Торік у листопаді Верховна Рада проголосувала за продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації до 19 лютого 2023 року. Наразі це — вже четверте подовження з початку повномасштабного російського вторгнення. Як зазначив міністр оборони України Олексій Резніков в ефірі телемарафону, мобілізація в Україні триває «у спокійному режимі».
«У нас оголошена мобілізація в лютому 2022 року, і вона не завершена. Як каже головнокомандувач Валерій Залужний, у нас немає такої великої потреби в людях, як у росіян. У нас є потреба у зброї, техніці, оснащенні тощо. Втрати, на жаль, також є. Тому тими, кого ми добираємо, ми поповнюємо втрати наших бойових бригад», — розповів він.
Резніков додав, що поки не бачить потреби в масовій мобілізації, однак, звісно, все залежатиме від перебігу бойових дій. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що військове керівництво наразі отримало завдання створити резерви, щоб захисники мали змогу відновлювати сили після бойових дій.
Хто підлягає призову
Загальній мобілізації підлягають військовозобов’язані громадяни віком від 18 до 60 років. Однак в першу чергу мобілізують людей з досвідом у військовій справі.
Загалом Закон Верховної Ради «Про мобілізацію» визначає чотири черги мобілізації.
- Перша черга — оперативний резерв, тобто колишні військовослужбовці, які мали бойовий досвід або служили за контрактом.
- Друга черга — військовослужбовці, які в період з 2014 року проходили строкову службу або служили за контрактом.
- Третя черга — офіцери запасу, а саме військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вищих навчальних закладів.
- Четверта черга — всі громадяни країни, які не мають обмежень за віком і станом здоров’я.
Не варто плутати черги з так званими хвилями мобілізації. У Сухопутних військах України спростували поділ призову на етапи та зазначили, що він триває безперервно з 24 лютого 2022 року.
До Збройних сил призивають насамперед тих, хто вже має досвід участі в бойових діях, наприклад АТО/ООС. Про це під час брифінгу розповів начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.
У відсотковому співвідношенні найбільше існує потреба в загально військових спеціальностях — стрільцях, танкістах тощо. Однак не менш важливими є також зв’язківці, шифрувальники та інші фахівці.
Горбач зазначив, що громадяни, які не проходили військову службу, в обов’язковому порядку направляються на навчання, мінімальний термін якого — один місяць. Залежно від складності спеціальності цей термін може збільшуватися.
Які категорії громадян не можуть бути примусово мобілізованими
Серед тих, хто не підлягає мобілізації:
- визнані непридатними до служби за рішенням медкомісії;
- чоловіки і жінки, які були на період військових дій заброньовані за органами державної влади;
- батьки трьох і більше дітей;
- батьки-одинаки і матері-одиначки;
- батьки дитини з інвалідністю;
- опікуни дитини-сироти;
- опікуни недієздатних осіб;
- студенти денної форми навчання, наукові та педагогічні працівники;
- народні депутати.
Однак варто зауважити, що 28 січня Уряд прийняв постанову, яка обмежує виїзд за кордон народних депутатів та депутатів місцевих рад, суддів, прокурорів, державних службовців, заброньованих працівників та інших категорій осіб. Це стосується і чоловіків, і жінок будь-якого віку.
Ця категорія людей зможе виїхати з країни, якщо вони є батьками-одинаками, що хочуть відвідати дітей, мають потребу в лікуванні за кордоном, а також на підставі окремого рішення Голови ДПСУ, у разі смерті членів сімей за кордоном.
Як і де вручаються повістки
Повістку можуть вручити особисто в руки, або за місцем проживання чи роботи. Водночас виклики до військкоматів за допомогою телефонних дзвінків чи повідомлень, повістки в поштовій скриньці або врученої родичам, не мають юридичної сили для військовозобов’язаних.
Повістку можна отримати навіть у громадських місцях. Її виписують на підставі документа, що посвідчує особу, а тому у воєнний час потрібно завжди носити його з собою і надавати для перевірки уповноваженій людині.
Зауважимо, що повістки можуть вручати співробітники військкомату, працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, роботодавці, керівники навчальних закладів, а також співробітники поліції.
Як зазначив Роман Горбач, переважно громадян викликають до територіальних центрів комплектування, аби уточнити військово-облікові дані. Рішення ж про мобілізацію ухвалюється лише після висновку медичної комісії про придатність до військової служби.
Нові правила військового обліку у 2023 році
Кабмін постановою від 30 грудня затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку у 2023 році. Введено кілька змін:
- на військовий облік почнуть брати із 16 років (але в рік, коли має виповнитися 17);
- військовозобов’язані можуть передавати дані військкоматам через «Дію» (водночас повістки через сервіс поки не розсилатимуть);
- приймати військовозобов’язаного на роботу чи навчання зможуть лише після надання військового квитка або після постановки на військовий облік;
- центри зайнятості збиратимуть інформацію про безробітних військовозобов’язаних;
- співробітники військкоматів за наявності дозволів зможуть робити подомовий обхід;
- дипломатичні відомства сприятимуть поверненню в Україну військовозобов’язаних, які виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення;
- військовий облік поділили на загальний (військовозобов’язані, які не мають броні за підприємствами, організаціями або державними органами) та спеціальний (ті, у кого є бронь).
- жінки-медики підлягають встановленню на військовий облік, однак якщо станом на 30 грудня 2022 року вони на ньому не стояли, то мають право цього не робити ще до 2026 року.
Фото: slovoidilo.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
