Німецька стриманість
Раніше прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у своєму матеріалі для британського видання Spectator: «Якби Європа відправляла зброю в Україну в тому ж обсязі і в тому ж темпі, як Німеччина, війна давно б закінчилася: абсолютною перемогою Росії. І Європа була б перед початком нової війни». Окрім Польщі решта східноєвропейських держав теж досі мають низьку довіру до Німеччини, яка почала постачати важке озброєння Україні лише після тривалих вагань під посиленням тиску з боку союзників Альянсу.
Співголова правлячої партії Німеччини Ларс Клінгбейл визнає, що країні треба позбуватися свого обережного підходу, який заважає їй брати більшу відповідальність та мати сильнішу присутність на зовнішньополітичній арені. Однак канцлер Олаф Шольц відданий тезі про те, що рішення потрібно приймати тільки в тісній дискусії і узгодженні зі своїми друзями і союзниками.
Німецький експерт, колишній голова представництва Фонду Гайнріха Бьолля у Києві Сергій Сумленний так пояснює німецьке зволікання: «Уряд Олафа Шольца намагається нікуди не влазити першим. Німеччина приєднується тоді, коли хтось уже промацав ґрунт, і коли вже неможливо ігнорувати розвиток подій». За словами німецької журналістки і експертки Сабіни Кінкарц, постачання зброї в зони бойових дій все ще залишається новою і чутливою темою для Німеччини.
Стриманість для Німеччини завжди була пріоритетом, особливо з часу ганебної поразки у Другій світовій війні та сумнозвісного періоду панування нацистської влади у країні. Тому для того, аби втілити лідерство в активну практику, Німеччині знадобиться багато часу. Досвід лідерства у Німеччини є невеликим, адже німецький уряд тривалий час намагався утримуватися від цього. Однак саме зараз від країни очікують активних дій у військовій допомозі Україні.
Роль партії Шольца
У публікації для видання «Deutsche Welle» експертка Сабіна Кінкарц також зазначає, що Шольц вагається із прийняттям рішень частково тому, що підігрує своїй партії соціал-демократів. Соціал-демократичній партії Німеччини імпонує обережна позиція та виваженість канцлера. Для партії Шольца важливо, щоб рішення були узгоджені лише через міжнародну співпрацю і щоб Німеччина сама не стала стороною у війні. Тому німці визначають лідерство як кооперативну діяльність, а не як придушення ворогів.
Авторка аналізу для «Deutsche Welle» нагадує, що багато лідерів партії до Шольца зазнали поразки через те, що їх вважали надто віддаленими від виборців партії лівого спрямування, а також вони не змогли ефективно керувати непокірними членами партії. Незважаючи на успішні кампанії Шольца в Гамбурзі та на виборах до Бундестагу, канцлер не може впроваджувати політичну програму, яка суперечить засадам правлячої партії. Засади останньої також відповідають очікуванням німецьких громадян – населення Німеччини схвалює виважені, обгрунтовані та ретельно опрацьовані рішення від федерального уряду.
Мовою цифр
Репрезентативне дослідження, проведене в серпні інститутом дослідження громадської думки Kantar Public показало, що 80% німців побоюються розгортання війни з України на сусідні країни НАТО, 69% бояться російського ядерного удару, а 72% кажуть, що почуваються під загрозою з боку Росії.
Однак більшість німців (52%) хочуть, щоб уряд продовжував діяти обережно в міжнародних справах. З 41% респондентів, які хотіли б бачити сильніший вплив Німеччини за кордоном, 65% сподіваються на більшу дипломатію, а лише 14% – на більшу військову підтримку і 13% – на більшу фінансову допомогу.
Більше твердості у ставленні до Росії вимагають саме громадяни на заході Німеччини, в той час як східні німці вважають, що німецький уряд робить «забагато» для підтримки України. Більшість (60%) громадян західної частини Німеччини підтримують надання Україні важкого озброєння, в той час як лише 32% східних німців підтримують більшу присутність Німеччини у військових питаннях.
Проросійські теорії змов серед німецького населення здебільшого стали більш поширеними за час війни в Україні. Наприклад, частка німців, які поділяють думку про те, що НАТО спровокувало Росію почати війну зросла від 12% на початку війни – до 19% у жовтні.
Німецький контекст
Політична позиція німців не стільки проросійська, як антизахідна, вважає німецький експерт Карл-Пітер Шварц. На його думку, глибоко вкорінений антиамериканізм є загально німецьким явищем, але як довготривалий ефект радянської пропаганди у Німецькій Демократичній Республіці він набагато сильніше виражений на сході, ніж на заході.
Падіння Берлінської стіни означало кінець радянської влади у Східній Німеччині та возз’єднання Німеччини, однак ідеологічна індоктринація СРСР залишила свій вплив на свідомість німецьких громадян. За словами Шварца, суперечливе відчуття багатьох німців на сході країни, що вони належать до Заходу, але не сприймають його як свою батьківщину, допомагає Росії впливати на громадську думку в Німеччині.
Під час холодної війни Німеччина була лише посередньою стороною у світовій ієрархії між наддержавами. Закінчення Холодної війни та перехід до багатополярного устрою світу стимулювали німецький уряд сподіватися на більш незалежну зовнішню та безпекову політику. Однак ілюзія того, що Німеччина більш не залежна від союзу із США, закінчилася у лютому 2022 року — із вторгненням Росії в Україну.
Найпопулярніші політичні партії Німеччини мають очевидні відмінності у своїй позиціях з приводу війни в Україні та свого ставлення до союзу зі США, незважаючи на те, що уряд Шольца загалом прихильно ставиться до Альянсу. Значна частина членів Соціал-демократичної партії, наприклад, тлумачать російську агресію в Україні як посередницьку війну зі США та виступають за те, щоб переконати українське керівництво піти на переговори з Кремлем. Водночас Вільна демократична партія, яка дотримується ліберальної ідеології, майже одностайно виступає за підтримку України та схвалює міцні євроатлантичні відносини.
«Інтелігенція, яка позиціонує себе як консервативні націоналісти, виступає за переосмислення трансатлантичного зв’язку та пошук порозуміння з Росією», — пише Карл-Пітер Шварц. У разі затягування війни іронічний намір як правих, так і лівих налаштувати владу на просування «мирних переговорів» отримає більше підтримки не лише у Східній, але й у Західній Німеччині. Однак миротворчі настрої у Німеччині послабшають, якщо українські військові відновлять наступ та досягнуть успіху у звільненні окупованих територій.
Авторка тексту: Анна Сухаревич
Фото: unsplash.com
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики