Максима Буткевича визнали винним у нібито «жорстокому поводженні з цивільним населенням і застосуванні під час бойових дій методів заборонених Женевською конвенцією». Його також звинуватили у посяганні на життя і фізичну недоторканність осіб, які не беруть участі в бойових діях. 

В описі деталей російський слідчий комітет зазначив, що військовий з березня минулого року проходив військову службу в окремому спеціальному батальйоні «Берлінго». Буткевича також визнали винним у тому, що він нібито наніс тілесних ушкоджень двом цивільним особам, обстрілявши під’їзд житлового будинку в Сєвєродонецьку. Комітет наголосив, що український військовий повністю визнав провину та «розкаявся».

Максим Буткевич — український правозахисник та журналіст, співзасновник «Громадського радіо» та центру прав людини ZMINA. Він також входив до керівництва українського агентства Amnesty international та працював над наданням допомоги українським переселенцям. До лав ЗСУ приєднався у березні 2022 року.

Фото: unian.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Кримськотатарський канал ATR не отримав державного фінансування. Керівництво каналу каже, що кошти не вдалося отримати через розпорядження Міністерства реінтеграції окупованих територій і вбачає у цьому навмисне перешкоджання існуванню кримськотатарського мовника. За словами власника телеканалу Ленура Іслямова, міністр Олексій Резніков змінив призначення коштів, які ATR мав отримати як підтримку. Тепер для того, щоб фінансування надійшло, канал мусить брати участь у тендері, який ще навіть не розробили. Телеканал отримує допомогу бюджету з того часу, відколи переїхав до Києва після окупації Криму Росією. Цьогоріч ATR не отримав коштів і має борг у понад 300 тисяч гривень.

Україна ввела санкції щодо двох авіакомпаній за незаконні польоти до Криму та Росії. Під санкції потрапили молдовська авіакомпанія JET4U S.R.L. та португальська JET4U LDA. Вони літали до тимчасово окупованого Криму, а отже, порушили закон. «Дзеркало тижня», посилаючись на власні джерела, повідомляє, що це літаки депутатів ОПЗЖ («Опозиційної платформи — За життя») Віктора Медведчука й Тараса Козака. Тепер для авіаперевізників заблоковані польоти територією України. Санкції діятимуть, доки окупований Крим. Однак вони можуть припинити дію, коли рішення Європейського суду з прав людини за позовом України до Росії про відшкодування збитків у зв’язку з окупацією півострова набере законної сили.

У Криму розконсервовують додаткові джерела води. Балановське водосховище катастрофічно обміліло. Доводиться розконсервувати дві місцеві свердловини, щоб забезпечити водою селище Зую та село Кримську Розу в Білогірському районі. В одній зі свердловин вода перевищує норми жорсткості, однак іншого виходу наразі немає.

138 порушень права на здоров’я стосовно політв’язнів зафіксували в Криму 2020 року. 111 випадків порушень, за інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, стосуються кримських татар. 2019 року зафіксували 134 таких порушення, а 2018 року ― 57. Політв’язням часто не надавали належної медичної допомоги. Не всі з них отримали засоби індивідуального захисту в час пандемії коронавірусу. Окрім того, деяких затриманих кримчан без причин переводили до психіатричної лікарні ― це теж порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

Єдину правозахисну мережу планують створити для адвокатів кримських політв’язнів. Це має допомогти захистити їх від переслідувань російського уряду в тимчасово окупованому Криму. Правозахисна мережа має стати своєрідним об’єднанням адвокатів, які допомагатимуть своїм переслідуваним колегам під час міжнародних кампаній, в окремих випадках незаконних засуджень політв’язнів, а також намагатимуться залучити допомогу міжнародних організацій.

Фото: pexels.com

Детальніше. В Одесі українські правозахисники та родичі політв’язнів розпочали регіональний тур десятьма містами України. 121 капкан із закритими щелепами розмістили біля пам’ятника Дюку де Рішельє. Саме тут у 2014-2015 роках збиралися одеські активісти Євромайдану. Також у центрі міста встановили інформаційні стенди із прізвищами політв’язнів та інформацією про них. Охочі можуть написати лист чи листівку для в’язнів Кремля.

Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини, розповіла: «У російських тюрмах та в окупованому Криму утримуються за сфабрикованими обвинуваченнями 97 політв’язнів та 24 моряки зі статусом військовополонених. Більшість з них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їхнє світосприйняття, громадянську позицію та громадянську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів», щоб створити картинку для російської пропаганди».

Регіональний тур триватиме два місяці, із середини серпня до середини жовтня, і почнеться з акцій в Одесі (13 серпня) та Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінницю (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Свою підтримку бранцям висловили організатори акції – Українська гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Об’єднання родичів в’язнів Кремля, кампанія #SaveOlegSentsov, Кримська правозахисна група, Крим-SOS та інші.

⟶ Українського бранця Росії звільнили з колонії у Криму. Політв’язня Олександра Стешенка, якого звинувачували у підпалі будинку муфтія Криму (вищої духовної особи у мусульман), відпустили за умовно-достроковим звільненням і доставили до Харкова. Окупаційна влада Криму затримала Олександра Стешенка 11 квітня 2018 року на пункті пропуску «Чонгар». Його звинуватили у причетності до екстремістської групи у Криму. Вона начебто планувала скоювати злочини «з метою залякування проросійськи налаштованих кримських татар і нагнітання міжнаціональної напруженості на території Республіки Крим».

У серпні 2018 року підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі засудив Стешенка до 2 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії-поселенні. Чоловік просидів у в’язниці рік і зараз його випустили на волю. У звільненні політв’язня брав участь постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич. 

⟶ Правозахисники закликали писати листи політв’язню Балуху. Володимир Балух — це український громадський активіст, який після анексії Криму у 2014 році відмовився отримати російський паспорт. Надіслати йому листа можна через російську систему «ФСИН-письмо», для цього потрібно перейти за посиланням. У графі «Выбрать регион» потрібно зазначити «Тверская область», у графі «Выберите учреждение» вказати «ИК-4 Торжок». Надсилати листи потрібно на ім’я Балуха Володимира Григоровича, 1971 року народження. Щоб українець отримав листи, їх варто писати російською мовою та уникати речень і фраз, які російська влада може трактувати як «екстремістські».

Фото: nn.od.ua