• Жадан і «ДахаБраха» записали спільну пісню «Птах». Це історія про Ноя на український лад. Слова написав Сергій Жадан для проєкту «Ковчег Україна: музика». На музику текст поклала «ДахаБраха». Гурт називає цю пісню «новим альтернативним гімном України». Послухати пісню можна на YouTube-каналі «Ковчег Україна».
• Протести у Білорусі: на першому мітингу у 2021 році затримали близько 250 людей. У суботу 27 березня опозиційні білоруські Telegram-канали та опозиція закликали людей вийти на першу цьогоріч масову акцію протесту проти Олександра Лукашенка. Мітингувальникам порадили організовувати децентралізовані акції або марші у своїх районах. МВС Білорусі заявило, що жодного «несанкціонованого масового заходу» в Білорусі вони не виявили, а затримані «порушували громадський порядок». Водночас правозахисний центр «Весна» уже сформував список із майже 250 затриманих.
• Новини спорту: перемоги над росіянами. У суботу 27 березня українська тенісистка Еліна Світоліна обіграла росіянку Катерину Александрову у третьому колі турніру в Маямі. Українка здобула уже другу перемогу на змаганнях у США. А у ніч на неділю відбувся бій-реванш між російським боксером Олександром Повєткіним і британцем Ділліаном Уайтом. На кону поєдинку — пояс тимчасового чемпіона за версією WBC, який належав Повєткіну. Уайт нокаутував росіянина і завоював пояс тимчасового чемпіона WBC.
• Президент скасував указ про призначення суддею Тупицького. Володимир Зеленський скасував укази експрезидента-втікача Віктора Януковича про призначення суддів Конституційного Суду Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Таке рішення ухвалили на засіданні Ради нацбезпеки та оборони. Нагадаємо, Тупицький став відомим після своєї пресконференції, на якій він намагався пояснити рішення Конституційного Суд скасувати кримінальну відповідальність за брехню у податкових деклараціях.
• Сторінки неповнолітніх блогерів, у яких був «роман», зникли з інстаграму. Акаунти 8-річної дівчинки та 13-річного хлопця, «роман» яких у березні обговорювали в Україні, зникли з соцмережі. На обох сторінках з’явилося повідомлення про те, що зазначені акаунти не доступні або були видалені. Не зрозуміло, чи акаунти  заблокувала адміністрація соцмережі, чи їх видалили власники.

Фото: скрін із youtube.com

Білорусь. Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести у країні не стихають.

Росія. Там тривають протести у Хабаровському краї. Вони почалися з 11 липня цього року і відбуваються майже щодня. Причина мітингів — арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала й призначення замість нього нового чиновника з Москви. Окрім того, люди виходили протестувати, висловлюючи обурення через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та закликаючи Путіна піти.

Болгарія. У цій країні антиурядові протести відбуваються регулярно протягом трьох місяців. Люди вимагають відставки уряду на чолі з прем’єр-міністром Бойко Борисовим та проведення дострокових виборів. На думку демонстрантів, він причетний до корупційних злочинів і тісно пов’язаний з олігархами. Борисов відмовляється йти в дострокову відставку. Термін його повноважень на посаді прем’єра закінчується у березні 2021 року. Ще одна вимога пікетувальників — відставка генерального прокурора Болгарії Івана Гешева. Його теж вважають залученим в корупційні та інші протизаконні схеми. На попередніх акціях протесту справа нерідко траплялися сутички демонстрантів з поліцією та затримання мітингарів.

Киргизстан. Протести спалахнули вночі 6 жовтня цього року після оголошення попередніх результатів парламентських виборів. Згідно з ними, до парламенту проходять провладні партії. Невдоволені вийшли на вулиці та заявили, що такі результати сфальсифіковані. Мітингарі захопили будівлю, де працює президент та парламент, звільнили з СІЗО експрезидента, засудженого за корупцію. Наступного дня ЦВК країни скасували результати виборів.

Франція. У вересні цього року у країні поновилися протести жовтих жилетів. Протести, названі на честь жовтих жилетів підвищеної видимості, почалися у листопаді 2018 роки після громадського невдоволення підвищенням податків на пальне. Згодом ці податки скасували, але рух зберігся і перетворився у широкий антиурядовий протест. Зараз мітинги неперіодичні, останній відбувся 12 вересня, а передостанній — 14 березня цього року.

Німеччина. Там періодично відбуваються протести проти посилення карантину у країні. Мітингувальники вважають, що небезпека від коронавірусу перебільшена і виходять на акції протесту. Останній великий мітинг відбувся 21 вересня у Дюссельдорфі.

Іспанія. Протести там почалися після розпорядження влади з 21 вересня ввести суворий карантин у кількох бідних районах Мадрида, де люди живуть дуже щільно, що сприяє поширенню коронавірусу. Це викликало протести у Мадриді, на які вийшли кілька тисяч людей. Керівниця автономної громади Мадрида Ізабель Діас Аюсо навіть звернулася за допомогою до армії для боротьби зі спалахом коронавірусу в іспанській столиці та її околицях.

США. Протести у різних містах цієї країни періодично спалахують через расизм. Наймасштабніші акції почалися після убивства поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда у травні цього року. Люди протестують проти жорстокості правоохоронців. Поряд з акціями подекуди грабують крамниці та кафе. Останні демонстрації відбулися наприкінці вересня цього року як реакція людей на оголошення рішення присяжних у справі про вбивство афроамериканки Бреонни Тейлор у ході поліцейського рейду в березні. Двоє поліцейських міста Луївілль, штат Кентуккі, отримали кульові поранення під час протестів.

Гонконг. Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Протестувальники вимагають демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем. Протести відбуваються періодично, остання демонстрація відбулася у вересня цього року, тоді затримали 90 мітингувальників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Європейський Союз не визнає легітимність Олександра Лукашенка. ЄС закликає до проведення нових вільних виборів президента Білорусі за участю закордонних спостерігачів. Про це йдеться у заяві представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля від імені всіх країн Євросоюзу.

На думку ЄС, таємна «інавгурація» прямо суперечить волі значної кількості білоруського народу. Вони висловлюють свою позицію у «численних, безпрецедентних та мирних». А ця подія, на думку представника ЄС, лише поглиблює політичну кризу в Білорусі. Євросоюз очікує, що влада Білорусі негайно припинить усі репресії й насильство проти народу та звільнить всіх затриманих, включно з політичними в’язнями.

Цитата. «Позиція Європейського Союзу є чіткою; громадяни Білорусі заслуговують на право бути представленими тими, кого вони вільно оберуть під час нових, прозорих та чесних виборів», — додав Боррель.

Таємна «інавгурація» Лукашенка та новий спалах протестів

23 вересня у Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка. Провели її «тихо», без попереднього оголошення та без прямої трансляції по національному телебаченню, що є обов’язковою умовою такої церемонії. Після цього Лукашенко фактично офіційно вступив на посаду президента.

Новини про «інавгурацію» почали з’являтися у білоруських медіа уже після того, як Лукашенко склав присягу президента. Це обурило білорусів, які уже майже два місяці виходять на протести проти Лукашенка, адже вважають президентські вибори сфальсифікованими. Люди вийшли на вулиці, але силовики почали їх жорстоко затримувати та розганяти, використовуючи водомети та сльозогінний газ.

Від застосування силовиками водометів постраждали щонайменше дві людини, серед них — жінка похилого віку. Протестувальники віднесли її на узбіччя і викликали «швидку». Учасники протестів проти інавгурації Олександра Лукашенка перекривають вулиці в центрі білоруської столиці. Вони виходять на проїжджу частину і зупиняють рух. Водії сигналять їм на підтримку і аплодують.

Під час цих протестів затримали щонайменше 259 осіб, повідомляє правозахисний центр «Вясна». Список затриманих оновлюється. Найбільше осіб силовики забрали у Мінську. Також затримання відбувались у Могильові, Гомелі, Століні, Бресті та інших містах. 

Реакція світу

Україна не визнала Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Низка країн ЄС (Словаччина, Німеччина, Литва, Польща, Латвія, Чехія, Естонія, Данія), США та Канада зробили такі ж заяви. Першим привітав Лукашенка з інавгурацією президент Туркменістану. У Росії сказали, що інавгурація — це особиста справа офіційної влади.

Що вам точно треба знати про протести в Білорусі: хронологія подій

• Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.
• У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.
• Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.
• 26 серпня у Мінську біля Червоного костелу відбувалася акція протесту. У ній брали участь понад півтори тисячі людей. Акцію розігнав ОМОН, а частину протестувальників закрили в костелі. Влада відключає інтернет. Тим часом нобелівську лавреатку з літератури Світлану Алексієвич допитали у Слідчому комітету Білорусі.
• Протести в Білорусі: нові затримання і «перевірка» документів ЗМІ. 27 серпня у Мінську на площі Свободи затримали близько 20 журналістів. За словами правоохоронців, було потрібно «перевірити» документи представників ЗМІ. Загалом на акціях протесту в столиці Білорусі вчора затримали майже 200 людей. Детальніше — у матеріалі.
• У неділю 6 вересня у Мінську відбувся Марш єдності — акція протесту, несанкціонована владою. На Марш прийшло понад 100 тисяч осіб. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє про 151 затриманого на акції. Усього затримали 633 осіб по усій Білорусі. Про це написала прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова у Telegram. Усі вони брали участь в акціях протесту 6 вересня.
• Після викрадення в Мінську членкині Координаційної ради, голови передвиборчого штабу Віктора Бабарика та теперішньої соратниці Світлани Тихановської Марії Колесникової відкрите звернення опублікувала Координаційна рада, членкинею якої є Колесникова. У заяві йдеться про те, що влада Білорусі використовує методи терору щодо протестувальників. А також Координаційна рада пише, що «люди, які беруть участь в акціях, бояться не насильства, яким їм погрожує влада, а того, що ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені».
• Членкиню Координаційної ради Марію Колесникову підозрюють у кримінальній справі з обвинуваченням в публічних закликах до захоплення державної влади, або насильницької зміни конституційного ладу. До іншої членкині ради Світлани Алексієвич прибули європейські посли, щоб показати свою підтримку. Що відбувається ― читайте далі.
• У столиці Білорусі Мінську 12 вересня відбувся «жіночий марш». На площу Свободи вийшли близько 10 тисяч людей. Однак їх почали розганяти силовики. Затримали 69 осіб.
• Упродовж 17 вересня понад десять незалежних медіа в Білорусі виходили без фото на головних сторінках. Так журналісти показують свою підтримку фотокореспондентам, яких силовики затримали напередодні.
• Новини Білорусі: посилення кордону з Україною та ставлення ЄС до Лукашенка. Олександр Лукашенко, президент Білорусі, який сфальсифікував вибори, заявив, що треба посилити кордон з «братньою» Україною. Кордон з Польщею та Литвою узагалі закриють. 
• У Telegram опублікували дані силовиків, які затримують людей на протестах у Білорусі. Дані близько 2026 співробітників Міністерства внутрішніх справ Білорусі опублікував опозиційний білоруський Telegram-канал Nexta Live. Усі вони причетні до затримань людей на акціях протесту. У відомстві грозяться покарати причетних до зливу. Автори Telegram-каналу кажуть, що отримали інформацію про силовиків «завдяки кібер-партизанам».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: moyby.com

Детальніше. У Nexta Live опублікували посилання на таблицю у Гугл-документах. У ній вказані імена співробітників, дати їхніх днів народжень, місця служби та звання. Підписників ТГ-каналу закликали повідомляти про злочини конкретних людей зі списку і надавати персональні дані цих людей. Також просять казати, якщо у таблиці знайшли співробітника, який не причетний до затримань або вже не служить. Ці дані опублікували після того, як 19 вересня в Мінську затримали майже 400 учасниць жіночого маршу. Згодом більшу частину відпустили, близько 20 людей доставили у СІЗО. 

Nexta Live обіцяє продовжити масову публікацію даних, якщо затримання триватимуть. Наскільки вони достовірні, наразі невідомо, але у МВС Білорусі вже відреагували на злив. Прессекретарка білоруського МВС Ольга Чемоданова заявила, що відомство має усі засоби й технології, які дозволять встановити та притягнути до відповідальності більшість винних у витоку даних правоохоронців.

Протести на вихідних у Білорусі: що відбулося?

«Блискучий марш». Так назвали уже традиційну суботню жіночу акцію протесту проти Лукашенка. Учасниці прийшли в одязі з блискітками, з карнавальними масками, квітами та біло-червоно-білими прапорами. Силовики жінок біля торгового центру «Айсберг». Їх почали висмикувати з натовпу і відводити в автозаки. Заблоковані учасниці маршу скандували «Ми гуляємо!». Затримали майже 400 людей. Частину з них згодом почали відпускати.

Позиція білоруської опозиціонерки

Лідерка опозиції Світлана Тихановська назвала президента Росії Володимира Путіна «мудрим керівником» і наголосила, що Білорусь і Росія — «дружні країни»: «Ми ніколи не поверталися спиною до Росії, я маю на увазі білоруський народ. Ми дружні країни, ми хочемо такими залишатися. Ми не хочемо ні з ким сваритися».

Опозиціонерка нагадала, що кілька місяців тому Олександр Лукашенко звинувачував опозицію у тому, що ними «керують із Росії»: «Зараз він змінив свою думку на 180 градусів. Тепер ми спонсоруємося і Америкою, і хто у нас там ще ляльковод: Литва, Польща, вже і Україна додалася».

Як Україна реагує на події у Білорусі?

У Києві на підтримку Білорусі та білорусів 20 вересня вийшли небайдужі українці. З біло-червоно-білими прапорами учасники акції пройшли від Майдану Незалежності до Посольства Білорусі в Україні. В акції взяли участь українські та білоруські громадські активісти, організації і звичайні громадяни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: apostrophe.ua

Що кажуть представники влади?

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова також сказала, що у країні відбулися вибори і «народ зробив свій вибір», тобто, знову обрав Лукашенка. А протести не згодних, на її думку, «безпрецедентна спроба зруйнувати те, чим ми завжди пишались — мирне життя».

Цитата. «Очевидно, що нам не потрібна бійка, не потрібна війна. Мінськ завжди був тихим та спокійним. Зупинімо самознищення», — закликала спікерка.

Відповідальність за жорстокі розгони протестувальників частково взяв на себе міністр внутрішніх справ Юрій Караєв: «Я беру відповідальність і перепрошую за травми випадкових людей на протестах, які попали під роздачу». Водночас він заявив, що проти Білорусі ведуть «інформаційну війну». 

МОЗ Білорусі та медпрацівники закликали зупинити насильство на вулицях міста і не провокувати одне одного.

Ті, що вижили: що розповідають люди, яких випустили із СІЗО

Протестувальники, які кілька днів перебували у СІЗО, розповідають про деталі свого перебування там. Багатьох били, майже усіх тримали у камерах, де було занадто мало місця, дехто не міг сісти, щоб поспати. Особисті речі протестувальників (документи, гроші, телефони) залишилися у СІЗО, їх не дозволили забрати з собою. Багатьох роздягали до гола, змушували співати гімн Білорусі, а в той час їх били, деяким жінкам погрожували, що їй «пустять по колу».

Люди, які були в Центрі ізоляції порушників, показували сліди від побоїв: у них були сині ноги, спини, сідниці. Після звільнення частину людей відразу забрали в лікарні.

Зазначимо, що українських громадян Костянтина Рєуцького, Євгена Васильєва та Оксану Альошину звільнили з СІЗО у Білорусі. Рєуцький та Васильєв уже перебувають на території посольства України.

Тим часом у Білорусі люди продовжують збиратися у мирні ланцюги, страйкують робітники на державних підприємствах (автобусний завод, філармонія).

Лукашенко і КНУ Шевченка: коли чекати на розв’язку історії  

Найімовірніше, у вересні. Нагадаємо, що Олександр Лукашенко, який є президентом Білорусі ось уже 26 років, якого називають останнім диктатором Європи, також є Почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Диплом, який свідчить про це, Лукашенку вручив 5 листопада 2009 року нинішній ректор вишу Леонід Губерський.

Ініціативна група випускників та студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка просить ректора і членів вченої ради університету позбавити його цього звання. Вчена рада може це зробити у вересні, адже вона збирається під час навчального року.

Що ще варто знати про протести у Білорусі:

• Протести у Білорусі: звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжують вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу у п’ятницю обговорять, як реагувати на підсумки президентських виборів і жорстке придушення протестів у Білорусі. Екстрену відеонараду міністрів закордонних справ на тему Білорусі скликають з ініціативи Польщі, яку підтримали країни Балтії і Фінляндія.

Як США реагують на ситуацію у Білорусі? 

Держсекретар США Майк Помпео сказав, що США ще остаточно не визначилися, як реагуватимуть на останні події у Білорусі, але готові разом з європейськими партнерами розглянути різні варіанти. Він також припустив, що Вашингтон може припинити постачання нафти Білорусі чи запровадити інші санкції через події там. 

Якими є наміри ЄС? 

Про можливе повернення санкцій заявив голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель: «Ми стежимо за діями білоруської влади за нинішньої ситуації і проводимо глибоку переоцінку відносин ЄС з Білоруссю. Ця переоцінка може включати в тому числі заходи проти відповідальних за насильство, безпідставні арешти і фальсифікацію результатів виборів». 

Польща 

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч: «Ми маємо спонукати Лукашенка йти шляхом миру, розвивати відносини з Заходом і Європейським Союзом. Звичайно, якщо ситуація погіршиться, уникнути санкцій буде дуже складно».

Німеччина 

Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас погодився, що Євросоюз повинен переглянути рішення чотирирічної давності про скасування білоруських санкцій у зв’язку з останніми подіями. 

Цитата. «Нагадаю, що ЄС скасував санкції щодо Білорусі, бо вона зробила кроки в правильному напрямку, наприклад, зі звільнення політв’язнів. Однак ми дуже серйозно повинні обговорити в ЄС, чи можемо ми через нещодавні події, події останніх днів, залишити попереднє рішення в силі чи це рішення має бути якимось чином невдовзі переглянуто», — сказав Маас.

Велика Британія 

Колишній посол Британії в Мінську, а нині експерт Королівського інституту міжнародних відносин Чатем-хауз Найджел Гулд-Дейвіс заявив, що ЄС має ввести персональні санкції проти тих, хто причетний до гонінь мітингарів. Він вважає, що не варто запроваджувати невибіркові економічні санкції, які зашкодили б усім громадянам Білорусі. 

Естонія 

Колишній високопоставлений дипломат, нині експерт естонського Центру оборонних досліджень Калев Стойческу вважає, що санкції ЄС не стільки вдарять по Лукашенку і його режиму, скільки по країні і звичайним громадянам. Він прогнозує, що ЄС щонайменше поверне ті персональні санкції, які діяли до 2016 року щодо майже 200 вищих чиновників Білорусії, включно з Лукашенком. Із запровадженням якихось інших санкцій Євросоюзу, треба бути обережними, адже це може зіграти Росії на руку. 

Цитата. «Я боюся, що ці санкції не стільки вдарять по Лукашенку і його режиму, правлячій верхівці, скільки по країні і звичайним громадянам, і це буде лити воду на російський млин. Скажуть: дивіться, Захід вам допомогти не може, тільки відштовхує і навіть карає, тому Росія — єдина, хто може вам допомогти».

Литва 

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Євросоюзу слід обговорити санкції для Білорусі у відповідь на репресії влади проти опозиції.

Цитата. «Динаміка така, що нам слід з усією серйозністю говорити про санкції для Білорусі, тому що те, що відбувається зараз, навіть здалеку не нагадує ті репресії, які режим проводив всі останні роки». 

Як відреагував на ситуацію у Білорусі Ілон Маск? 

Засновник технологічних компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск відповів на допис у Twitter із підписом: «Білорусь горить. Убивства, побиття та катування — так автократи «перемагають» свої вибори. Поширюйте це». Автор публікації — Ервін Вейков тегнув Ілона Маска та Білла Гейтса й додав: «Хто-небудь, чий голос точно почують, — використайте це зараз».

Американський винахідник відреагував на цей допис: «Шкода про це чути. Чим ми можемо допомогти?» Автор відео відповів йому: «Перш за все, протестувальники в Білорусі потребують уваги світової спільноти, я думаю, ви можете допомогти у цьому. Також він написав, що можна допомогти фінансово та додав контакти людей, які збирають гроші на підтримку активістів».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Звільнення мітингарів

У Мінську з Центру ізоляції правопорушників вночі 13 серпня звільнили приблизно 100 протестувальників. Також вночі звільняли затриманих у місті Жодино, відпустили приблизно 150 людей. Загалом за три дні (без урахування 12 серпня) влада повідомила про затримання 6 тисяч людей та поранення приблизно 200 протестувальників. Правозахисники думають, що дані можуть бути заниженими.

Зізнання у фальсифікації виборів

Голова дільничної виборчої комісії № 25 у Вітебську Сергій Питаленко підтвердив білоруській службі Радіо Свобода, що переписав протокол виборів президента на своїй дільниці після голосування 9 серпня. За його словами, в першому протоколі дійсно значилася перемога Світлани Тихановської. Але, за словами Питаленка, членів комісії змусили вписати у новий протокол «продиктовані» числа. За його словами, новий протокол підписали не всі члени комісії. А директор школи, де була дільниця, у день виборів написав заяву про звільнення.

Спецборт Повітряно-космічних сил Росії у Білорусі

За даними сервісу Flightradar, який дає змогу у режимі реального часу стежити за літаками у всьому світі, у Білорусі 12 серпня приземлився спецборт Повітряно-космічних сил Росії. Ту-134АК з бортовим номером RA-65690 у середу, 12 серпня, о 9:44 вилетів з військового аеродрому Чкаловський у Московській області РФ, потім Flightradar зафіксував його сигнал в районі населеного пункту Замок в Мінській області Білорусі.

Ту-134АК – літак з салоном підвищеної комфортності на 24 місця і салоном люкс на 13 пасажирів. Борти такого типу, як правило, мають засоби спецзв’язку і призначаються в основному для урядових перевезень. Також VIP-лайнер відрізняється наявністю других дверей з вбудованим трапом для пасажирів.

На ньому літають російські військові рангом не нижче ніж заступники міністра оборони РФ з обслугою. У мережі обговорюють кілька версій щодо цього спецрейсу. За однією з них, борт перекинув російських снайперів, або зброю, яку будуть використовувати проти протестувальників у Білорусі.

Також припускають, що спецрейсом заберуть бойовиків ПВК Вагнера, які раніше прибули у Білорусь групами і одна з яких була затримана. Прихильники третьої версії вважають, що цим спецрейсом Росія виконає обидві згадані задачі.Крім літака з бортовим номером RA-65690, у Мінськ о 11:15 вилетів також інший російський борт з номером RA-65992. Через 3 години другий борт вилетів в зворотному напрямку у Росію.

Затримання українських волонтерів із «Восток SOS»

Білоруські силовики жорстко затримали у Мінську двох громадян України: волонтерів благодійної організації «Восток SOS» Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Рєуцький також є журналістом. Міністерство закордонних справ України поки не знає, де саме в Білорусі їх утримують.

Раніше у Білорусі затримали велику кількість журналістів. Хоча 12 серпня, глава МВС країни Юрій Караєв розпорядився не чіпати журналістів, які виконують свою роботу під час антиурядових протестів, крім випадків, коли вони «стають між порушниками і силами правопорядку».

Протести серед військових

Білоруські опозиційні ресурси поширюють відео колишніх військовослужбовців. Останні служили у підрозділах, які зараз залучені до розгонів демонстрантів. Ексвійськові викидають або знищують атрибути військової служби. Так вони висловлюють протест проти насильства з боку силовиків.

Звільнення телеведучих з державних каналів

З державних телеканалів звільнилась низка ведучих через насильство проти демонстрантів. Зокрема, з телеканалу «Білорусь-1» ведучі програм «Макаєнка, 9» Євген Пєрлін, «Доброго ранку, Білорусь!» Віра Каретнікова та Андрій Макайонок, а також військової програми «Арсенал» Володимир Бурко. З телеканалу ОНТ пішла ведуча Ольга Богатиревіч.

Смерть 25-річного затриманого 

У білоруському Гомель у лікарні помер 25-річний Олександр Віхор. Туди його привезли 9 серпня після затримання під час акцій протесту, які почались після виборів президента Білорусі.

За словами матері, в Олександра були проблеми з серцем. Коли він тривалий час перебував у автозаку, що стояв на спеці у черзі до слідчого ізолятора, йому стало погано. «Він не брав участі в акціях. Пішов у неділю на побачення з дівчиною. Його схопили десь у центрі, коли він пересідав на інший транспорт. Він повідомив мені через смс, що його спіймали», — сказала мати Олександра.

Що ще варто знати про протести у Білорусі:

• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжують вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: mil.in.ua