Білорусь. Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести у країні не стихають.

Росія. Там тривають протести у Хабаровському краї. Вони почалися з 11 липня цього року і відбуваються майже щодня. Причина мітингів — арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала й призначення замість нього нового чиновника з Москви. Окрім того, люди виходили протестувати, висловлюючи обурення через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та закликаючи Путіна піти.

Болгарія. У цій країні антиурядові протести відбуваються регулярно протягом трьох місяців. Люди вимагають відставки уряду на чолі з прем’єр-міністром Бойко Борисовим та проведення дострокових виборів. На думку демонстрантів, він причетний до корупційних злочинів і тісно пов’язаний з олігархами. Борисов відмовляється йти в дострокову відставку. Термін його повноважень на посаді прем’єра закінчується у березні 2021 року. Ще одна вимога пікетувальників — відставка генерального прокурора Болгарії Івана Гешева. Його теж вважають залученим в корупційні та інші протизаконні схеми. На попередніх акціях протесту справа нерідко траплялися сутички демонстрантів з поліцією та затримання мітингарів.

Киргизстан. Протести спалахнули вночі 6 жовтня цього року після оголошення попередніх результатів парламентських виборів. Згідно з ними, до парламенту проходять провладні партії. Невдоволені вийшли на вулиці та заявили, що такі результати сфальсифіковані. Мітингарі захопили будівлю, де працює президент та парламент, звільнили з СІЗО експрезидента, засудженого за корупцію. Наступного дня ЦВК країни скасували результати виборів.

Франція. У вересні цього року у країні поновилися протести жовтих жилетів. Протести, названі на честь жовтих жилетів підвищеної видимості, почалися у листопаді 2018 роки після громадського невдоволення підвищенням податків на пальне. Згодом ці податки скасували, але рух зберігся і перетворився у широкий антиурядовий протест. Зараз мітинги неперіодичні, останній відбувся 12 вересня, а передостанній — 14 березня цього року.

Німеччина. Там періодично відбуваються протести проти посилення карантину у країні. Мітингувальники вважають, що небезпека від коронавірусу перебільшена і виходять на акції протесту. Останній великий мітинг відбувся 21 вересня у Дюссельдорфі.

Іспанія. Протести там почалися після розпорядження влади з 21 вересня ввести суворий карантин у кількох бідних районах Мадрида, де люди живуть дуже щільно, що сприяє поширенню коронавірусу. Це викликало протести у Мадриді, на які вийшли кілька тисяч людей. Керівниця автономної громади Мадрида Ізабель Діас Аюсо навіть звернулася за допомогою до армії для боротьби зі спалахом коронавірусу в іспанській столиці та її околицях.

США. Протести у різних містах цієї країни періодично спалахують через расизм. Наймасштабніші акції почалися після убивства поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда у травні цього року. Люди протестують проти жорстокості правоохоронців. Поряд з акціями подекуди грабують крамниці та кафе. Останні демонстрації відбулися наприкінці вересня цього року як реакція людей на оголошення рішення присяжних у справі про вбивство афроамериканки Бреонни Тейлор у ході поліцейського рейду в березні. Двоє поліцейських міста Луївілль, штат Кентуккі, отримали кульові поранення під час протестів.

Гонконг. Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Протестувальники вимагають демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем. Протести відбуваються періодично, остання демонстрація відбулася у вересня цього року, тоді затримали 90 мітингувальників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Опісля окупаційна влада запровадила режим надзвичайного стану. Слідчий комітет РФ заявив, що розслідує використання безпілотників в Криму, «ціллю яких були цивільні об’єкти».

Сьогодні прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда приїде до України, де матиме зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Про це пише Nippon News Network. Це буде перший візит очільника японського уряду в Україну після повномасштабного вторгнення Росії. 

Фуміо Кісіда, як представник країни, що головує у G7, говоритиме про подальшу підтримку та солідарність від «Великої сімки».

20 березня росіяни тричі накрили вогнем Херсон. 14 снарядів влучили у житлові квартали, приватні й багатоквартирні будинки. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудин. За його даними: одна людина загинула, ще семеро (з них одна дитина) отримали поранення.

На Донеччині минулої доби від російських обстрілів загинули двоє жителів у Бахмуті та Авдіївці, ще троє — отримали поранення. Про це повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

В УПЦ МП заявили, що їм заборонили молитися у Лаврських печерах та обмежили до них доступ.Там працюватиме комісія, яка визначатиме рівень збереженості культурних цінностей.

Фото:  news.cherkassy.ua 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Туди увійдуть: боєприпаси для HIMARS та БМП Bradley, протирадіолокаційні ракети  AGM-88 HARM, протитанкова зброя, річкові катери.

Нагадаємо, 3 березня США надавали допомогу Україні на суму 400 мільйонів доларів. США вперше надали Україні систему Armored Vehicle Launched Bridges, яка використовується для наведення мостів.

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Рада, що міністри закордонних справ і оборони ЄС сьогодні ухвалили цю ініціативу. Це допомагає нарощувати європейську оборонну промисловість і підвищувати нашу безпеку», — пише прем’єр-міністерка.

Раніше британське агентство новин Reuters повідомляло, що країни ЄС підпишуть угоду про закупівлю снарядів для України, а саме 155-мм артилерійських снарядів. Крім 27 членів ЄС, до угоди могла приєднатися Норвегія. Очолить цей проєкт Європейське оборонне агентство.

Також очільники ЄС заявляли, що минуть як мінімум місяці, перед тим як зброя, замовлена у межах цих спільних закупівель, приїде в Україну. Перші замовлення можуть бути заплановані до кінця травня.

Натомість Угорщина відмовилася долучатися до закупівлі боєприпасів. Сьогодні, 20 березня це підтвердив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

«Зростає тиск не робити всього цього. Водночас я можу вас запевнити, що Угорщина не бажає піддаватися цьому зростаючому та явному тиску. Ми наполягаємо на представленні власних національних інтересів. Ми також підтримуємо справу миру», — пише Index, посилаючись на слова Сійярто.

Фото: slovoidilo.ua 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Угода передбачає, що Україна матиме гарантований доступ до фінансових послуг завдяки спрощенню потоків даних між країнами. Український бізнес також зможе ефективніше та дешевше торгувати з Британією за допомогою електронних транзакцій, підписів та контрактів. 

Угоду підписали британська міністерка бізнесу та торгівлі Кемі Баденох та українська міністерка економіки Юлія Свириденко. Баденох заявила, що Велика Британія продовжить дію безмитної торгівлі на імпорт з України до початку 2024 року.

Раніше Мінекономіки України повідомляло, що угоду реалізовуватимуть у кількох напрямках:

• цифрові торгові системи
• вільний обмін даними
• захист споживачів
• відкриті цифрові ринки
• фінансові послуги
• технічне співробітництво

Також Велика Британія анонсувала проведення в червні конференції «Шлях відновлення України». Під час заходу тамтешні бізнеси залучатимуть до проєктів реконструкції нашої держави. 

Фото: www.me.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

До першої десятки щасливих країн, окрім Фінляндії, увійшли Данія, Ісландія, Ізраїль, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Швейцарія, Люксембург та Нова Зеландія. 

Торік Україна в цьому списку займала 98 позицію, а у сьогоднішньому звіті піднялась на 92 місце. 

Щоб визначити індекс щастя, науковці враховували такі критерії, як здоров’я, свобода, відсутність корупції, щедрість та інше. 

Окремо у звіті висловились щодо ситуації в Україні. Ді Ніве, один з науковців, наголосив, що добробут у нашій країні впав менше, ніж після подій у 2014 році. Він прокоментував це тим, що повномасштабне російське вторгнення сформувало нашу країну у націю. 

Фото: zn.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, 17 березня з‘явилася інформація про відставку з посади міністра освіти й науки Сергія Шкарлета. Того ж дня інформацію підтвердили у Кабінеті Міністрів, Офісі Президента і Верховній Раді. 18 березня заяву на своїй фейсбук-сторінці оприлюднив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук.

Наступним міністром освіти й науки України може стати директор Малої академії наук Оксен Лісовий, який сьогодні є добровольцем 95-ї бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Також на посаду розглядають науковицю, педагогиню і в.о. державного секретаря МВС Інну Ящук та депутатку від «Слуги народу» Юлію Гришину.

Що ми знаємо про Шкарлета?

Він — професор, доктор економічних наук. У 2010 році став наймолодшим ректором України, очоливши Чернігівський державний технологічний університет.

У 2004 році на президентських виборах підтримував Віктора Януковича та Партію регіонів. «Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів», — казав Сергій Шкарлет. Балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від цієї ж партії. У 2015 році до обласної ради балотувався вже від Блоку Петра Порошенка.

Сергій Шкарлета звинувачують в академічній недоброчесності. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти виявило плагіат у 4 роботах міністра, зокрема у науковій роботі «Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях». Сам Шкарлет усі звинувачення заперечував. Пізніше справа переросла у судовий процес, позбавивши агентства незалежного статусу.

Міністром освіти й науки України став 17 грудня 2020 року. За словами президента Володимира Зеленського, Шкарлета йому запропонували ректори українських університетів. Пів року він був в.о. міністра. 

Вже на чолі міністерства Сергій Шкарлет потрапив у скандал із Києво-Могилянською академією. У лютому 2022 року, після складних виборів в університеті, президентом обрали Сергія Квіта, який, до речі, був головою Нацагентства, що виявило плагіат Шкарлета. 

Міністерство освіти й науки відмовилося визнавати результати виборів, чим викликало бурхливу реакцію в студентів. Вони вийшли на протест під Кабінет міністрів із вимогою відставки чинного міністра. Пізніше міністерство скасувало наказ про повторні вибори в Могилянці, а Квіт таки став президентом університету.

Скандал із ЄС: Міністерство освіти планувало реорганізувати директорати, які створили за підтримки Євросоюзу. Тоді ж Україна отримала попередження від ЄС про можливе згортання фінансування реформи освіти. Шкарлет пізніше змушений був пояснювати свою позицію послу ЄС.

Фото: dw.com/uk

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Голосування відбудеться у п’ятницю, 24 березня, з 8:00 до 20:00, а посилання на платформу НАЗК для голосування буде опубліковане протягом доби.

З 53 кандидатів, які подали заявки на участь у конкурсі до Антикорупційної ради при Міноборони, 29 подали вичерпний перелік документів. Інформація про всіх кандидатів, які братимуть участь у виборах, розміщена на сайті Міноборони.

До участі у голосуванні за кандидатів до складу Громадської антикорупційної ради запрошують усіх громадян України. Результати голосування, включаючи кількість голосів, відданих за кожного кандидата, та склад Антикорупційної ради, будуть оприлюднені на сайті Міністерства оборони.

Фото: Міністерство Оборони України

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Стало відомо, що днями населеними пунктами Білокуракинщини пересувалася техніка із синьо-жовтим прапором — росіяни дивилися на реакцію місцевого населення.

Безпосередньо в райцентрі вони задіяли спеціальний загін швидкого реагування, усі сили місцевої комендатури та навіть бронетехніку. Свою увагу вони зосередили на людях, які мали зареєстрований в Україні бізнес.

Крім того, перевіряли школярів, які певний час були відсутніми в школах, через їхню можливу участь в українському дистанційному навчанні.

Фото: focus.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики