Детальніше. Перший раунд президентських дебатів відбувся в атмосфері гострих суперечок. Згідно з опитуваннями CBS, більшість глядачів протягом перегляду відчували роздратування. Дональд Трамп обрав тактику наступу. Протягом дебатів він перебивав Джо Байдена і не давав йому завершити думку. Під час одного з таких моментів Джо Байден попросив Трампа «заткнутися»:« Why don’t you shut up, man?» Модераторові дебатів, журналістові Крісу Уоллесу, було складно контролювати ситуацію. Думки щодо того, хто переміг на дебатах, розділились.

Головні теми дебатів:

1. подолання пандемії коронавірусу. Джо Байден звинуватив Дональда Трампа у бездіяльності: «Президент не має жодного плану. Ще у лютому він знав, наскільки це серйозна криза. Він знав, що це смертельна хвороба. Він сказав, що не попередив людей, бо не хотів, щоб американці панікували. Люди не панікували, це він панікував». Дональд Трамп відповів, що за правління демократів ситуація була б катастрофічною: «Якби ми послухали вас, країна б залишилася широко відкритою. Це вина Китаю. Цього ніколи не мало статися». Президент нагадав, що демократи виступали проти закриття кордонів;
2. сплата податків. Напередодні дебатів New York Times опублікували розслідування, у якому журналісти стверджують, що протягом 10 років до свого президентства Трамп не сплачував податків на доходи. Модератор запитав: «Чи правда, що у 2016-му і в 2017-му ви заплатили по 750 доларів податку на доходи?» Дональд Трамп відповів: «Я заплатив мільйони доларів податків, мільйони доларів. І ви скоро це побачите»;
3. засудження расизму. Під час дебатів модератор неодноразово запитував Трампа, чи засуджує він білий супрематизм (ідеологію білого расизму, вищості білої раси). Трамп ухилився від цього питання, заявивши, що він в основному бачить насильство «з боку лівих».

Коментар. «Це були найгірші президентські дебати в історії США. Ще одне свідчення того, що Трамп не поважає жодних правил, і не має цивілізованості чи поваги до демократії. Було огидно спостерігати за цим видовищем зі знущаннями. Розгніваний, авторитарний президент, який не погодиться прийняти результати виборів», — написав професор політології Стенфордського університету Ларрі Даймонд у своєму Твіттері.

Цитата. «Думаю, Трамп був добре підготовлений. В тому числі щодо тем, брендингу та конкретних деталей. Найсильніше він показав себе на питанні про Верховний суд, а також своїй лінії про відбудову. Я думаю, перебивання було перебором, і очікую помітного коригування в наступних дебатах», — написала дослідниця Hudson Institute Ребекка Гайнріхс у себе у Твіттері.

Що далі?

7 жовтня відбудуться дебати між кандидатами у віцепрезиденти США: Майком Пенсом та Камалою Гарріс. Другий раунд президентських дебатів між Дональдом Трампом і Джо Байденом відбудеться 15 жовтня.

Довідка. Вибори президента США відбудуться 3 листопада 2020 року. Байден переможе Трампа на виборах президента США з імовірністю 91%. Згідно з моделлю The Economist, ймовірність перемоги Байдена у колегії виборників оцінюється як 91%, або 9 шансів з 10, залишаючи Трампу 9% і 1 шанс з 10. На виборах президента США перемога визначається не більшістю голосів виборців, а розподілом голосів у колегії виборників, число яких за того чи іншого кандидата залежить від результатів голосування у конкретних штатах.

Що каже соціологія? 

Свіжі результати соціологічних опитувань свідчать, що чинний глава Білого дому Дональд Трамп суттєво скоротив розрив у виборчих перегонах зі своїм опонентом Джо Байденом. Про це йдеться в результатах останнього опитування проведеного компаніями Harvard CAPS/Harris, оприлюдненими в The Hill 29 вересня, за день до перших президентських дебатів. 47% тих, хто збирається взяти участь у виборах, заявили, що проголосували би за Байдена, якби вибори відбулися зараз. Водночас, 45% зазначили, що підтримають Трампа.

Що ще варто знати про вибори у США?

• Кандидатка у віцепрезидентки США Камала Гарріс: що про неї відомо. Камала Гарріс є першою темношкірою жінкою в історії американської політики, яку один із кандидатів у президенти обрав на посаду віцепрезидентки. А в разі обрання Байдена президентом Гарріс також стане першою жінкою в історії США на посаді віцепрезидентки країни.
• Летальна зброя для України: що пропонує Джо Байден. Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден обіцяє працювати над тим, щоб надати Україні смертоносне озброєння. Про це він сказав у вітальному зверненні з нагоди 29-ї річниці незалежності України.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: korrespondent.net

Що кажуть представники влади?

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова також сказала, що у країні відбулися вибори і «народ зробив свій вибір», тобто, знову обрав Лукашенка. А протести не згодних, на її думку, «безпрецедентна спроба зруйнувати те, чим ми завжди пишались — мирне життя».

Цитата. «Очевидно, що нам не потрібна бійка, не потрібна війна. Мінськ завжди був тихим та спокійним. Зупинімо самознищення», — закликала спікерка.

Відповідальність за жорстокі розгони протестувальників частково взяв на себе міністр внутрішніх справ Юрій Караєв: «Я беру відповідальність і перепрошую за травми випадкових людей на протестах, які попали під роздачу». Водночас він заявив, що проти Білорусі ведуть «інформаційну війну». 

МОЗ Білорусі та медпрацівники закликали зупинити насильство на вулицях міста і не провокувати одне одного.

Ті, що вижили: що розповідають люди, яких випустили із СІЗО

Протестувальники, які кілька днів перебували у СІЗО, розповідають про деталі свого перебування там. Багатьох били, майже усіх тримали у камерах, де було занадто мало місця, дехто не міг сісти, щоб поспати. Особисті речі протестувальників (документи, гроші, телефони) залишилися у СІЗО, їх не дозволили забрати з собою. Багатьох роздягали до гола, змушували співати гімн Білорусі, а в той час їх били, деяким жінкам погрожували, що їй «пустять по колу».

Люди, які були в Центрі ізоляції порушників, показували сліди від побоїв: у них були сині ноги, спини, сідниці. Після звільнення частину людей відразу забрали в лікарні.

Зазначимо, що українських громадян Костянтина Рєуцького, Євгена Васильєва та Оксану Альошину звільнили з СІЗО у Білорусі. Рєуцький та Васильєв уже перебувають на території посольства України.

Тим часом у Білорусі люди продовжують збиратися у мирні ланцюги, страйкують робітники на державних підприємствах (автобусний завод, філармонія).

Лукашенко і КНУ Шевченка: коли чекати на розв’язку історії  

Найімовірніше, у вересні. Нагадаємо, що Олександр Лукашенко, який є президентом Білорусі ось уже 26 років, якого називають останнім диктатором Європи, також є Почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Диплом, який свідчить про це, Лукашенку вручив 5 листопада 2009 року нинішній ректор вишу Леонід Губерський.

Ініціативна група випускників та студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка просить ректора і членів вченої ради університету позбавити його цього звання. Вчена рада може це зробити у вересні, адже вона збирається під час навчального року.

Що ще варто знати про протести у Білорусі:

• Протести у Білорусі: звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжують вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Люди вийшли на вулиці ввечері 9 серпня після оголошення попередніх результатів виборів президента країни. Спостерігачі на виборах заявляють про численні порушення. Альтернативний підрахунок голосів свідчить про перемогу опозиційної кандидатки — Світлани Тихановської. Але за попередніми офіційними результатами виборів вона набрала 9,9%. 

Зібрання людей переросли у сутички з міліціонерами та військовими. Останні застосовують світлошумові гранати, сльозогінний газ і водомети. Протестувальники використовують як зброю сміттєві контейнери, лавки, палиці, каміння, тротуар, скляні пляшки та легкозаймисті рідини. На місцях подій працюють понад 100 слідчих.

У столиці демонстрантів відтісняють із центру міста. В інших містах (Жодіно й Кобрині) спецслужбовці пристають на бік протестувальників: опускають щити та знімають шоломи. 

Постраждалі та поранені через сутички

За інформацією правозахисників, у Мінську внаслідок черепно-мозкової травми загинув один з учасників протестів. Він помер після наїзду на нього спецтранспорту. Медики на місці події не змогли його врятувати. Водночас влада офіційно не повідомляє про постраждалих протестувальників. У лікарнях Мінську перебувають десятки поранених протестувальників.

У Білорусі уже порушили кримінальні справи через масові протести напередодні 9 серпня та насильство до працівників міліції. Організаторам протестів загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі. Влада не повідомляє про кількість затриманих і постраждалих протестувальників. За даними правозахисників, затриманих на акціях уже понад 170.

Позиція Тихановської

Головна опонентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська та її соратники готові до діалогу з чинною владою щодо масових протестів у країні. Про це повідомила координаторка штабу Тихановської Марія Колеснікова.
Тіхановська звернулась до силовиків з вимогою не застосовували насильство проти мирних демонстрантів. «Якщо буде можливість діалогу, ми готові вступити у діалог і намагатися запобігти насильству», — сказала Колеснікова.

Цитата. Президент Володимир Зеленський відреагував на протести незгодних з результатами виборів у Білорусі: «Україна і я особисто вкрай зацікавлені в тому, щоб Білорусь була по-справжньому незалежною і демократичною країною з сильною економікою та стабільними суспільними відносинами. Білорусь — наш найближчий сусід, і тому нам зовсім не байдуже, що там відбувається і що буде з нашими друзями далі», — написав Зеленський на своїй сторінці у Фейсбуці.

Президенти Литви і Польщі Гітанас Науседа і Анджей Дуда звернулися до білоруської влади з закликом поважати демократичні стандарти і не застосовувати силу до учасників масових протестів.

«Як сусіди Білорусі, ми закликаємо білоруську владу повністю визнавати і дотримуватися основоположних демократичних стандартів. Ми закликаємо утриматися від насильства і поважати основні свободи, права людини і громадянські права, включаючи права національних меншин, а також свободу вираження думок», — йдеться у спільній заяві президентів двох країн.

Копайте глибше

• Світлана Тихановська: як домогосподарка стала головною суперницею Лукашенка (BBC)

Фото:

Детальніше. Ось результати опитування:

• Ситуація з коронавірусом. 35% вважають, що вона покращується. Стільки ж вважають, що не змінюється і 17% бачать погіршення ситуації.
• Чи у правильний бік рухається Україна? Лише третина опитаних оцінюють напрям руху країни як правильний, а половина — як неправильний. Більш позитивно оцінюють ситуацію молоді респонденти, прихильники президента Зеленського та партії «Слуга народу». 
• Довіра до політиків. Найбільше довіряють Володимирові Зеленському — 57%, водночас не довіряють йому 37%. Спікеру Верховної Ради Дмитрові Разумкову довіряють чверть опитаних, такий же відсоток і в Юрія Бойка. Прем’єр-міністрові Денису Шмигалю довіряють лише 14%, а Святославові Вакарчуку 24%.
• Рейтинг партій. За «Слугу народу» готові проголосувати 34% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За «Опозиційну платформу – За життя» – 15,1%, «Європейську солідарність» – 14,0%, «Батьківщину» – 9,2%. Решта партій не долають бар’єр у 5% і не потрапляють до Ради. 
• Найкращий президент незалежної України. 20% вважають найкращим  Леоніда Кучму (зауважимо, що саме цього президента вважають причетним до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе). 16% відповіли, що найкращим є Володимир Зеленський, 13% вважають, що найкращим був Леонід Кравчук, 12% — Петро Порошенко, 9% — Віктор Янукович та лише 6% — Віктор Ющенко. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна група Рейтинг 12-13 травня 2020 року. Опитали 3000 респондентів методом телефонного інтерв’ю. Учасники опитування старші 18 років і мешкають в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Похибка становить не більше 1,8%.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році як недержавна, незалежна дослідницька організація. Спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Чи варто вірити соціологічним опитуванням

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Що ще важливо знати на цю тему:

До Ради потрапили б 4 партії, якби вибори відбулися зараз. На п’ятому місці «Партія Шарія» — соцопитування. 42,6% виборців готові проголосувати за Володимира Зеленського, якби вибори президента відбулися зараз. А от партія Голос, яка на минулих парламентських виборах пройшла до Ради, не змогла б потрапити під купол знову, якби вибори відбулися зараз. П’яте місце у рейтингу виборчих симпатій тепер посіла б «Партія Шарія». 

Зеленському довіряють 52% українців — соцопитування. 69% опитаних українців довіряють Збройним Силам України, 60% — волонтерським організаціям, а президентові — 52%.

Зеленський знову виграв би президентські вибори — результати соцопитування. 38,4% голосів виборців отримав би чинний глава держави Володимир Зеленський, якби вибори президента України відбулися найближчої неділі. На другому місці — експрезидент Петро Порошенко з 9,6% симпатій виборців. 

Фото: slovoidilo.ua

Детальніше. Ось результати соцопитування:

1. якби вибори президента відбулися найближчої неділі: за Зеленського проголосували б 38,4% опитаних; за Порошенка —9,6%; за співголову фракції «Опозиційна платформа — За життя» Юрія Бойка — 9,3%; за лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко — 7,5%; за голову партії «Сила і честь» Ігоря Смешка — 3,9%; за Олега Ляшка —2,4%; за Святослава Вакарчука — 1,9%; за режисера, колишнього бранця Кремля Олега Сенцова — 1,1%;
2. якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі: «Слуга народу» —30%, «Європейська солідарність» — 10,1%, «Опозиційна платформа — за життя» — 10%, «Батьківщина» — 8%;
3. оцінка ситуації в країні: 67% — напружена, майже 18% — вибухонебезпечна, 13% — стабільна;
4. ставлення до Росії: РФ є агресором — 54,4%, РФ є звичайною сусідською державою, з якою потрібно підтримувати добросусідські стосунки — 30,9%, РФ є дружньою та братньою до нас країною — 8,6%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів центр Socis 1-10 лютого 2020 року методом стандартизованого інтерв’ю face-to-face за місцем постійного проживання респондентів. Опитування проводилося за вибіркою, яка репрезентує доросле населення країни в цілому, за такими ознаками як: стать, вік (від 18 років), тип поселення (місто/село) та поділ на регіони. Загалом було опитано 2000 респондентів. Статистична похибка дослідження: +/– 2,1%.

⟶ Чи поїде Зеленський на парад у Москву? У партії «Європейська солідарність» вимагають заяви. У заяві партії йдеться: «Вважаємо, що вже настав той момент, коли президент Володимир Зеленський має чітко публічно заявити, чи припускає він свою участь у так званому «параді перемоги» у Москві 9 травня 2020 року. 

«Європейська Солідарність» обурена пропозиціями народних депутатів від «Опозиційної платформи – За життя» сформувати парламентську делегацію для участі у параді у Москві 9 травня – «святковому марші армії, яка здійснює збройну агресію проти України».

⟶ Вітання «Слава Україні!» в армії збережуть наказом Міноборони. У певних ЗМІ з’явилася дезінформація, що народні депутати прийняли закон, яким скасовується вітання «Слава Україні» — «Героям слава» в армії.

Повноваження визначати стройові прийоми і рухи військовослужбовців законодавчо закріплено за Міністерством оборони. Тому у відповідному наказі Міністерства будуть збережені визначені на даний час вимоги щодо виконання військового вітання, а саме вітання: «Слава Україні!» та відповіді на нього: «Героям слава!».

Фото: unian.ua