Нам не вистачає грошей?

Коли Верховна Рада приймає бюджет, вона буквально визначає, як працюватиме ціла наша держава впродовж наступного року. То що нас чекає? Розберімося. А для цього, перш за все, визначимо, що таке бюджет і як він взагалі працює?

Бюджет — це план. У ньому за пунктами прописують, куди будуть витрачати скільки коштів і звідки усі ці кошти візьмуть. (Якщо планують тільки витрати, без доходів — то це вже не бюджет, це — кошторис, не плутайте). На бюджет орієнтуються, коли думають, у якому напрямку рухатися, які галузі розвивати, що собі дозволити, а у чому відмовити. Звісно, в процесі бюджети часто змінюють: світ навколо мінливий, можливо, ви раптово заробите більше коштів, або, навпаки, отримаєте непередбачувані витрати. За таким принципом працюють абсолютно всі бюджети: чи то сім’ї, чи підприємства, чи держави, чи міжнародної організації, чи навіть ваш власний, якщо ви його ведете.

Та все ж краще, коли все йде за планом. Тому, коли формують державний бюджет на цілий рік, враховувати намагаються все, що може змінитися. Наприклад, ціни постійно ростуть — це зветься «інфляція». У проєкті бюджету України на 2025 рік записано, що, скоріш за все, ціни для споживачів (тобто для людей) зростуть на близько 9,5% за рік, а для промисловості (тобто організацій) — на цілих 11%. У той же час гривня стане дешевшою, тобто її курс до долара США, як очікується, зміниться до приблизно 45 грн/дол. А ще, як вважають автори бюджету, зросте середня зарплата по країни — з 20,5 тисяч на місяць до 24 (здебільшого тому, що бракує кадрів і підприємства намагатимуться утримувати кваліфікованих людей). А от мінімальну зарплату піднімати не планують, вона так і залишиться на рівні вісім тисяч грн/міс.

Отже, це все врахували, обчислили, скільки податків вдасться отримати, подумали про те, що треба придбати і визначали, що у 2025 році Україна планує витратити понад 3,6 трлн грн із загального фонду бюджет (тобто з тих грошей, які не з грантів і не з міжнародної допомоги). Це більше, ніж цьогоріч (у 2024 видатки були 3,1 трлн). Але і доходи, як очікується, зростуть і будуть становити понад 2 трлн грн. Це більше на цілих 400 млрд грн, порівняно з 2024 роком. Та все ж тут очевидно, витрачати за планом будемо більше, ніж заробляти. На це є серйозна причина — війна.

Ціна безпеки (у грошах)

Вести війни — це надзвичайно дорого. У всіх сенсах, у фінансовому в тому числі. 2,2 трлн грн Україна у 2025 році виділить на оборону. Половина цих коштів — понад 1,1 трлн грн, піде на виплати військовослужбовцям. Ще 739 млрд — на озброєння, в тому числі на військову техніку. Ну і решта (тобто понад 300 млрд) — на військове харчування, медикаменти тощо. Ви могли помітити, що витрати на військо майже співпадають з сумою доходу України. Це не просто співпадіння. Ще місяць тому вважали, що, відповідно до міжнародних угод, витрати безпосередньо на військові питання Україна має покривати самостійно. Мовляв, наші демократичні партнери погоджуються давати нам свою зброю, а якщо й дають гроші — то тільки на цивільні та гуманітарні потреби, в жодному разі не на війну. Тепер це змінилося. Велика Британія надасть Україні 90 млрд грн кредиту конкретно на закупівлю зброї (тому їх в загальний фонд бюджету не рахують, записали у спеціальний фонд).

Що цікаво, українські видатки на оборону у 2025 році зростуть порівняно з 2024 роком і становитимуть більш як чверть усього ВВП держави (тобто близько 26% від вартості абсолютно усіх товарів і послуг, які виробляються в країні впродовж цілого року). Чверть від фактично всієї економіки країни — це дуже багато. І це ми говоримо лише про забезпечення військ. Про втрати в економіці, які виникли через бойові дії, тут не йдеться. Війни завжди були дорогими, а відколи людство винайшло вибухівку — то тим більше. З позитивного: нам тепер не доводиться віддавати величезну суму наших грошей ворогу за викуп взятого в полон короля, як це робили, для прикладу, середньовічні англійці.

Але навіть за таких відверто складних обставин в бюджеті очікується, що у 2025 році ВВП продовжить зростати. Так, ростиме він повільніше, ніж цьогоріч (зростання на рівні +2,7% у 2025 році порівняно з +3,5% у 2024), але все ж економіка не застигла на місці. Це, звісно ж, заслуга мільйонів українців, які продовжують працювати і разом формувати фінансові можливості для забезпечення нашої спільної безпеки. Адже, памʼятаємо, більшість власних доходів Україна віддає на Сили оборони. Та як щодо решти витрат?

Здоровʼя, освіта, наука і гроші

Друга найбільша сфера витрат — це соціальні питання. На соцзахист у бюджеті на наступний рік збираються виділити 420,9 млрд грн. З них більше половини — 236,9 млрд грн, мають перерахувати у пенсійний фонд. Таку високу цифру легко пояснити: люди віком 65+ років становили близько 20% населення в Україні станом на 2023 рік за даними Фонду народонаселення ООН. Як правило, у розвинених країнах частка людей старшого віку зростає, адже тривалість життя людей зростає (чи є досить високою), а народжуваність знижується. Така ситуація зачепила навіть Китай, відомий своєю величезною кількістю населення. На сьогодні КНР уже не є найбільш населеною країною на планеті, кількість населення там зменшується, тож Піднебесну обігнала Індія. Україна в цьому тренді не є винятком.

Ще майже 129 млрд грн соціальних коштів планують виділити на допомогу малозабезпеченим сім’ям і людям у складних життєвих обставинах. І ще понад 42 млрд грн — на пільги і субсидії. Зрештою, підтримка незахищених верств населення — тих, хто не має змоги повною мірою подбати про себе, є однією з ключових функцій суспільства. Як у племенах мисливців-збирачів турбуються про дітей, старших чи, для прикладу, поранених і хворих, так і в розвинених державах громадяни віддають частину своїх коштів на допомогу тим, хто цього потребує.

Наступна за розміром стаття витрат — охорона здоров’я. На неї планують виділити 217 млрд грн. Ця сфера надзвичайно актуальна, особливо в умовах воєнного часу. Суспільне рішення в Україні передбачає, що медицина має бути доступна кожному (хоч в якійсь мірі), а, отже, за це маємо платити всі ми разом. За посередництвом держбюджету. Далі в бюджеті йде освіта — 198,9 млрд грн (з яких понад 103 млрд — це зарплати вчителів). Місцеві громади більшість своїх бюджетів забезпечують окремо від ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), але на дотації з державного бюджету також кошти виділили: 25,5 млрд грн на базові та 36,5 млрд грн на додаткові. Виділили також 4 млрд грн на компенсації за пошкоджене чи знищене житло під час бойових дій. 18 млрд грн виділяють на підтримку бізнесу (на різного роду доступні кредити та гранти). На науку ж — лише 14,5 млрд грн. На підтримку й реабілітацію ветеранів — 10,5 млрд грн. На культуру і медіапростір ще менше — 10,3 млрд грн. Ну і зрештою, 5,6 млрд грн виділити планують на спорт та 4 млрд на цифрову трансформацію пріоритетних галузей та сфер суспільного життя.

Бачимо, що наразі пріоритетом в Україні є виживання: найбільше витрат йде на оборону і підтримку незахищених верств суспільства, одразу за якими йде медицина. Коштів на галузі, які забезпечують цивільний прогрес, такі як освіта й наука, залишається порівняно небагато. Що вже казати про підтримку ветеранів. Тут, втім, треба усвідомлювати, що люди можуть підпадати під кілька категорій одразу. 

Для прикладу, розвиток військової справи і виробництво військової техніки теж передбачають наукові дослідження. А соціальна підтримка і субсидії можуть охоплювати і ветеранів війни (пільги для яких є окремою категорією). Звісно, хотілося б мати більше можливостей вкладати кошти в розвиток науки, освіти й культури, бо це галузі, які багато значать для нашого спільного майбутнього. Та поки найбільш нагальна річ — це вижити. Для всього цього треба кошти. То де ж ми їх беремо?

А звідки гроші?

Як ми вже писали, оборону фінансуємо здебільшого з власних коштів. Тобто з податків, сплачених до державного бюджету. З цією метою, зокрема, Верховна Рада підтримала законопроєкт про збільшення податків: підвищили ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановили військовий збір для ФОПів з різними ставками для різних груп, запровадили щомісячні авансові внески для АЗС (автозаправних станцій) і податок на прибуток фінустанов на рівні 25% та інше. Так військові потреби вдається покривати (не забуваємо і про техніку та зброю, яку нам передають партнери — це окремий момент). Та на решту витрат (які на суспільство, медицину, освіту тощо) коштів не залишається. Їх мусимо брати у наших міжнародних партнерів. 

Зовнішніх запозичень запланували на рівні близько 1,7 трлн грн. З їхньою допомогою планують профінансувати 42,9% всіх видатків бюджету на 2025 рік. Очікуємо, що 537,2 млрд грн отримаємо від ЄС в межах програми Ukraine Facility, 123,6 млрд грн — від МВФ, 140,2 млрд грн — від Світового банку і 857,3 млрд грн — від інших кредиторів. А ще плануємо отримати 87,6 млрд грн грантових коштів від ЄС та інших іноземних партнерів. До речі, тут йде в користь девальвація гривні, тобто підвищення курсу іноземних валют до нашої національної. Якщо за один долар братимуть не 41, а 45 грн, то з позичених іноземними партнерами чи кредиторами коштів (які дають у міжнародних валютах) Україна отримає більше гривень. Тут, втім, треба тримати баланс, бо девальвація, очевидно, має і мінуси. Ще одним цікавим моментом є те, що очікуємо запровадження механізму, за яким Україна буде отримувати доходи від заморожених російських активів (про ці можливості НЗЛ уже писали). Та поки не ясно, коли і скільки цих коштів надійде.

А є ще внутрішні запозичення. Вони, щоправда майже повністю підуть на погашення внутрішнього боргу. Що це означає? Є борг зовнішній — це коли Україна винна кошти іншим державам чи міжнародним установам, банкам тощо. А є борг внутрішній — це коли інституції позичають у громадян України за допомогою таких інструментів як ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, які можна купити, а за визначений час держава віддасть цей борг назад + відсотки). Так ось, отримати коштів за внутрішніми запозиченнями планують 579,2 млрд грн, а погасити борг за ними ж з минулих періодів — на 562 млрд грн.

Тобто бачимо, що на наступний 2025 рік Україна планує тримати оборону і підтримувати суспільство та навіть помаленьку, але впевнено розвиватися. Коли говоримо про бюджет, важливо пам’ятати, що ми говоримо про наші з вами спільні кошти. Про гроші, які разом зібрали всі українці, які розподіляють представники українців в парламенті та Уряді (яких ми обрали). І контролювати це все можемо також, зрештою, лиш ми з вами.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Kaboompics

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

«Групові витрати» є дуже корисними для спільних поїздок, походів на вечерю та інших ситуацій, коли є потреба розділити рахунок. Користувачі тепер можуть створити групу з контактів, додати витрати з виписки або вручну і ввести суму для кожного з учасників. 

Цитата. «Вишенька на торті: можете раз на добу відправити нагадування від монобанку всім, хто ще не повернув гроші», — додав Гороховський.

У межах заходів реагування на 2023-2024 роки підтримка надаватиметься перш за все громадам, де велися або ведуться активні бойові дії, а саме: в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Луганській, Миколаївській, Сумській і Запорізькій областях.

«Тільки цього року ООН та партнери доставили 14 конвоїв до прифронтових населених пунктів Запорізької області, надаючи необхідну підтримку понад 30 тисяч людей, які проживають поблизу південного фронту. З початку року до прифронтових районів прибули 96 гуманітарних конвоїв», — повідомляє організація.

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Поліцейські провели спецоперацію із затримання 35-річного чоловіка, який разом зі спільниками виманив гроші у 49-річної переселенки з Донецької області, матері загиблого бійця.

Жінка отримала гроші як компенсацію за загиблого сина. Через деякий час їй почали телефонувати невідомі. Аферисти запевняли, що не варто тримати гроші в українських банках, оскільки найближчим часом вони нібито збанкрутують.

Потерпіла погодилася на таку пропозицію та поклала 5 мільйонів гривень на криптогаманець, створений шахраями. Згодом вона захотіла зняти частину коштів із «рахунку», однак їй повідомили, що ці кошти арештовані, а для того, щоб їх розблокувати, потрібно перерахувати їм на рахунки ще певну суму грошей. Потерпіла перевела ще 2,5 млн грн. Після цього зв’язок зі зловмисниками обірвався.

Жінка звернулася до поліції. На сьогодні правоохоронці у межах цієї справи провели майже 50 обшуків у різних регіонах України. Одного з організаторів шахрайського кол-центру помістили в ізолятор тимчасового тримання. Нині він дає свідчення поліції щодо своїх спільників і співпрацює зі слідством.

Фото: Національна поліція України

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Контекст. Свою першу за понад три роки зустріч з місією МВФ 2 жовтня провів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Обговорили кроки, необхідні для реалізації чотирирічної програми з Фондом на суму 15,6 млрд доларів.  Поінформував місію про потреби України у коштах для покриття дефіциту бюджету та окремо про потреби на відновлення», — написав прем’єр в Телеграмі.

Фото: Крісталіна Георгієва

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Фото: bank.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Зарплата Президента за рік становить 336 тисяч гривень. 4,6 мільйона Зеленський отримав від роботи «Кварталу 95». Ще понад 2 мільйони роялті він отримав від компаній «Кіностолиця» та «Драйв Продакшн». 

За продаж будинку зі земельною ділянкою в Іванковичах (Київська область) родина Зеленських отримала 13,4 мільйона гривень. 2,6 мільйона гривень сім’я заробила за здачу майна в оренду.

У власності родини залишається п’ять квартир у Києві, одна квартира у Великій Британії та ще одна у Ялті в окупованому Криму. Також Президент задекларував права користування державною дачею. В Офісі Президента переїзд на неї пояснюють «необхідністю забезпечення обов’язкової державної охорони».

Торік Зеленський задекларував 13 торговельних марок в Україні та дві за кордоном. В Офісі Президента кажуть, що реєстрація розпочалася задовго до обрання на посаду президента.Серед співвласників торгових марок, які належать Володимиру Зеленському, — брати Сергій та Борис Шефіри, а також минулий колега по КВК Андрій Чивурін. 

На банківських рахунках Зеленських 653 тисячі доларів (18 мільйонів гривень), 400 тисяч євро (11 мільйонів гривень) та майже 6 мільйонів гривень. Водночас за минулий рік  родина Зеленських сплатила до бюджету 1 мільйон 800 тисяч гривень податків.

Фото: news.ua

Детальніше. Уряд припускає, що у 2021 році українська економіка зросте на 4,6% після приблизно 5% падіння, яку очікують цьогоріч. Заплановане на 1 січня підвищення мінімальної зарплати до 6 тисяч грн на місяць — в силі. Липневе зростання до 6500 грн Уряд переніс на грудень 2021 року. 

Підвищення мінімальної ЗП означає збільшення податків для малого бізнесу. Єдиний соціальний внесок для ФОПів з 1 січня зросте з 1 100 грн до 1 320 грн на місяць, а з грудня 2021 року — до 1 430 грн. Прожитковий мінімум у 2021 році також зросте двічі — з 1 липня до 2294 гривні, з 1 грудня — до 2393 гривні.

У бюджеті передбачили новий вид доходів — від легалізації азартних ігор. З цього планують отримати майже 7,5 млрд грн. Їх спрямують на фінансування окремих проєктів у сфері охорони здоров’я та культури. Чи не вперше в історії у бюджеті передбачили 4,49 млрд грн на оновлення пасажирських вагонів та розвиток залізничної інфраструктури.

Медицина в Україні у 2021 році: чого чекати

У наступному році вже не буде спеціального коронавірусного фонду. Видатки на охорону здоров’я розподілятимуть через МОЗ, Національну службу здоров’я та місцеві бюджети. На медицину виділили 159 мільярдів грн, хоча міністр Степанов просив 296 мільярдів. Фонд соціального страхування отримає понад 250 млн грн на виплати медикам та членам їхніх сімей, пов’язані з коронавірусом.

Вакцина: одними з перших вакцинують… правоохоронців

На масову вакцинацію виділили 2,6 млрд грн. За ці кошти закуплять 8 млн доз вакцини. Це дозволить вакцинувати 4 млн українців (по 2 дози на кожного) із груп найбільшого ризику: медиків, правоохоронців та військових, людей похилого віку.

Гендиректор державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов розповів, для формування колективного імунітету, за оцінками ВООЗ, мають вакцинувати принаймні 65% населення. Тому держава має забезпечити не 8 млн, а 44 млн вакцин. Це коштуватиме близько 5,2 млрд грн (уже з урахуванням міжнародної допомоги на вакцинацію, яку отримає Україна).

Витрати на безпеку та оборону

Видатки на національну безпеку і оборону — 268 млрд грн. Але уперше за останні роки фінансування міністерства оборони зменшили на 127 млн грн у порівнянні з попереднім роком. В остаточному варіанті бюджету на 2021 видатки на безпеку і оборону збільшили на 158,7 млн грн. Більше коштів отримали міністерство оборони (121,7 млн грн), а також головне управління розвідки та МВС.

Культура: відродження у 2021?

Фінансування Українського культурного фонду, через який держава підтримує креативні індустрії, у 2021-му збільшать до 695 млн грн. Це на 73% більше, ніж у бюджеті 2020. Підтримка кіно зросте на 36,5%. Загалом на створення українського кіно у 2021 році держава витратить 621 млн грн.

Діджиталізація та медіаграмотність українців: місія можлива

У бюджеті чи не вперше передбачили видатки на доступ до інтернету в селах. На це витратять 500 млн грн. Ще 602 млн грн витратять на національну програму інформатизації.

Витрати на владу

У 2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39%, Офісу генпрокурора — на 46%, Державного бюро розслідувань — на 67%.

Фото: pexels.com

Який дохід потрібен, щоб не відчувати себе бідними?

• Більше 10 тисяч грн на місяць на кожного члена сім’ї — так вважають майже 40% опитаних;
• від 9  до 10 тисяч на місяць — так вважають майже 28% респондентів;
• 8 до 9 тисяч у місяць — стільки досить, щоб не відчувати себе бідними, лише для 2% опитаних;
• від 7 до 8 тисяч грн у місяць — такої суми достатньо для майже 9% респондентів.

А що там із заощадженнями?

Протягом 2019 року майже 50% опитаних не відкладати заощаджень, але назвали свої доходи достатніми. Ще майже 37% відмовляли собі у всьому найнеобхіднішому, крім їжі. Лише 11% опитаних назвали свої доходи у 2019 році достатніми і при цьому відкладали заощадження. Майже 3% відмовляли собі у всьому, навіть у достатньому харчуванні.

 Усього в Україні, за даними Державної служби статистики, майже 15 мільйонів сімей відмовляли собі у всьому, навіть в достатньому харчуванні 419,3 тис. домогосподарств.

Що ще варто знати про фінансове становище українців?

• Україна на карантині: 61% громадян кажуть, що збідніли протягом останнього місяця — опитування. 61% опитаних громадян зазначили, що збідніли під час карантину, лише 3% відчули покращення. 51% респондентів вважають, що фінансове становище їхньої сім’ї погіршилось за останні пів року. 42% кажуть, що нічого не змінилося, тільки 6% побачили покращення. 
• 7 тисяч: стільки українців щодня реєструються безробітними у службі зайнятості. Трохи більше 36 тисяч українців зареєструвалися безробітними протягом минулого тижня, з 6 до 12 квітня. Станом на 13 квітня в Україні офіційно зареєстровано майже 388 тисяч безробітних. Щодня про своє безробіття повідомляє в середньому по 7 тисяч українців. Про це повідомили у Службі зайнятості. Для порівняння, за весь 2019 рік у Києві зареєстрували лише 2 тисячі безробітних.
• В Україні пів мільйона безробітних. Понад 400 тисяч людей отримали цей статус у час карантину. У час карантину, з 12 березня по 4 серпня, офіційно безробітними стали 406 тисяч людей. Усього в Україні 502 тисячі людей мають статус безробітних. Однак робота на підприємствах відновлюється і більше українців знаходять місце праці. 
• Мінімальна зарплата в Україні сягне 5 тисяч гривень з 1 вересня. До чого це призведе? Основним джерелом коштів для нової підвищеної мінімальної зарплатні має стати «економія на обслуговуванні державного боргу». Водночас бізнес таке рішення критикує.

З грошима українцям непросто. Що робити?

Як стати фінансово обізнаним? Вчить серіал «Дружні цифрові фінанси». Міністерство цифрової трансформації, Нацбанк та Ощадбанк створили серіал «Дружні цифрові фінанси», який має допомогти українцям стати більш фінансово грамотними. Серіал складається з 8 серій тривалістю по 6-11 хвилин і підійде для новачків.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com