Цитата. «Щодо придбання нових систем протиповітряної оборони SAMP/Т останнього покоління. Зараз це ще розробка, але ми погодилися, що ця саме розробка зможе бути першою розгорнутою в Україні», — заявив Макрон.

Постачання цієї зброї триватиме до 2035 року. Також цьогоріч Україна та Франція розпочнуть спільні проєкти між оборонними галузями — виробництво дронів-перехоплювачів, розвиток критичних технологій та компонентів, які можуть інтегрувати в українські БПЛА.

Що ще відомо? Президент Франції додав, що країна продовжує гуманітарну підтримку України, зокрема продасть «Укрзалізниці» 55 електровозів.

Фото: Офіс Президента

Про створення нової держави домовилися після десятиденних переговорів між прихильниками незалежності та силами, лояльними до Франції.

Нагадаємо. Торік у Новій Каледонії спалахнули заворушення через намір змінити виборче законодавство. Тоді частина корінного населення — з народу канаків — вимагала незалежності від Франції. Внаслідок заворушень загинули 14 людей.

Контекст. Франція контролює заморську територію Нова Каледонія з 19 століття. Це група островів із населенням близько 270 тисяч людей, 41% з яких становить корінний народ канаків, ще 24% — люди європейського походження. 

У 1987, 2018 та 2021 роках в Новій Каледонії проводилися референдуми про незалежність, але на всіх із них більшість виборців проголосувала за те, щоб залишитися частиною Франції. Водночас рух за незалежність не визнає результати останнього референдуму.

Несподіваний фінал у Нідерландах

У листопаді 2023 року вибори в Нідерландах виграла ультраправа популістська партія «Партія свободи», яка зосереджувала увагу на боротьбі з імміграцією. Її лідер — ексцентричний політик Герт Вілдерс — ще у 2007 році закликав заборонити в країні Коран, закрити всі мечеті, а також виступав проти постачання зброї Україні. Він навіть обіцяв провести референдум щодо виходу Нідерландів з ЄС. Через його радикальність — а також за специфічно зачісане та пофарбоване в біле волосся — Вілдерса порівнювали з Дональдом Трампом. Зрештою, сам політик почав активно використовувати це порівняння у своїй агітації.

Перемога «Партії свободи» не означала повного контролю ультраправих у парламенті. Вони здобули всього 37 місць, тож потрібно було формувати коаліцію. Але нідерландські політики не надто охоче погоджувалися співпрацювати з Вілдерсом. Коаліцію формували майже шість місяців. Зрештою, до неї — разом із «Партією свободи» — увійшли правоцентристи з «Народної партії за свободу та демократію», центристи з партії «Новий суспільний договір» і популісти з «Руху фермерів-громадян». Домовитися було настільки складно, що прем’єром обрали нейтрального кандидата — генерального секретаря Міністерства юстиції та безпеки Нідерландів Діка Схоофа, який не був членом жодної партії.

Вже через десять місяців коаліція розпалася — з ініціативи самого Герта Вілдерса. «Партія свободи» закликала ухвалити план із десяти пунктів для радикальної боротьби з імміграцією. Серед запропонованих заходів: використання армії для патрулювання кордонів, повернення всіх біженців одразу після їхнього прибуття до Нідерландів, закриття притулків для біженців, депортація всіх сирійських мігрантів і заборона членам сімей біженців приєднуватися до своїх родин у країні. Експерти зазначали, що такі заходи суперечили б європейським законам про права людини й Конвенції ООН про статус біженців. Партнери по коаліції не відкинули пропозицій, але наполягали на їх обговоренні в парламенті. Вілдерс заявив, що це займе багато часу, й оголосив про вихід своєї партії з коаліції.

Таке рішення більшість оглядачів оцінила як непередбачуване та навіть дивне. Від часу останніх виборів партія Вілдерса втратила популярність серед виборців, і зараз її підтримка становить близько 20% голосів. Ймовірно, лідер ультраправих не прорахував рішення стратегічно. Зрештою, Герт Вілдерс уже понад 15 років живе під цілодобовою охороною поліції — для захисту від можливого нападу ісламістів. Тож питання мігрантів для нього є справді емоційним. Вибори в Нідерландах відбудуться у жовтні цього року.

Зустріч противників у Римі

3 червня в столиці Італії приймали Президента Франції Емманюеля Макрона. Це була перша така зустріч відтоді, як Джорджа Мелоні стала прем’єркою. Причиною такої затримки стала кардинальна відмінність у політичних поглядах Макрона і Мелоні.

Президент Франції — один із лідерів проєвропейського руху. Він уже не перший рік закликає до «стратегічної автономії» ЄС, зменшення залежності від США і просуває глибшу інтеграцію об’єднаної Європи. Натомість Прем’єрка Італії — найвпливовіша представниця правих євроскептичних сил в ЄС. Вона очолює націоналістичну антимігрантську партію, яка є ідеологічно протилежною ліберальному та проєвропейському курсу Макрона. Образ французького президента — це вишуканий стиль колишнього інвестиційного банкіра. Мелоні ж має образ аутсайдерки, яка виросла в робітничому районі й бореться проти ліберального глобалізму.

Також вони мають різні погляди щодо підтримки України. Макрон разом із британським прем’єром Кіром Стармером активно підтримують Київ у боротьбі проти РФ і навіть думали про відправлення європейських військ до України. Для Мелоні це, навпаки, було б неприйнятно: Італія не увійшла до так званої «коаліції охочих» — групи європейських країн для підтримки України. Ба більше, для багатьох італійських націоналістів Франція — це історичний противник, який неодноразово втручався в італійські справи.

Проте інколи доводиться відкладати ідеологічні розбіжності заради спільної справі. В умовах, коли Президент Дональд Трамп намагається розпочати торговельну війну і залишити Європу без захисту США, а Росія не припиняє спроб завоювати Україну, інтереси Франції та Італії можуть збігатися. Зустріч президента і прем’єрки в Римі стала лише першим контактом, і передбачити, чи призведе вона до спільних кроків у майбутньому — дуже складно. Але сама поява за одним столом таких непримиренних європейських лідерів у час, коли активізуються Трамп і Путін, була безсумнівно символічним кроком.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Shovy Rahman / Pexels

Європейська перемога Марін Ле Пен

Уже сім років Францією керує Емманюель Макрон, а його партія «Вперед, республіко» стабільно входить у правлячі коаліції. Тобто так було до червня цього року. Тоді президент вирішив розпустити парламент і призначити нові позачергові вибори. Вони відбулися, тож тепер коаліція з його партією не має більшості. Але це було очікувано: про те, що центристи Макрона, скоріш за все, втратять владу, говорили всі. Це, безсумнівно, знав і французький президент. То нащо він розпускав Національні збори — французький аналог української Верховної Ради? Який йому сенс втрачати вплив в парламенті?

Причина цьому — Марін Ле Пен. Точніше, успіх її партії «Національне об’єднання» на виборах до Європарламенту: минулого місяця саме ця ультраправа група набрала найбільше голосів у Франції. Виглядало на те, що вподобання французів змістилися вправо — у напрямку боротьби з імміграцією, розриванням зв’язків з ЄС та вподобань до Росії (Марін Ле Пен відома своїми проросійськими поглядами). Якщо нічого не робити, то на наступних виборах і президента, і парламенту могли б виграти люди Ле Пен. Для Емманюеля Макрона — центриста і затятого прибічника щоразу тіснішого об’єднання Європи, це було б просто неприпустимо. Наступний раз на посаду президента він балотуватися не може (наразі вже його другий термін, а більше забороняє Конституція), але з усіх партій передати владу популістам-євроскептикам?

Треба було щось робити. Ігнорувати ультраправих вже не можна, міняти підходи у владі, щоб підняти собі рейтинг — вже пізно та й навряд чи вийде. Тож, французький президент вирішив піти ва-банк: він провів вибори одразу. Прямо своїх мотивів Макрон, звісно, не оголошував. Але можна здогадатися, якою була його логіка. Що як ультраправі виграють зараз і саме на них лежатиме відповідальність за владу і до часу наступних виборів президента (а це в 2027 році), вони розтратять свою підтримку. Владу завжди критикують за всі проблеми, чому б цим не скористатися? Або може французькі виборці злякаються ультраправих, коли побачать, що на кону стоять вибори їхньої власної країни, а не далекого Європарламенту? Може тоді центристи Макрона виглядатимуть гарною альтернативою? Якою б не була логіка французького президента, але це був дуже ризикований крок. Певним чином він спрацював, хоч і досить неочікувано.

Парламент на трьох

На першому місці опинилися ліві з мінімальною перевагою. Ця група політиків — дещо строката, погляди там варіюються від соціалістів до комуністів. Вони виступають за підняття мінімальної заробітної плати, зниження пенсійного віку, повернення податку на багатство і замороження цін на газ та електрику. Економіка, соціальна підтримка і підтримка міграції. Не зовсім зрозуміло, де на все це брати кошти, але обіцянок було достатньо. Втім, перемога лівих — зовсім невелика. Трішки менше голосів, ніж у них, набрали центристи (лідером яких є Макрон). І ще трохи менше — праві сили на чолі з Марін Ле Пен. Національні збори Франції поділили майже порівну. На трьох.

Не останнім чином ліві з центристами цього досягли завдяки спільним зусиллям. Вони познімали частину своїх кандидатів на округах, де могли перемогти ультраправі, щоб не розпорошувати голоси тих, хто виступає проти Ле Пен, між кількома потенційними депутатами. Спрацювало навдивовижу добре. Ультраправі зайняли всього лиш третє місце.

Що тепер?

Тепер треба буде якось формувати коаліцію. У жодної з груп у парламенті не вистачає депутатів, щоб приймати рішення самостійно. Треба домовлятися. Але чи зможе хоч хтось знайти спільну мову з іншою стороною — велике питання. Ліві з правими — на діаметрально протилежних сторонах політики, тому вони точно разом не будуть. Емманюель Макрон домовлятися з Марін Ле Пен теж навряд чи схоче — вона його основна конкурентка на обох минулих президентських виборах. Але й з лівими зжитися французькому президенту буде складно — у них дуже різні погляди на державу. Шукати компроміси з ким би то не було буде непросто.

Що це означає для України?

Париж залишається союзником Києва. Макрон нині є одним з найбільш послідовних критиків РФ, який не так давно заявляв, що готовий відправити до України солдатів у разі, якщо російські війська матимуть успіхи на фронтах. Слова і справи можуть відрізнятися, але навіть таке у сучасній Європі до Макрона було нечуваним. Ультраправі наразі не перемогли, хоч їхній результат і найвищий за всю їхню історію. Ба більше, лідерка цієї групи Марін Ле Пен навіть почала на словах підтримувати Україну (хоч і казала при цьому, що допомогу Києву вона б скоротила).

А ось стосовно лівих — питання ще складніше. Політики в цій групі є дуже різні. Є там і палкі союзники України, як от Марін Тондельє — лідерка зелених, і відверто проросійський Жан-Люк Меланшон — голова ультралівих. Хто з них потрапить у найвищі ешелони влади — наразі невідомо. У всякому разі, політикою та військами у Франції (як і в Україні) завідує президент республіки. Внутрішні перипетії можуть відвернути увагу французів від російської загрози, але для Емманюеля Макрона розбудова ЄС, безпека Європи і підтримка України залишаються пріоритетними і амбітними цілями.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Вікіпедія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Сили ППО ліквідували 11 з 13 «шахедів» та 2 з 4 ракет Х-59. Також росіяни атакували Україну балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23 та однією протирадіолокаційною – Х-31П.

Аналітики DeepState повідомляють, що російські війська просуваються на захід і північний захід від Авдіївки в Донецькій області. Зокрема, ворог просунувся біля Орлівки, Бердичів та Тоненького та окупував Степове та Сєверне.

Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича залишили під вартою до 29 березня. Чоловік може вийти під заставу у розмірі 429 млн грн.

Польські аграрії почнуть блокувати кордон з Литвою з першого березня. Співорганізатор протесту сказав, що «питання про блокаду литовського кордону виникло при обмірковуванні того, як посилити тиск на польський уряд».

Німеччина надасть Україні черговий пакет військової допомоги. Туди увійдуть: чотири машини розмінування WISENT 1; чотири патрульні автомобілі; 14 тис. артилерійських боєприпасів калібру 155-мм; 250 наборів для розмінування; 10 розвідувальних БПЛА Vector із запасними частинами та інше.

Також окупанти атакували Одесу ударними безпілотниками. Протиповітряна оборона збила 11 дронів. Пошкодили житлову інфраструктуру. Відомо про трьох поранених людей.

Загалом Сили оборони ліквідували 19 з 20 БПЛА,

Україна отримає 40 додаткових ракет SCALP та «сотні бомб» від Франції. Також президент країни Емманюель Макрон розповів, що Україна та Франція «у процесі завершення угоди про безпеку» на зразок тієї, що ми уклали з Великою Британією.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його країна цього року поставить Україні військові товари на суму сім мільярдів євро (близько 460 млрд грн).

Фото: ДСНС

Нагадаємо, люди виходять на вулиці на знак протесту проти вбивства 17-річного підлітка. 27 червня хлопця застрелив поліцейський, коли юнак різко натиснув на газ і спробував втекти після того, як його зупинили.

Фото: espreso

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Раніше Міноборони РФ повідомило, що їхні сили нібито вразили ППО у Києві ракетою «Кинджал». У Повітряних силах ЗСУ заявляли, що зранку 16 травня успішно перехопили всі шість гіперзвукових ракет Х-47М2 «Кинджал».

CNN з посиланням на американського посадовця написало, що росіяни не знищили, але пошкодили Patriot. Але офіційно Білий дім не підтверджує пошкодження.

Росія посилила ракетні атаки, аби змусити Україну відкласти контрнаступ. Про це пишуть в CNN. Зараз росіяни витрачають більше боєприпасів, щоб спантеличити українську систему ППО. РФ завдає масштабних повітряних ударів відразу з кількох напрямків, і б’є по цетрах управління в Києві. Проте такі масовані атаки  можуть піти на користь Україні, бо ворог використовує обмежені запаси високоточних ракет. 

Уночі РФ вдарили двома ракетами «Калібр» по Миколаєву. Одна жінка поранена. Як пише Генштаб ЗСУ, окупанти випустили по цивільній інфраструктурі Миколаєва два «Калібри».

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте підтримав створення «коаліції винищувачів» для України, про яку напередодні президент Володимир Зеленський говорив з британським прем’єром Ріші Сунаком.

«Вчора ще ми домовились у Британії з Ріші, паном премʼєр-міністром, що працюватимемо над коаліцією винищувачів – тренування, літаки, результати. Учора ж це підтримав пан президент Франції Макрон, а сьогодні підтримав пан премʼєр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Хороший початок коаліції! Дякую всім», –– розповів Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.

За корегування вогню — довічне ув’язнення. Залізничний районний суд Львова виніс вирок 47-річному уродженцю Росії Владиславу Козєєву. Чоловік фотографував військові об’єкти у Львівській області та надсилав їх росіянам. Корегувальника визнали винним у державній зраді та призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Тривають важкі бої за Бахмут. Росіяни продовжують вести наступальні дії. «В Бахмуті та на околицях зараз все складно», — заступниця міністра оборони Маляр.

Безпілотник атакував склад з військовою технікою в Брянській області. Також російські медіа повідомляють про вибухи в Луганську. Місцеві кажуть, що дим здійнявся над територією Вищого авіаційного училища.

Президенту України та українському народові вручили премію Карла Великого за внесок в об’єднання Європи.

Чеські волонтери зібрали 2,3 млн доларів на реактивну систему залпового вогню RM-70 для України в рамках ініціативи «Подарунок для Путіна». Також за ці кошти придбають 365 ракет до системи.

Фото: Офіс Президента

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики