Нам не вистачає грошей?

Коли Верховна Рада приймає бюджет, вона буквально визначає, як працюватиме ціла наша держава впродовж наступного року. Ось бюджет на 2025 рік майже прийнятий (можливо, ви навіть читаєте це, коли його вже прийняли). То що нас чекає? Розберімося. А для цього, перш за все, визначимо чітко і остаточно, що таке бюджет і як він взагалі працює?

Бюджет — це план. У ньому за пунктами прописують, куди будуть витрачати скільки коштів і звідки усі ці кошти візьмуть. (Якщо планують тільки витрати, без доходів — то це вже не бюджет, це — кошторис, не плутайте). На бюджет орієнтуються, коли думають, у якому напрямку рухатися, які галузі розвивати, що собі дозволити, а у чому відмовити. Звісно, в процесі бюджети часто змінюють: світ навколо мінливий, можливо, ви раптово заробите більше коштів, або, навпаки, отримаєте непередбачувані витрати. За таким принципом працюють абсолютно всі бюджети: чи то сім’ї, чи підприємства, чи держави, чи міжнародної організації, чи навіть ваш власний, якщо ви його ведете.

Та все ж краще, коли все йде за планом. Тому, коли формують державний бюджет на цілий рік, враховувати намагаються все, що може змінитися. Наприклад, ціни постійно ростуть — це зветься «інфляція». У проєкті бюджету України на 2025 рік записано, що, скоріш за все, ціни для споживачів (тобто, для людей) зростуть на близько 9,5% за рік, а для промисловості (тобто, організацій) — на цілих 11%. У той же час гривня стане дешевшою, тобто її курс до долара США, як очікується, зміниться до приблизно 45 грн/дол. А ще, як вважають автори бюджету, зросте середнє зарплата по країни — з 20,5 тисяч на місяць до 24 (здебільшого тому, що бракує кадрів і підприємства намагатимуться утримувати кваліфікованих людей). А от мінімальну зарплату піднімати не планують, вона так і залишиться на рівні вісім тисяч грн/міс.

Динаміка доходів держбюджету України за даними МФУ

Отже, це все врахували, обчислили, скільки податків вдасться отримати, подумали про те, що треба придбати і визначали, що у 2025 році Україна планує витратити 3,6 трлн грн. Це більше, ніж цьогоріч (у 2024 видатки були 3,1 трлн). Але і доходи, як очікується, зростуть і будуть становити 2 трлн грн. Це більше на цілих 400 млрд грн, порівняно з 2024 роком. Та все ж тут очевидно, витрачати за планом будемо більше, ніж заробляти. На це є серйозна причина — війна.

Ціна безпеки (у грошах)

Вести війни — це надзвичайно дорого. У всіх сенсах, у фінансовому в тому числі. 2,2 трлн грн Україна у 2025 році виділить на оборону. Половина цих коштів — 1,1 трлн грн, піде на виплати військовослужбовцям. Ще понад 700 млрд — на озброєння, в тому числі на військову техніку. Ну і решту (тобто понад 300 млрд) — на військове харчування, медикаменти тощо. Ви могли помітити, що витрати на військо майже співпадають з сумою доходу України. Це не просто співпадіння. Згідно з міжнародними угодами, витрати безпосередньо на військові питання Україна має покривати самостійно. Наші демократичні партнери погоджуються давати нам свою зброю, а якщо й дають гроші — то тільки на цивільні та гуманітарні потреби, в жодному разі не на війну.

Що цікаво, українські видатки на оборону у 2025 році зростуть порівняно з 2024 роком і становитимуть більш як чверть усього ВВП держави (тобто 25% від вартості абсолютно усіх товарів і послуг, які виробляються в країні впродовж цілого року). Чверть від фактично всієї економіки країни — це дуже багато. І це ми говоримо лише про забезпечення військ. Про втрати в економіці, які виникли через бойові дії, тут не йдеться. Війни завжди були дорогими, а відколи людство винайшло вибухівку — то тим більше. З позитивного: нам тепер не доводиться віддавати величезну суму наших грошей ворогу за викуп взятого в полон короля, як це робили, для прикладу, середньовічні англійці.

Динаміка витрат на оборону України за даними МФУ

Але навіть за таких відверто складних обставин в бюджеті очікується, що у 2025 році ВВП продовжить зростати. Так, ростиме він повільніше, ніж цьогоріч (зростання на рівні +2,7% у 2025 році порівняно з +3,5% у 2024), але все ж економіка не застигла на місці. Це, звісно ж, заслуга мільйонів українців, які продовжують працювати і разом формувати фінансові можливості для забезпечення нашої спільної безпеки. Адже, памʼятаємо, фактично всі свої власні доходи Україна віддає на Сили Оборони. Та як щодо решти витрат?

Здоровʼя, освіта, наука і гроші

Друга найбільша сфера витрат — це соціальні питання. На соцзахист у бюджеті на наступний рік збираються виділити близько 420 млрд грн. З них більше половини — 238 млрд грн, мають перерахувати у пенсійний фонд. Таку високу цифру легко пояснити: люди віком 65+ років становили близько 20% населення в Україні станом на 2023 рік за даними Фонду народонаселення ООН. Як правило, у розвинених країнах частка людей старшого віку зростає, адже тривалість життя людей зростає (чи є досить високою), а народжуваність знижується. Така ситуація зачепила навіть Китай, відомий своєю величезною кількістю населення. На сьогодні КНР уже не є найбільш населеною країною на планеті, кількість населення там зменшується, тож Піднебесну обігнала Індія. Україна в цьому тренді не є винятком.

Ще 128 млрд грн соціальних коштів планують виділити на допомогу малозабезпеченим сім’ям і людям у складних життєвих обставинах. І ще близько 42 млрд грн — на пільги і субсидії. Зрештою, підтримка незахищених верств населення — тих, хто не має змоги повною мірою подбати про себе, є однією з ключових функцій суспільства. Як у племенах мисливців-збирачів турбуються про дітей, старших чи, для прикладу, поранених і хворих, так і в розвинених державах громадяни віддають частину своїх коштів на допомогу тим, хто цього потребує.

Наступна за розміром стаття витрат — охорона здоров’я. На неї планують виділити 210 млрд грн. Ця сфера надзвичайно актуальна, особливо в умовах воєнного часу. Суспільне рішення в Україні передбачає, що медицина має бути доступна кожному (хоч в якійсь мірі), а, отже, за це маємо платити всі ми разом. За посередництвом держбюджету. Далі в бюджеті йде освіта — 169 млрд грн (з яких понад 103 млрд — це зарплати вчителів). Ще 51,2 млрд передадуть місцевим бюджетам. 25,8 млрд грн виділяють на судову владу. На науку ж — лише 14 млрд грн. На культуру і медіапростір ще менше — 9,6 млрд грн. Ну і зрештою, по 5,6 млрд грн виділити планують на спорт та на підтримку ветеранів.

Бачимо, що наразі пріоритетом в Україні є виживання: найбільше витрат йде на оборону і підтримку незахищених верств суспільства, одразу за якими йде медицина. Коштів на галузі, які забезпечують цивільний прогрес, такі як освіта й наука, залишається порівняно небагато. Що вже казати про підтримку ветеранів. Тут, втім, треба усвідомлювати, що люди можуть підпадати під кілька категорій одразу. 

Для прикладу, розвиток військової справи і виробництво військової техніки теж передбачають наукові дослідження. А соціальна підтримка і субсидії можуть охоплювати і ветеранів війни (пільги для яких є окремою категорією). Звісно, хотілося б мати більше можливостей вкладати кошти в розвиток науки, освіти й культури, бо це галузі, які багато значать для нашого спільного майбутнього. Та поки найбільш нагальна річ — це вижити. Для всього цього треба кошти. То де ж ми їх беремо?

А звідки гроші?

Як ми вже писали, оборону фінансуємо з власних коштів. Тобто з податків, сплачених до державного бюджету. З цією метою, зокрема, Верховна Рада підтримала законопроєкт про збільшення податків: підвищили ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановили військовий збір для ФОПів з різними ставками для різних груп, запровадили щомісячні авансові внески для АЗС (автозаправних станцій) і податок на прибуток фінустанов на рівні 25% та інше. Так військові потреби вдається покривати (не забуваємо і про техніку та зброю, яку нам передають партнери — це окремий момент). Та на решту витрат (які на суспільство, медицину, освіту тощо) коштів не залишається. Їх мусимо брати у наших міжнародних партнерів.

Зовнішніх запозичень запланували на рівні 1,7 трлн грн. З їхньою допомогою планують профінансувати 42,9% всіх видатків бюджету на 2025 рік. Очікуємо, що 537,2 млрд грн отримаємо від ЄС в межах програми Ukraine Facility, 123,6 млрд грн — від МВФ, 140,2 млрд грн — від Світового банку і 857,3 млрд грн — від інших кредиторів. А ще плануємо отримати 87,6 млрд грн грантових коштів від ЄС та інших іноземних партнерів. До речі, тут йде в користь девальвація гривні, тобто підвищення курсу іноземних валют до нашої національної. Якщо за один долар братимуть не 41, а 45 грн, то з позичених іноземними партнерами чи кредиторами коштів (які дають у міжнародних валютах) Україна отримає більше гривень. Тут, втім, треба тримати баланс, бо девальвація, очевидно, має і мінуси. Ще одним цікавим моментом є те, що очікується запровадження механізму, за яким Україна буде отримувати доходи від заморожених російських активів (про ці можливості НЗЛ уже писали). Та поки не ясно, коли і скільки цих коштів надійде.

Динаміка потреби у зовнішньому фінансуванні України за даними МФУ

А є ще внутрішні запозичення. Вони, щоправда майже повністю підуть на погашення внутрішнього боргу. Що це означає? Тобто, є борг зовнішній — це коли Україна винна кошти іншим державам чи міжнародним установам, банкам тощо. А є борг внутрішній — це коли інституції позичають у громадян України за допомогою таких інструментів як ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, які можна купити, а за визначений час держава віддасть цей борг назад + відсотки). Так ось, отримати коштів за внутрішніми запозиченнями планують 579,2 млрд грн, а погасити борг за ними ж з минулих періодів — на 562 млрд грн).

Тобто бачимо, що на наступний 2025 рік Україна планує тримати оборону і підтримувати суспільство та навіть помаленьку, але впевнено розвиватися. Коли говоримо про бюджет, важливо пам’ятати, що ми говоримо про наші з вами спільні кошти. Про гроші, які разом зібрали всі українці, які розподіляють представники українців в парламенті та Уряді (яких ми обрали). І контролювати це все можемо також, зрештою, лиш ми з вами.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: МФУ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.