Детальніше. У Twitter зазначили, що мають серйозні побоювання щодо розробки закону про національну безпеку, та й щодо мети його ухвалення. Тому запити від уряду компанія наразі залишить без розгляду.
Компанія Google також не опрацьовує запитів від уряду, відколи закон набув чинності. У LinkedIn припинили відповідати на запити місцевих правоохоронних органів в Гонконзі, допоки не проаналізує закон про нацбезпеку.
Хто ще з підозрою ставиться до закону про нацбезпеку
Першими соціальними платформами, які призупинили обробку запитів від уряду Гонконгу стали Facebook та WhatsApp. Соціальні мережі чекатимуть на офіційну юридичну перевірку щодо того, чи не порушує цей закон права людей, також вони будуть консультуватися з правозахисниками. Тільки після цього платформи вирішать, яким чином вони будуть розглядати запити від Гонконгу.
Що таке закон про нацбезпеку Гонконгу і чому він небезпечний?
Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — найвищий законодавчий орган Китаю — ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер на території району заборонять антиурядові заклики та заклики до відокремлення від Китаю. А за злочини у сфері нацбезпеки можна отримати довічне, хоча раніше максимальним покаранням було 10 років ув’язнення.
Думку самої автономії при ухваленні цього закону не запитували. Так китайська влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи. Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки.
Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. Тепер же Китай звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у межах уже згаданої вище китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.
Чому відбувалися протести в Гонконзі
Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно.
Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.
Що ще важливо знати на цю тему
У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.
«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.
Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.
Гонконг через дії Китаю уже не має такого ступеню автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі США. Тому Америка може застосувати санкції до посадовців, які причетні до порушення прав у Гонконгу.
Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».
Фото: apostrophe.ua