Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей. Про це повідомляє Reuters.
Чому це важливо. Протестувальники з червня виборюють демократичні зміни у Гонконзі, право самим обирати владу на острові.
Детальніше. Недільні протести почалися з американського консульства у Гонконгу: сотні людей вийшли на знак подяки за підтримку демонстрантів у США. Вони розмахували американськими прапорами, дехто тримав плакат зі словами «Дональде Трамп, прошу, звільніть Гонконг». Раніше президент США Дональд Трамп підписав закони про підтримку права людини та демократії в Гонконзі та про заборону постачання в Гонконг поліцейського спорядження.
Протестувальники зайняли кілька вулиць гонконзького району Коулун, деякі почали зводити там барикади. Решта пішла до району будівлі Політехнічному університету, який кілька тижнів тому став полем протистояння. У цей момент поліція застосувала сльозогінний газ і затримала кількох осіб.
Недільні сутички між правоохоронцями та протестувальниками стали першими з дня місцевих виборів у Гонконгу, де кандидати, які підтримують протестний рух у регіоні, здобули більшість голосів. За даними Reuters, наступної неділі, 8 грудня, демонстранти планують провести масштабну ходу містом, утім поки невідомо, скільки людей на неї вийде.
Контекст. Масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.
Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, який розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».
⟶ Китай запровадив санкції проти США через підтримку протестів у Гонконгу. Китай призупинив видачу дозволів на візити військових суден та літаків США до Гонконгу та запровадив санкції проти американських неурядових організацій через тиждень після того, як президент США Дональд Трамп підписав закон, що стосується цього міста.
Китай звинувачує країни G7 у «втручанні» у справи Гонконгу. Серед інших організацій, які потрапили під санкції — Національний фонд демократії National Національний демократичний інститут з міжнародних питань, International Republican Institute і Freedom House.
⟶ У Китаї відтепер потрібно сканувати обличчя під час реєстрації мобільних телефонів. З 1 грудня у Китаї ввели обов’язкову процедуру сканування обличчя нових користувачів мобільних телефонів. Мета таких правил, за словами уряду: «захист законних прав та інтересів громадян онлайн». Це, зокрема, передбачає використання «штучного інтелекту та інших технічних засобів» для верифікації особи під час реєстрації нового мобільного телефону.
Китайські користувачі смартфонів і до цього мали надавати під час реєстрації свій паспорт та фото. У країні роками впроваджують заходи, аби рівень анонімності в інтернеті був якомога нижчим. У 2017 році онлайн-платформи зобов’язали верифікувати особу користувача, перш ніж йому дозволялося викладати певний контент.
У Китаї діє одна з найбільших систем розпізнавання облич. У 2017 році у країні налічувалося 170 мільйонів камер спостереження, до 2020 року їхня кількість зросте на ще 400 мільйонів.
Також із наступного року в країні має запрацювати система «соціального кредитування»: інформація про кожного громадянина Китаю буде міститися у єдиній базі даних і використовуватися для його «оцінки» урядом.
Фото: ua.news
Голова партії Олена Шуляк, керуючись статутом політсили, ухвалила рішення про виключення Миколи Тищенка з партії «Слуга народу», повідомила депутатка.
Американське видання «The New Yorker» опублікувало документальний короткометражний фільм «Я не хотіла знімати фільм про війну» («I Did Not Want to Make a War Film») української режисерки Надії Парфан.
Станом на січень 2023 року через збройну агресію Росії майже третина територій України замінована. На її очищення знадобляться десятки років. Про це розповів голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Крук в ефірі телемарафону на Суспільному.
Перед масовою ракетною атакою по Україні РФ випускає дешевші за ракети дрони-камікадзе «Шахед-136». Про це в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» повідомила начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони Півдня Наталя Гуменюк.
Близько ста перших українських військових прибудуть цієї весни на базу Національної гвардії в Тронделаг. Вони пробудуть у Норвегії п’ять-шість тижнів, перш ніж інші українські військові прийдуть на зміну пізніше цього року –– повідомив газеті міністр оборони Бйорн Арільд Грам.
Сайт-база ukrainefilms.com містить всі твори українського кінематографа. Від архівних стрічок до сучасних новинок. Про це повідомляє пресслужба Українського інституту у Facebook.
Під час ранкової ракетної атаки росіяни влучили у нежитлову забудову в Голосіївському районі Києва.
«Пункти незламності» 16 територіальних громад Одеського району вже отримали все необхідне для забезпечення місцевих жителів швидким та безперебійним інтернетом, повідомляє Одеська районна військова адміністрація.
Важливе 
Економіка 
Інновації 
Наука 
Спорт