«Схоже, вони справді прорахувалися»
Такою фразою прокоментував дії української влади неназваний західний дипломат, який перебуває в Києві, пишуть у британській The Guardian. Українські урядовці недооцінили силу реакції на обмеження незалежності НАБУ та САП. Масштабні вуличні протести та критика з боку західних партнерів змусила президента Зеленського дослухатися і подати новий законопроєкт про повернення самоврядування антикорупційним структурам.
Керівник САП Олександр Клименко коментував журналістам, що його офіс отримував повідомлення про підготовку заходів проти них. Втім, він не очікував, що це станеться так різко. Швидке проведення закону в The Guardian назвали «бліцкригом».
Збереження НАБУ та САП є ключовим для європейської інтеграції України, тож рішення українського уряду отримало обережну критику з боку партнерів з ЄС, які закликали Зеленського знайти вихід із кризи. «Для нього було важливо почути це від своїх колег», — сказав в коментарі для The Guardian неназваний дипломат.
Попри те, що українська влада відновила незалежність органів, закон №12414 вже міг завдати тривалої шкоди. Низка урядових інформаторів, які співпрацювали з антикорупційними структурами, вже припинила комунікації, остерігаючись викриття, повідомив міністр Клименко. Втім, протести проти дій влади, хоч і були обережними — з огляду на небезпеку політичної дестабілізації під час війни — показали, що українська демократія залишається сильною, попри відсутність виборів.
«Його крок загрожував завдати шкоди національній єдності»
Так про рішення уряду Зеленського обмежити незалежність антикорупційних органів написали в The New York Times. Європейські лідери тиснули на Зеленського, наголошуючи на важливості боротьби з корупцією. Водночас ЄС оголосив, що утримає 1,5 млрд євро з 4,5-мільярдного фонду, розподіл якого залежить від досягнення стандартів державного управління.
У 2019 році Зеленський виступав прихильником НАБУ та САП, пригадують у The New York Times. Він представляв себе як «нове обличчя», не пов’язане з вкоріненими інтересами, яке боротиметься з корупцією. Тож рішення щодо позбавлення основних антикорупційних органів незалежності критики президента сприйняли як зраду.
Це спричинило масштабні протести, до яких приєдналася значна частина молоді. У 2014 році ці люди ще були дітьми, а тепер вони бачать себе захисниками спадщини справедливості тодішньої революції. Водночас вимоги протестувальників чітко сфокусовані на ухваленні нового закону. Організатори протестів обережно зазначають, що не закликають до зміни президента чи уряду, адже під час війни необхідна стабільність.
Одній з організаторок протестів — Зінаїді Аверіній — лише 23 роки. Для неї все почалося з невеликого чату в Telegram, де вона координувалася з друзями. Ця бесіда швидко розрослася до близько 3000 учасників, ставши хабом для організації мітингів. Учасники повідомляли міську адміністрацію та поліцію про свої плани, організовували розподіл води та медичних послуг. Вони навіть створили окремі чати для мемів і знайомств.
Протестувальники стверджують, що боротьба з корупцією є життєво важливою як для воєнних зусиль України, так і для інтеграції країни до Європи, вказує The New York Times.
«Україна втрачає ключові активи»
Так про бойові дії на сході України написали в аналітичному матеріалі Reuters. Видання зазначає, що, на думку аналітиків, дефіцит фінансування в Україні наступного року лише зросте, якщо Росія продовжить свої інтенсивні атаки. Наразі український уряд витрачає більшість державних доходів на військо, тоді як соціальні та гуманітарні витрати покривають завдяки іноземній допомозі. Від лютого 2022 року міжнародна підтримка становить 139 млрд доларів США, відповідно до державних даних, зазначають у Reuters.
Очільник Нацбанку Андрій Пишний стверджує, що наразі вдалося узгодити надання близько третини з необхідних 65 млрд доларів США, які потрібні як для 2026, так і для 2027 року. Переговори щодо решти тривають. «Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 млрд доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік», — стверджують у фінансовій групі Investment Capital Ukraine.
Згадані перемовини ускладнилися через те, що Україна все ще не досягла ключових цілей — призначення більшої кількості суддів до антикорупційного суду, реформування агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника Бюро економічної безпеки. Негативно на переговори вплинуло і рішення уряду Зеленського посилити контроль над антикорупційними органами. Воно викликало масштабні протести — найбільші з початку повномасштабної війни — та критику європейських союзників. Це спонукало владу відмовитися від задуманого, але певної шкоди вже було завдано, зазначають в Reuters. Європа не відмовиться від підтримки України, але піддаватиме її значно пильнішому контролю, що призведе до затримок.
Торік українська економіка зросла на 2,9%. Прогноз Нацбанку на цей рік знизили до 2,1%, очікуючи, що війна продовжуватиметься й у 2026 році. Серед слабких місць української економіки дослідниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій називає гірничодобувну промисловість та сільське господарство. Оскільки просування російських військ руйнує інфраструктуру, а також нищить можливості видобування газу. Водночас Україна не може знизити свої витрати на оборону, враховуючи, що РФ лише продовжує збільшувати воєнний бюджет, зазначають в Reuters.
Фото: колаж НЗЛ
Важливе 
