Детальніше. Зарплата Президента за рік становить 336 тисяч гривень. 4,6 мільйона Зеленський отримав від роботи «Кварталу 95». Ще понад 2 мільйони роялті він отримав від компаній «Кіностолиця» та «Драйв Продакшн». 

За продаж будинку зі земельною ділянкою в Іванковичах (Київська область) родина Зеленських отримала 13,4 мільйона гривень. 2,6 мільйона гривень сім’я заробила за здачу майна в оренду.

У власності родини залишається п’ять квартир у Києві, одна квартира у Великій Британії та ще одна у Ялті в окупованому Криму. Також Президент задекларував права користування державною дачею. В Офісі Президента переїзд на неї пояснюють «необхідністю забезпечення обов’язкової державної охорони».

Торік Зеленський задекларував 13 торговельних марок в Україні та дві за кордоном. В Офісі Президента кажуть, що реєстрація розпочалася задовго до обрання на посаду президента.Серед співвласників торгових марок, які належать Володимиру Зеленському, — брати Сергій та Борис Шефіри, а також минулий колега по КВК Андрій Чивурін. 

На банківських рахунках Зеленських 653 тисячі доларів (18 мільйонів гривень), 400 тисяч євро (11 мільйонів гривень) та майже 6 мільйонів гривень. Водночас за минулий рік  родина Зеленських сплатила до бюджету 1 мільйон 800 тисяч гривень податків.

Фото: news.ua

Детальніше. Уряд припускає, що у 2021 році українська економіка зросте на 4,6% після приблизно 5% падіння, яку очікують цьогоріч. Заплановане на 1 січня підвищення мінімальної зарплати до 6 тисяч грн на місяць — в силі. Липневе зростання до 6500 грн Уряд переніс на грудень 2021 року. 

Підвищення мінімальної ЗП означає збільшення податків для малого бізнесу. Єдиний соціальний внесок для ФОПів з 1 січня зросте з 1 100 грн до 1 320 грн на місяць, а з грудня 2021 року — до 1 430 грн. Прожитковий мінімум у 2021 році також зросте двічі — з 1 липня до 2294 гривні, з 1 грудня — до 2393 гривні.

У бюджеті передбачили новий вид доходів — від легалізації азартних ігор. З цього планують отримати майже 7,5 млрд грн. Їх спрямують на фінансування окремих проєктів у сфері охорони здоров’я та культури. Чи не вперше в історії у бюджеті передбачили 4,49 млрд грн на оновлення пасажирських вагонів та розвиток залізничної інфраструктури.

Медицина в Україні у 2021 році: чого чекати

У наступному році вже не буде спеціального коронавірусного фонду. Видатки на охорону здоров’я розподілятимуть через МОЗ, Національну службу здоров’я та місцеві бюджети. На медицину виділили 159 мільярдів грн, хоча міністр Степанов просив 296 мільярдів. Фонд соціального страхування отримає понад 250 млн грн на виплати медикам та членам їхніх сімей, пов’язані з коронавірусом.

Вакцина: одними з перших вакцинують… правоохоронців

На масову вакцинацію виділили 2,6 млрд грн. За ці кошти закуплять 8 млн доз вакцини. Це дозволить вакцинувати 4 млн українців (по 2 дози на кожного) із груп найбільшого ризику: медиків, правоохоронців та військових, людей похилого віку.

Гендиректор державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов розповів, для формування колективного імунітету, за оцінками ВООЗ, мають вакцинувати принаймні 65% населення. Тому держава має забезпечити не 8 млн, а 44 млн вакцин. Це коштуватиме близько 5,2 млрд грн (уже з урахуванням міжнародної допомоги на вакцинацію, яку отримає Україна).

Витрати на безпеку та оборону

Видатки на національну безпеку і оборону — 268 млрд грн. Але уперше за останні роки фінансування міністерства оборони зменшили на 127 млн грн у порівнянні з попереднім роком. В остаточному варіанті бюджету на 2021 видатки на безпеку і оборону збільшили на 158,7 млн грн. Більше коштів отримали міністерство оборони (121,7 млн грн), а також головне управління розвідки та МВС.

Культура: відродження у 2021?

Фінансування Українського культурного фонду, через який держава підтримує креативні індустрії, у 2021-му збільшать до 695 млн грн. Це на 73% більше, ніж у бюджеті 2020. Підтримка кіно зросте на 36,5%. Загалом на створення українського кіно у 2021 році держава витратить 621 млн грн.

Діджиталізація та медіаграмотність українців: місія можлива

У бюджеті чи не вперше передбачили видатки на доступ до інтернету в селах. На це витратять 500 млн грн. Ще 602 млн грн витратять на національну програму інформатизації.

Витрати на владу

У 2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39%, Офісу генпрокурора — на 46%, Державного бюро розслідувань — на 67%.

Фото: pexels.com

Який дохід потрібен, щоб не відчувати себе бідними?

• Більше 10 тисяч грн на місяць на кожного члена сім’ї — так вважають майже 40% опитаних;
• від 9  до 10 тисяч на місяць — так вважають майже 28% респондентів;
• 8 до 9 тисяч у місяць — стільки досить, щоб не відчувати себе бідними, лише для 2% опитаних;
• від 7 до 8 тисяч грн у місяць — такої суми достатньо для майже 9% респондентів.

А що там із заощадженнями?

Протягом 2019 року майже 50% опитаних не відкладати заощаджень, але назвали свої доходи достатніми. Ще майже 37% відмовляли собі у всьому найнеобхіднішому, крім їжі. Лише 11% опитаних назвали свої доходи у 2019 році достатніми і при цьому відкладали заощадження. Майже 3% відмовляли собі у всьому, навіть у достатньому харчуванні.

 Усього в Україні, за даними Державної служби статистики, майже 15 мільйонів сімей відмовляли собі у всьому, навіть в достатньому харчуванні 419,3 тис. домогосподарств.

Що ще варто знати про фінансове становище українців?

• Україна на карантині: 61% громадян кажуть, що збідніли протягом останнього місяця — опитування. 61% опитаних громадян зазначили, що збідніли під час карантину, лише 3% відчули покращення. 51% респондентів вважають, що фінансове становище їхньої сім’ї погіршилось за останні пів року. 42% кажуть, що нічого не змінилося, тільки 6% побачили покращення. 
• 7 тисяч: стільки українців щодня реєструються безробітними у службі зайнятості. Трохи більше 36 тисяч українців зареєструвалися безробітними протягом минулого тижня, з 6 до 12 квітня. Станом на 13 квітня в Україні офіційно зареєстровано майже 388 тисяч безробітних. Щодня про своє безробіття повідомляє в середньому по 7 тисяч українців. Про це повідомили у Службі зайнятості. Для порівняння, за весь 2019 рік у Києві зареєстрували лише 2 тисячі безробітних.
• В Україні пів мільйона безробітних. Понад 400 тисяч людей отримали цей статус у час карантину. У час карантину, з 12 березня по 4 серпня, офіційно безробітними стали 406 тисяч людей. Усього в Україні 502 тисячі людей мають статус безробітних. Однак робота на підприємствах відновлюється і більше українців знаходять місце праці. 
• Мінімальна зарплата в Україні сягне 5 тисяч гривень з 1 вересня. До чого це призведе? Основним джерелом коштів для нової підвищеної мінімальної зарплатні має стати «економія на обслуговуванні державного боргу». Водночас бізнес таке рішення критикує.

З грошима українцям непросто. Що робити?

Як стати фінансово обізнаним? Вчить серіал «Дружні цифрові фінанси». Міністерство цифрової трансформації, Нацбанк та Ощадбанк створили серіал «Дружні цифрові фінанси», який має допомогти українцям стати більш фінансово грамотними. Серіал складається з 8 серій тривалістю по 6-11 хвилин і підійде для новачків.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що сталося?

Верховна Рада проголосувала за президентський законопроєкт №3963, який передбачає, зокрема, збільшення мінімальної зарплати в Україні до 5 тисяч гривень з 1 вересня цього року. Раніше Уряд схвалив двоетапне підвищення мінімальної зарплати аж до 6 500 гривень у 2021 році. На цей момент мінімальна зарплатня становить 4 723 грн на місяць. В уряді також очікують, що середня зарплата наступного року має зрости до 13 632 грн. У червні цього року, за даними Держслужби статистики, вона становила 11 579 грн.

Хто виграє від такого рішення?

1. Бюджетники. Адже їхня зарплатня розраховується на основі мінімальної зарплати.
2. Незахищені групи суспільства. Адже соціальні виплати теж залежать від мінімалки.
3. Пенсійний фонд. Він отримуватиме більше внесків, бо багато податків розраховуються на підставі мінімалки.

Що не так?

Ініціативу критикує бізнес. У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що розцінюють це як невиправдане збільшення навантаження на Фонд оплати праці. Під час кризи це може призвести до збільшення зарплат «у конвертах» (тобто зарплати, з якої не платять податків) та зменшення офіційної зайнятості. Найвідчутніший удар буде саме по сумлінних платниках податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам.

Хто може «постраждати» від підняття мінімальної ЗП?

1. Фізичні особи-підприємці (ФОПи). Вони платитимуть більше податків, бо єдиний соціальний внесок залежить від мінімалки. Він становить 22% від мінімальної зарплатні. Тому з 1 вересня ЄСВ за місяць складатиме 1100 гривень.
2. Державні підприємства. Вони не можуть видавати зарплати у конвертах. Водночас їм треба звідкись брати додаткові гроші на більшу ЗП. Якщо грошей немає, то керівництво може переводити працівників на неповний робочий день чи половину ставки.
3. Українці. Є ймовірність пришвидшення інфляції. Зростання цін може «з’їсти» додаткові гроші.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що сталося?

Президент подав до Верховної Ради проєкт про збільшення мінімальної зарплати до п’яти тисяч гривень з 1 вересня цього року. А на минулому тижні Кабмін схвалив двоетапне підвищення мінімальної зарплати аж до 6 500 гривень у 2021 році. На цей момент мінімальна зарплатня становить 4 723 грн на місяць. В уряді також очікують, що середня зарплата наступного року має зрости до 13 632 грн. У червні цього року, за даними Держслужби статистики, вона становила 11 579 грн.

Хто виграє від такого рішення?

1. Бюджетники. Адже їхня зарплатня розраховується на основі мінімальної зарплати.
2. Незахищені групи суспільства. Адже соціальні виплати теж залежать від мінімалки.
3. Пенсійний фонд. Він отримуватиме більше внесків, бо багато податків розраховуються на підставі мінімалки.

Що не так?

Ініціативу критикує бізнес. У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що розцінюють це як невиправдане збільшення навантаження на Фонд оплати праці. Під час кризи це може призвести до збільшення зарплат «у конвертах» (тобто зарплати, з якої не платять податків) та зменшення офіційної зайнятості. Найвідчутніший удар буде саме по сумлінних платниках податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам.

Хто може «постраждати» від підняття мінімальної ЗП?

1. Фізичні особи-підприємці (ФОПи). Вони платитимуть більше податків, бо єдиний соціальний внесок залежить від мінімалки. Він становить 22% від мінімальної зарплатні. Тому з 1 вересня ЄСВ за місяць складатиме 1100 гривень.
2. Державні підприємства. Вони не можуть видавати зарплати у конвертах. Водночас їм треба звідкись брати додаткові гроші на більшу ЗП. Якщо грошей немає, то керівництво може переводити працівників на неповний робочий день чи половину ставки.
3. Українці. Є ймовірність пришвидшення інфляції. Зростання цін може «з’їсти» додаткові гроші.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Журналісти встановили, що народний депутат здавав в оренду яму для відходів на Полтавщині. На цьому він заробив за рік 1,2 мільйона. Така яма називається жомовою і використовується для відходів виробництва цукру.

Пізніше Кива продав яму фірмі, у якій сам колись був директором. Сума продажу — невідома. Водночас у коментарі розслідувачам Кива заявив, що нікому яму не продавав, і припустив, що її могли «рейдернути». Зараз яма Киви уже давно не функціонує і поросла бур’яном.

Хоча офіційно, за декларацією, депутат живе в однокімнатній квартирі на околиці Києва, журналісти встановили, що фактично Кива мешкає у центрі столиці, на вулиці Лютеранській. За словами самого нардепа, тут живе його подруга і не декларує він це житло тому, що з цією жінкою в нього немає нічого спільного, окрім сексу.

Довідка. Ілля Кива — український проросійський громадський діяч, державний службовець, політик. Народний депутат України 9-го скликання від проросійської партії ОПЗЖ. Член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Голова Всеукраїнської профспілки МВС України. Колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Кива часто потрапляє у різні конфузи. Один з останніх: ще у жовтні минулого року камери зафіксували, як він інтенсивно торкався свого паху рукою після спілкування з такою собі «Юля Конкурс красоты Одесса» посеред важливого голосування у Верховній Раді.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» — це програма журналістських розслідувань. Її головна ідея — викриття корупційних схем українських чиновників, їхніх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.

Вперше проєкт антикорупційних розслідувань з’явився в ефірі у листопаді 2013 року на телеканалі ZIK. На початку він був запланований як телеверсія сайту «Наші гроші», що продовжує статті-розслідування, добирає до них коментарі та картинку. Але з першого ефіру телепрограма сконцентрувалась на власних темах, сформувавши окрему від сайту редакцію. Сьогодні програма створюється журналістським колективом Bihus.Info і є редакційно незалежною від каналів, на яких транслюється.

Програма кілька років поспіль отримувала визнання «Честь професії» в номінації «Краще розслідування», а також головну нагороду фестивалю Mezhyhirya Fest. Окрім того, має відзнаку профільного видання «Телекритика» та кілька міжнародних нагород, зокрема, Young Journalist Award від Thomson Foundation, Free Press Award та Democracy Award.

Ще кілька цікавих журналістських розслідувань:

• Шарій має віллу в Іспанії за мільйон євро. Проросійський блогер Анатолій Шарій — власник вілли біля моря у каталонському містечку Рода-де-Бара, кілька десятків кілометрів від Барселони. Документи, які це підтверджують, отримали розслідувачі «Слідство.Інфо». Будинок може коштувати близько мільйона євро. Водночас Шарій не декларує своїх статків і майна, а на запитання про те, звідки у нього гроші на віллу, не відповів.
• Стільці для IKEA виробляють із незаконно вирубаного в Карпатах українського бука. 400 гривень. Саме стільки коштує один розкладний стілець Тер’є (Terje) з IKEA, який виготовляють з незаконно вирубаного українського бука. Це з’ясувала британська неурядова організація Earthsight.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про це свідчить журналістське розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: ua-rating.com

Детальніше. Отримати переказ дуже просто. Потрібно лише прийти у відділення «Нової пошти» з паспортом і повідомити операторові номер переказу.

Усі перекази здійснюватимуть через міжнародну платіжну систему RIA. Наразі перекази можна отримати лише у гривнях. Коли послуга буде доступна іноземними валютами ― невідомо.

Також компанія планує зробити доступною відправку з «Нової пошти» грошових переказів з України за кордон.

Які нові послуги доступні на «Новій пошті»

«Нова пошта» дозволила оплату замовлення третьою особою. Це корисно зокрема для тих, у кого в родині є літні люди. Якщо людина замовила щось, наприклад, телефоном, але не вміє оплатити замовлення й доставку з пошти онлайн, то це замість неї можуть зробити молодші родичі.

Що ще варто знати про оплату й перекази

Готівку з картки «Приватбанку» можна знімати через каси магазинів. За допомогою сервісу «Готівка на касі» можна отримати готівку під час оплати покупок банківською карткою на касах низки супермаркетів і магазинів. Послуга доступна для власників будь-якої картки банку: зарплатної, студентської, соціальної картки різних платіжних систем.

Компанія Samsung випустить власну дебетову картку. Карта матиме функцію кешбеку та можливість безконтактної оплати. Керувати нею можна через додаток Samsung Pay. У ньому клієнти зможуть замовити картку, перевірити баланс, історію покупок або ж заблокувати її.

Через Viber тепер можна переказати гроші. Для переказу досить знати номер телефону того, хто отримуватиме кошти, або щоб він був серед контактів у Viber. Переказати гроші можна з будь-якої банківської карти. Потрібно лише, щоб месенджер був зареєстрований на номер українського оператора.

Фото: pexels.com

Детальніше. 68% вважають, що ситуація з фінансами у їхніх сім’ях погіршиться, 13% – не зміниться, 9% – передбачають покращення.

Серед тих, хто мав роботу до запровадження карантину, 40% зазначили, що продовжують працювати у звичному режимі після запровадження обмежень. 23% – працюють дистанційно, 11% – пішли у відпустку, 18% – перебувають у відпустці за власним бажанням і 8% – втратили роботу.

55% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше ніж на місяць.

17% зазначили, що їм вистачить збережень на термін до 2-ох місяців, 8% – до 3-ох місяців. 9% – до пів року і більше. 

Водночас, 82% почали економити кошти під час карантину, 16% – зазначили, що не роблять цього.

Більшість респондентів (37%) заявили, що у випадку втрати джерела доходів, швидше за все шукатимуть роботу чи підробіток, 15% намагатимуться позичити у близьких і рідних, 10% зазначили, що вийдуть на акції протесту, 4% готові взяти позику у фінансових установах.

Довідка. Опитування проводили з 10 по 12 квітня серед населення України віком від 18 років в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Криму та окремих районів Донбасу. Метод опитування — телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера.

У результаті проведено 2000 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95% не перевищує 2,2%.

Фото: unsplash.com

Детальніше. З 1 жовтня 1, 2 та 5 копійок перестали бути платіжним засобом. Їх не приймають для розрахунку за товари та послуги. В українських банках 1,2 і 5 копійок прийматимуть для обміну до 30 вересня 2020 року включно. У НБУ (Національному банку України) та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль) — до 30 вересня 2022 року.

Якщо банк відмовляється обмінювати монети, то можна скаржитися до НБУ. Після вилучення монети підуть на переплавку. Для полегшення розрахунків загальні суми у чеку будуть заокруглювати до 10 копійок.

Контекст. Раніше у Нацбанку розповідали, що виведення з обігу монет номіналом 1, 2 та 5 копійок зекономить державі 90 млн грн на рік. «Вартість виготовлення таких монет значно перевищує їхню номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 мільйонів гривень на рік завдяки зменшенню витрат Національного банку на їх виготовлення та оброблення. Виведення цих монет з обігу також сприятиме економії підприємств та банків, які не витрачатимуть зайвий час та кошти на інкасацію дрібних монет», — сказав заступник голови Нацбанку Сергій Холод.

⟶ Як заокруглюватимуть суми у чеках? З 25 вересня цього року Нацбанк дозволив банкам заокруглювати суми касових операцій з клієнтами. Тепер банки округлюватимуть суми у таких операціях до суми, кратної 10 копійкам. Якщо банк має видати клієнту 10,14 гривні, то таку суму заокруглять до 10 грн і 10 копійок (4 копійки банк вважатиме своїми операційними доходами). Якщо ж банк мусить заплатити клієнту 10,16 гривні, то цю суму заокруглять до 10 грн і 20 копійок (решта 4 копійки стануть для банку операційними витратами). Сума, яка закінчується на 5 копійок, також заокруглюватиметься у бік збільшення.

⟶ Не Бандера і не Монатік: в Україні з’явиться банкнота у 1000 гривень із зображенням Вернадського. Національний банк України з 25 жовтня вводить в обіг нову банкноту номіналом 1000 гривень. Нацбанку вважають, що нововведення збільшать зручність розрахунків українців, а також допоможуть економити бюджет, бо держава зменшить видатки на карбування нових монет малих номіналів.

Номінал у 1000 гривень допоможе економити на транспортуванні та зберіганні банкнот. Окрім того, це пояснюють ще й економічною доцільністю: зріс рівень доходу і цін, тому українці перестали користуватися дрібними номіналами купюр, а почали потребувати більший номінал гривні. Нова купюра буде блакитного кольору, на лицьовій стороні банкноти буде зображено портрет Володимир Вернадського, а на іншій – будівлю Національної академії наук України.

Фото: pexels.com