Чому так сталося?
Україна досі має інноваційну військову культуру, що побудована на ініціативі солдатів, яка дозволяє швидко представляти нові технології й тактики на полі бою. Однак їй важко упорядкувати ці знання і поширити їх по всій армії. Росія, з іншого боку, повільніше вчиться через небажання повідомляти про невдачі та більш централізовану структуру командування. Проте коли росіяни таки вивчають щось нове, то вони можуть розподілити ці знання по всьому війську та великій оборонній промисловості.
Україна має перевагу в тактичному пристосуванні, яке полягає у навчанні та вдосконаленні на полі бою. А РФ — у стратегічному пристосуванні, яке означає адаптацію на рівні цілого війська, що впливає на всю державну політику. Обидві форми адаптації важливі, але саме остання, на думку Раяна, є найсуттєвішою, щоб вигравати війни.
Що вдалося Росії?
У квітні 2022 року РФ призначила нового командувача повномасштабним вторгненням. Результатом стало те, що російська армія перейшла від кількох окремих кампаній на сході, півдні та півночі до єдиної мети — наземних операцій на сході України. Це призвело до наступу Росії та захоплення нею у середині 2022 року таких міст як Сєвєродонецьк.
Також РФ змінила техніку ведення близького бою. Зараз вони залучають водночас елітні війська і звичайні збройні сили, підкріплюючи таку комбінацію хвилями погано навчених військ, які виснажують українських солдатів перед тим, як прибудуть досвідчені російські війська.
Росіяни сконструювали глибокі лінії оборони на півдні та почали краще захищати свою техніку. В перші дні війни Україна використовувала дрони та високоточні ракети, щоб успішно знищувати російські танки та вантажівки. У відповідь на це росіяни почали чіпляти на техніку решіткову броню для того, щоб забезпечити її ще одним рівнем захисту.
За словами Міка Раяна, така броня вперше з’явилася на німецьких танках під час Другої світової, але її також використовували у сучасних протистояннях, як от у 2003 році під час війни в Іраку і тепер на російських танках і самохідній артилерії.
Про дрони та радіоелектронну боротьбу
Сучасна війна практично неможлива без розгортання великої кількості безпілотників та одночасної протидії дронам противника, вважає Мік Раян. Використання Росією безпілотників — у поєднанні з її лініями оборони, великою кількістю артилерії, ударними гелікоптерами, дронами-камікадзе та більш адаптивною системою розвідки та спостереження — стало, на думку автора, головною причиною невдачі українського контрнаступу у 2023 році.
У перші дні вторгнення засоби радіоелектронної боротьби, які традиційно вважалися сильною стороною росіян, зіграли другорядну роль. Проте зараз вони блокують комунікації між українськими підрозділами, заважають керувати дронами й уповільнюють здатність України атакувати. Попри всі старання Україна та її партнери все ще відстають від російського потенціалу радіоелектронної боротьби, про що заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наприкінці 2023 року.
Оборонно-промисловий комплекс РФ
На думку Міка Раяна, саме ця сфера є найбільш показовою у питанні адаптації Росії та створення її оборонної переваги. Москва отримала додаткове озброєння за сприяння Північної Кореї та зміцнила виробництво сучасної зброї внаслідок збільшення торгівлі з Китаєм, що дозволило їй придбати технології подвійного призначення, які вона більше не може купувати на Заході.
До чого адаптувалася Україна?
Автор пише про те, що Київ за останній рік вдосконалив здатність завдавати ударів великої дальності по російських аеродромах, оборонних заводах та енергетичній інфраструктурі.
Також Україна ефективно розробила морський ударний потенціал, використовуючи військові та цивільні датчики, ракети великої дальності і наступне покоління морських безпілотників. Внаслідок цього вдалося знищити кілька російських військових кораблів і створити новий морський експортний коридор в західній частині Чорного моря.
Що далі?
Щоб уникнути подальших успіхів РФ, Мік Раян першочергово радить Україні розробити власний стратегічний підхід до навчання та адаптації. Українським підрозділам варто ділитися корисними навичками одне з одним швидшими темпами, щоб скоротити час навчання і стандартизувати військову тактику.
Ключовий урок українського контрнаступу у 2023 році полягає в тому, що загальновійськова доктрина, якій НАТО вчила українських військових, застаріла. На думку Раяна, Заходу слід продовжити постачати Україні зброю, особливу таку, що забезпечить Києву стратегічну перевагу. НАТО, користуючись своїми аналітичними потужностями, мало би аналізувати досвід українських військових і на його основі формувати нові доктрини. «Україна має швидко запроваджувати та систематизувати свої нові адаптації, щоб завдати Росії якомога більше шкоди, перш ніж вона навчиться на них реагувати», — підсумовує автор.
Матеріал підготувала Діана Горон
Фото: pexels.com
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики