Білорусь. Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести у країні не стихають.

Росія. Там тривають протести у Хабаровському краї. Вони почалися з 11 липня цього року і відбуваються майже щодня. Причина мітингів — арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала й призначення замість нього нового чиновника з Москви. Окрім того, люди виходили протестувати, висловлюючи обурення через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та закликаючи Путіна піти.

Болгарія. У цій країні антиурядові протести відбуваються регулярно протягом трьох місяців. Люди вимагають відставки уряду на чолі з прем’єр-міністром Бойко Борисовим та проведення дострокових виборів. На думку демонстрантів, він причетний до корупційних злочинів і тісно пов’язаний з олігархами. Борисов відмовляється йти в дострокову відставку. Термін його повноважень на посаді прем’єра закінчується у березні 2021 року. Ще одна вимога пікетувальників — відставка генерального прокурора Болгарії Івана Гешева. Його теж вважають залученим в корупційні та інші протизаконні схеми. На попередніх акціях протесту справа нерідко траплялися сутички демонстрантів з поліцією та затримання мітингарів.

Киргизстан. Протести спалахнули вночі 6 жовтня цього року після оголошення попередніх результатів парламентських виборів. Згідно з ними, до парламенту проходять провладні партії. Невдоволені вийшли на вулиці та заявили, що такі результати сфальсифіковані. Мітингарі захопили будівлю, де працює президент та парламент, звільнили з СІЗО експрезидента, засудженого за корупцію. Наступного дня ЦВК країни скасували результати виборів.

Франція. У вересні цього року у країні поновилися протести жовтих жилетів. Протести, названі на честь жовтих жилетів підвищеної видимості, почалися у листопаді 2018 роки після громадського невдоволення підвищенням податків на пальне. Згодом ці податки скасували, але рух зберігся і перетворився у широкий антиурядовий протест. Зараз мітинги неперіодичні, останній відбувся 12 вересня, а передостанній — 14 березня цього року.

Німеччина. Там періодично відбуваються протести проти посилення карантину у країні. Мітингувальники вважають, що небезпека від коронавірусу перебільшена і виходять на акції протесту. Останній великий мітинг відбувся 21 вересня у Дюссельдорфі.

Іспанія. Протести там почалися після розпорядження влади з 21 вересня ввести суворий карантин у кількох бідних районах Мадрида, де люди живуть дуже щільно, що сприяє поширенню коронавірусу. Це викликало протести у Мадриді, на які вийшли кілька тисяч людей. Керівниця автономної громади Мадрида Ізабель Діас Аюсо навіть звернулася за допомогою до армії для боротьби зі спалахом коронавірусу в іспанській столиці та її околицях.

США. Протести у різних містах цієї країни періодично спалахують через расизм. Наймасштабніші акції почалися після убивства поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда у травні цього року. Люди протестують проти жорстокості правоохоронців. Поряд з акціями подекуди грабують крамниці та кафе. Останні демонстрації відбулися наприкінці вересня цього року як реакція людей на оголошення рішення присяжних у справі про вбивство афроамериканки Бреонни Тейлор у ході поліцейського рейду в березні. Двоє поліцейських міста Луївілль, штат Кентуккі, отримали кульові поранення під час протестів.

Гонконг. Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Протестувальники вимагають демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем. Протести відбуваються періодично, остання демонстрація відбулася у вересня цього року, тоді затримали 90 мітингувальників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.