Журналісти BBC поспілкувалися з учасниками акцій, експертами з хімічної зброї, медиками та колишніми співробітниками поліції та встановили, що саме каміт могли використовувати проти протестувальників у Тбілісі минулого року.

Що це за речовина? За даними видання, каміт використовували французькі війська проти німецьких. У 1930-х роках речовину вилучили з обігу через побоювання щодо тривалих наслідків для здоров’я.

Які симптоми? Учасники мітингів скаржилися на головний біль, втому, кашель, задишку та блювання. Згодом хімічні та клінічні аналізи підтвердили використання хімічної речовини, яка за складом відповідає каміту.

Що ще відомо? Вранці 1 грудня уряд Грузії заявив, що результати розслідування BBC «абсурдні», тому керівна партія «Грузинська мрія» планує подати до суду на видання.

Що відбувається в Грузії? З листопада 2024 року в країні тривають масові протести через рішення влади призупинити переговори про вступ до ЄС. Також активісти вимагають відставки уряду, який звинувачують у фальсифікації виборів, просуванні російських інтересів та у прийнятті дедалі жорсткіших законів проти громадянського суспільства та незалежних медіа.

Фото: BBC

Що відомо? Впродовж 21–22 серпня групу українців переправили з грузинського кордону через територію Молдови та забезпечили їхнє повернення додому. Операцію з повернення громадян організували Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство юстиції та Служба безпеки України за підтримки влади Молдови та Грузії. 

У попередні місяці МЗС України разом з іншими органами організувало повернення 44 громадян. Загалом з пункту пропуску «Даріалі» вдалося евакуювати 109 українців.

Контекст. Росія депортувала українців, які перебували у її колоніях на тимчасово окупованих територіях, а згодом в Росії, на кордон із Грузією. Там вони опинилися у буферній зоні на КПП «Даріалі» без належних умов для життя. 26 червня Міністерство закордонних справ України підтвердило «Суспільному», що знає про ситуацію та працює над евакуацією. Частину людей тоді вдалося вивезти завдяки механізму контрольованого транзиту.

20 липня МЗС Грузії заявило, що не може впустити українців через «безпекові інтереси» та проблеми з документами. Водночас Тбілісі запропонував два варіанти повернення — морський або повітряний. Грузинська сторона надала промислове приміщення для тимчасового перебування, а волонтери й Червоний Хрест забезпечували гуманітарну допомогу.

Фото: Facebook-сторінка міністра закордонних справ Андрія Сибіги

Політик перебуває за ґратами з 2021 року за звинуваченнями у зловживанні владою. Минулого тижня його засудили ще на дев’ять років, звинувачуючи у розкраданні державних коштів. Через поганий стан здоров’я колишній президент перебуває під вартою у клініці.

Контекст. Міхеїл Саакашвілі був президентом Грузії з 2004 до 2013 року. Він прийшов до влади після так званої Революції троянд, коли грузини скинули уряд президента Едуарда Шеварднадзе. Саакашвілі почав масштабні реформи, але водночас його звинувачували у зловживанні владою та авторитарних тенденціях. 

У 2013 році президент втратив посаду в процесі виборів, до влади у Грузії прийшла партія «Грузинська мрія». Її заснував місцевий олігарх Бідзіна Іванішвілі і вона керує кавказькою країною і досі та провадить проросійську політику. По втраті президентського крісла, Саакашвілі переїхав до України, де короткий час був головою Одеської ОДА. У цей час експрезидента заочно засудили на його батьківщині. У вересні 2021 року, попри розшук, він таємно повернувся до Грузії, де його одразу ж заарештували. 

Фото: Reuters / Irakli Gedenidze

Контекст. Сьогодні Президент України підписав указ про запровадження санкцій проти чинного прем’єра Грузії Іраклій Кобахідзе та олігарха й засновника партії «Грузинська мрія» Бідзіни Іванішвілі. Під обмеження також потрапили ще 17 їхніх соратників та високопосадовців, зокрема мер Тбілісі Кахабер Каладзе та очільник МВС Вахтанг Гомелаурі.

Реакція інших країн. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про підготовку нових санкцій проти грузинської влади. Він засудив насильство проти протестувальників та закликав звільнити затриманих активістів. За словами Блінкена, відповідальні за репресії мають понести покарання. 

Раніше, 2 грудня, Литва, Латвія та Естонія ввели санкції проти представників правлячої партії Грузії. Вони засудили дії, спрямовані на придушення протестів, та заявили, що не вітають у своїх країнах противників демократії.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Унікальна мова

Самі грузини своєю мовою звуть себе картвелами. А свою країну називають відповідно Сакартвело, тобто країна картвелів. Грузинська мова — свого роду унікальна. У неї є лише три мови-родича: мегрельська, лазька та сванська і ними говорять теж лише в Грузії (якщо не враховувати діаспори). Тобто за межами Грузії і сусідніх з нею регіонів у грузинської мови немає жодних зв’язків.

Для порівняння, спорідненими з українською є величезна кількість мов: від англійської, італійської та ірландської до литовської, грецької, перської і мов півночі Індії. Натомість грузинська мова тисячоліттями формувалася відокремлено від усіх у затінку Кавказьких гір. Через це назва Грузії грузинською мовою може звучати для нас незвично.

А звідки слово Грузія?

Цього ніхто точно не знає. Серед науковців панує кілька припущень: чи то воно походить з давньоперського слова «ґордж», чи то від грецького «георгіос», що означає «хлібороб», чи від імені святого Георгія. У всякому разі, Грузія — це екзонім, назва, яка походить з-за меж самої країни.

Якій назві надають перевагу грузини?

Будь-якій, аби не Грузія. Для картвелів слово «Грузія» відсилає до російського імперського панування, так наче на їхню країну дивляться з погляду Москви. Подекуди у самому картвельському суспільстві «грузинами» кличуть тих співгромадян, які мають більш пострадянські погляди на життя (чимось схоже на вживання слова «малороси» в Україні).

Тож Тбілісі офіційно просить міжнародне співтовариство називати їхню країну Georgia/Геогрія (вочевидь вирішили, що Сакартвело іноземцям вимовляти буде надто складно). Ситуація подібна до тієї, як Україна змагається, аби Київ англійською мовою писали як Kyiv, а не «Kiev». Іронічно, що слово «Георгія» є просто іноземною версією слова Грузія, але влаштовує картвелів набагато більше.

У 2023 році в Україні зареєстрували законопроєкт, щоб офіційно називати Грузію Сакартвело, але наразі його ще не прийняли.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нік Гварамія запитував у поліцейських на якій підставі його затримують та відповіді так і не отримав. Раніше поліція зайшла ще й в дім до адміністратора Facebook-сторінки «Daitove» Іллі Глонті.

Довідка. «Daitove» — платформа, на якій учасники та організатори протестних акцій діляться інформацією про мітинги. Ресурс створили ще на початку весни, під час протестів про іноагентів.

Фото: скриншот зі сторінки грузинської служби «Радіо Свобода»

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому почалися протести?

У жовтні в Грузії відбулися вибори до парламенту, на яких офіційно перемогла проросійська партія «Грузинська мрія» (ГМ). Міжнародні спостерігачі заявили, що вибори відбулися з численними порушеннями. Грузинська опозиція теж відмовилася визнавати їх результати та почала вимагати нових виборів і проводити протести. Втім, протести не давали результату.

28 листопада Європарламент офіційно назвав результати виборів у Грузії сфабрикованими і закликав провести їх повторно, а також запровадити санкції проти тих грузинських посадовців, які відповідальні за фальсифікації. У відповідь «Грузинська мрія» заявила, що Грузія заморожує переговори про вступ до ЄС до 2028 року і відмовляється від будь-яких дотацій Євросоюзу. Саме це спровокувало протести. Важливо розуміти, що у Грузії, згідно з опитуваннями, близько 70-80% населення підтримують рух держави до ЄС, а сам процес євроінтеграції закріплений у конституції країни.

Президентка на стороні протестувальників

Додатковою причиною для обурення грузинського суспільства стало оголошення кандидатури на посаду президента від ГМ. Ним став футболіст Міхеіл Кавелашвілі, який, як зазначають протестувальники, навіть не має вищої освіти. Зазначимо, станом на сьогодні президент Грузії майже не має реальних владних повноважень, це суто номінальна посада. Цьогоріч вперше президента має обрати не населення Грузії, а Виборча колегія, яка складається з депутатів парламенту країни та членів Верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні).

Чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі вже довго конфліктувала з ГМ. Тепер вона не визнає результатів виборів, підтримує протести і каже, що, оскільки парламент є нелегітимним, вона буде президенткою, поки не проведуть нові вибори.

Політичні ігри

Партія «Грузинська мрія» керує країною вже 12 років і міцно тримається за владу. ГМ свого часу заснував місцевий олігарх Бідзіна Іванішвілі, статки якого станом на 2024 рік оцінюють у близько 7,6 млрд доларів США, тобто близько чверті від ВВП усієї Грузії. Хоч від публічної політики Іванішвілі відійшов (у 2012-2013 роках олігарх був прем’єром), він все ще тримає владу з-за лаштунків завдяки своїй партії.

Спочатку ГМ виступала на проєвропейських позиціях, але що далі, то більше хилилася в сторону РФ. Ключові зміни настали після повномасштабного вторгнення кремлівських військ до України. Тоді Грузія прийняла до себе велику частку росіян, які втікали від мобілізації, а Україні влада цієї кавказької держави відмовилася. 

Натомість ГМ прийняла закон, що обмежує вплив громадянського суспільства (за прикладом російського «закону про іноагентів»), попри протести суспільства. Також грузинський парламент прийняв «закон про сімейні цінності», у якому заборонили так звану «ЛГБТ-пропаганду» у всіх сферах: від телебачення до публічних зборів. Це все буквально заблокувало шлях Грузії до ЄС, який грузинські громадяни розглядають як можливість вийти з-під впливу Росії.

«Хочете як в Україні?»

Водночас «Грузинська мрія» неодноразово звинувачувала Україну в намаганні втягнути Грузію у війну. Під час передвиборчої кампанії ГМ поширювали зображення зруйнованих російською армією українських міст, заявляючи, що подібне чекає і їхню країну, якщо виборці не проголосують за провладну партію Іванішвілі. Нагадаємо, що у 2008 році Грузія вже програла війну Росії, тож ця травма є доволі свіжою у грузинському суспільстві і саме на ній грають політики з ГМ.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Ishara Kasthuriarachchi

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата.«Ми не збираємося приєднатися до Європейського Союзу, жебракуючи та стоячи на одній нозі, а приєднаємось до Європейського Союзу гідно зі здоровою демократичною системою та сильною економікою», — заявив прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе.

Контекст. Європарламент не визнав результатів парламентських виборів у Грузії. Про протести в країні НЗЛ писали раніше.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Європейський парламент засудив порушення під час виборів, зокрема задокументовані випадки залякування виборців, маніпуляції з голосами, втручання в роботу спостерігачів та журналістів. Вони зазначили, що партія «Грузинська мрія» відповідальна за сфабриковані результати виборів, які «не є надійним відображенням волі грузинського народу». Депутати Європарламенту вимагають проведення повторних виборів протягом року під ретельним міжнародним наглядом і за участю незалежної виборчої адміністрації.

Парламент також закликає ЄС запровадити персональні санкції проти грузинських посадовців, які відповідальні за порушення виборчого законодавства. До них належать прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе, мер Тбілісі та генеральний секретар партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі та колишній прем’єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі. Бідзіна Іванішвілі, відомий також як Борис Іванішвілі, має російське громадянство та спонсорує партію «Грузинська мрія».

Депутати Європарламенту засуджують систематичне втручання Росії в демократичні процеси в Грузії через дезінформацію. Зокрема, одна зі змов стверджує, що грузинська опозиція нібито тягне країну у війну з Росією за наказом Заходу. Депутати Європарламенту попередили грузинську владу: будь-які спроби заборонити законно створені політичні партії перешкодять Грузії вступити у ЄС.

Фото: Vano SHLAMOV / AFP.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.