Детальніше. Ось результати опитування:

• українці погодились б довірити представництво своїх політичних інтересів членам громадських організацій та активістам (28%), представникам місцевого самоврядування (25%), викладачам університетів, науковцям (23%), ветеранам АТО/ООС, добровольцям, військовослужбовцям (22,5%), волонтерам (18,5%). Ще 12% називали відомих журналістів, телеведучих, митців, авторів. 11% — представників ІТ та ще 11% — представників бізнесу. 
• Найрідше українці надавали перевагу блогерам (3%).
• Найчастіше респонденти відповідали, що «точно або ймовірно» проголосували б за Дмитра Гордона на виборах президента України.
• Лише 22% опитаних довірили б управління державою якійсь з фінансово-промислових груп (ФПГ) (половина з них, тобто 11%, — ФПГ Ріната Ахметова).
• Якби в державі склалася ситуація. коли жодна з політичних сил не може взяти участь у виборах, лише 24,6% поставилися б до цього позитивно.

Хто і як проводив опитування. Соціологічна служба Центр Разумкова провела дослідження методом інтерв’ю «обличчя до обличчя» за місцем проживання респондентів. В опитуванні взяли участь 2018 осіб від 18 років з усіх регіонів України, крім Криму та окупованих територій. Похибка не перевищує 2,3%.

Фото: ukr.life

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 63-річний Олаф Шольц є членом соціал-демократичної партії вже майже чотири роки. Проте свою політичну кар’єру він розвиває ще з двотисячних років.

З того часу він був мером та сенатором внутрішніх справ Гамбурга, очільником СДН (Співдружність Незалежних Держав), федеративним міністром праці та соціальних питань Німеччини, віцеканцлером й міністром фінансів Німеччини.

Що очікувати Україні. У червні політик повідомив, що вступ України в НАТО поки не обговорюється. На питання чи буде Київ приєднуватись до ЄС, Шольц наголосив, що це повинен вирішувати сам ЄС.

Довідка. До моменту обрання він був віцеканцлером протягом трьох років. За призначення Шольца проголосували 395 членів Бундестагу. Таку кількість голосів вдалось зібрати завдяки домовленості трьох політичних сил: Соціал-демократичної партії, «Зелених» й Вільної демократичної партії.

Фото: volynnews.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ось результати опитування:

• якщо Зеленський та Порошенко стануть опонентами у другому турі, то вони отримають 59% та 41% відповідно. У парі Зеленський – Тимошенко результат буде таким самим, у парі Зеленський – Бойко – 62% та 38% відповідно. 
• Рейтинг партій, яким довіряють опитані, очолює партія «Слуга народу». Її готові підтримати 18%. Партію «Європейська солідарність» — майже 14%, «Опозиційну платформу — За життя» — 10,7%, «Батьківщину» — 10%. Партію Разумкова «Розумна політика» — майже 8%, «Сила і честь» — 6,4%, партію Мураєва «Наші» — 5,5%, партію «Українська стратегія Гройсмана» — 5%. Партія «Голос», яка зараз представлена в парламенті не долає прохідного бар’єра. 
• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський. Йому довіряють 38% опитаних, не довіряють — 59%. Юлії Тимошенко довіряють 27%, не довіряють — 71%. Петру Порошенку довіряють 25%, не довіряють — 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють — 59%.
• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то близько 23% проголосували б за Зеленського, 13,3% підтримали б Порошенка, 10,7% — Тимошенко, 9,2% — Бойка, 8,3% — Разумкова.
• Антирейтинг довіри до політиків очолює Порошенко: 44% не проголосували б за нього за жодних обставин. 35% не проголосували б за Бойка, 34% — за Тимошенко, 32% — за Зеленського.

Хто і як проводив опитування. Протягом 10–13 листопада 2021 року Соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Похибка не перевищує 2%.

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Згідно з результатами опитування:

• 54% українців підтримують запровадження локдауну (у квітні прихильників було більше — 65%), не підтримують — 44%. 
• Рівень тривожності через пандемію з весни цього року знизився. 41% висловили хвилювання через можливість особисто захворіти на коронавірус, 57% не мають таких побоювань. Щодо здоров’я своїх близьких та рідних хвилюються 77%, не хвилюються — 23%. Ті, хто вже вакцинувався, менше бояться захворіти, ніж ті, хто лише хоче зробити щеплення від COVID-19. 
• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 25% проголосували б за Володимира Зеленського. 14% підтримали б Петра Порошенка, 10% — Юлію Тимошенко, 9,5% — Юрія Бойка. 
• Рейтинг партій, яким надають перевагу виборці, очолює «Слуга народу». Її готові підтримати 20,4% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» — 15,8%, «Опозиційна платформа — За життя» — 12%, «Батьківщина» — 10,9%,  «Голос» — 2,2%.

Хто і як проводив опитування.  Протягом 21-23 жовтня 2021 року Соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Похибка не перевищує 2%.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» — недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. 

Фото: pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

1996 рік

15 лютого  — у відділеннях «Ощадбанку» почали видавати іменні приватизаційні сертифікати. Так почалася ваучерна приватизація — усі громадяни, які мали ваучери, могли приватизувати державне майно.

28 червня — Україна отримує власну Конституцію. Депутати добу голосували за положення документу.

4 серпня — Україна провела одні з найрезультативніших Олімпійських ігор — в Атланті. Золоті медалі тоді вибороли боксер Володимир Кличко і гімнастка Лілія Подкопаєва.

2 вересня — Україна отримала власну валюту — гривню. Остання замінила купонокарбованець.

1997 рік

11 березня — почав діяти мораторій на смертну кару.

28 травня — Україна і Росія підписали угоди про поділ, статус і умови перебування Чорноморського флоту (частина військово-морських сил РФ) в України.

17 липня — Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини.

19 листопада — в України з’явився перший космонавт. Леонід Каденюк полетів у космос на шатлі «Колумбія».

1998 рік

29 березня — парламентські вибори. Комуністи набирають майже 25% голосів виборців.

21 жовтня — парламент Криму прийняв нову Конституцію. Крим став Автономною Республікою.

6 листопада — повінь на Закарпатті. У зоні стихійного лиха — близько 350 тисяч людей.

26 листопада — в Україні запровадили День пам’яті жертв Голодоморів.

1999 рік

25 березня — в автокатастрофі під Києвом загинув лідер РУХу В’ячеслав Чорновіл. Він був головним конкурентом тодішнього президента Кучми на майбутніх виборах.

24 травня — на шахті імені Засядька — одна з найбільших аварій дев’яностих. Тоді від вибуху метану загинуло 50 шахтарів.

14 листопада — на президентських виборах перемагає Леонід Кучма.

29 грудня — скасування смертної кари в Україні. Конституційний Суд визнав, що вона суперечить Конституції України.

2000 рік

16 вересня — зникнення та вбивство українського журналіста Георгія Гонгадзе. Замовники розправи досі не покарані. 

28 листопада — початок касетного скандалу. Олександр Мороз оприлюднив плівки Мельниченка.

15 грудня — зупинили останній робочий блок Чорнобильської АЕС. Станцію вивели з експлуатації.

15 грудня — старт акції протесту «Україна без Кучми».

Фото: uainfo.org

Детальніше. Проєкт створили на базі Архіву політичної агітації. У ньому збережені понад 3 тисячі різних агітаційних матеріалів: листівки з 90-х років, газети, сучасні екоторби й захисні маски. До онлайн-музею рух ЧЕСНО вже організовував виставку Музею виборчого трешу: у 2019 році вона відбулася у Національному музеї історії, а у 2020 році її показували у різних регіонах України.

Цитата. «Дуже важливо не просто зберегти політичну пам’ять, а сформувати якісно нову політичну культуру в агітаційних процесах. Під час виборчих кампаній політики мають забути про трешову агітацію і гречкосійство. Виборці мають від них очікувати нових підходів — формування стратегії розвитку громад, програмних обіцянок та їх виконання», ― зазначає лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Довідка. Рух ЧЕСНО ― це громадський рух, який бореться за прозорість, підзвітність і відкритість представників влади та спонукає громадян формувати запит на якісну політику. 

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Наступні спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід» мають відбутися цього року, і уряд самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка все більше буде залежати від підтримки Росії, у тому числі й у військовій сфері.

Цитата. «Враховуючи географічне розташування і територіальне охоплення, Білорусь є необхідною буферною зоною для Росії і виконує свої завдання на західному стратегічному напрямку. Під час кризи або війни Росія може використовувати Білорусь як плацдарм і розмістити там свої війська, перекриваючи доступ НАТО до Сувалкського коридору, який забезпечує рух у повітряному просторі сусідніх країн і встановлення наземного зв’язку з Калінінградською областю Росії», 一 йдеться у заяві Служби зовнішньої розвідки Естонії.

Коментар. «Якщо Росія побачить, що протестувальники близькі до перемоги, тоді ми не можемо виключити військове втручання Росії, оскільки Республіка Білорусь надзвичайно важлива для Росії у стратегічному плані. Поки ми не бачимо, що Росія хоче якось рекламувати свою діяльність. Зараз народ Республіки Білорусь жодним чином не налаштований проти Росії, і метою Кремля, звичайно, є підтримка цієї ситуації. Однак чим довше Кремль підтримує Лукашенка у владі, тим більше розуміння того, що Росія стоїть за ним», — сказав Мік Маран, керівник департаменту зовнішньої розвідки Естонії.

Контекст. У серпні 2020 року у Білорусі відбулися вибори, результати яких сфальсифікували. Люди вийшли на протести, однак їх придушили, а багаторічний очільник країни Олександр Лукашенко сам проголосив себе президентом, попри невдоволення світу, і запроторив за ґрати опозицію. Європа та США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення білоруських акцій протесту. Проти низки білоруських чиновників запровадили санкції. Росія визнала Лукашенка

президентом та обіцяє в разі загострення конфлікту надати йому допомогу, у тому числі силову.

Фото: dniprograd.org

Детальніше. Ось результати опитування:

• за Володимира Зеленського проголосували б 16,2% опитаних українців;
• за Петра Порошенка віддали б свій голос 13% українців;
• за Юлію Тимошенко проголосували би 10,3% людей.

Далі йдуть Юрій Бойко (відповідно, 8% ), Ігор Смешко (5,9%), Віктор Медведчук (3,7%), Володимир Гройсман (3,2%) та  Анатолій Гриценко (2,9%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів КМІС методом телефонного інтерв’ю упродовж 5-7 лютого.

Довідка. КМІС ー це приватна українська компанія, що співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС заснували у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворили у приватне підприємство.

• Віталію Кличку довіряють найбільше серед українських політиків. Володимирові Путіну не довіряє майже 80% українців. Майже 54% українців не довіряють самопроголошеному президентові Білорусі Олександрові Лукашенку. Для порівняння, Джо Байдену довіряють понад чверть українців. У трійці лідерів майбутніх президентських виборів — Зеленський, Бойко та Порошенко.
• Майже 80% українців вважають себе щасливими. 50% опитаних відчувають себе радше щасливими, а 29% — дуже щасливими. А зменшення рівня депресії, тривожності та втоми можна пояснити тривалим періодом зимових свят.
• 85% українців вважають себе патріотами, а 60% готові довести це зброєю. 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, лише 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни. Їх відносно більше серед старших респондентів.

Фото: ukraineisnow.com

В Україні відбувся другий тур місцевих виборів. У неділю, 22 листопада, в 11 українських містах — Дніпрі, Львові, Ужгороді, Полтаві, Черкасах, Рівному, Миколаєві, Нікополі, Слов’янську, Бердянську, Дрогобичі — відбувся другий тур виборів мерів. Явка цього разу була більшою, ніж минулої неділі. За даними ЦВК, у другому турі з виборів міського голови могли проголосувати понад 2,75 млн виборців. За даними екзит-полів, у містах переважно перемагають чинні мери: у Львові — Андрій Садовий, у Дніпрі — Борис Філатов, у Черкасах — Анатолій Бондаренко.

Українець побив рекорд із плавання, який тримався вісім років. Плавець Михайло Романчук встановив новий європейський рекорд на дистанції 800 метрів вільним стилем. На турнірі серії International Swimming League у Будапешті українець показав рекордні 7:25,73 і здобув перемогу. Попередній рекорд із запливу на такій дистанції вільним стилем встановив француз Яннік Аньєль у 2012 році. Його час — 7:29,17. 

7 годин простояв на колінах білорус біля посольства Білорусі у Києві. Антон Лукашук, який виїхав з Білорусі кілька днів тому, 21 листопада у знак солідарності з репресованими співвітчизниками 7 годин простояв на колінах і в кайданках перед білоруським посольством у Києві. Активіст сказав, що мета його акції — привернути увагу Президента України до беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити перебування білоруських громадян в Україні.

QR-коди з даними про коронавірус пропонує присвоювати людям у всьому світі Китай. Президент Китаю Сі Цзіньпін запропонував створити єдиний міжнародний механізм так званих «сертифікатів здоров’я громадян» з використанням QR-кодів, які б взаємно визнавались в різних країнах. Зазначимо, що у самому Китаї після початку пандемії почали використовувати систему «кодів здоров’я» — індивідуальну інформацію про аналізи людини на коронавірус, зашифровану в QR-код, який збережений у смартфоні. Тепер Сі Цзіньпін запропонував зробити цей механізм глобальним. 

Протестувальники під лікарнею «Феофанія» закатали «Зеленського» в асфальт і спалили фаєри. 21 листопада, у день сьомої річниці подій на Майдані, активісти приїхали до лікарні «Феофанія», де перебуває хворий на коронавірус Президент України. Мітингувальники провели акцію протесту: вони вимагали від Володимира Зеленського припинити кримінальні переслідування та відпустити з-під варти Андрія Антоненка, а також звільнити з посад винних у репресіях правоохоронців.

Плацкарт у небі: спальні місця в економ-класі почала продавати Lufthansa. За 260 доларів пасажир отримає від трьох до чотирьох крісел, на яких можна буде спати горизонтально. Бортпровідники видадуть спальний комплект з бізнес-класу, який включає матрац, подушку і ковдру. Замовити спальний ряд можна тільки в аеропорту: на стійці реєстрації або безпосередньо біля виходу на посадку. Поки новий продукт доступний тільки до середини грудня 2020 року на рейсах Франкфурт-Сан-Паулу і Сан-Паулу-Франкфурт.

У Помпеях знайшли останки двох жертв виверження Везувію. Поблизу стародавнього італійського міста Помпеї археологи виявили останки двох загиблих через виверження вулкана Везувію, яке відбулося у 79-му році нашої ери. Рештки ймовірно належать двом чоловікам. Одному з них, який був заможною людиною, від 30 до 40 років, а іншому, який, імовірно, працював рабом, — від 18 до 23 років. Останки виявили у підземній кімнаті у місті Чівіте Джуліані, що за 700 метрів від стародавнього міста Помпеї.

Мікропластик знайшли у снігу найвищої гори світу.Група дослідників зі США, Великої Британії та Непалу виявила частинки маленькі частинки пластику (менше 5 мм) на вершині найвищої гори світу — Евересті. Пробу взяли на висоті 8440 метрів над рівнем моря. Зазначимо, що мікропластик — один із найбільших забруднювачів довкілля на планеті. 

SpaceX всьоме використала одну й ту саму ракету для доставки вантажів на орбіту. Компанія Ілона Маска SpaceX 23 листопада близько 5 ранку за Києвом запустила 16-ту місію Starlink з черговою партією інтернет-супутників. На орбіту вантаж доставить ракета компанії, яка уже шість разів виконувала подібні місії. Ракета-носій Falcon 9 стартувала з комплексу у Флориді. Це 104-й запуск ракет з покоління Falcon.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com