда бачить мову полем бою. Вона маніпулює нею як завгодно, аби бути ефективною. Пітер Померанцев, дослідник російської пропаганди, називав це «хакнути мову».

Приміром, пропаганда винаходить нові слова, щоб «вирізати непотрібне» і створити власну підробку (хлопки замість вибухів, воєнна операція замість війни, денацифікація замість геноциду, «потєрь нєт» замість реальних цифр втрат). Цю архітектуру мови пропаганди досліджував Орвелл в «1984».

Небезпечними є випадки, коли пропаганда вплітається у нашу ж мову, використовуючи найцінніші поняття, слова й теми. Адже тоді вона втирається в довіру.

Радянська пропаганда була одержимою темою дружби, любові, сім’ї й безпеки. Якщо сьогодні вже мало хто вірить у те, що українці буквально є росіянами, то наратив, що ми є братніми народами, досі виживає в головах невтішно великої кількості людей.

Це тому, що він апелює до найважливішого — до сім’ї. І коли людина чує ці фрази з дитинства, вони стають частиною її світогляду. Такий наратив психологічно важче заперечити, ніж, скажімо, конспірологію про біолабораторії, адже здається, ніби зраджуєш власного брата.

Саме через те, що така пропаганда обманює організм мови як вірус, вона є дуже живучою. Ми вже 30 років як незалежні, у нас вісім років триває війна, а станцію «Дружби народів» перейменовуватимуть тільки зараз. 

Ми некритичні до позитиву

Тому кейси на зразок Марії Овсяннікової речі легше прослизають у наш інфопростір. У її відео на підтримку України «заблукав» наратив про братній народ – один із найфундаментальніших у російській пропаганді. 

Овсяннікову ідентифікують як «свою» на Заході та дехто навіть в Україні, бо вона послуговується мовою протестів проти війни й співчуття жертвам. Oslo Freedom Forum нагородив Овсяннікову премією Гавела 2022, а в Україні ледь не відбулася пресконференція з людиною, яка відкрито вимагає зняття санкцій з росії. Пропаганда змінює свою форму, але досі залишається пропагандою.

Коли в Україні заблокували канали Медведчука, чи коли в Європі почали відключати RussiaToday, російська пропаганда апелювала до свободи слова. Чудово розуміючи, що юридично межа між пропагандою і просто демократичним вираженням думки непомітна, росія била у найслабші місця мови демократії.

Пропаганда продовжує ламати нашу мову щодня, вриваючись в неї і намагаючись знищити її зсередини. Вона використовує найважливіші слова, підриваючи самі їхні сенси.

Вони монополізують і привласнюють поняття дружби, любові, безпеки, миру. Маскують ними жорстокість. І коли ми відмовляємося від їхньої «дружби», вони цілком впевнено кажуть, що Україна сама не хоче «миру». Цей наратив працює.

Бо частково ж вони праві — їхнього спотвореного миру, дружби чи любові ми справді не хочемо. Нас пересмикує від словосполучення «братній народ», бо вони викривили його.

Тому, доки наші слова дещо значать, ми мусимо бути критичними навіть до позитиву. Особливо до позитиву. 

Автор тексту: Олексій Приймак, журналіст та медійний аналітик

Фото: ua.korrespondent.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

83% росіян підтримують вторгнення в Україну. Немає сенсу шукати/вигадувати «потенційних» адекватних незазомбованих «рускіх». Соціологічні дані прямо говорять про велику підтримку війни росіянами. Згідно з даними соціологічного опитування «Левада-центру», проведеного 24-30 березня, після вторгнення рф в Україну підтримка росіянами путіна зросла до 83%. Звісно, як можна не підтримати «придушення неонацизму» та «звільнення українців», незважаючи на те, що звільняють вони нас голодом, зруйнуванням житла, важливої інфраструктури, смертю цивільних, дітей та руйнуванням наших міст.

Матері російських загиблих військових вважають синів «героями». Глибину морального падіння та деградації «простих росіян» видно з перехоплених розмов солдатів, репортажів із вулиць міст рф. Росіяни думають що «якщо путіна не стане, то буде безладдя в країні, тому що забагато влади буде у народу». Жінка, яку запитали, що станеться у разі смерті путіна сказала: «Я помру разом з ним. Якщо він помре — лише дураки при владі будуть». Саме це суспільство породило путіна та диктаторський режим у Росії, якщо воно вважає що забагато влади у народу — це погана річ. Це війна не путіна, а всіх росіян — сотні тисяч російських військових беруть участь у цій війні, бомбардують мирні міста, вбивають дітей, цивільних, мародерять. Саме ці люди привели до влади путіна, вони схвалюють його попередні злочини та є причиною рашизму та російського імперіалізму. Воює не одна людина — мільйони росіян мовчать, у тому числі матері загиблих синів-військових, які вважають, що їхні сини герої, постять у соцмережах жалюгідні скорботливі вірші, але не задумуються про те, за що саме помирають їхні діти.

Росіян хвилюють санкції не через їхню причину (російську війну в Україні), а через закриття їхніх улюблених компаній. Пропаганда зняття санкцій з рф так і не припиняється, мовляв, страждає російський «простий» народ, хоча закриття Макдональдса у рф, «звісно», є більшою проблемою, ніж питання існування всієї української нації. Наприклад, російська журналістка-опозиціонерка Ксенія Собчак зараз відкрито виступає проти санкцій на Росію. Їі хвилює доступність YouTube у Росії, бо це, мовляв, один з її основних професійних майданчиків. Однак компанії, які залишилися на російському ринку, по суті, зараз заробляють брудні гроші. Засудження санкцій не є гуманним, бо саме підтримка росії грошима інвестує у геноцид мирних українців. 

Дії уряду росії віддзеркалюють світогляд нації. Сам президент США Джо Байдена під час його польського виступу сказав про те, що він вірить, що «прості росіяни» не хочуть війни. Що це нібито війна путіна. Однак «прості росіяни» не роблять нічого, аби побудувати вільне демократичне суспільство і результатом цього є розпущеність та вседозволеність уряду Росії, загарбницькі тенденції і цензура на будь-яку думку опозиції. Чинний уряд — це продукт російського менталітету. Бориса Нємцова, російського опозиціонера, який засуджував війну на сході України, не замовчили б убивством, захоплення суверенних держав вважалося б варварством, якби світогляд простих росіян був оснований на демократичних цінностях, народ постав би і ніякий цар не зміг би спинити мотивацію людей, які хочуть боротися за те, у що вірять.

Російські журналісти поширюють пропаганду Кремля. Незалежні ЗМІ Росії не піддавалися б цензурі. «Медузу», «Дождь» та інші медіа, до прикладу, російська влада вважає іноземними агентами. «Роскомнадзор» також 27 березня заборонив російським ЗМІ публікувати інтерв’ю з Зеленським. На жаль, більшість медіа росії «прогнулися» під путінську пропаганду і зараз називають війну росії проти України «спецоперацією» та поширюють кремлівські наративи щодо «денацифікації» та «демілітаризації» України. Тобто навіть опозиційні медіа не опираються та переходять на сторону пропаганди, а там теж працюють «прості» журналісти.

Росіяни підтримують окупацію Криму та російський фашизм. «Прості та мирні громадяни росії» вірять у те ж саме, що й загарбницька верхівка Кремля. 86% росіян відкрито продовжують підтримувати окупацію Криму. Про це свідчать результати опитування «Левада-Центру». Росіяни також запустили флешмоб на підтримку війни в Україні на центральній площі міста з гаслом «Своїх не кидаємо». Школярі вишиковуються у формі літери «Z» у спортивному залі школи. Росіяни записують відео на фоні великої літери «Z», яка вже давно стала символом російського фашизму. На відео говорять фрази на кшталт «в росію можна тільки вірити!».

Громадяни рф ігнорують порушення свобод та прав росіян. Головний опозиціонер російського уряду Олексій Навальний досі не на свободі, акції протестів проти його ув’язнення хоч і були, вони були не достатньо потужними та маштабними. Якби російські громадяни мали інший світогляд, цінували б свободу та базові права людини, верхівка Кремля не могла б продовжувати зазіхати на суверенітет мирних держав.

Авторка тексту: Сухаревич Анна

Фото: dip.org.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. До бази сайту Олександра Мамая, очільника Полтави, додали через «поширення кремлівської пропаганди, участь в актах гуманітарної агресії проти України та участь у пропагандистських заходах Росії проти України».

Довідка. Сайт «Миротворець» створили у 2014 році. У ньому збирають дані тих, хто, на думку групи, становить загрозу національній безпеці України або її територіальній цілісності. Цю інформацію публікують у розділі «Чистилище».

Олександр Мамай був членом «Партії регіонів». У 2010 році став міським головою Полтави. 2018 року Полтавська міська рада висловила Олександру Мамаю недовіру та позбавила його повноважень. За два роки він знову переміг на виборах мера Полтави.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики