Що ще відомо? Перед голосуванням низка депутатів заявила, що не голосуватиме за цей проєкт, зокрема через відсутність підняття зарплат військовим та продовження фінансування «Єдиного марафону». Про це повідомило «Суспільне».

Фото: Ярослав Железняк/Telegram

Що змінили? Документ передбачає переважно невійськові видатки. Серед основних статей, на які планують збільшити фінансування:

• 25,5 млрд гривень — поповнення резервного фонду держбюджету на непередбачувані військові та гуманітарні потреби, з яких 8 млрд гривень можуть спрямувати «Укрзалізниці»;
  

• 4,3 млрд гривень для Мінцифри, зокрема 1,4 млрд гривень — на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а 2,8 млрд гривень — на гранти для розвитку виробництва у сфері defense tech;
  

• 4,6 млрд гривень — на харчування учнів початкових класів у всіх областях та учнів 5–11 класів на прифронтових територіях;
  

• 3,2 млрд гривень — на закупівлю лікарських засобів для лікування пацієнтів з онкологічними, вірусними, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;
  

• 1,5 млрд гривень — субвенція місцевим бюджетам на розвиток мережі військових ліцеїв для патріотичного виховання дітей;
  
• 1,2 млрд гривень — підтримка ветеранів війни та їхніх родин, зокрема виплата грошової допомоги та компенсацій за страховими полісами.

Що відомо ще? Підласа зазначила, що окремо передбачили фінансову підтримку для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Зокрема, 1 млрд гривень виділили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для їхнього проживання. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть використовувати вільні залишки коштів на рахунках для придбання житла або надання кредитів на житло для ВПО.

За словами депутатки, ці видатки були збалансовані шляхом скорочення інших невійськових витрат на 36,7 млрд гривень і перенаправлення частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на 8 млрд гривень.

Нагадаємо. Законопроєкт № 13439-3 ухвалили в першому читанні 16 липня. Він передбачав виділення додаткових коштів як на оборону, так і на інші сектори.

Однак під час політичних консультацій Рада 30 липня вирішила, що цей законопроєкт не може розглядатися в залі. Натомість 31 липня ухвалили законопроєкт № 13573, який передбачає збільшення видатків на оборону більш ніж на 400 млрд гривень, а в проєкті № 13439-3 залишили лише невійськові видатки.

Фото: Telegram-канал народного депутата Ярослава Железняка

Нам не вистачає грошей?

Коли Верховна Рада приймає бюджет, вона буквально визначає, як працюватиме ціла наша держава впродовж наступного року. То що нас чекає? Розберімося. А для цього, перш за все, визначимо, що таке бюджет і як він взагалі працює?

Бюджет — це план. У ньому за пунктами прописують, куди будуть витрачати скільки коштів і звідки усі ці кошти візьмуть. (Якщо планують тільки витрати, без доходів — то це вже не бюджет, це — кошторис, не плутайте). На бюджет орієнтуються, коли думають, у якому напрямку рухатися, які галузі розвивати, що собі дозволити, а у чому відмовити. Звісно, в процесі бюджети часто змінюють: світ навколо мінливий, можливо, ви раптово заробите більше коштів, або, навпаки, отримаєте непередбачувані витрати. За таким принципом працюють абсолютно всі бюджети: чи то сім’ї, чи підприємства, чи держави, чи міжнародної організації, чи навіть ваш власний, якщо ви його ведете.

Та все ж краще, коли все йде за планом. Тому, коли формують державний бюджет на цілий рік, враховувати намагаються все, що може змінитися. Наприклад, ціни постійно ростуть — це зветься «інфляція». У проєкті бюджету України на 2025 рік записано, що, скоріш за все, ціни для споживачів (тобто для людей) зростуть на близько 9,5% за рік, а для промисловості (тобто організацій) — на цілих 11%. У той же час гривня стане дешевшою, тобто її курс до долара США, як очікується, зміниться до приблизно 45 грн/дол. А ще, як вважають автори бюджету, зросте середня зарплата по країни — з 20,5 тисяч на місяць до 24 (здебільшого тому, що бракує кадрів і підприємства намагатимуться утримувати кваліфікованих людей). А от мінімальну зарплату піднімати не планують, вона так і залишиться на рівні вісім тисяч грн/міс.

Отже, це все врахували, обчислили, скільки податків вдасться отримати, подумали про те, що треба придбати і визначали, що у 2025 році Україна планує витратити понад 3,6 трлн грн із загального фонду бюджет (тобто з тих грошей, які не з грантів і не з міжнародної допомоги). Це більше, ніж цьогоріч (у 2024 видатки були 3,1 трлн). Але і доходи, як очікується, зростуть і будуть становити понад 2 трлн грн. Це більше на цілих 400 млрд грн, порівняно з 2024 роком. Та все ж тут очевидно, витрачати за планом будемо більше, ніж заробляти. На це є серйозна причина — війна.

Ціна безпеки (у грошах)

Вести війни — це надзвичайно дорого. У всіх сенсах, у фінансовому в тому числі. 2,2 трлн грн Україна у 2025 році виділить на оборону. Половина цих коштів — понад 1,1 трлн грн, піде на виплати військовослужбовцям. Ще 739 млрд — на озброєння, в тому числі на військову техніку. Ну і решта (тобто понад 300 млрд) — на військове харчування, медикаменти тощо. Ви могли помітити, що витрати на військо майже співпадають з сумою доходу України. Це не просто співпадіння. Ще місяць тому вважали, що, відповідно до міжнародних угод, витрати безпосередньо на військові питання Україна має покривати самостійно. Мовляв, наші демократичні партнери погоджуються давати нам свою зброю, а якщо й дають гроші — то тільки на цивільні та гуманітарні потреби, в жодному разі не на війну. Тепер це змінилося. Велика Британія надасть Україні 90 млрд грн кредиту конкретно на закупівлю зброї (тому їх в загальний фонд бюджету не рахують, записали у спеціальний фонд).

Що цікаво, українські видатки на оборону у 2025 році зростуть порівняно з 2024 роком і становитимуть більш як чверть усього ВВП держави (тобто близько 26% від вартості абсолютно усіх товарів і послуг, які виробляються в країні впродовж цілого року). Чверть від фактично всієї економіки країни — це дуже багато. І це ми говоримо лише про забезпечення військ. Про втрати в економіці, які виникли через бойові дії, тут не йдеться. Війни завжди були дорогими, а відколи людство винайшло вибухівку — то тим більше. З позитивного: нам тепер не доводиться віддавати величезну суму наших грошей ворогу за викуп взятого в полон короля, як це робили, для прикладу, середньовічні англійці.

Але навіть за таких відверто складних обставин в бюджеті очікується, що у 2025 році ВВП продовжить зростати. Так, ростиме він повільніше, ніж цьогоріч (зростання на рівні +2,7% у 2025 році порівняно з +3,5% у 2024), але все ж економіка не застигла на місці. Це, звісно ж, заслуга мільйонів українців, які продовжують працювати і разом формувати фінансові можливості для забезпечення нашої спільної безпеки. Адже, памʼятаємо, більшість власних доходів Україна віддає на Сили оборони. Та як щодо решти витрат?

Здоровʼя, освіта, наука і гроші

Друга найбільша сфера витрат — це соціальні питання. На соцзахист у бюджеті на наступний рік збираються виділити 420,9 млрд грн. З них більше половини — 236,9 млрд грн, мають перерахувати у пенсійний фонд. Таку високу цифру легко пояснити: люди віком 65+ років становили близько 20% населення в Україні станом на 2023 рік за даними Фонду народонаселення ООН. Як правило, у розвинених країнах частка людей старшого віку зростає, адже тривалість життя людей зростає (чи є досить високою), а народжуваність знижується. Така ситуація зачепила навіть Китай, відомий своєю величезною кількістю населення. На сьогодні КНР уже не є найбільш населеною країною на планеті, кількість населення там зменшується, тож Піднебесну обігнала Індія. Україна в цьому тренді не є винятком.

Ще майже 129 млрд грн соціальних коштів планують виділити на допомогу малозабезпеченим сім’ям і людям у складних життєвих обставинах. І ще понад 42 млрд грн — на пільги і субсидії. Зрештою, підтримка незахищених верств населення — тих, хто не має змоги повною мірою подбати про себе, є однією з ключових функцій суспільства. Як у племенах мисливців-збирачів турбуються про дітей, старших чи, для прикладу, поранених і хворих, так і в розвинених державах громадяни віддають частину своїх коштів на допомогу тим, хто цього потребує.

Наступна за розміром стаття витрат — охорона здоров’я. На неї планують виділити 217 млрд грн. Ця сфера надзвичайно актуальна, особливо в умовах воєнного часу. Суспільне рішення в Україні передбачає, що медицина має бути доступна кожному (хоч в якійсь мірі), а, отже, за це маємо платити всі ми разом. За посередництвом держбюджету. Далі в бюджеті йде освіта — 198,9 млрд грн (з яких понад 103 млрд — це зарплати вчителів). Місцеві громади більшість своїх бюджетів забезпечують окремо від ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), але на дотації з державного бюджету також кошти виділили: 25,5 млрд грн на базові та 36,5 млрд грн на додаткові. Виділили також 4 млрд грн на компенсації за пошкоджене чи знищене житло під час бойових дій. 18 млрд грн виділяють на підтримку бізнесу (на різного роду доступні кредити та гранти). На науку ж — лише 14,5 млрд грн. На підтримку й реабілітацію ветеранів — 10,5 млрд грн. На культуру і медіапростір ще менше — 10,3 млрд грн. Ну і зрештою, 5,6 млрд грн виділити планують на спорт та 4 млрд на цифрову трансформацію пріоритетних галузей та сфер суспільного життя.

Бачимо, що наразі пріоритетом в Україні є виживання: найбільше витрат йде на оборону і підтримку незахищених верств суспільства, одразу за якими йде медицина. Коштів на галузі, які забезпечують цивільний прогрес, такі як освіта й наука, залишається порівняно небагато. Що вже казати про підтримку ветеранів. Тут, втім, треба усвідомлювати, що люди можуть підпадати під кілька категорій одразу. 

Для прикладу, розвиток військової справи і виробництво військової техніки теж передбачають наукові дослідження. А соціальна підтримка і субсидії можуть охоплювати і ветеранів війни (пільги для яких є окремою категорією). Звісно, хотілося б мати більше можливостей вкладати кошти в розвиток науки, освіти й культури, бо це галузі, які багато значать для нашого спільного майбутнього. Та поки найбільш нагальна річ — це вижити. Для всього цього треба кошти. То де ж ми їх беремо?

А звідки гроші?

Як ми вже писали, оборону фінансуємо здебільшого з власних коштів. Тобто з податків, сплачених до державного бюджету. З цією метою, зокрема, Верховна Рада підтримала законопроєкт про збільшення податків: підвищили ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановили військовий збір для ФОПів з різними ставками для різних груп, запровадили щомісячні авансові внески для АЗС (автозаправних станцій) і податок на прибуток фінустанов на рівні 25% та інше. Так військові потреби вдається покривати (не забуваємо і про техніку та зброю, яку нам передають партнери — це окремий момент). Та на решту витрат (які на суспільство, медицину, освіту тощо) коштів не залишається. Їх мусимо брати у наших міжнародних партнерів. 

Зовнішніх запозичень запланували на рівні близько 1,7 трлн грн. З їхньою допомогою планують профінансувати 42,9% всіх видатків бюджету на 2025 рік. Очікуємо, що 537,2 млрд грн отримаємо від ЄС в межах програми Ukraine Facility, 123,6 млрд грн — від МВФ, 140,2 млрд грн — від Світового банку і 857,3 млрд грн — від інших кредиторів. А ще плануємо отримати 87,6 млрд грн грантових коштів від ЄС та інших іноземних партнерів. До речі, тут йде в користь девальвація гривні, тобто підвищення курсу іноземних валют до нашої національної. Якщо за один долар братимуть не 41, а 45 грн, то з позичених іноземними партнерами чи кредиторами коштів (які дають у міжнародних валютах) Україна отримає більше гривень. Тут, втім, треба тримати баланс, бо девальвація, очевидно, має і мінуси. Ще одним цікавим моментом є те, що очікуємо запровадження механізму, за яким Україна буде отримувати доходи від заморожених російських активів (про ці можливості НЗЛ уже писали). Та поки не ясно, коли і скільки цих коштів надійде.

А є ще внутрішні запозичення. Вони, щоправда майже повністю підуть на погашення внутрішнього боргу. Що це означає? Є борг зовнішній — це коли Україна винна кошти іншим державам чи міжнародним установам, банкам тощо. А є борг внутрішній — це коли інституції позичають у громадян України за допомогою таких інструментів як ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, які можна купити, а за визначений час держава віддасть цей борг назад + відсотки). Так ось, отримати коштів за внутрішніми запозиченнями планують 579,2 млрд грн, а погасити борг за ними ж з минулих періодів — на 562 млрд грн.

Тобто бачимо, що на наступний 2025 рік Україна планує тримати оборону і підтримувати суспільство та навіть помаленьку, але впевнено розвиватися. Коли говоримо про бюджет, важливо пам’ятати, що ми говоримо про наші з вами спільні кошти. Про гроші, які разом зібрали всі українці, які розподіляють представники українців в парламенті та Уряді (яких ми обрали). І контролювати це все можемо також, зрештою, лиш ми з вами.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Kaboompics

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Нам не вистачає грошей?

Коли Верховна Рада приймає бюджет, вона буквально визначає, як працюватиме ціла наша держава впродовж наступного року. Ось бюджет на 2025 рік майже прийнятий (можливо, ви навіть читаєте це, коли його вже прийняли). То що нас чекає? Розберімося. А для цього, перш за все, визначимо чітко і остаточно, що таке бюджет і як він взагалі працює?

Бюджет — це план. У ньому за пунктами прописують, куди будуть витрачати скільки коштів і звідки усі ці кошти візьмуть. (Якщо планують тільки витрати, без доходів — то це вже не бюджет, це — кошторис, не плутайте). На бюджет орієнтуються, коли думають, у якому напрямку рухатися, які галузі розвивати, що собі дозволити, а у чому відмовити. Звісно, в процесі бюджети часто змінюють: світ навколо мінливий, можливо, ви раптово заробите більше коштів, або, навпаки, отримаєте непередбачувані витрати. За таким принципом працюють абсолютно всі бюджети: чи то сім’ї, чи підприємства, чи держави, чи міжнародної організації, чи навіть ваш власний, якщо ви його ведете.

Та все ж краще, коли все йде за планом. Тому, коли формують державний бюджет на цілий рік, враховувати намагаються все, що може змінитися. Наприклад, ціни постійно ростуть — це зветься «інфляція». У проєкті бюджету України на 2025 рік записано, що, скоріш за все, ціни для споживачів (тобто, для людей) зростуть на близько 9,5% за рік, а для промисловості (тобто, організацій) — на цілих 11%. У той же час гривня стане дешевшою, тобто її курс до долара США, як очікується, зміниться до приблизно 45 грн/дол. А ще, як вважають автори бюджету, зросте середнє зарплата по країни — з 20,5 тисяч на місяць до 24 (здебільшого тому, що бракує кадрів і підприємства намагатимуться утримувати кваліфікованих людей). А от мінімальну зарплату піднімати не планують, вона так і залишиться на рівні вісім тисяч грн/міс.

Динаміка доходів держбюджету України за даними МФУ

Отже, це все врахували, обчислили, скільки податків вдасться отримати, подумали про те, що треба придбати і визначали, що у 2025 році Україна планує витратити 3,6 трлн грн. Це більше, ніж цьогоріч (у 2024 видатки були 3,1 трлн). Але і доходи, як очікується, зростуть і будуть становити 2 трлн грн. Це більше на цілих 400 млрд грн, порівняно з 2024 роком. Та все ж тут очевидно, витрачати за планом будемо більше, ніж заробляти. На це є серйозна причина — війна.

Ціна безпеки (у грошах)

Вести війни — це надзвичайно дорого. У всіх сенсах, у фінансовому в тому числі. 2,2 трлн грн Україна у 2025 році виділить на оборону. Половина цих коштів — 1,1 трлн грн, піде на виплати військовослужбовцям. Ще понад 700 млрд — на озброєння, в тому числі на військову техніку. Ну і решту (тобто понад 300 млрд) — на військове харчування, медикаменти тощо. Ви могли помітити, що витрати на військо майже співпадають з сумою доходу України. Це не просто співпадіння. Згідно з міжнародними угодами, витрати безпосередньо на військові питання Україна має покривати самостійно. Наші демократичні партнери погоджуються давати нам свою зброю, а якщо й дають гроші — то тільки на цивільні та гуманітарні потреби, в жодному разі не на війну.

Що цікаво, українські видатки на оборону у 2025 році зростуть порівняно з 2024 роком і становитимуть більш як чверть усього ВВП держави (тобто 25% від вартості абсолютно усіх товарів і послуг, які виробляються в країні впродовж цілого року). Чверть від фактично всієї економіки країни — це дуже багато. І це ми говоримо лише про забезпечення військ. Про втрати в економіці, які виникли через бойові дії, тут не йдеться. Війни завжди були дорогими, а відколи людство винайшло вибухівку — то тим більше. З позитивного: нам тепер не доводиться віддавати величезну суму наших грошей ворогу за викуп взятого в полон короля, як це робили, для прикладу, середньовічні англійці.

Динаміка витрат на оборону України за даними МФУ

Але навіть за таких відверто складних обставин в бюджеті очікується, що у 2025 році ВВП продовжить зростати. Так, ростиме він повільніше, ніж цьогоріч (зростання на рівні +2,7% у 2025 році порівняно з +3,5% у 2024), але все ж економіка не застигла на місці. Це, звісно ж, заслуга мільйонів українців, які продовжують працювати і разом формувати фінансові можливості для забезпечення нашої спільної безпеки. Адже, памʼятаємо, фактично всі свої власні доходи Україна віддає на Сили Оборони. Та як щодо решти витрат?

Здоровʼя, освіта, наука і гроші

Друга найбільша сфера витрат — це соціальні питання. На соцзахист у бюджеті на наступний рік збираються виділити близько 420 млрд грн. З них більше половини — 238 млрд грн, мають перерахувати у пенсійний фонд. Таку високу цифру легко пояснити: люди віком 65+ років становили близько 20% населення в Україні станом на 2023 рік за даними Фонду народонаселення ООН. Як правило, у розвинених країнах частка людей старшого віку зростає, адже тривалість життя людей зростає (чи є досить високою), а народжуваність знижується. Така ситуація зачепила навіть Китай, відомий своєю величезною кількістю населення. На сьогодні КНР уже не є найбільш населеною країною на планеті, кількість населення там зменшується, тож Піднебесну обігнала Індія. Україна в цьому тренді не є винятком.

Ще 128 млрд грн соціальних коштів планують виділити на допомогу малозабезпеченим сім’ям і людям у складних життєвих обставинах. І ще близько 42 млрд грн — на пільги і субсидії. Зрештою, підтримка незахищених верств населення — тих, хто не має змоги повною мірою подбати про себе, є однією з ключових функцій суспільства. Як у племенах мисливців-збирачів турбуються про дітей, старших чи, для прикладу, поранених і хворих, так і в розвинених державах громадяни віддають частину своїх коштів на допомогу тим, хто цього потребує.

Наступна за розміром стаття витрат — охорона здоров’я. На неї планують виділити 210 млрд грн. Ця сфера надзвичайно актуальна, особливо в умовах воєнного часу. Суспільне рішення в Україні передбачає, що медицина має бути доступна кожному (хоч в якійсь мірі), а, отже, за це маємо платити всі ми разом. За посередництвом держбюджету. Далі в бюджеті йде освіта — 169 млрд грн (з яких понад 103 млрд — це зарплати вчителів). Ще 51,2 млрд передадуть місцевим бюджетам. 25,8 млрд грн виділяють на судову владу. На науку ж — лише 14 млрд грн. На культуру і медіапростір ще менше — 9,6 млрд грн. Ну і зрештою, по 5,6 млрд грн виділити планують на спорт та на підтримку ветеранів.

Бачимо, що наразі пріоритетом в Україні є виживання: найбільше витрат йде на оборону і підтримку незахищених верств суспільства, одразу за якими йде медицина. Коштів на галузі, які забезпечують цивільний прогрес, такі як освіта й наука, залишається порівняно небагато. Що вже казати про підтримку ветеранів. Тут, втім, треба усвідомлювати, що люди можуть підпадати під кілька категорій одразу. 

Для прикладу, розвиток військової справи і виробництво військової техніки теж передбачають наукові дослідження. А соціальна підтримка і субсидії можуть охоплювати і ветеранів війни (пільги для яких є окремою категорією). Звісно, хотілося б мати більше можливостей вкладати кошти в розвиток науки, освіти й культури, бо це галузі, які багато значать для нашого спільного майбутнього. Та поки найбільш нагальна річ — це вижити. Для всього цього треба кошти. То де ж ми їх беремо?

А звідки гроші?

Як ми вже писали, оборону фінансуємо з власних коштів. Тобто з податків, сплачених до державного бюджету. З цією метою, зокрема, Верховна Рада підтримала законопроєкт про збільшення податків: підвищили ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановили військовий збір для ФОПів з різними ставками для різних груп, запровадили щомісячні авансові внески для АЗС (автозаправних станцій) і податок на прибуток фінустанов на рівні 25% та інше. Так військові потреби вдається покривати (не забуваємо і про техніку та зброю, яку нам передають партнери — це окремий момент). Та на решту витрат (які на суспільство, медицину, освіту тощо) коштів не залишається. Їх мусимо брати у наших міжнародних партнерів.

Зовнішніх запозичень запланували на рівні 1,7 трлн грн. З їхньою допомогою планують профінансувати 42,9% всіх видатків бюджету на 2025 рік. Очікуємо, що 537,2 млрд грн отримаємо від ЄС в межах програми Ukraine Facility, 123,6 млрд грн — від МВФ, 140,2 млрд грн — від Світового банку і 857,3 млрд грн — від інших кредиторів. А ще плануємо отримати 87,6 млрд грн грантових коштів від ЄС та інших іноземних партнерів. До речі, тут йде в користь девальвація гривні, тобто підвищення курсу іноземних валют до нашої національної. Якщо за один долар братимуть не 41, а 45 грн, то з позичених іноземними партнерами чи кредиторами коштів (які дають у міжнародних валютах) Україна отримає більше гривень. Тут, втім, треба тримати баланс, бо девальвація, очевидно, має і мінуси. Ще одним цікавим моментом є те, що очікується запровадження механізму, за яким Україна буде отримувати доходи від заморожених російських активів (про ці можливості НЗЛ уже писали). Та поки не ясно, коли і скільки цих коштів надійде.

Динаміка потреби у зовнішньому фінансуванні України за даними МФУ

А є ще внутрішні запозичення. Вони, щоправда майже повністю підуть на погашення внутрішнього боргу. Що це означає? Тобто, є борг зовнішній — це коли Україна винна кошти іншим державам чи міжнародним установам, банкам тощо. А є борг внутрішній — це коли інституції позичають у громадян України за допомогою таких інструментів як ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, які можна купити, а за визначений час держава віддасть цей борг назад + відсотки). Так ось, отримати коштів за внутрішніми запозиченнями планують 579,2 млрд грн, а погасити борг за ними ж з минулих періодів — на 562 млрд грн).

Тобто бачимо, що на наступний 2025 рік Україна планує тримати оборону і підтримувати суспільство та навіть помаленьку, але впевнено розвиватися. Коли говоримо про бюджет, важливо пам’ятати, що ми говоримо про наші з вами спільні кошти. Про гроші, які разом зібрали всі українці, які розподіляють представники українців в парламенті та Уряді (яких ми обрали). І контролювати це все можемо також, зрештою, лиш ми з вами.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: МФУ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Екссуддю Всеволода Князєва, якого підозрюють у хабарництві, залишили під вартою ще на 2 місяці — до 29 березня. Водночас йому зменшили заставу — до 18,16 млн грн.

Пентагон підтвердив передачу Україні високоточних керованих бомб GLSDB. Однак  міркувань безпеки операції США не озвучуватиме конкретні терміни. Про це заявив речник Пентагону Патрик Райдер. GLSDB — це малогабаритний снаряд, здатний долати електронні перешкоди. Може вражати цілі на відстані до 150 км.

До держбюджету вперше надійшли конфісковані кошти підсанкційних осіб на суму понад 32 мільйони гривень. Про це заявив голова Фонду держмайна Віталій Коваль. «Сьогодні вперше санкційні гроші починають працювати на державу… Йдеться про власні кошти таких колаборантів, як Дмитро Ворон, Володимир Сальдо, а також фінанси з підприємства російського олігарха Олега Дерипаски. 

Сили оборони ліквідували чотири з 20 ударних БПЛА у межах Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей.

— грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;

— придбання військової/спеціальної техніки, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, харчів;

— медичне забезпечення та інше.

До прикладу, «станом на 31 грудня 2023 року видатки на фінансування сектору безпеки і оборони за загальним та спеціальним фондами держбюджету з урахуванням державних гарантій становили 2 520,3 млрд грн. Це на майже 983 млрд грн або на майже 64% більше, ніж у 2022 році». Про це повідомляли в РНБО.

З 24 лютого 2022-о систему використали понад чотири тисячі організаторів. Вони продавали або здавали в оренду державну чи комунальну нерухомість, транспорт, права вимоги за кредитами, земельні ділянки і таке інше. Конкурували за лоти більш як 33 тисячі учасників — це малий, середній та великий бізнеси.

Найбільшу суму — понад шість млрд гривень — принесла реалізація активів збанкрутілих банків. Ще п’ять отримали з малої приватизації. Найдорожчим реалізованим лотом став спецдозвіл на користування надрами на Майорівській площі. Його продали за 1,1 млрд гривень.

Фото: скриншот з сайту «Прозоро.Продажі»

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На соціальний захист спрямують майже 470 мільярдів гривень. На підтримку ветеранів — майже 15 мільярдів гривень, з них мільярд — на протезування воїнів. Видатки на медицину та освіту становитимуть 201 мільярд гривень та 69 мільярдів відповідно.

Загалом доходи державного бюджету встановили на рівні 1,768 трильйона гривень, а видатки — 3,35 трильйона гривень.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики