Як це почалося?

Протести почалися після смерті 22-річної Махси Аміні 16 вересня. За три дні до цього її арештувала поліція моралі за неправильне носіння хіджабу – накидки з тканини, яка покриває голову й тіло та є обов’язковою для іранських жінок. Дівчина знепритомніла, а згодом померла. Протестувальники звинувачують поліцію в її побитті та вбивстві. Хоча бригадний генерал поліції Хоссейн Рахімі каже, що це неправда, а смерть дівчина стала сумною випадковістю, пише BBC.

Що відбувається зараз?

Після похорону дівчини країну охопили масштабні протести: жінки обрізають волосся та спалюють свої хіджаби, вимагаючи гендерної рівності та відміни консервативних правил. На мітинги виходять і чоловіки, а протести стають також політичними: деякі вигукують гасла на кшталт «Смерть диктатору», пише ZN. 

Чи можуть протести перерости в революцію?

Загибель Махси Аміні стала приводом для активізації протестів проти правил, встановлених після Ісламської революції 1979 року. Всі жінки там мають носити хіджаби та покривати голову. З того часу демонстрації проти цього відбуваються періодично. 

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, в інтерв’ю hromadske.radio заявив, що оцінити масштаби протесту складно, бо місцева влада відключає інтернет та соцмережі. «Це може бути серйозним викликом для режиму. Але це далеко не перше повстання, і режим переживав їх», — сказав він. А Ілон Маск навіть заявив, що готовий допомогти іранцям, надавши Starlink, пише Суспільне. 

Президент Ірану Ебрахім Раїсі заявив, що смерть дівчини — це трагічний інцидент, однак «хаос неприпустимий», повідомляє Reuters. «Червона лінія влади — це безпека нашого народу. Не можна дозволяти людям порушувати спокій суспільства шляхом заворушень», — додав він.

Чому про це важливо знати українцям?

Зараз Росія закуповує іранські безпілотники для війни в Україні. Фактично, Іран є союзником РФ. Якщо іранська влада зміниться, наступна може припинити співпрацю з росіянами. 

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: picture-alliance.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. В Алмати триває «антитерористична операція», яка спрямована на придушення протестів. Наразі постраждали понад тисяча людей, 400 госпіталізовано, 62 особи перебувають у реанімації — повідомляє «Vласть» з посиланням на «Хабар 24». 

Детальніше. Раніше Токаєв попросив ОДКБ про допомогу у придушенні протестів. Заяву президент Казахстану зробив у прямому ефірі державного телеканалу «Хабар 24». 

В результаті дій влади загинули десятки демонстрантів. Про те, що «ліквідовано десятки, особи встановлюються» — заявила речниця Департаменту внутрішніх справ Алмати Салтанат Азірбек. 

Мовою цифр. За даними МВС Казахстану, з початку протестів загинули восьмеро співробітників поліції та військовослужбовців Нацгвардії. Ще 317 дістали поранення. Даних опозиції поки немає. 

Цитата. «У зв’язку зі зверненням президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєв та з огляду на загрозу національній безпеці та суверенітету Казахстану, викликаної, зокрема, зовнішнім втручанням, колектив Ради безпеки ОДКБ відповідно до статті 4 Договору про колективну безпеку ухвалив рішення направити Колективні миротворчі сили ОДКБ в Казахстан на обмежений період з метою стабілізації та нормалізації обстановки у цій країні», — йдеться в повідомленні Нікола Пашиняна.

Українці в Казахстані. Група українців не змогла вилетіти з Алмати. Українське посольство допомогло їм із пошуком місця для ночівлі та розпочало перемовини з адміністрацією аеропорту. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. Протестувальники вимагають вдвічі знизити ціну, а Мангістауську область забезпечити постійним запасом газу, бо зараз вони стикаються зі збоями в його подачі. Також вимагали відставку уряду. Цю вимогу виконали.

Вимоги протестувальників набули й політичного характеру — люди хочуть реальної зміни влади в країні.

Детальніше. 5 січня на центральну площу Алмати почали приходити протестувальники. Їх  зібралося кілька тисяч. Деякі з них прорвалися в будівлю тамтешньої державної адміністрації: вибили вікна та двері. Згодом над будівлею здійнявся дим.

За словами очевидців, в епіцентр протестів поїхали близько десятка військових вантажівок із ящиками зі світлошумовими гранатами. Кілька тисяч людей намагаються прорватися на територію алматинської резиденції президента, яка розташована біля держадміністрації.

За інформацією журналістів, чути постріли та вибухи світлошумових гранат. Крім того, протестувальники штурмують й районну держадміністрацію Актюбінської області.

Що далі. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв уже підписав укази про введення на території Алматинської області та в столиці Нур-Султані режиму надзвичайного стану. Перед цим його ввели в Мангістауській області та місті Алмати. Під час надзвичайного стану діє комендатура та встановлюється комендантська година з 23:00 до 7:00. 

Через сутички з 5 і до 19 січня в Алматинській, Мангістауській області, а також містах Алмати та Нур-Султан діє надзвичайний стан. Зранку 5 січня МВС Казахстану повідомило про затримання понад 200 людей у регіонах «за порушення громадського порядку».

Мовою цифр. За підрахунками влади, внаслідок сутичок постраждали 137 поліцейських, 53 цивільних, а також п’ятеро працівників бригади швидкої допомоги. Даних опозиції про кількість постраждалих поки немає.

Контекст. Нагадаємо, колишній президент Нурсултан Назарбаєв, який керував країною 30 років, заявив про свою відставку у березні 2019 року. Але після цього він очолив Раду безпеки Казахстану. Остання змінила свій статус із консультативного органу на конституційний. Фактично, Назарбаєв зберіг вплив на всю владу в країні.

Фото: bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Раніше підставою для введення надзвичайного стану було стихійне лихо чи катастрофа. Тепер же такий стан можна ввести тоді, коли є «безлади, унаслідок яких виникає небезпека» для «територіальної цілісності й існування держави».

Під безладами самопроголошена влада має на увазі протести, які розпочалися торік після сфальсифікованих президентських виборів. Попри невизнання результатів й осуд світових лідерів, Лукашенко оголосив себе президентом. Поки діє надзвичайний стан, режим Лукашенка може призупинити роботу мас-медіа, обмежити доступ до інтернет-ресурсів і зробити жорсткішими правила акредитації журналістів.

Крім того, у незалежних білоруських журналістів проводять обшуки: у філіал Радіо Свобода прийшли не менше 15-ти чоловіків спортивної статури, які намагалися зламати вхідні двері. Вони затримали кількох людей і закидають їм організацію масових заворушень. Українські активісти просять Офіс Президента припинити будь-які дипломатичні відносини з Білоруссю, вислати білоруського посла з України та висловити підтримку білоруським протестувальникам.

Дізнайтеся більше про ситуацію в Білорусі:

• Білорусь виключили з Європейської мовної спілки. Ця спілка організовує міжнародний співочий конкурс Євробачення. Відтепер білоруська телерадіомовна компанія (БТРК) не зможе обмінюватися новинами та музикою, втрачає право на трансляцію певних музичних та спортивних подій, а ще не зможе отримати послуги із захисту інтересів у цій організації.
• Що відбувається у Білорусі після того, як Лукашенко придушив протести. Сайт найстарішої газети Білорусі заблокував режим Лукашенка, журналісти опозиційного порталу створили нове тимчасове медіа, Роман Протасевич опублікував перше відео у твітері, а білоруського опозиціонера Віктора Бабарико засудили до 14 років позбавлення волі.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Фізичні особи-підприємці (ФОПи) мали сутичку з правоохоронцями. Протестувальники хотіли встановити на Майдані Незалежності намети, однак поліція та загін нацгвардійців не дозволяли цього зробити. Однак протестувальники все-таки розклали намети. Унаслідок сутички, за словами поліції, постраждали близько 40 правоохоронців. Скільки постраждало протестувальників ― невідомо.

Учасники мітингу заявили, що не розійдуться, допоки їхні вимоги не виконають. Окрім скасування обмежень на підприємницьку діяльність під час посилення карантину, люди вимагають також прийняти законопроєктів № 3993 і № 3853-1 (2), які спрощують облік доходів ФОПів.

Контекст. З 8 по 24 січня в Україні — жорсткий карантин. Що це значить? Кафе та ресторани зможуть працювати лише на доставку та замовлення з собою, а кінотеатри та театри зачиняться повністю на 16 днів. Які ще умови передбачає карантин, який вводить Уряд 8 по 24 січня 2021 року (включно) — у нашому тексті.

Фото: radiosvoboda.org 

Детальніше. На допит у ДБР щодо справи про події 2013-2014 років викликали мера Києва Віталія Кличка (як свідка), Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Андрія Парубія та Тетяну Чорновол. За словами останньої, ДБР викликало їх на допит нібито за заявою депутата від «Опозиційної платформи — За життя» Рената Кузьміна. У своїй заяві він нібито говорить про державний переворот.

Ще одна подія, яка затьмарила напередодні День Гідності та Свободи — Нацполіція Києва та Служба безпеки провели обшуки в музеї Революції гідності. Обшуки відбулися не лише у приміщенні самого музею, але й у квартирі директора Ігоря Пошивайла. Слідчі вилучили носії інформації, зокрема жорсткий диск, де була вся інформація про музей, та документацію з фінансово-господарської діяльності.

Позиція правоохоронців. Вони пояснили, що проводили обшуки в музеї через підозру у зловживанні службовим становищем посадовцями музею. Їх підозрюють у розкраданні понад 110 млн гривень. 

Контекст. День Гідності та Свободи став наступником Дня Свободи. Останній відзначали на честь початку Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада. Згодом його скасувала тодішня влада на чолі з президентом-втікачем Януковичем .

Довідка. Саме 21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Люди почали стихійно виходити на центральні площі та майдани своїх міст. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курс на євроінтеграцію та скасувати процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до авторитаризму з його зневагою до прав людин, а також до можливого зближення з Росією. Це змусило українців вийти спочатку на вулиці міст.

Події розгорталися стрімко: від мирних зібрань студентства після їхнього побиття перейшли до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua

Детальніше. Пенсіонери в столиці Білорусі Мінську вийшли на Марш жалоби в памʼять про Романа Бондаренка, який помер внаслідок отриманих від силовиків травм. Також на акцію солідарності «Білий щит» вийшли медики. Учасники Маршу жалоби несли чорні стрічки, біло-червоно-білі прапори й квіти. Люди йшли з гаслами: «За що вбили Рому?», «Не забудемо, не пробачимо», «Бабусі та дідусі, йдемо до перемоги».

Ще до початку акції площу Незалежності, де збиралися протестувальники, оточили силовики. Також для посадки та висадки пасажирів закрили найближчу станцію метро «Площа Леніна». Довкола колони мітингувальників їхали мікроавтобуси із затемненими вікнами.

Як і чому помер Роман Бондаренко?

11 листопада невідомі люди в масках почали зривати біло-червоно-білі прапори та стрічки у дворі будинку, де мешкав Роман Бондаренко. Мешканці будинку й невідомі почали суперечку. Роман потрапив у сутичку. З мікроавтобусу, який стояв неподалік, вийшли люди й затримали Бондаренка. До лікарні він потрапив уже з Центрального відділку поліції в Мінську. Чоловік був у комі та з тяжкою травмою голови. 12 листопада він помер.

Що взагалі відбувається в Білорусі?

Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Сотні людей затримані. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести після цього вибухнули з новою силою.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: polskieradio.pl