Журналісти BBC поспілкувалися з учасниками акцій, експертами з хімічної зброї, медиками та колишніми співробітниками поліції та встановили, що саме каміт могли використовувати проти протестувальників у Тбілісі минулого року.

Що це за речовина? За даними видання, каміт використовували французькі війська проти німецьких. У 1930-х роках речовину вилучили з обігу через побоювання щодо тривалих наслідків для здоров’я.

Які симптоми? Учасники мітингів скаржилися на головний біль, втому, кашель, задишку та блювання. Згодом хімічні та клінічні аналізи підтвердили використання хімічної речовини, яка за складом відповідає каміту.

Що ще відомо? Вранці 1 грудня уряд Грузії заявив, що результати розслідування BBC «абсурдні», тому керівна партія «Грузинська мрія» планує подати до суду на видання.

Що відбувається в Грузії? З листопада 2024 року в країні тривають масові протести через рішення влади призупинити переговори про вступ до ЄС. Також активісти вимагають відставки уряду, який звинувачують у фальсифікації виборів, просуванні російських інтересів та у прийнятті дедалі жорсткіших законів проти громадянського суспільства та незалежних медіа.

Фото: BBC

Організатори зазначили, що надалі планують удосконалити правила конкурсу — зокрема, щодо участі фотографів, які працюють на державні медіа в авторитарних країнах.

Контекст. Серед цьогорічних переможців World Press Photo — фотограф російської державної агенції ТАСС Михайло Терещенко. Він отримав нагороду за зйомку протестів у Грузії. В інтерв’ю, яке Терещенко дав ТАСС, він також розповів про свою роботу в Україні. Окупацію Маріуполя чоловік називає «визволенням», а бойові дії російських військ — «активною фазою звільнення міста-мільйонника». 

Також у категорії «Одиночні фотографії» від Європи відзначили дві роботи, що показують війну в Україні з різних боків. Їх журі назвало «візуальною парою», яка передає як фізичний, так і психологічний виміри війни. 

Серед цих фотографій світлина Флоріана Бахмаєра, німецького фотографа, який показав шестирічну Ангеліну з Харківщини. Дівчинка після втечі з-під обстрілів страждає на панічні атаки. Іншу фотографію представила Нанна Гайтманн. Це знімок, що зображує пораненого військового з так званої «ДНР», що воював на боці російської армії.

Щодо 13 учасників протестів триває розслідування. Затриманим інкримінують організацію групового насильства або участь у ньому та хуліганство. Одного опозиціонера звинувачують у підготовці вибуху. Імена підозрюваних не називають. Відомо, що серед них є іноземці. Цим учасникам протестів загрожує до дев’яти років позбавлення волі. 

Ще проти дев’ятьох опозиціонерів відкрили кримінальні справи щодо статей про пошкодження міського майна та напад на поліцейських. Їм загрожує покарання до семи років в колонії. 

Контекст. Мітинги в містах Грузії тривають вже вісім ночей поспіль. Масові протести почалися через рішення грузинського парламенту зупинити переговори про вступ Грузії до Євросоюзу до 2028 року. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви. Ми закликаємо Європу, Америку, всіх у світі діяти так само – діяти принципово», — каже Президент. 

Контекст. У столиці Грузії вже сьомий день тривають протести. Щоночі між протестувальниками і поліцією загострюються сутички. Силовики застосовують сльозогінний газ та водомети, мітингувальники відповідають феєрверками та будують барикади.

Чому почалися протести? У жовтні у Грузії відбулися вибори до парламенту, на яких офіційно перемогла проросійська партія «Грузинська мрія» (ГМ). Міжнародні спостерігачі заявили, що вибори відбулися з численними порушеннями. Грузинська опозиція теж відмовилася визнавати їхні результати та почала вимагати нових виборів і проводити протести. Втім, мітинги не давали результату.

28 листопада Європарламент офіційно назвав результати виборів у Грузії сфабрикованими і закликав провести їх повторно, а також запровадити санкції проти тих грузинських посадовців, які відповідальні за фальсифікації. У відповідь «Грузинська мрія» заявила, що Грузія заморожує переговори про вступ до ЄС до 2028 року і відмовляється від будь-яких дотацій Євросоюзу. Саме це спровокувало протести. У Грузії, згідно з опитуваннями, близько 70-80% населення підтримують рух держави до ЄС, а сам процес євроінтеграції закріплений у конституції країни.

Докладніше про те, що відбувається в Грузії — читайте в нашому тексті.

Фото: Zurab Tsertsvadze / Associated Press

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Спецпризначенці провели низку затримань. Переслідували людей, які ховалися в аптеці. Про це свідчить відео, опубліковане Paper Kartuli. Його зняли очевидці. Серед постраждалих — протестувальники та працівники МВС Грузії. 

Журналісти повідомляють, що одній з лідерок протесту бризнули в очі газом. Іншій протестувальниці розбили ніс. За даними МВС Грузії, цієї ночі затримали 43 протестувальників за непокору вимогам поліції та дрібне хуліганство. За фактом пошкодження інфраструктури, псування майна муніципалітету Тбілісі та іншого хуліганства триває розслідування. За час протесту також постраждало 32 співробітники поліції, 13 з них потребували хірургічного втручання. 

Контекст. Протести в Тбілісі почалися після заяви прем’єр-міністра Грузії Іраклі Кобахідзе про те, що країна відмовляється від переговорів про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Політик представляє партію «Грузинська мрія», яка лідирувала за результатами виборів 26 листопада. Зазначимо, що Європарламент не визнав результатів виборів у Грузії.

Фото: Радіо Свобода / Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Гарібашвілі повідомив, що під час акцій протесту в Тбілісі були видимі ознаки того, що Україна намагається втручатися в події. Як приклад він навів звернення президента Володимира Зеленського. На його думку, у Києві незадоволені, що «Грузія не вплуталася в другий фронт». Прем’єр зазначив, що депутати Європарламенту також зацікавлені у зміні влади Грузії та втягуванні у війну.

«Коли людина, яка воює, виходить і відповідає на деструктивну акцію, яку проводять кілька тисяч людей тут, у Грузії, це прямий доказ того, що ця людина залучена, мотивована, щоб тут щось сталося», — сказав Іраклі Гарібашвілі й додав, що Україна спочатку «має подбати про себе».

Речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко відреагував на заяви премʼєр-міністра Грузії та грузинських парламентарів про підготовку державного перевороту, втягування їхньої країни у війну з Росією та надсилання сил для розпалювання громадянської війни.

«Ми категорично відкидаємо подібні інсинуації, які не мають нічого спільного з реальністю. Не там шукає ворога грузинська влада», — зазначив Олег Ніколенко.

Він додав, що в МЗС України переконані, що заяви грузинських політиків не зможуть похитнути дружні відносини українців та грузинів.

Фото: detector.media
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Під час голосування 35 депутатів були «проти» нового проєкту, а 1 віддав свій голос «за».

Законопроєкт зобов’язував неурядові організації та засоби масової інформації, більша частина фінансування яких йде з-за кордону, реєструватися як агенти іноземного впливу.

Також нагадуємо, що після розгляду цього проєкту, який здебільшого наслідував російський проєкт про іноземних агентів, 7 березня в країні розгорнулись протести.

Фото: www.pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Активісти стверджують, що неможливо відкликати закон, а влада бреше. Конституціоналіст Вахушті Менабде каже, що влада зареєструвала два законопроєкти, а пообіцяла відкликати той, з яким це зробити неможливо. «Вони відступили лише на словах. Неможливо відкликати проєкт, ухвалений у першому читанні», — зазначив неурядовий експерт Сергі Капанадзе

Нагадаємо, у вівторок 7 березня парламент країни ухвалив подібний до російського закон «Про прозорість іноземного впливу». 

Чим він небезпечний для Грузії. Згідно із цим законопроєктом, ЗМІ та громадським організацям, які фінансуються з-за кордону, надаватимуть статус агентів іноземного впливу. Особа, яку визнають іноагентом, каратиметься законом: позбавлення волі на строк до 5 років або штраф. 

 На знак протесту близько 10 тисяч людей вийшло до парламенту. Проти них поліція застосувала сльозогінний газ та водомети, 7 березня затримали 66 людей, про це повідомили в МВС країни. 

У той час президентка Грузії перебувала з візитом у США, вона виступила з екстреним зверненням до громадян та заявила, що накладе вето на прийнятий проросійський закон. 

У Держдепі США також висловили занепокоєння такими діями парламенту. Речник Нед Прайс зауважив: «Твердження про те, що цей проєкт закону грунтується на Законі США про реєстрацію іноземних агентів (FARA), є неправдивими… Схоже, цей проєкт грунтується на аналогічному російському та угорському законодавстві».

Протестувальники вийшли до парламенту й 8 березня, намагалися прорватися всередину, закликали силовиків стати на свій бік та скасувати скандальний законопроєкт.  У натовпі скандували «Сакартвело! Сакартвело!» — саме так називають свою країну грузини. 

Фото: meta.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики