За словами Макрона, цей танкер перебуває під міжнародними санкціями та, ймовірно, ходив під чужим прапором. Судно відвели в інший порт, розпочато судове розслідування.

Нагадаємо. 20 січня Збройні сили США затримали танкер Sagitta, який належить до тіньового флоту РФ, в Карибському морі. Також США захопили нафтові танкери Olina та Marinera (раніше — Bella 1).

Цитата. «Щодо придбання нових систем протиповітряної оборони SAMP/Т останнього покоління. Зараз це ще розробка, але ми погодилися, що ця саме розробка зможе бути першою розгорнутою в Україні», — заявив Макрон.

Постачання цієї зброї триватиме до 2035 року. Також цьогоріч Україна та Франція розпочнуть спільні проєкти між оборонними галузями — виробництво дронів-перехоплювачів, розвиток критичних технологій та компонентів, які можуть інтегрувати в українські БПЛА.

Що ще відомо? Президент Франції додав, що країна продовжує гуманітарну підтримку України, зокрема продасть «Укрзалізниці» 55 електровозів.

Фото: Офіс Президента

Щонайменше 25 будинків були знищені чи пошкоджені. Поліція розслідує причини пожежі. Натомість прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру стверджує, що займання пов’язане зі змінами клімату та посухою. Міністерство екології Франції заявило, що вогонь за 24 години знищив площу, яку лісові пожежі зазвичай спалюють за рік по всій Франції.

Про створення нової держави домовилися після десятиденних переговорів між прихильниками незалежності та силами, лояльними до Франції.

Нагадаємо. Торік у Новій Каледонії спалахнули заворушення через намір змінити виборче законодавство. Тоді частина корінного населення — з народу канаків — вимагала незалежності від Франції. Внаслідок заворушень загинули 14 людей.

Контекст. Франція контролює заморську територію Нова Каледонія з 19 століття. Це група островів із населенням близько 270 тисяч людей, 41% з яких становить корінний народ канаків, ще 24% — люди європейського походження. 

У 1987, 2018 та 2021 роках в Новій Каледонії проводилися референдуми про незалежність, але на всіх із них більшість виборців проголосувала за те, щоб залишитися частиною Франції. Водночас рух за незалежність не визнає результати останнього референдуму.

Цитата. «Наші противники знатимуть, що будь-яка надзвичайна загроза цьому континенту викличе відповідь від обох наших націй», — заявив прем’єр-міністр Великої Британії.

Також Макрон і Стармер домовилися посилити співпрацю у сфері оборони та продовжувати підтримку України, зокрема в межах «коаліції охочих» — групи країн, які готові відправити до України миротворців в разі встановлення перемир’я. Про це повідомляє Reuters.

До того ж під час цієї ж зустрічі лідери домовилися про відправку частини мігрантів, які незаконно прибувають до берегів Великої Британії, назад до Франції.

Через лісові пожежі тимчасово закрили аеропорт Марселя, а з вогнем борються сотні пожежників. Наразі постраждало щонайменше п’ятеро з них. Водночас лісові пожежі палають у Каталонії, де місцева влада повідомила людям в десятках містечок залишатися у домах. 

Нагадаємо. Раніше лісові пожежі через високу температуру відбувалися також у Греції та в Туреччині. 

Несподіваний фінал у Нідерландах

У листопаді 2023 року вибори в Нідерландах виграла ультраправа популістська партія «Партія свободи», яка зосереджувала увагу на боротьбі з імміграцією. Її лідер — ексцентричний політик Герт Вілдерс — ще у 2007 році закликав заборонити в країні Коран, закрити всі мечеті, а також виступав проти постачання зброї Україні. Він навіть обіцяв провести референдум щодо виходу Нідерландів з ЄС. Через його радикальність — а також за специфічно зачісане та пофарбоване в біле волосся — Вілдерса порівнювали з Дональдом Трампом. Зрештою, сам політик почав активно використовувати це порівняння у своїй агітації.

Перемога «Партії свободи» не означала повного контролю ультраправих у парламенті. Вони здобули всього 37 місць, тож потрібно було формувати коаліцію. Але нідерландські політики не надто охоче погоджувалися співпрацювати з Вілдерсом. Коаліцію формували майже шість місяців. Зрештою, до неї — разом із «Партією свободи» — увійшли правоцентристи з «Народної партії за свободу та демократію», центристи з партії «Новий суспільний договір» і популісти з «Руху фермерів-громадян». Домовитися було настільки складно, що прем’єром обрали нейтрального кандидата — генерального секретаря Міністерства юстиції та безпеки Нідерландів Діка Схоофа, який не був членом жодної партії.

Вже через десять місяців коаліція розпалася — з ініціативи самого Герта Вілдерса. «Партія свободи» закликала ухвалити план із десяти пунктів для радикальної боротьби з імміграцією. Серед запропонованих заходів: використання армії для патрулювання кордонів, повернення всіх біженців одразу після їхнього прибуття до Нідерландів, закриття притулків для біженців, депортація всіх сирійських мігрантів і заборона членам сімей біженців приєднуватися до своїх родин у країні. Експерти зазначали, що такі заходи суперечили б європейським законам про права людини й Конвенції ООН про статус біженців. Партнери по коаліції не відкинули пропозицій, але наполягали на їх обговоренні в парламенті. Вілдерс заявив, що це займе багато часу, й оголосив про вихід своєї партії з коаліції.

Таке рішення більшість оглядачів оцінила як непередбачуване та навіть дивне. Від часу останніх виборів партія Вілдерса втратила популярність серед виборців, і зараз її підтримка становить близько 20% голосів. Ймовірно, лідер ультраправих не прорахував рішення стратегічно. Зрештою, Герт Вілдерс уже понад 15 років живе під цілодобовою охороною поліції — для захисту від можливого нападу ісламістів. Тож питання мігрантів для нього є справді емоційним. Вибори в Нідерландах відбудуться у жовтні цього року.

Зустріч противників у Римі

3 червня в столиці Італії приймали Президента Франції Емманюеля Макрона. Це була перша така зустріч відтоді, як Джорджа Мелоні стала прем’єркою. Причиною такої затримки стала кардинальна відмінність у політичних поглядах Макрона і Мелоні.

Президент Франції — один із лідерів проєвропейського руху. Він уже не перший рік закликає до «стратегічної автономії» ЄС, зменшення залежності від США і просуває глибшу інтеграцію об’єднаної Європи. Натомість Прем’єрка Італії — найвпливовіша представниця правих євроскептичних сил в ЄС. Вона очолює націоналістичну антимігрантську партію, яка є ідеологічно протилежною ліберальному та проєвропейському курсу Макрона. Образ французького президента — це вишуканий стиль колишнього інвестиційного банкіра. Мелоні ж має образ аутсайдерки, яка виросла в робітничому районі й бореться проти ліберального глобалізму.

Також вони мають різні погляди щодо підтримки України. Макрон разом із британським прем’єром Кіром Стармером активно підтримують Київ у боротьбі проти РФ і навіть думали про відправлення європейських військ до України. Для Мелоні це, навпаки, було б неприйнятно: Італія не увійшла до так званої «коаліції охочих» — групи європейських країн для підтримки України. Ба більше, для багатьох італійських націоналістів Франція — це історичний противник, який неодноразово втручався в італійські справи.

Проте інколи доводиться відкладати ідеологічні розбіжності заради спільної справі. В умовах, коли Президент Дональд Трамп намагається розпочати торговельну війну і залишити Європу без захисту США, а Росія не припиняє спроб завоювати Україну, інтереси Франції та Італії можуть збігатися. Зустріч президента і прем’єрки в Римі стала лише першим контактом, і передбачити, чи призведе вона до спільних кроків у майбутньому — дуже складно. Але сама поява за одним столом таких непримиренних європейських лідерів у час, коли активізуються Трамп і Путін, була безсумнівно символічним кроком.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Shovy Rahman / Pexels

За результатами роботи спільної слідчої групи СБУ та ОГП, правоохоронних органів Князівства Монако та Французької Республіки в Монако затримали сина експрезидента Мотор Січі, якого разом із батьком підозрюють у розкраданні активів компанії.

Як працювала схема? Затриманий до початку повномасштабної війни допоміг своєму батьку привласнити акції підприємства, а потім продати їх третім особам.

Що відомо про ексочільника «Мотор Січі»? У жовтні 2022 року СБУ затримала колишнього президента «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва. В оприлюдненій телефонній розмові він виправдовував напад РФ та розповідав про постачання двигунів та інших запчастин російським гелікоптером.

Як повідомляли «Схеми», у травні 2023-го Богуслаєв звернувся до Офісу Президента з проханням включити його в список на обмін з Росію. Затриманий має російське громадянство з 2000 року. Відтоді він чотири рази обирався народним депутатом України та був членом комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Тобто мав доступу до державної таємниці. Про це свідчать документи, які є в розпорядженні журналістів програми «Схеми» (Радіо Свобода).

Ще у 2019-му Bihus.Info розповідали про причетність керівництва заводу до постачання авіадвигунів РФ. Навесні 2022-го Богуслаєв заблокував передачу гелікоптера на потреби ГУР. Мовляв, що там треба було замінити запчастини.

Фото: СБУ

Цитата. «Полювання на відьом проти Марін Ле Пен є ще одним прикладом того, як європейські ліві використовують закон, щоб змусити замовкнути свободу слова та піддати цензурі свого політичного опонента. Цього разу дійшовши так далеко, що посадив опонента у в’язницю», — написав Трамп.

Контекст. Марін Ле Пен та ще восьмеро депутатів Європарламенту визнали винними у привласненні коштів ЄС для фінансування роботи персоналу своєї політичної сили. Загальні збитки від їхніх дій оцінюють у близько 6,8 млн євро.

Заборона означає, що політикиня не зможе брати участь у президентських виборах 2027 року. Також Марін Ле Пен засудили до чотирьох років ув’язнення: два з яких вона має бути з електронним браслетом, а ще два — умовно. Окрім того, жінка має сплатити 100 тисяч євро штрафу.

Що відомо про Марін Ле Пен? Вона висловлювалася на підтримку політики РФ в Україні та Сирії й виступала проти антиросійських санкцій. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну політикиня засудила, але санкції все одно не підтримала.