Перегони літнього віку
Яскрава сцена, дві трибуни, жива трансляція і мільйони очей, які спостерігають за дійством. Це — президентські дебати кандидатів на найвищу посаду Сполучених Штатів Америки. У протилежних кутах стоять два чоловіки старшого віку. Один — Джозеф Робінетт Байден-молодший, зазвичай його називають просто Джо. Він — чинний президент країни, досвідчений політик, виважений і спокійний. А ще він — католик, що досить нетипово для країни, заснованої протестантами. Інший чоловік — колишній президент, харизматичний, скандальний, але популярний мільярдер Дональд Трамп. Він кілька разів стояв перед судом за свої дії, але його рейтингу це не завадило. Аудиторія затихає, світло увімкнене, починається політична битва.
Обидва політики починають розказувати про свої плани, досягнення і позиції. Вони критикують один одного і наполягають, що тільки їхня позиція є правильною. Виважений Джо Байден має чіткі погляди і точно знає, що казати. Але він часто затинається, говорить дещо незрозуміло і може навіть плутати слова. Все ж, чоловікові цьогоріч виповниться 82 роки. Американці, які дивляться ці дебати, все більше починають думати, що вік Байдена може бути занадто значним для людини на такій високій посаді. Розмови про це йшли і раніше, але на дебатах для багатьох виборців сумніви в спроможності кандидата-демократа стали особливо яскравими. Дональд Трамп — не набагато молодший, йому 78 років. Але він — помітно активніший. У нього дуже специфічна манера розмови: багато хто її висміює, але вона виділяє Трампа. Його неможливо ні з ким сплутати. Він говорить те, що хочуть почути його виборці і говорить це саме так, аби його почули й запам’ятали.
Дебати закінчились. Трамп переміг. Опитування почали показувати, що Джо Байден швидко втрачає підтримку виборців. І раптом стається несподіване. На передвиборчому мітингу на життя Дональда трампа вчиняють замах. Політик, який стоїть на сцені і, перебуваючи повністю у своїй стихії, виголошує промову раптом зупиняється. Звучать постріли, Трамп пригинається, люди починають кричати. Одна куля зачепила політику вухо. Кандидат в президенти вижив, але поранили кількох людей поруч, одна з них — загинула. Трамп піднявся, кров стікає по його обличчю, він підняв кулак над головою. Ситуація — жахлива, але приносить політику ще більше популярності. На наступних мітингах люди забинтовують собі вуха в знак підтримки республіканця. Його рейтинг різко росте. Видається, що восени США отримають нового президента.
Демократи міняють тактику
Для партії демократів, яка висунула кандидатуру Джо Байдена, стає очевидним, що їхній підхід не працює. З’являються повідомлення, що чинного президента просять зняти свою кандидатуру з виборів. Проходить зовсім небагато часу і Байден погоджується. Він оприлюднює заяву, в якій заявляє, що служіння американському народові є найбільшою честю його житті що він допрацює термін на посаді до кінця, але далі балотуватися не буде. На місце кандидата він пропонує кандидатку — свою віцепрезидентку Камалу Гарріс.
Вона — перша жінка на посаді віце-президентки США — другої найвищої посади в країні після президента. При цьому, вона — ще й перша темношкіра і перша людина азійського етнічного походження на цій посаді (її мати — дочка індійського дипломата). Але для того, щоб Камала Гарріс стала офіційною номінанткою від демократичної партії США, її мають такою офіційно обрати співпартійці. Наразі видається, що в неї найвища підтримка і вже у першій половині серпня її можуть оголосити кандидаткою в президенти. Ба більше, соціологічні опитування показують, що її популярність серед американських виборців є такою ж, як у Дональда Трампа, а можливо й трішки вищою (за одним опитуванням, вона випереджає його на 2% — це в межах статистичної похибки). Видається, що ставка демократів на зміну кандидата починає працювати.
А чому стільки шуму?
Дізнавшись про всі ці перипетії в американських виборах, можна задатися питанням: чому все настільки драматично? Чому всі про це говорять? Тут є кілька моментів. Передусім, США, так склалося — найбільш впливова держава у світі. Їхня економіка — найбільша на планеті. Їхнє військо — наймогутніше у світі, якщо вірити абсолютній більшості рейтингів (а вірити є чому, адже військовий бюджет Вашингтона — більший за бюджети 9 наступних за ними армій світу разом узятих). Американська культура знайома кожному, завдяки надзвичайно успішним кінематографу і музичній сфері Сполучених Штатів. Це все дозволяє Америці впливати на ситуацію на цілій земній кулі.
Від США залежить безпека Європи, безпека багатьох країн Азії і загалом підтримання дійсного світового порядку. Здавалося б, у державі з таким впливом на світ внутрішня ситуація має бути стабільною. Але ні. У політичному плані США — досить розділена країна. Взагалі, у Штатах є багато партій, але за владу борються традиційно лиш дві сили: демократи та республіканці. І, так вже сталося, погляди цих двох партій на світову політику дуже різняться. Позиція демократів нам знайома: їхнім представником є чинний президент Джо Байден, який масштабно допомагає Україні боротися проти російської агресії, підтримує союзників по НАТО, розбудовує співпрацю з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами, Австралією і Тайванем. А ось республіканці Дональда Трампа — це зовсім інша історія.
Кампанія Трампа ґрунтується на думці про те, що підтримка американського впливу у світі дорого обходиться самим американцям. Мовляв, у США є повно внутрішніх проблем, наприклад нелегальні мігранти чи зростання цін. А Трамп, як прийде до влади, то сфокусується на Америці, закриється від зовнішнього світу, не буде давати гроші іноземним союзникам і всюди домовиться про мир. Як саме він це робитиме — це вже інше питання.
Що тепер?
Якщо при владі залишаться демократи, політика США, скоріш за все, не зміниться — вони люди послідовні. А ось із Трампом все складніше. Його заяви досить часто суперечать одна одній. Але передбачити, що він робитиме в разі перемоги все ж можна. Зрештою, Трамп вже одного разу був президентом — з 2016 до 2020 року і тоді його політика наробила дуже багато шуму. Мільярдер вже тоді перебирав більше влади в руки президента і кардинально міняв зовнішню політику США. Вашингтон тоді почав заявляти, що залишить НАТО, залишив на одинці своїх союзників-курдів у війні в Сирії і навіть шантажував президента Зеленського, погрожуючи зупинити допомогу для України, якщо Київ не допоможе Трампу добути компромат на Байдена (згодом це призвело до процедури імпічменту Трампа).
Сьогодні його погляди не надто різняться. Дональд Трамп заявляв, що США відмовиться захищати союзників по НАТО, якщо ті «не платитимуть», тобто тратитимуть недостатньо коштів на власні армії. Щодо війни між РФ та Україною, то Трамп пообіцяв закінчити її одразу ж, а потім призначив своїм потенційним віцепрезидентом Джей Ді Венса — сенатора, який виступав проти допомоги Києву. Якщо республіканці таки виграють вибори, США можуть припинити всю допомогу й ізолюватися від союзників у світі.
Це може спонукати авторитарних лідерів, штибу Путіна, лідера Китаю Сі Цзіньпіна, правителя Ірану Аятолли Хаменеї і навіть диктатора Північної Кореї Кім Чен Ина діяти активніше. Якщо почнуться нові війни, чи стануть більш активними вже існуючі, президент Трамп або почне діяти активніше, або США втратять свій вплив. У такому разі, американським союзникам краще приготуватися: ЄС має більше допомагати Україні самостійно, а Японія, Південна Корея, Австралія, Філіппіни і, понад усе, Тайвань, мають бути готовими протистояти Китаю. Але це все — якщо Трампа таки оберуть на другий термін. Вибори президента США будуть в листопаді 2024 року.
Автор статті — Дмитро Спорняк
Фото: pexels
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
