В опитуванні взяли участь 860,4 тисячі користувачів: з них 335,6 тисячі осіб віддали свій голос за переможний варіант. 

У Мінцифрі нагадали, що перейменування відбувається в межах проєкту «Залізна українізація». На меті — повністю дерусифікувати українські залізні шляхи та позбутися усіх радянських назв. Річ у тім, що назви Південної та Південно-Західної гілки Укрзалізниці збереглись ще з часів Російської імперії. Їх називали за географічної прив’язкою до тодішньої держави.

Нагадаємо, що нещодавно закінчилося опитування в «Дії» щодо перейменування Південно-Західної гілки українських залізничних шляхів. Тоді українці обрали варіант Центральна залізниця.

Фото ілюстративне: телеграм Укрзалізниці

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Загалом у всіх регіонах переважна більшість опитаних наполягають на визволені всіх територій. Методом телефонних інтерв’ю вдалося опитати 2007 респондентів з усіх областей України (крім АР Крим).

Фото: mva.gov

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Опитування триватиме до 17 березня. Українцям пропонують чотири варіанти нової назви:

1. Харківська залізниця;
2. Слобожанська залізниця;
3. Слобідська залізниця;
4. Східна залізниця.

«Південно-Західну та Південну гілки Укрзалізниці назвали ще за географічною прив’язкою до Російської імперії. Хоча територіально вони розташовані в інших регіонах. Тому це точно треба змінювати», — зазначив Федоров.

Фото: pingvin.pro

 Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Понад 1,3 млн користувачів проголосували за те, щоб залишити 8 березня вихідним. Натомість понад 703 тисячі користувачів хочуть зробити 8 березня робочим днем. Ще 110+ тисяч українців не визначилися.

В Мінцифрі додали, що результати голосування врахують у Парламенті перед ухваленням законопроєкту про 8 березня.

Нагадаємо, 28 лютого у «Дії» Мінцифра спільно з Міністерством культури запустили опитування, чи залишити 8 березня, Міжнародний день захисту прав жінок, вихідним. У більшості країн це робочий день, а у пострадянських, зокрема і в Україні — вихідний.

Фото: diia.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Є два варіанти розвитку подій — залишити 8 березня вихідним, або зробити звичайним робочим днем. Голосування триватиме з 28 лютого по 6 березня, після чого може бути ухвалений новий законопроєкт.

Для того, щоб взяти участь потрібно перейти до розділу «Послуги-Опитування».

Фото: yuzhbud.news

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Офіційно національний роумінг передбачає такі функції:

• Інтернет у форматі 3G
• Можливість перемикатися між українськими операторами без зміни сім-карт та тарифів

Під час відключень світла послугою активно користуються в містах, а в сільській місцевості та деокупованих територіях вона стала незамінною. Нацроумінг дозволяє залишатися на зв’язку з рідними та користуватися 3G там, де основний оператор не має покриття. На сьогодні проголосували вже 50 тис. українців, з яких 93% — «за».

Фото: vikna.if.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. Опитування є репрезентативним (у ньому взяли участь дві тисячі респондентів, які мешкають у всіх регіонах України), тому допомагає відстежувати актуальні настрої суспільства.

Результати опитування:

• На сході та півдні України україномовних українців тепер більше, ніж російськомовних (29% проти 27%).
• У порівнянні з 2017-м, на роботі чи навчанні українською спілкується вдвічі більше людей, а російською та переважно російською — удвічі менше. 
• В інтернеті російською майже ніхто не послуговується (2% у 2022 проти 13% у 2017), натомість обирають українську (26% проти 11%).
• У 2022 році не вважають важливою російську мову 58%. Це на 49% більше, ніж у 2014.

Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології за замовленням Володимира Кулика методом телефонного опитування. Володимир Кулик — доктор політичних наук, який замовив таке опитування вже вп’яте. Загалом опитали 2005 респондентів, які мешкають на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року).

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. Опитування є репрезентативним (у ньому взяли участь 1025 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України, крім АР Крим), тому допомагає відстежувати актуальні настрої суспільства.

Результати опитування:

1. У 2022 році у всіх регіонах частка тих, хто оцінює ОУН та УПА позитивно, переважає частку тих, хто оцінює негативно. Водночас зберігається тенденція, що чим далі на захід, тим більш виразні позитивні оцінки. Так, на заході 57% оцінюють позитивно проти 4%, які оцінюють негативно. У центрі співвідношення вже 43% проти 6%, на півдні – 37% проти 11%, на сході – 27% проти 16%;
2. Серед лінгвоетнічних категорій найкраще оцінюють ОУН та УПА українськомовні українці – 52% позитивних оцінок проти 5% негативних. Поміж двомовних українців співвідношення 34% проти 6%, а серед російськомовних українців – 36% проти 11%. У вибірці недостатньо російськомовних росіян для надійних оцінок, але на рівні тенденції можна говорити про 55% негативних оцінок і 6% позитивних оцінок. Та варто зауважити, що для всіх лінгвоетнічних категорій (в тому ж числі російськомовних українців) простежуються позитивні зміни з 2013 року.

Організація українських націоналістів — український громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток.

Українська повстанська армія — військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років, озброєне крило ОУН та загони підпорядковані Уряду УНР.

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вступ до НАТО дещо обережніше сприймають жителі сходу країни: 69% — за вступ, 9% — проти, 17% — не прийшли б на голосування.

Чому це важливо. В опитуванні взяли участь 2000 респондентів, тому вибірка є репрезентативна і допомагає відстежити політичні настрої населення.

Фото: zmina.info

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики