У Києві затримали проросійського пропагандиста, який публічно закликав до насильницького захоплення влади та вбивства керівників держави. Під час обшуків у нього вилучили техніку, проросійську літературу, членські картки партії Шарія та наркотики, повідомляє СБУ.
Читати далі
+ 16 слів
За даними слідства, затриманий був прихильником забороненої партії Шарія та координував свою діяльність із лідерами прокремлівської політсили. Для поширення деструктивного контенту він використовував соцмережі, зокрема Telegram, YouTube та Instagram, маючи аудиторію близько 20 тисяч осіб. Фігурант отримував інструкції на поширення певних тем в соцмережах від пропагандистів, які переховуються за кордоном і працюють на російські спецслужби. Завдання надходили через анонімні чати у месенджерах.
Затриманому повідомили про підозру у закликах до насильницького повалення влади. Також розглядають додаткову кваліфікацію через зберігання наркотиків. Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує ув’язнення з конфіскацією майна.
Жінка підтримувала збройну агресію РФ на своїй трансляції у мережі тікток 7 жовтня 2024-го. Підозрювана знімала відео на території залізничного вокзалу у Києві під час повітряної тривоги та заявляла, що, обстрілюючи мирні міста України, «росіяни дають відпір українцям». Вона також глузувала з людей, які спускалися в укриття. Про це повідомляють СБУ та Офіс Генпрокурора.
Читати далі
+ 30 слів
Правоохоронці викрили жінку одразу після публікації відео. За даними слідства, відео викладала 23-річна мешканка Макіївки Донецької області, яка кілька місяців тому переїхала в Київ. Окрім цього, у 2023 році підозрювана використовувала свій акаунт у тікток для героїзації окупантів, у тому числі бойовиків приватної військової компанії «Вагнера». Жінка також заперечувала воєнні злочини росіян під час тимчасової окупації Київської області, знімаючи відео під російську музику. На обличчі жінка малювала карту терористичних угрупувань «ДНР» і «ЛНР». Ці публікації поширювали російські пропагандисти через кремлівські медіа.
СБУ повідомила жінці про підозру у виправдовуванні та запереченні збройної агресії РФ проти України. Їй загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
Корупція в Україні є. «Подарунки» і «подяки» лікарям чи викладачам, хабарі чиновникам, кумівство при прийомі на роботу — це все реальність, яку час від часу можна зустріти. Але чи бачили ви повідомлення штибу «Україна — неспроможна корумпована держава, допомагати якій немає сенсу, бо все все одно розкрадуть»?
Це — один з найпопулярніших і найефективніших наративів російської машини пропаганди. Секрет його успішності полягає в тому, що він паразитує на реальній проблемі, яка справді турбує українців. Тільки викручує її під корисним для Кремля кутом.
Як саме Росія це робить і яким насправді є рівень корупції в Україні — розбиралися НЗЛ.
Читати далі
+ 412 слів
Країна кумів і хабарів?
Спершу розберемося з тим, наскільки глибокою є корупція в Україні. У цьому нам допоможе останній наявний наразі Індекс сприйняття корупції CPI-2023 (показник за 2024 рік ще не готовий). Він чітко статистично показує, як сприймають кожну країну представники бізнесу, інвестори, дослідники тощо — тобто люди, для яких оцінка корупції становить професійний і, часто, фінансовий інтерес. На жаль, Індекс не може точно сказати, чи корупція є більшою, чи меншою. Але оцінка її сприйняття є настільки статистично точною, що кращого варіанту виміряти корупцію немає.
Отже, відповідно до СРІ-2023, Україна набрала 36 балів зі 100 (де 0 балів — це повальна корупція, а 100 балів — майже повна відсутність корупції). З цим результатом ми посіли 104 місце серед 180 країн. Так Україна опинилася на одному рівні з Сербією, дещо вище за Туреччину і все ще на один бал нижче за Білорусь. Серед наших сусідів лише в Росії показник нижчий, при тому значно (26 балів). Для контексту: найвищі показники у світі мають Данія (90), Фінляндія (87), Нова Зеландія (85) та Норвегія (84). А найнижчі — Сомалі (11), Сирія, Венесуела та Південний Судан (усі троє по 13 балів).
Та при цьому Україна зросла в рейтингу за рік на цілих три бали — це один з найкращих показників у світі. Це дозволило нам стати однією з 17 країн, які продемонстрували свій найкращий показник за весь час. Від часу Революції Гідності, за десятиліття індекс України зріс на 11 балів — це значний прогрес. Що характерно — зростання відбувається навіть попри повномасштабну війну проти РФ. Серед наших сусідів зростання у 2023 році показали лише Молдова та Словаччина. Румунія та Угорщина залишилися на одному рівні (46 і 42 бали відповідно), а показники Польщі, Білорусі та РФ знизились.
Та що означають всі ці сухі цифри? Те, що корупція в Україні все ще існує, але поступово і досить впевнено ми її поборюємо. Викриття чиновників відбуваються, кримінальні справи проти зловживань в державних органах влади заводять і роблять це все більш ефективно. Але роботи ще багато.
Проблема корупції у нас все ще є однією з найбільш значних в Європі. Тут, звісно, слід пам’ятати, що ми порівнюємо себе з найбільш розвиненими у цьому плані країнами світу. Це, безумовно, правильно — це шлях до розвитку. Але не слід забувати, що решта світу, більшість країн нашої планети — приблизно на рівні з Україною. Ми — не кращі, і не гірші. Ми — такі як і більшість. І тут варто згадати про російську пропаганду.
Гра на проблемах
«Люди бідні, бо все крадуть. Що більше ти працюєш, то більше депутати все крадуть. Вони хочуть, щоб українців не було. То більше такої країни ніде нема». Чули такі звинувачення? Може, ви навіть так думали? Це — приклад класичного пропагандистського наративу, який бере реальну проблему і пропонує для неї просте, вкрай емоційне, але неправильне рішення.
Як ми вже розібралися, корупція в Україні дійсно є. Але стверджувати, що вона є єдиною причиною, чому стандарти життя є нижчими, ніж у країнах ЄС — це велике і хибне спрощення. Ба більше, цей підхід до розгляду проблеми стверджує, що державні інституції України (уособлені «депутатами», «судами» тощо) є шкідливими для українців. І тут кремлівська пропаганда отримує навдивовижу широке коло для спекуляцій.
Підхід російської пропаганди до опису корупції в Україні має трьох основних адресатів:
Росіян. Їх намагаються відволікти від проблем всередині РФ (нагадаємо, за СРІ-2023 рівень корупції в Росії є гіршим, ніж в Україні);
Громадян країн Заходу. Їм намагаються довести, що допомога Україні не має сенсу і лиш подовжує страждання «простого народу» під гнітом «корумпованої влади», яка «краде всю допомогу»;
Українців. Нас намагаються переконати, що влада працює проти українців.
Зосередимося на останньому пункті, адже він відкриває для РФ одразу кілька можливих результатів. По-перше, якщо українці тотально погодяться, що з «українською владою — гірше», сама Україна як держава може припинити нормально функціонувати. Найбільш бажаний для Росії сценарій тут дещо наївний — згадаймо як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль закликав ЗСУ скласти зброю перед «росіянами, які несуть звільнення від київського режиму».
Та навіть якщо зброю не складуть, то може хоч відмовляться від Західного вектору розвитку? Російська пропаганда широко просуває тези, що боротьба з корупцією в Україні ще сяк-так тривала на початку 2000-х, але від часу Революції Гідності все стає тільки гірше. Той факт, що вимірні показники стверджують зворотнє нікого в Кремлі не турбує.
Тут Росія отримує одразу кілька наслідків: росіянам намагаються показати, що «демократія — це погано», громадянам демократичних країн — що підтримувати українців безперспективно, а українцям — що Захід для них не підходить. Мовляв, де розвинені європейці, а де корумповані українці. Враховуючи, що саме гарантії безпеки від Заходу здатні попередити можливу наступну агресію Росії, навіть після завершення нинішньої, такий наратив виглядає особливо небезпечним.
Причини корупції…
Найпевнішим способом опору російській пропаганді є виправлення проблем, на яких вона паразитує. А виправлення починається з розуміння. Отже, чому в Україні є корупція? Відповідь: бо її дозволяють. Українці вважають корупцію найголовнішою проблемою країни після війни, так заявили 89% громадян в опитуванні КМІС. Та при цьому 47% визнали, що хабарі, подарунки і неофіційні послуги можуть бути виправдані за певних умов. Тобто, корупція — це погано, але якщо дуже треба — то можна. Чому українці самі порушують правила, які вважають важливими?
Порушувати правила — це поширене явище, зазначає керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD та ад’юнкт-професорка Києво-Могилянської Бізнес-Школи Марина Стародубська, що досліджує кроскультурні взаємодії і менталітет. Порушення правил навіть можна обґрунтувати: люди, що вдаються до корупції роблять це, аби досягти власної вигоди. Більше питання полягає в тому, чому люди дотримуються правил, які можуть обмежувати їхні дії, наприклад забороняють давати хабарі, щоб «швидше вирішити проблему». Відповідь лежить у суспільних нормах.
Наприклад, українці дуже цінують свободу — це одна з наших ключових цінностей (73% українців вважають її важливішою за рівність, справедливість та відповідальність), тому диктаторські закони і авторитарні уряди в нас не приживаються. Але тут бачимо й відповідь на питання про корупцію: адже відсутність хабарів — це якраз про рівність прав і справедливість законів. Та в Україні люди тотально не довіряють всім, окрім своїх рідних і близьких (рівень довіри до людей, яких українці зустрічають вперше становить близько 27%, а до людей, яких вже знають — 74%). За таких обставин люди бачать єдину можливість чогось досягти у «зв’язках». А оскільки нема певності, що закони і суди забезпечать рівні умови для всіх, виникає спокуса покращити свої — звідси кумівство, подарунки та інші хабарі для «покращення стосунків».
Причинами такої ситуації є століття вкрай нестабільних обставин на українських землях. Війни, репресії, геноциди, панування авторитарних урядів систематично створювали умови, в яких довіряти інституціям було радше небезпечно. Тепер часи змінилися, інститути влади і суспільства тепер формують самі українці, а старі норми залишилися. То що тепер робити?
…і шляхи їхнього вирішення
Щоб побороти корупцію в Україні, потрібна систематична і складна робота. На жаль, просто «посадити всіх злодіїв в тюрми» не спрацює. Змінити суспільні норми можна лише змінивши те, як працюють інституції, зазначає професорка Стародубська. Необхідно, щоб люди були певні, що державні послуги їм нададуть і без хабаря. Але й треба, щоб люди знали, що за хабар вони втратять роботу/кар’єру/повагу друзів тощо. Навіть за такий малий, як сотня гривень в кишеню лікарю. Для цього потрібно забезпечити, щоб державні інститути працювали злагоджено, щоб реформували суди, щоб антикорупційні органи виконували свою роботу, щоб в школах та універах за списування і плагіат була відповідальність на рівні учнів («списуєш — шахрай, ми з тобою дружити не будемо» замість «знайшов як списати — молодець, схитрував»). Для цього треба багато часу і багато роботи.
І ця робота відбувається. Як ми вже писали, за Індексом сприйняття корупції Україна покращує свої показники. Відповідно до опитування КМІС-2023, 59% українців вважають, що спроби боротися з корупцією і позитивні зрушення в цьому плані дійсно є. Якщо продовжувати систематичну роботу, корупція на всіх рівнях може стати настільки ж неприйнятною для українців, як і проросійські висловлювання чи напади на військових, від яких вже зараз не захистить ніяка суспільна позиція (депутати Дмитрук чи Тищенко тому приклад)
Попри зусилля російської пропаганди, яка намагається переконати нас, що шансів на зміни в нас нема, ці зміни ми вже робимо власними важкими зусиллями. До речі, за згаданим вище опитуванням КМІС, люди, які не вірять в те, що корупцію в Україні можна побороти, більше готові домовлятися з Росією. Тож, аби зберегти державу і почати жити краще, слід розуміти, що ми — не гірші за інших, корупцію можна побороти. Наш менталітет — не проблема, а особливість. Наприклад, американці довіряють усім, а італійці — нікому, та обидва народи змогли побудувати успішні держави. Зможемо й ми. А почати варто з того, що написати домашнє завдання самостійно і пам’ятати, що доля країни лежить у повсякденних вчинках.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
«Нещодавно в мережі з’явилася інформація, що президент Російського Червоного Хреста (РЧХ) має відношення до пропутінської «патріотичної» організації, а працівники РЧХ розповідають про неможливість миру з «українськими нацистами». Про це розповів омбудсмен Дмитро Лубінець.
Читати далі
+ 2 слів
Також РЧХ бере участь у військових зборах та навчаннях для дітей, де розповсюджується ідеологія війни РФ проти України, — додав омбудсмен.
Посадовець повідомив, що вже направив лист до Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, задля розслідування ситуації.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Низка фільмів, які створили в РФ, виробили за дорученням Адміністрації президента (АП) спеціально для перевиборів Володимира Путіна. Про це стало відомо російському виданню «Медуза». Остання уточнила, що їхній матеріал — це частина міжнародного журналістського проєкту Kremlin Leaks. Внутрішні документи російської АП ще в кінці 2023 потрапили до естонського видання Delfi Estonia. Опісля досліджували матеріал журналісти «Медузи», «Важливих історій», Expressen (Швеція), Frontstory.pl (Польща), Paper Trail Media, Der Spiegel, ZDF (усі три — Німеччина) та деяких інших європейських медіа.
Читати далі
+ 36 слів
«Творчий контент до виборів» — саме так називається документ, який створив Сергій Новіков, один із керівників департаментів російської АП, та очільник Інституту розвитку інтернету Олексій Гореславський. Такі серіали та фільми як «Слово пацана», «Бременські музиканти», «Холоп 2», фільм-казка «За щучим велінням», створили для просування президента РФ та за тематикою так званої спеціальної воєнної операції (СВО) — війни Росії проти України.
Безпосередньо в плані Новікова є фільми для «жителів нових територій» про так звану «СВО» (спеціальну воєнну операцію — так в РФ називають війну проти України — ред.). Наприклад, «Батьки Донбасу», який називають «багатосерійним документальним фільмом про людей і події, що відбуваються на південних рубежах Росії на територіях Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської та Ростовської областей південного федерального округу Росії». За даними «Медузи», на цей проєкт Президентський фонд культурних ініціатив витратив майже 20 мільйонів рублів.
Ще один проєкт про так звану «СВО», серіал «20/22», розповідає історію кохання Данила, який вирушив на Донбас «добровольцем із гуманітарною місією», і Аліси, «категоричної противниці спецоперації».
Контекст. Раніше ми писали про те, що Мінкульт закликав блогерів не поширювати інформацію про серіал «Слово пацана», який був популярним і серед молоді в Україні. «В українському інтернет-просторі, зокрема серед підлітків, поширюється серіал російського виробництва, який прямо поширює насилля, кримінал та естетику, притаманну країні-агресору. Він містить ворожу пропаганду, побутування якої в Україні в умовах війни є неприпустимим», — говорять в Мінкульті.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Влада Італії після звернення України заборонила проводити пропагандистську виставку про нібито «стрімкий процес відновлення» тимчасово окупованого Маріуполя Донецької області.
Читати далі
+ 29 слів
«Вдячні як мерії міста, так і українцям в Італії, які не дали ввести в оману італійське суспільство про наслідки російських злочинів в Маріуполі та Україні», — говорять у Міністерстві закордонних справ.
Контекст. 20 січня у місті Модена мала відбутися виставка, де збиралися розповісти про те, як Маріуполь нібито стрімко відбудовують «під егідою інститутів Російської Федерації». На заході мав виступити російський консул та «незалежний» журналіст Андреа Лучіді, який відомий своїми пропагандистськими сюжетами з Маріуполя. У них він, зокрема, розповідав про те, як росіяни начебто надають житло й грошову підтримку маріупольцям.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
На тимчасово окупованій території півдня України російські загарбники відкрили «школу блогерів», яка фінансується Москвою. Жителі захоплених територій не хочуть співпрацювати з росіянами, тому система пропаганди в регіоні страждає.
Читати далі
+ 77 слів
Окупанти, аби побороти нестачу пропагандистів, намагаються створити їх з нуля з місцевого населення, а також завозять гастролерів з Російської Федерації. Проєкт розрахований на студентів, бо молоді люди можуть погодитися робити пропагандистські матеріали заради слави. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
Довідка. Росіяни використовують школи на тимчасово захоплених територіях як осередки своєї пропаганди. А також у Запорізькій області, на окупованій території, почала працювати пропагандистська медіашкола «Медиатополь». Кошти на її функціонування виділяють з федерального бюджету Росії. Про це розказує Інститут масової інформації.
Авторка: Добаріна Анастасія
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
Нещодавно російські Telegram-канали, зокрема паблік «Украина.ру», опублікували рекламний відеоролик, у якому нібито ЗСУ агітують жінок приєднуватися до армії.
Читати далі
+ 75 слів
«Справжня жінка повинна бути розпусницею в ліжку, господинею на кухні та захисницею на фронті». Це відео зняли українською мовою, а наприкінці відео зʼявляється посилання на офіційний рекрутинговий сайт Збройних сил України — zsu.team.
Що таке zsu.team? Це — офіційний сайт Збройних сил України, на якому розповідають все про мобілізацію: права, обовʼязки, умови та зарплату.
26 жовтня ми звернулися до Міністерства оборони, щоб вони пояснили, чи є це відео офіційним. Там відповіли, що «Міноборони України не підтверджує надісланий вами відеоролик як офіційний».
Кілька днів тому росіяни опублікували ще одне схоже відео із закликом приєднуватися до ЗСУ. У Центрі протидії дезінформації спростували його, а також наголосили, що якщо відеоролик відсутній на офіційних сторінках Збройних сил України і його активно поширюють ворожі Telegram-канали, то це вказує на те, що він був створений російськими пропагандистами.
Тому закликаємо вас зберігати пильність та медіагігієну. Якщо ви побачили сумнівну інформацію, рекомендуємо надіслати її до фактчек-боту «Перевірка» у Telegram. Фейкові новини, фото чи відео, які ви надсилаєте, перевіряють журналісти, медіаволонтери та громадські активісти.
Фото: соцмережі
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Контррозвідка СБУ затримала ще одного агента головного управління генштабу Збройних сил РФ. З листопада 2022 по квітень 2023 фігурант збирав розвіддані про переміщення Сил оборони та надсилав інформацію своєму зв’язковому Владлену Татарському. Про це повідомила СБУ.
Читати далі
+ 19 слів
Для збору розвідданих агент регулярно об’їжджав околиці Дніпра та фіксував маршрути руху підрозділів ЗСУ. Після кожного зв’язку з кремлівським воєнкором підозрюваний ретельно видаляв усі повідомлення.
«За даними слідства, агентом виявився мешканець одного із міст поблизу Дніпра. Ворожий інформатор має дві судимості та загальний тюремний «стаж» майже 8 років, який отримав за крадіжки, незаконне заволодіння транспортними засобами, хуліганство та нанесення тяжких тілесних ушкоджень», — повідомляє СБУ.
Наразі підозрюваний перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану.
Довідка. Владлен Татарський (справжнє ім’я — Максим Фомін) був уродженцем села Макіївка, кримінальним в’язнем-втікачем та пропагандистом. Він загинув 2 квітня 2023 року в Санкт-Петербурзі внаслідок вибуху в барі.
Важливе 
