Відомо, що пожежа спалахнула в житловому комплексі на 2000 квартир, де мешкали понад 4600 людей.

Яка причина? Причина виникнення загоряння поки невідома. Як пише The Guardian, в конструкціях будинків використовували легкозаймистий бамбук, який міг сприяти швидкому поширенню займання.

Фото: Чан Лонг Хей/AP

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Білорусь. Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести у країні не стихають.

Росія. Там тривають протести у Хабаровському краї. Вони почалися з 11 липня цього року і відбуваються майже щодня. Причина мітингів — арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала й призначення замість нього нового чиновника з Москви. Окрім того, люди виходили протестувати, висловлюючи обурення через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та закликаючи Путіна піти.

Болгарія. У цій країні антиурядові протести відбуваються регулярно протягом трьох місяців. Люди вимагають відставки уряду на чолі з прем’єр-міністром Бойко Борисовим та проведення дострокових виборів. На думку демонстрантів, він причетний до корупційних злочинів і тісно пов’язаний з олігархами. Борисов відмовляється йти в дострокову відставку. Термін його повноважень на посаді прем’єра закінчується у березні 2021 року. Ще одна вимога пікетувальників — відставка генерального прокурора Болгарії Івана Гешева. Його теж вважають залученим в корупційні та інші протизаконні схеми. На попередніх акціях протесту справа нерідко траплялися сутички демонстрантів з поліцією та затримання мітингарів.

Киргизстан. Протести спалахнули вночі 6 жовтня цього року після оголошення попередніх результатів парламентських виборів. Згідно з ними, до парламенту проходять провладні партії. Невдоволені вийшли на вулиці та заявили, що такі результати сфальсифіковані. Мітингарі захопили будівлю, де працює президент та парламент, звільнили з СІЗО експрезидента, засудженого за корупцію. Наступного дня ЦВК країни скасували результати виборів.

Франція. У вересні цього року у країні поновилися протести жовтих жилетів. Протести, названі на честь жовтих жилетів підвищеної видимості, почалися у листопаді 2018 роки після громадського невдоволення підвищенням податків на пальне. Згодом ці податки скасували, але рух зберігся і перетворився у широкий антиурядовий протест. Зараз мітинги неперіодичні, останній відбувся 12 вересня, а передостанній — 14 березня цього року.

Німеччина. Там періодично відбуваються протести проти посилення карантину у країні. Мітингувальники вважають, що небезпека від коронавірусу перебільшена і виходять на акції протесту. Останній великий мітинг відбувся 21 вересня у Дюссельдорфі.

Іспанія. Протести там почалися після розпорядження влади з 21 вересня ввести суворий карантин у кількох бідних районах Мадрида, де люди живуть дуже щільно, що сприяє поширенню коронавірусу. Це викликало протести у Мадриді, на які вийшли кілька тисяч людей. Керівниця автономної громади Мадрида Ізабель Діас Аюсо навіть звернулася за допомогою до армії для боротьби зі спалахом коронавірусу в іспанській столиці та її околицях.

США. Протести у різних містах цієї країни періодично спалахують через расизм. Наймасштабніші акції почалися після убивства поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда у травні цього року. Люди протестують проти жорстокості правоохоронців. Поряд з акціями подекуди грабують крамниці та кафе. Останні демонстрації відбулися наприкінці вересня цього року як реакція людей на оголошення рішення присяжних у справі про вбивство афроамериканки Бреонни Тейлор у ході поліцейського рейду в березні. Двоє поліцейських міста Луївілль, штат Кентуккі, отримали кульові поранення під час протестів.

Гонконг. Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Протестувальники вимагають демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем. Протести відбуваються періодично, остання демонстрація відбулася у вересня цього року, тоді затримали 90 мітингувальників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. У Twitter зазначили, що мають серйозні побоювання щодо розробки закону про національну безпеку, та й щодо мети його ухвалення. Тому запити від уряду компанія наразі залишить без розгляду.

Компанія Google також не опрацьовує запитів від уряду, відколи закон набув чинності. У LinkedIn припинили відповідати на запити місцевих правоохоронних органів в Гонконзі, допоки не проаналізує закон про нацбезпеку.

Хто ще з підозрою ставиться до закону про нацбезпеку

Першими соціальними платформами, які призупинили обробку запитів від уряду Гонконгу стали Facebook та WhatsApp. Соціальні мережі чекатимуть на офіційну юридичну перевірку щодо того, чи не порушує цей закон права людей, також вони будуть консультуватися з правозахисниками. Тільки після цього платформи вирішать, яким чином вони будуть розглядати запити від Гонконгу.

Що таке закон про нацбезпеку Гонконгу і чому він небезпечний?

Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — найвищий законодавчий орган Китаю — ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер на території району заборонять антиурядові заклики та заклики до відокремлення від Китаю. А за злочини у сфері нацбезпеки можна отримати довічне, хоча раніше максимальним покаранням було 10 років ув’язнення.

Думку самої автономії при ухваленні цього закону не запитували. Так китайська влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи. Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки.

Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. Тепер же Китай звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у межах уже згаданої вище китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.

Чому відбувалися протести в Гонконзі

Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно.

Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Що ще важливо знати на цю тему

У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.

«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.

Гонконг через дії Китаю уже не має такого ступеню автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі США. Тому Америка може застосувати санкції до посадовців, які причетні до порушення прав у Гонконгу.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Фото: apostrophe.ua 

Детальніше. Twitter призупинив співпрацю з владою Гонконгу. Соцмережа розпочала аналіз закону про національну безпеку Гонконгу. Facebook також дасть власну оцінку «суперечливого закону». У компанії разом з експертами перевірять, як цей закон впливає на права людини. Лише після такої перевірки у Facebook вирішать, як реагуватимуть на запити правоохоронців із Гонконгу.

У компанії уже заявили, що вважають «свободу вираження поглядів основним правом людини». Також соцмережа підтримала право на самовираження «без остраху за свою безпеку». Зазначимо, що Facebook та його сервіс WhatsApp можуть розкривати дані користувачів відповідно до законодавства різних країн.

Що таке закон про нацбезпеку Гонконгу і чому він небезпечний?

Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — найвищий законодавчий орган Китаю — ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер на території району заборонять антиурядові заклики та заклики до відокремлення від Китаю . А за злочини у сфері нацбезпеки можна отримати довічне, хоча раніше максимальним покаранням було 10 років ув’язнення.

Думку самої автономії при ухваленні цього закону не запитували. Так китайська влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи. Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки.

Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. Тепер же Китай звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у межах уже згаданої вище китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно. 

Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Що ще варто знати про протести у Гонконгу

«Гонконг уже не має належної автономії від Китаю»: США погрожують санкціями. Гонконг через дії Китаю уже не має такого ступеню автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі США. Тому Америка може застосувати санкції до посадовців, які причетні до порушення прав у Гонконгу. Про це сказав державний секретар США Майк Помпео в американському парламенті. Нагадаємо, що у Гонконгу з березня минулого року тривають протести. Активісти вимагають самостійно обирати місцеву владу.

Фото: pexels.com

Детальніше. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — найвищий законодавчий орган Китаю — ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер на території району заборонять антиурядові заклики та заклики до відокремлення від Китаю . А за злочини у сфері нацбезпеки можна отримати довічне, хоча раніше максимальним покаранням було 10 років ув’язнення.

Думку самої автономії при ухваленні цього закону не запитували. Так китайська влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи. Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки.

Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. Тепер же Китай звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у межах уже згаданої вище китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно. 

Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Що ще важливо знати на цю тему:

У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.

«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.

Копайте глибше

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: apostrophe.ua

Детальніше. Держсекретар США має засвідчувати статус автономії Гонконгу. Це передбачено у Законі про права людини та демократію у Гонконгу. Він набув чинності у листопаді 2019 року. Таке підтвердження держсекретар США має надавати принаймні раз на рік.

Якщо ж він його не надає, тобто тим самим підтверджує обмеження автономії, то США можуть вдаватися до санкцій проти посадовців, які є відповідальними за порушення прав у Гонконгу.

Цитата. «Жодна розважлива людина сьогодні не може стверджувати, що Гонконг має високий ступінь автономії від Китаю, якщо врахувати інформацію звідти. Очевидно, що Китай робить у Гонконгу подобу себе», — сказав Майк Помпео членам Конгресу.

Які саме санкції можуть накласти США?

Сполучені Штати Америки можуть скасувати режим преференційної торгівлі з Гонконгом. Це означає, що економічна ситуація на території — зокрема й у контексті іноземних інвестицій — погіршиться. Це вдарить і по економіці Китаю.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно. 

Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Що ще важливо знати на цю тему:

Китай хоче заборонити антиурядові заклики на території Гонконгу. Там понад рік тривають протести. У Китаї розглянуть закон про національну безпеку Гонконгу. Якщо його ухвалять, то на території району заборонять антиурядові заклики, заклики до відокремлення від Китаю і державну зраду. При цьому влада Гонконгу не зможе розглянути та ухвалити його окремо. Він автоматично набуде чинності на його території. 

У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.

Копайте глибше

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: unian.ua

Детальніше. Всекитайські збори народних представників — щорічний з’їзд Комуністичної партії Китаю — самостійно розглянуть закон про національну безпеку Гонконгу. Думку самої автономії при цьому не питатимуть. Так влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи.

Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки. Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. 

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно. 

Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Що ще важливо знати на цю тему:

У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.

«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.

Копайте глибше

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: apostrophe.ua

Детальніше. Під час антиурядових виступів демонстранти звинуватили владу у зловживанні заходами задля боротьби з пандемією коронавірусу. На їхню думку, ці заходи застосовуються з метою обмеження громадянських свобод у Гонконзі.

Акції протесту відбулися одразу в кількох торговельних центрах. В одному з торговельних центрів поліцейський застосував перцевий спрей проти демонстрантів і журналістів після того, як у правоохоронців кинули пляшку з водою. Асоціація журналістів Гонконгу заявила, що деяким представникам ЗМІ перешкоджали під час зйомки.

На кілька десятків людей наклали штрафи за порушення правил мінімальної дистанції, необхідної для стримування поширення коронавірусу. Згідно з чинними правилами, у Гонконзі забороняється збиратися групами більше восьми осіб.

Для розгону протестів влада залучила сотні силовиків. А ті використали сльозогінний газ проти учасників протесту. До лікарень потрапили 18 мітингарів. Поліція стверджує, що один із затриманих, 22-річний хлопець, мав з собою матеріали для виготовлення бензинових гранат. 

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Що ще варто про це знати

«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.

Копайте глибше

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: slovoidilo.ua