Ввечері 25 січня у столиці Словаччини понад 27 тисяч людей вийшли на протест проти уряду прем’єра Роберта Фіцо. Мітинги тривали одразу у 24 містах країни і за кордоном. Мітингувальники висловили своє невдоволення щодо поправок до Кримінального кодексу і ліквідації спецпрокуратури. Нагадаємо, що в Ужгороді цього тижня відбулася зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з його словацьким колегою. Чимало іноземних медіа написало про розворот в риториці словацького прем’єра щодо України. Фіцо, який ще кілька днів тому заявляв про відсутність війни в Києві, запевнив, що Братислава підтримуватиме вступ України до ЄС і не блокуватиме виділення 50 млрд допомоги.
Від неприязні до співпраці: як проросійська влада Словаччини заважає і допомагає Україні водночас?


Хто такий Роберт Фіцо?
59-річний Фіцо — колишній член Комуністичної партії, який народився у Чехословаччині. Він створив свою власну політичну партію Курс (словацькою — Smer) після того, як у 1998 році його кандидатуру проігнорували на посаду прем’єр-міністра. Політика Фіцо поєднує ультралівий соціалізм з націоналізмом і консервативними позиціями. Останніми роками у його риторику додалися маргінальні теорії змови і проросійська дезінформація. Про це йдеться у статті американської газети The Washington Post.
Роберт Фіцо був панівною силою у корумпованому світі словацької посткомуністичної політики, він тричі обіймав посаду прем’єр-міністра. Проте у 2018 році, після вбивства двох словацьких журналістів, його влада різко впала. Один з убитих журналістів — Ян Куцяк, розслідував зв’язки між партнерами Фіцо та італійською мафією. Вважаючи, що саме це стало причиною трагічної загибелі журналіста, словаки вийшли на вулиці з вимогою відставки прем’єра, і той піддався тиску.
Як Фіцо повернувся до влади?
Роберт Фіцо вчетверте став прем’єр-міністром Словаччини у жовтні 2023 року. Він використав хвилю популізму в Європі і отримав вигоду від глибокої недовіри та незадоволення словаків попереднім урядом. «Фіцо успішно посіяв сумніви щодо правдивості розслідувань його діяльності, розглядаючи їх як спробу знищити політичну опозицію», — вважає The Washington Post. До того ж він скористався розколом словацького суспільства: частина словаків, яка вважає, що за часів комунізму жилося краще, прихильно ставиться до Москви і критикує Україну та ЄС, склала основу виборців Фіцо.
Роберт Фіцо та Україна
Видання Politico раніше повідомляло, що Фіцо має особисту причину не любити Україну. Мовляв, все через те, як до нього поставилися у 2009 році в Києві, куди він приїхав, щоб розв’язати проблему з постачанням російського газу до Словаччини. Фіцо та його делегацію тоді змусили чекати кілька годин, а після цього запросили на зустріч, на якій була присутня ще й преса. Юлія Тимошенко, яка в той час була прем’єр-міністеркою України, 20 хвилин на камеру докоряла Фіцо за те, що він став на бік Москви в газовій суперечці. Співрозмовники Politico зауважили, що Фіцо тоді був червоним від гніву і приниженим. Після цієї ситуації він і зайняв відкриту антиукраїнську позицію.
Під час нещодавньої виборчої кампанії Роберт Фіцо заявляв, що не надішле «жодної кулі», щоб допомогти Україні відбити російське вторгнення. «Війна в Україні не почалася рік тому. Вона почалася у 2014 році, коли українські нацисти і фашисти почали грабувати російських громадян у Донецьку та Луганську», — якось сказав політик. Фіцо довгий час був прихильним до Москви та Радянського Союзу, тож така його політика базується не лише на гірких спогадах за 2009 рік, хоч це і має вплив.
Фіцо почав підтримувати Україну?
Буквально за день до прибуття в Україну Фіцо висловив думку про те, що «у Києві нема війни» і життя у столиці є «абсолютно нормальне». Euractiv повідомляє, що з цієї причини деякі українські посадовці побоювалися зустрічі двох міністрів в Ужгороді, і навіть хотіли її скасувати. Однак у фінальній заяві, яку підписали два міністри, Фіцо зайняв протилежну позицію, заявивши, що обидві країни готові до подальшої співпраці, націленої на відновлення української територіальної цілісності та суверенітету. Причини такого різкого повороту поглядів словацького прем’єра наразі невідомі.
Матеріал підготувала Горон Діана
Фото: колаж НЗЛ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики









