Детальніше. Етичну раду мають утворити троє осіб (суддів або суддів у відставці), визначені Радою суддів України, та троє міжнародних експертів. Рішення ухвалюватимуть чотирма голосами. Крім цього, рішення вважатиметься неприйнятим, якщо за нього не проголосують принаймні двоє міжнародних експертів. Якщо кількість голосів «за» й «проти» буде однакова, то вирішальними будуть голоси двох міжнародних експертів.

Етична рада складатиме список кандидатів, яких рекомендують призначити на посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП). Попередньо будуть оцінювати, чи відповідають кандидати критеріям професійної етики та доброчесності. Кількість людей у списку має бути хоча б удвічі більшою, ніж кількість вільних посад у ВРП. Окрім того, Етична рада може рекомендувати звільнення членів органу.

Довідка. Вища рада правосуддя ― незалежний орган суддівського врядування й ключовий орган судової системи. Вона ухвалює рішення, які стосуються суддів і судів, їхньої доброчесності, наприклад, про призначення, звільнення, переведення суддів, контролює додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів, надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Володимир Зеленський 18 травня вніс до Верховної Ради закон №5506 «Про корінні народи України» і зазначив його як невідкладний проєкт. Цей законопроєкт має на меті визначити правовий статус етносів без власних держав, таких, як кримські татари, караїми та кримчаки. 

Реакція Росії. Цей законопроєкт спровокував гостру критику в РФ. У нижній палаті Держдуми РФ заявили, що такий закон «позбавляє право вважатии себе корінними народами мільйони росіян, сотні тисяч білорусів і молдован, що входять в трійку найбільших національних меншин в Україні», коментує DW.

Окремо своє обурення висловив Президент Росії Володимир Путін. Він назвав цей законопроект абсолютно неприйнятним: «Називати російських громадян некорінним народом України смішно, нерозумно і ці твердження абсолютно не відповідають історичним фактам», цитує коментар Путіна Інтерфакс. 

Коментарі. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю для Радіо Свободи: «Коли в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу президент Зеленський повідомив, що він вніс на розгляд Верховної ради цей закон, ми передчували, що він буде помічений російськими політиками, адже відомо, що Москва дуже уважно відстежує всі процеси, пов’язані з Кримом. Але ми не чекали такої істерики безпосередньо від президента Росії Путіна».

Заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева прокоментувала: «З приводу того, що депутати Держдуми вважають росіян корінним народом України — на жаль, не дуже освічені люди часто плутають корінні народи і національні меншини. В останніх є своя держава за межами країни, де вони живуть, а у перших – немає. Мені здається, в Держдумі ці поняття плутають цілеспрямовано».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у коментарі «Інтерфакс-Україна»: «Заяви про якісь утиски в результаті ухвалення запропонованого закону про корінні народи не відповідають дійсності. В Україні також ніколи не обмежувалися права російської національної меншини. Захист і підтримка функціонування української мови як державної є нормальним процесом. Захист права людини на спілкування українською мовою в Україні за визначенням не може становити загрози використанню інших мов».

Іншу думку висловив міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков в коментарі Укрінформу: «Російська влада не вважає свій закон дискримінаційним чи таким, що «ділить на сорти». Навпаки — це подається як політика забезпечення прав та інтересів, які потребують особливого захисту держави».

Довідка.  Корінні народи — це нащадки тих, хто  населяв країну або географічну область, проте ці народи не мали власної країни. 

Національні меншини — це діаспори націй, які мають свою етнічну батьківщину чи національні утворення за межами рідної країни.

Фото: voicecrimea.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Хто такі олігархи?

Щоб вважатися олігархом, особа має відповідати принаймні трьом з чотирьох критеріїв:

• бере участь у політичному житті (це стосується Президента, голови Верховної Ради, премʼєр-міністра, міністрів, народних депутатів, а також тих, хто повʼязаний з такими особами. Також сюди належать керівники політичної партії, люди, які фінансували політичні сили, політичну агітацію або проведення мітингів з політичними вимогами);
• має значний вплив на медіа(ідеться про бенефіціарів і контролерів засобів масової інформації);
• є кінцевим бенефіціаром природної монополії або бізнесу, який займає монопольне становище на одному з ринків мінімум упродовж року;
• загальна вартість її активів перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (зараз це понад 2,2 мільярда гривень або понад 80 мільйонів доларів).

Що робитимуть з особами, які визнані олігархами?

Рішення про те, чи визнавати особу олігархом, ухвалює РНБО на підставі подання Кабінету міністрів, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Олігархів можуть виключити з реєстру, якщо вони припинять відповідати двом або більше критеріям з переліку.

Офіційні особи (президент, голова Верховної Ради, міністри, народні депутати, судді Конституційного суду, генпрокурор, керівництво Нацбанку, Антимонопольного комітету, СБУ, очільники місцевих держадміністрацій, військовослужбовці, чиновники категорії А, наприклад, керівник апарату ВР і його заступники, держсекретар Кабміну й міністерств), які контактували з олігархами, повинні повідомляти про це в окремій декларації. У ній треба вказати місце зустрічі (навіть якщо це було онлайн), час, коли відбулася розмова, а також її короткий зміст. Якщо офіційні особи контактуватимуть з олігархами на судових засіданнях або офіційних заходах, які транслюються у прямому ефірі або організовані державними органами, декларацію подавати не потрібно.

Які обмеження чекають тих, хто потрапить до реєстру?

Олігархам не можна буде:

• здійснювати внески (прямо або через інших осіб) на підтримку політичних партій;
• бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації обʼєктів великої приватизації.

Олігархи муситимуть подавати таку ж декларацію, як і особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (наприклад, народні депутати).

Коли законопроєкт почне діяти?

Наразі його розглядає профільний комітет. Якщо згодом його ухвалить Верховна Рада, то він почне діяти через шість місяців з моменту набрання ним чинності.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Усі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК, коли в Україні буде технічна можливість його провести. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com

Детальніше. «Сексизм — це будь-які дії, жести, візуальні прояви, вимова чи написання слів, практика або поведінку, в основі яких є ідея, що людина або група людей гірша через свою стать», — таке визначення пропонують узаконити депутати. Серед авторів законопроєкту — депутат «Слуги народу» Олександр Корнієнко, який влітку 2020 року потрапив у сексистський скандал (назвав депутатку «корабельною сосною»)..

Людина, яка вважає, що щодо неї вчинили сексизм, зможе поскаржитися до державних органів, Національної поліції України, до суду або Уповноваженому парламенту з прав людини. Депутати пропонують внести зміни до кодексу про адміністративні порушення і додати до статті про вчинення домашнього насильства поняття «вчинення сексизму».

Що не є сексизмом згідно із законопроєктом :

• спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів і грудного вигодовування;
• обов’язкова строкова служба для чоловіків;
• різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків;
• особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;
• позитивні дії.

Як каратимуть за сексизм?

• штрафи — 170-340 гривень
• громадські роботи від 30 до 40 годин або адміністративний арешт до семи діб.

За повторне порушення:

• штраф від 340 до 680 гривень;
• громадські роботи від 40 до 60 годин;
• адміністративний арешт до 15 діб.

Що таке сексизм і чому це погано?

Це упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер. Виникає сексизм через гендерні стереотипи й ролі, наприклад: жінка повинна вийти заміж і народити дитину, чоловік ― голова сім’ї й не має права на сльози. Сексизм проявляється як бажання представників однієї статі або гендеру показати свою вищість і владу стосовно інших.

Фото: pexels.com

Детальніше. В Україні хочуть розширити можливість чоловіка доглядати за дитиною. Законопроєкт, який хочуть прийняти, передбачає право тата брати додаткову відпустку до 2 тижнів одразу після народження дитини, рівні можливості брати відпустку по догляду за дитиною до 3 років для тата та мами, можливість для батька з багатодітної родини або родини, у якій є дитина з інвалідністю, брати додаткову відпустку по догляду за дитиною. Зазначимо, що ці пропозиції стануть законом тоді, коли за них проголосують у другому читанні та в цілому.

Також Верховна рада вносить зміни до Кодексу законів про працю та закону «Про відпустки». Право на оплачувану відпустку пропонують:

• чоловіку, дружина якого народила дитину;
• батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; 
• бабусі, дідусеві, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Довідка. Ініціативу запровадити новий вид відпустки для чоловіків у зв’язку з народженням дитини тривалістю до 14 днів до парламенту внесла ще пів року тому група депутатів та депутаток, зокрема Марина Бардіна. Нещодавно Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц». Це ініціатива лідерів країн G7, яка покликана посилити дії щодо досягнення ґендерної рівності. Підтриманий парламентарями в першому читанні законопроєкт, за словами Марини Бардіної, внесли саме у межах цієї програми.

А як там в інших країнах?

Норвегія. У цій країні татові дають два тижні додаткової повністю оплачуваної відпустки.

Ісландія. Там чоловік, у якого народилася дитина, може отримати відпустку на три місяці нарівні з жінкою. 

Велика Британія. У цій країні тати мають право провести до двох тижнів із дитиною зі збереженням зарплати до 90%.

Португалія. Там закон зобов’язує батька провести з дитиною п’ять днів в оплачуваній декретній відпустці.

Копайте глибше:

• книжка «Тато в декреті» авторства Артема Чапая, видавництво «Vivat».

Фото: pexels.com

Детальніше. Згідно із законопроектом, провайдери будуть змушені встановлювати у своїх мережах спеціальні засоби, які потрібні для проведення слідчих розшукових дій та доступу до інформації про зв’язок, абонента, отримання і маршрут передавання інтернет-послуг, їх тривалість та зміст. Усе це ― власним коштом.

Також цей законопроєкт доповнить додасть електронні докази до загальної бази джерел доказів. Згідно з ним, електронним доказом можуть бути текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи, віртуальні активи, сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані та бази даних.

Що ще відомо про боротьбу з кіберзлочинністю?

У Китаї запустили ініціативу «глобальної кібербезпеки даних». Інші країни можуть долучитися. Ініціатива «глобальної кібербезпеки даних» складатиметься з восьми частин, які стосуються суперечливих тем, як-от обробка даних користувачів. Ця ініціатива може допомогти захистити дані користувачів, а також врегулювати доступ компаній та урядів до особистої інформації людей. Однак парадоксально, що її запустив Китай, який часто звинувачують у викраденні даних і контролі користувачів.

Уперше в історії через кібератаки Європейський Союз запровадив санкції. У списку шість осіб і три компанії. Вони причетні до спроб кібератак на ОЗХЗ (Організацію із заборони хімічної зброї) і створення вірусів WannaCry, NotPetya і Operation Cloud Hopper. Санкції забороняють поїздки в’їзд на територію ЄС і заморожування активів.

Як уберегтися від кібератак: поради з кібербезпеки від поліції

Офіційний Telegram-канал завів Департамент кіберполіції України. Ось що радять:

• заборонити віддалену заміну sim-карти;
• увімкнути у налаштуваннях Telegram-акаунту двоетапну аутентифікацію;
• використовувати надійний пароль, який має містити не менше 8 символів (більш детально про надійний пароль https://cyberukraine.in.ua);
• запам’ятайте або збережіть у надійному місці Ваш новий пароль.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Під Верховною Радою триває акція проти законопроєкту депутата «Слуги Народу» Максима Бужанського. Учасники тримають плакати на підтримку української мови. Нараз на площі під парламентом перебувають більше 1000 осіб. Люди продовжують підходити під Раду. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою.

Чого чекати від законопроєкту Бужанського?

Максим Бужанський хоче внести зміни до двох законів, які стосуються навчання державною мовою. Ці зміни скасовують перехід на українську мову навчання в обсязі щонайменше 80% для російськомовних класів середньої школи, який запланували з 1 вересня цього року.

Новою датою переходу стане теж 1 вересня, але вже 2023-го. Але вже з об’ємом української не у 80%, як передбачає закон зараз, а 20% — у п’ятому-восьмому класі, 40% — у дев’ятому, а 60% — у старших класах. 

Сам Бужанський пояснює, що лише хоче усунути «дискримінацію», оскільки «для одних (російськомовних), діють одні правила, а для інших (польсько-, румунсько-, угорськомовних) — інші».

Законопроєкт Бужанського зареєстрували ще наприкінці жовтня 2019 року. За словами В’ятровича, його тричі розглядали у парламентському комітеті з гуманітарної та інформаційної політики, але врешті повернули на доопрацювання. А 23 червня комітет рекомендував у випадку розгляду законопроєкту в сесійній залі його відхилити через непередбачені на нього витрати в бюджеті на 2020 рік.

Коментар. Депутат Євген Брагар, відомий тим, що порадив пенсіонерці продати собаку, щоб оплатити комунальні послуги, написав на своїй сторінці на Фейсбуці: «Законопроект передбачає відтермінування переходу російськомовних шкіл на українську на три роки. Зауважу, що законопроект не передбачає скасування переходу на українську мову викладання, а синхронізацію зі школами, де мовою викладання є мова Європейського Союзу.

Для тих, хто слідкує за моєю діяльністю та моєю політичною позицією не буде сюрпризом, що я підтримаю цей законопроект, оскільки послідовно захищаю мовне різноманіття в Україні. Разом з тим всередині фракції встановлено вільне голосування з цього приводу, саме тому я не маю жодних ілюзій щодо імовірності прийняття цього законопроекту. Окрему вдячність хочу виразити своєму колезі Максиму Бужанському за поданий законопроект та послідовну позицію».

Що ще варто знати про Максима Бужанського:

«Тупа вівця»: депутат «Слуги народу» обізвав журналістку. «Тупа вівця із одіозного ЗМІ» — так висловився Максим Бужанський про журналістку «Нового времени» Ольгу Духніч через те, що вона назвала його тим, хто «ностальгує за СРСР і часами Януковича». 

Фото: hromadske.ua

Детальніше. Комітет Верховної Ради рекомендував розглянути законопроєкт про заборону відкритої трансляції в автобусах музики і фільмів.

Цитата. «Це проєкт, ініційований громадськістю, який ми, 15 депутатів різних фракцій, внесли, щоб захистити пасажирів від нав’язливої музики. Якщо закон проголосують на пленарному засіданні, українці зможуть, як у всьому цивілізованому світі, їхати в тиші або слухати музику чи звук фільмів через навушники», — написав В’ятрович.

Контекст. Цей законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді ще 5 лютого. Приводом стала ситуація в автобусі, який їхав із Луцька до Києва. 27 січня цього року водій автобуса відмовився вимкнути російський серіал на прохання двох пасажирок рейсу. Вони були змушені вийти на трасі.

Що послухати у маршрутці?

Якщо у вашому місті уже відновили рух громадського транспорту і ви не хочете слухати музику, яка лунає в салоні, то пропонуємо вам альтернативу, нові пісні українських виконавців:

• Kalush – «Кент». У пісні йдеться про те, що «мій кент хотів мене кинути». Kalush своєю творчістю витісняє російський реп з українського музичного простору.
• ДахаБраха – альбом «Alambari». Платівка присвячена подорожам по світу, а назву альбому дала місцевість у горах Бразилії – це містечко Аламбарі. У трек-лист увійшли дев’ять пісень.
• The Hardkiss – «Косатка». Текст і музику до цієї пісні написала солістка гурту Юлія Саніна.

Фото: pexels.com