«Мавка. Лісова пісня» 

Робота над мультфільмом триває близько шести років. Проєкт створений за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та має на меті привернути увагу до екологічних проблем та експортувати українську культуру. «Мавка» вийде у прокат 29 грудня 2022 року.

В основі сюжету Мавка — Душа Лісу і його Берегиня. Вона закохується у людину, талановитого музику Лукаша, й опиняється перед складним вибором: кохання чи її обов’язок перед Лісом. 

«Донбас-Гiмалаї» або «Експедиція 49» 

Документальний фільм Аліси Коваленко про її експедицію в Гімалаї разом із п’ятьма підлітками з Донбасу. Подорож-терапію організував спортивний коментатор та мандрівник Валентин Щербачов. 

У фільмі йдеться про п’ятьох героїв-бунтівників, які шукають себе у маленьких містечках на лінії фронту. Поки весь світ довкола руйнується, шахти закриваються і війна триває, Андрій, Руслан, Ілля, Ліза і Лєра отримують можливість уперше відправитися кудись настільки далеко від дому. Так розпочинається їхня експедиція-терапія у Гімалаї. 

Фільм представлять у Києві на 19-му Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини у березні-квітні цього року. Покази в інших областях відбудуться у жовтні-грудні.

«Одного Всесвіту мало. Іван Марчук» 

Фільм-портрет від режисерки Яніни Кучер, реліз заплановано на травень 2022 року

Це розповідь про різні грані таланту й життя художника, який своїм новаторством здолав традиційні канони й категорії образотворчого мистецтва і продемонстрував його здатність на філософське осмислення буття, який художніми засобами вибудував власну світоглядну систему, закорінену на високій естетиці й глибокій традиції, але спрямовану на далеку перспективу.

«Чорнобиль» 

Документальний серіал Андрія Алферова українського та німецького виробництва. Прем’єра проєкту в Україні запланована на весну 2022 року.

«У «Чорнобилі» зібрані унікальні свідчення безпосередніх учасників подій — людей, які жили утопічною ідеєю «міста майбутнього» і які бачили все на власні очі. Крім того, у проєкті вперше будуть розкриті ексклюзивні архівні матеріали, інформація з яких замовчувалася роками» — зазначає Держкіно.

Йдеться не лише про трагедію, що сталась на Чорнобильській атомній електростанції, а й про події, які цьому передували. Творці глибоко занурилися в історію й у кожному епізоді покажуть різні етапи: зведення перших реакторів атомної електростанції і їхній запуск, розбудову перспективного міста Прип’ять, катастрофу та її наслідки для нашого теперішнього й майбутнього.

«Дике літо в Криму» 

2013 рік. Дівчинка-підліток їде відпочивати в Крим «дикуном». Там вона потрапляє у містичний світ, де знаходить нових друзів, шукає з ними скарб і відкриває в собі магічні здібності. Далі гра стає серйознішою — дівчина має перемогти могутню силу зла, аби врятувати цілий народ.

«Дике літо в Криму» — пригодницький фільм для дітей Оксани Татаренко. Сценарій створено на основі однойменної книги письменниці Зірки Мензатюк. Фільм планують випустити цьогоріч.

«Голос серця» 

Головний герой стрічки — Жека, простий хлопець із провінції, який страшенно боїться публіки. Але він має підкорити популярне музичне телешоу, щоб знов стати батьком для своєї дочки Аніти, знайти нове кохання, а головне — зрозуміти, чого ж він прагне у житті.

«Голос серця» — романтична комедія Аліни Чеботарьової. Прем’єра запланована на грудень 2022 року.

«Земля Енея» 

Просвітницький фільм-портрет, дослідження, доку-фікшн Руслана Арітовича. Реліз заплановано на березень 2023 року. Захоплива поетична подорож до міфічного раю, натхненна природною мудрістю людей, які працюють на землі, формами сучасного існування українського села і насамперед життєвим подихом окремої поліської спільноти.

«Зілля» 

Етнотриллер, драма Войцешека Ярослава на основі твору Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала». Реліз заплановано на жовтень 2023 року.

Красуня-млинарка Тетяна закохується до нестями в Гриця, навіть не підозрюючи, що він вже обіцяв одружитися іншій — лагідній Настці, яка роками чекає на весілля зі своїм складним та суперечливим обранцем. 

Стосунки Тетяни та Гриця — це від початку приречений зв’язок, від якого страждають Настка, закоханий у красуню-млинарку Петро та молодша сестра Гриця — Ясна. Але найгірше, що їхня любов відкриває двері примарам минулого.

Фото: censor.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Уряд припускає, що у 2021 році українська економіка зросте на 4,6% після приблизно 5% падіння, яку очікують цьогоріч. Заплановане на 1 січня підвищення мінімальної зарплати до 6 тисяч грн на місяць — в силі. Липневе зростання до 6500 грн Уряд переніс на грудень 2021 року. 

Підвищення мінімальної ЗП означає збільшення податків для малого бізнесу. Єдиний соціальний внесок для ФОПів з 1 січня зросте з 1 100 грн до 1 320 грн на місяць, а з грудня 2021 року — до 1 430 грн. Прожитковий мінімум у 2021 році також зросте двічі — з 1 липня до 2294 гривні, з 1 грудня — до 2393 гривні.

У бюджеті передбачили новий вид доходів — від легалізації азартних ігор. З цього планують отримати майже 7,5 млрд грн. Їх спрямують на фінансування окремих проєктів у сфері охорони здоров’я та культури. Чи не вперше в історії у бюджеті передбачили 4,49 млрд грн на оновлення пасажирських вагонів та розвиток залізничної інфраструктури.

Медицина в Україні у 2021 році: чого чекати

У наступному році вже не буде спеціального коронавірусного фонду. Видатки на охорону здоров’я розподілятимуть через МОЗ, Національну службу здоров’я та місцеві бюджети. На медицину виділили 159 мільярдів грн, хоча міністр Степанов просив 296 мільярдів. Фонд соціального страхування отримає понад 250 млн грн на виплати медикам та членам їхніх сімей, пов’язані з коронавірусом.

Вакцина: одними з перших вакцинують… правоохоронців

На масову вакцинацію виділили 2,6 млрд грн. За ці кошти закуплять 8 млн доз вакцини. Це дозволить вакцинувати 4 млн українців (по 2 дози на кожного) із груп найбільшого ризику: медиків, правоохоронців та військових, людей похилого віку.

Гендиректор державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов розповів, для формування колективного імунітету, за оцінками ВООЗ, мають вакцинувати принаймні 65% населення. Тому держава має забезпечити не 8 млн, а 44 млн вакцин. Це коштуватиме близько 5,2 млрд грн (уже з урахуванням міжнародної допомоги на вакцинацію, яку отримає Україна).

Витрати на безпеку та оборону

Видатки на національну безпеку і оборону — 268 млрд грн. Але уперше за останні роки фінансування міністерства оборони зменшили на 127 млн грн у порівнянні з попереднім роком. В остаточному варіанті бюджету на 2021 видатки на безпеку і оборону збільшили на 158,7 млн грн. Більше коштів отримали міністерство оборони (121,7 млн грн), а також головне управління розвідки та МВС.

Культура: відродження у 2021?

Фінансування Українського культурного фонду, через який держава підтримує креативні індустрії, у 2021-му збільшать до 695 млн грн. Це на 73% більше, ніж у бюджеті 2020. Підтримка кіно зросте на 36,5%. Загалом на створення українського кіно у 2021 році держава витратить 621 млн грн.

Діджиталізація та медіаграмотність українців: місія можлива

У бюджеті чи не вперше передбачили видатки на доступ до інтернету в селах. На це витратять 500 млн грн. Ще 602 млн грн витратять на національну програму інформатизації.

Витрати на владу

У 2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39%, Офісу генпрокурора — на 46%, Державного бюро розслідувань — на 67%.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось що передбачають зміни до Держбюджету:

• в Україні створять Фонд боротьби з коронавірусом. Йому нададуть майже 65 мільярдів гривень;
• Національна служба здоров’я отримає майже 16 мільярдів гривень для медичного обслуговування населення;
• 29,5 гривень за один долар. Таким прогнозують середній курс гривні. Попередній прогноз — 27 гривень за долар;
• рівень безробіття становитиме 9,4% (раніше прогнозували 8,1%); 
• падіння реальної заробітної плати, тобто тієї, яку працівники отримують «на руки», складе 0,3%. Приміром, якщо ваша зарплатня складала 10 тисяя гривень, то ви можете отримати на 30 грн менше;
• Уряд не проводитиме масштабну приватизацію державних підприємств. Від неї раніше очікували отримати 12 мільярдів, а тепер лише пів мільярда;
• заплановані доходи у держбюджет зменшили майже на 120 мільярдів (-11%). Тепер вони становлять майже 980 мільярдів;
• видатки держбюджету збільшили на 7% і тепер вони складають 82,4 мільярди;
• трохи більше, ніж на 8 мільярдів, скоротили виплату пільг та субсидій, трохи більше, ніж на 2 мільярди — розвиток фізичної культури та спорту.

Водночас уже у другій половині цього року Уряд очікує відновлення економічного зростання країни та його прискорення у наступні роки. Бо у світі є високий попит на продукцію українських аграріїв та промисловості, а вітчизняна банківська система є більш стабільною, у порівнянні з попередніми кризами.

Фото: pexels.com

Детальніше. В оновлених змінах до бюджету пропонують:

• Український інститут книги може отримати 100,16 мільйони гривень (раніше пропонували скоротити до 22,16 млн грн);
• Український культурний фонд може отримати 400,86 млн грн (раніше видатки на нього пропонували скоротити до 150,86 млн грн). Водночас ще на початку року УКФ очікував отримати від держави 462 млн грн;
• Суспільне мовлення може отримати 1,53 мільярда гривень;
• Український інститут національної пам’яті може отримати 65,1 млн грн;
• на збереження історико-культурної та архітектурної спадщини у національних і державних заповідниках планують виділити 405,9 млн грн;
• на підтримку українського кіно можуть виділити 450 млн грн;
• на загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин планують виділити 135,2 млн грн.

Фото: pexels.com

Детальніше. Українська скаутська організація «Пласт» попросила депутатів Верховної Ради не включати норму про фінансування організації у відповідний законопроект та запустила кампанію зі збору коштів. Організація закликала депутатів не включати пункт про фінансування «Пласту» в оновлений законопроект, аби «не входити у політичний контекст».

У Пласті наголошують: «Пласт був, є і залишиться неполітичною громадською організацією. Закликаємо усі політичні сили утриматись від використання імені Пласту у власних політичних інтересах. Відсутність прямої державної фінансової підтримки не зупинить реалізації наших планів та стратегічних цілей».

Контекст. 30 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України». «За» проголосували 228 народних депутатів. Цей закон вносить зміни до кількох законів, щоб визначити формат держпідтримки Пласту. Згодом президент повернув Верховній Раді цей закон.

Причина ветування, за словами президента, — невідповідність законопроекту положенням Конституції. Він пояснює, що у законі йдеться про Пласт як про єдину організацію, водночас в Україні зареєстрована низка скаутських організацій. Цей закон створюватиме переваги та привілеї для роботи Пласту і в той же час — ризики для створення нових об’єднань та роботи уже створених інших скаутських організацій. А це обмежить права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації.

Довідка. Пласт — це національна скаутська організація України. Вона постала із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. 

Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові – 12.04.1912. У 1914 р. вибухає війна, багато пластунів стають у ряди УСС (Українських січових стрільців).

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність у Західній Україні та серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. У Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь.

У 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації. Пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

З 1950 року український Пласт діяв на нових місцях поселення українців: в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині, США. 

Наприкінці 80-років XX ст. у СРСР змінилася політична ситуація, постали організації, які сприяли національному відродженню. Уже в 1990 році пластові гуртки були у Луцьку, Києві, Донецьку та на Львівщині.

⟶ Верховна Рада 3 жовтня відправила на доопрацювання закон про підтримку Пласту. Рішення підтримали 313 депутатів. Спікер Ради Дмитро Разумков пояснив, що профільний комітет розгляне документ з пропозиціями президента Володимира Зеленського від 3 вересня. Главі держави не сподобався перший варіант закону тим, що він визнає Пласт єдиною скаутською організацією і лишає неузгодженими механізми підтримки Пласту з Конституцією і Бюджетним кодексом.

⟶ Як стати членом «Пласту»:

1. Потрібно заповнити заявку на сайті.
2. Після цього з вами сконтактують представники організації і нададуть детальну інформацію.
3. Далі необхідно прийти до пластового осередку (станиці) у вашому місті, згодом – пройти пластовий вишкіл.
4. Отримати характеристику від пластової старшини.

Якщо усі етапи пройдете успішно – отримаєте членство. Але це — ще не все. Потім потрібно скласти Пластову присягу. Складаючи її, пластун бере на себе три головні обов’язки пластуна:

1. Бути вірним Богові та Україні;
2. Допомагати іншим;
3. Жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.

Дізнайтеся більше на цю тему:

• Пласт: чим живе український скаутинг (ВВС) 

Фото: espreso.tv