Пояснюється це тим, що у Верховній Раді розглядають та доопрацьовують законопроєкт «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», в якому буде передбачено, що взяття жінок на військовий облік має виключно добровільний характер.

«Цей наказ не змінює норм чинного законодавства, але він дозволить Комітету, а потім і парламенту в цілому, доопрацювати і внести зміни до законодавства, аби врегулювати це питання. Робота в комітеті Верховної Ради активно продовжується. Тому, ніякої паніки і зради. Ніяких обмежень для жінок не існує», — так прокоментувала рішення заступниця міністра оборони Ганна Маляр. 

Фото: hromadske.radio

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Документ також передбачає:

• доступність захисних споруд для маломобільних груп населення та людей з інвалідністю
• відповідальність за утримання забудови власників або тих, хто утримує її на балансі за договором з власником

У разі надзвичайної ситуації сховища та укриття повинні бути готовими приймати населення не більше, ніж за 24 години.

Фото: dev.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. У поправках йдеться про те, що визначати людину олігархом все ж таки має Рада нацбезпеки і оборони. І передбачають обов’язкове особисте усне пояснення на засіданні РНБО (Ради національної безпеки і оборони України) щодо визнання цієї особи олігархом. Також були додані деякі уточнення. Замість «особи з Реєстру» —  «особа, що є олігархом, з Реєстру».

Довго залишалося незрозумілим, хто підписуватиме закон — колишній голова парламенту, за якого ухвалили законопроєкт, чи новий голова, Руслан Стефанчук. Разумков вважає, що законопроєкт може підписати і новий голова Верховної Ради.

Фото: zmist.pl.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Етичну раду мають утворити троє осіб (суддів або суддів у відставці), визначені Радою суддів України, та троє міжнародних експертів. Рішення ухвалюватимуть чотирма голосами. Крім цього, рішення вважатиметься неприйнятим, якщо за нього не проголосують принаймні двоє міжнародних експертів. Якщо кількість голосів «за» й «проти» буде однакова, то вирішальними будуть голоси двох міжнародних експертів.

Етична рада складатиме список кандидатів, яких рекомендують призначити на посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП). Попередньо будуть оцінювати, чи відповідають кандидати критеріям професійної етики та доброчесності. Кількість людей у списку має бути хоча б удвічі більшою, ніж кількість вільних посад у ВРП. Окрім того, Етична рада може рекомендувати звільнення членів органу.

Довідка. Вища рада правосуддя ― незалежний орган суддівського врядування й ключовий орган судової системи. Вона ухвалює рішення, які стосуються суддів і судів, їхньої доброчесності, наприклад, про призначення, звільнення, переведення суддів, контролює додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів, надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Володимир Зеленський 18 травня вніс до Верховної Ради закон №5506 «Про корінні народи України» і зазначив його як невідкладний проєкт. Цей законопроєкт має на меті визначити правовий статус етносів без власних держав, таких, як кримські татари, караїми та кримчаки. 

Реакція Росії. Цей законопроєкт спровокував гостру критику в РФ. У нижній палаті Держдуми РФ заявили, що такий закон «позбавляє право вважатии себе корінними народами мільйони росіян, сотні тисяч білорусів і молдован, що входять в трійку найбільших національних меншин в Україні», коментує DW.

Окремо своє обурення висловив Президент Росії Володимир Путін. Він назвав цей законопроект абсолютно неприйнятним: «Називати російських громадян некорінним народом України смішно, нерозумно і ці твердження абсолютно не відповідають історичним фактам», цитує коментар Путіна Інтерфакс. 

Коментарі. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю для Радіо Свободи: «Коли в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу президент Зеленський повідомив, що він вніс на розгляд Верховної ради цей закон, ми передчували, що він буде помічений російськими політиками, адже відомо, що Москва дуже уважно відстежує всі процеси, пов’язані з Кримом. Але ми не чекали такої істерики безпосередньо від президента Росії Путіна».

Заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева прокоментувала: «З приводу того, що депутати Держдуми вважають росіян корінним народом України — на жаль, не дуже освічені люди часто плутають корінні народи і національні меншини. В останніх є своя держава за межами країни, де вони живуть, а у перших – немає. Мені здається, в Держдумі ці поняття плутають цілеспрямовано».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у коментарі «Інтерфакс-Україна»: «Заяви про якісь утиски в результаті ухвалення запропонованого закону про корінні народи не відповідають дійсності. В Україні також ніколи не обмежувалися права російської національної меншини. Захист і підтримка функціонування української мови як державної є нормальним процесом. Захист права людини на спілкування українською мовою в Україні за визначенням не може становити загрози використанню інших мов».

Іншу думку висловив міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков в коментарі Укрінформу: «Російська влада не вважає свій закон дискримінаційним чи таким, що «ділить на сорти». Навпаки — це подається як політика забезпечення прав та інтересів, які потребують особливого захисту держави».

Довідка.  Корінні народи — це нащадки тих, хто  населяв країну або географічну область, проте ці народи не мали власної країни. 

Національні меншини — це діаспори націй, які мають свою етнічну батьківщину чи національні утворення за межами рідної країни.

Фото: voicecrimea.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Хто такі олігархи?

Щоб вважатися олігархом, особа має відповідати принаймні трьом з чотирьох критеріїв:

• бере участь у політичному житті (це стосується Президента, голови Верховної Ради, премʼєр-міністра, міністрів, народних депутатів, а також тих, хто повʼязаний з такими особами. Також сюди належать керівники політичної партії, люди, які фінансували політичні сили, політичну агітацію або проведення мітингів з політичними вимогами);
• має значний вплив на медіа(ідеться про бенефіціарів і контролерів засобів масової інформації);
• є кінцевим бенефіціаром природної монополії або бізнесу, який займає монопольне становище на одному з ринків мінімум упродовж року;
• загальна вартість її активів перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (зараз це понад 2,2 мільярда гривень або понад 80 мільйонів доларів).

Що робитимуть з особами, які визнані олігархами?

Рішення про те, чи визнавати особу олігархом, ухвалює РНБО на підставі подання Кабінету міністрів, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Олігархів можуть виключити з реєстру, якщо вони припинять відповідати двом або більше критеріям з переліку.

Офіційні особи (президент, голова Верховної Ради, міністри, народні депутати, судді Конституційного суду, генпрокурор, керівництво Нацбанку, Антимонопольного комітету, СБУ, очільники місцевих держадміністрацій, військовослужбовці, чиновники категорії А, наприклад, керівник апарату ВР і його заступники, держсекретар Кабміну й міністерств), які контактували з олігархами, повинні повідомляти про це в окремій декларації. У ній треба вказати місце зустрічі (навіть якщо це було онлайн), час, коли відбулася розмова, а також її короткий зміст. Якщо офіційні особи контактуватимуть з олігархами на судових засіданнях або офіційних заходах, які транслюються у прямому ефірі або організовані державними органами, декларацію подавати не потрібно.

Які обмеження чекають тих, хто потрапить до реєстру?

Олігархам не можна буде:

• здійснювати внески (прямо або через інших осіб) на підтримку політичних партій;
• бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації обʼєктів великої приватизації.

Олігархи муситимуть подавати таку ж декларацію, як і особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (наприклад, народні депутати).

Коли законопроєкт почне діяти?

Наразі його розглядає профільний комітет. Якщо згодом його ухвалить Верховна Рада, то він почне діяти через шість місяців з моменту набрання ним чинності.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Усі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК, коли в Україні буде технічна можливість його провести. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com