Як пишуть нідерландські медіа, ця сума є залишком нерозподіленого цьогорічного бюджету, який погодили спрямувати Україні. Загалом Нідерланди щороку надають близько трьох з половиною мільярдів євро допомоги.

Що ще відомо? Також сьогодні, 8 грудня, у США погодили новий оборонний пакет, який передбачає по 400 млн доларів для України у 2026 та 2027 роках.

Далі документ має отримати затвердження обох палат Конгресу США та підпис Президента США. 

Також він наголосив, що Україні терміново потрібна більша підтримка проти російських авіаударів. Брекельманс запевнив: «Україна може розраховувати на нас».

Довідка. Механізм PURL створений США та НАТО для пришвидшеного постачання озброєння Україні. За цією системою Україна формує список найпріоритетніших потреб, після чого союзники або закуповують необхідну зброю у США, або передають власні наявні ресурси.

Цитата. «Мені дуже захотілось підтримати українську молодь. В мене з’явилась думка зробити таку мандрівку на велосипеді, залучити кошти й зробити усе, що лиш від мене залежне, щоб юні українці усміхались. Усе втілилось, і я щасливий», – пояснив мандрівник.

Що відомо ще? На площі Ринок і Львові велосипедиста зустріли представники благодійного фонду «Рідні», який підтримав його ініціативу, а також діти, заради яких він подолав цю подорож. Куди саме вирушать підлітки на відпочинок, ще вирішують, але поїздку, за словами Львівської міської ради, запланували найближчим часом.

Довідка. Малий груповий будинок «Спільнота-Рідні» у Львові створили Служба у справах дітей Львівської міської ради та благодійний фонд «Рідні», аби забезпечити підтримку підлітків, які втратили батьківське піклування, і підготувати їх до самостійного життя. Тут проживають діти-сироти та молодь з уразливих категорій, для яких фонд відремонтував приміщення та створив спеціальну формаційну програму розвитку.

Фото: city-adm.lviv.ua

У звіті йдеться, що РФ здійснила понад девʼять тисяч атак хімічною зброєю проти українських військ від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Цитата. «Зниження порогу використання цього типу зброї становить небезпеку не лише для України, а й для решти Європи та світу. Це вимагає посилення санкцій, ізоляції Росії та неухильної військової підтримки України», — заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Раніше Генштаб ЗСУ повідомляв, що за період з 15 лютого 2023 року до 29 травня 2025 року було зафіксовано 9167 випадків застосування небезпечних хімічних речовин росіянами.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

У документі також зазначили, що після початку російської окупації Криму у 2014 році багато кримських татар зазнали безпідставних ув’язнень, тортур або зникли безвісти. Росія, за даними в тексті, продовжила політику геноциду проти кримськотатарського народу.

Нідерландам подякував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він зазначив, що вони стали восьмою країною, чий парламент, визнав насильницьку депортацію кримських татар актом геноциду.

Довідка. Упродовж 18–20 травня 1944 року радянська влада провела насильницьку депортацію кримських татар із території Криму. Вранці 18 травня до осель почали вриватися понад 32 тисячі співробітників НКВС. Людям давали лише кілька хвилин або до пів години на збори, після чого примусово вивозили з домівок.

Протягом двох днів депортованих звозили вантажівками до залізничних станцій у Бахчисараї, Джанкої та Сімферополі. Звідти їх ешелонами відправляли до віддалених регіонів СРСР без права повернення. Загалом за цей період було виселено понад 180 тисяч кримських татар.

Несподіваний фінал у Нідерландах

У листопаді 2023 року вибори в Нідерландах виграла ультраправа популістська партія «Партія свободи», яка зосереджувала увагу на боротьбі з імміграцією. Її лідер — ексцентричний політик Герт Вілдерс — ще у 2007 році закликав заборонити в країні Коран, закрити всі мечеті, а також виступав проти постачання зброї Україні. Він навіть обіцяв провести референдум щодо виходу Нідерландів з ЄС. Через його радикальність — а також за специфічно зачісане та пофарбоване в біле волосся — Вілдерса порівнювали з Дональдом Трампом. Зрештою, сам політик почав активно використовувати це порівняння у своїй агітації.

Перемога «Партії свободи» не означала повного контролю ультраправих у парламенті. Вони здобули всього 37 місць, тож потрібно було формувати коаліцію. Але нідерландські політики не надто охоче погоджувалися співпрацювати з Вілдерсом. Коаліцію формували майже шість місяців. Зрештою, до неї — разом із «Партією свободи» — увійшли правоцентристи з «Народної партії за свободу та демократію», центристи з партії «Новий суспільний договір» і популісти з «Руху фермерів-громадян». Домовитися було настільки складно, що прем’єром обрали нейтрального кандидата — генерального секретаря Міністерства юстиції та безпеки Нідерландів Діка Схоофа, який не був членом жодної партії.

Вже через десять місяців коаліція розпалася — з ініціативи самого Герта Вілдерса. «Партія свободи» закликала ухвалити план із десяти пунктів для радикальної боротьби з імміграцією. Серед запропонованих заходів: використання армії для патрулювання кордонів, повернення всіх біженців одразу після їхнього прибуття до Нідерландів, закриття притулків для біженців, депортація всіх сирійських мігрантів і заборона членам сімей біженців приєднуватися до своїх родин у країні. Експерти зазначали, що такі заходи суперечили б європейським законам про права людини й Конвенції ООН про статус біженців. Партнери по коаліції не відкинули пропозицій, але наполягали на їх обговоренні в парламенті. Вілдерс заявив, що це займе багато часу, й оголосив про вихід своєї партії з коаліції.

Таке рішення більшість оглядачів оцінила як непередбачуване та навіть дивне. Від часу останніх виборів партія Вілдерса втратила популярність серед виборців, і зараз її підтримка становить близько 20% голосів. Ймовірно, лідер ультраправих не прорахував рішення стратегічно. Зрештою, Герт Вілдерс уже понад 15 років живе під цілодобовою охороною поліції — для захисту від можливого нападу ісламістів. Тож питання мігрантів для нього є справді емоційним. Вибори в Нідерландах відбудуться у жовтні цього року.

Зустріч противників у Римі

3 червня в столиці Італії приймали Президента Франції Емманюеля Макрона. Це була перша така зустріч відтоді, як Джорджа Мелоні стала прем’єркою. Причиною такої затримки стала кардинальна відмінність у політичних поглядах Макрона і Мелоні.

Президент Франції — один із лідерів проєвропейського руху. Він уже не перший рік закликає до «стратегічної автономії» ЄС, зменшення залежності від США і просуває глибшу інтеграцію об’єднаної Європи. Натомість Прем’єрка Італії — найвпливовіша представниця правих євроскептичних сил в ЄС. Вона очолює націоналістичну антимігрантську партію, яка є ідеологічно протилежною ліберальному та проєвропейському курсу Макрона. Образ французького президента — це вишуканий стиль колишнього інвестиційного банкіра. Мелоні ж має образ аутсайдерки, яка виросла в робітничому районі й бореться проти ліберального глобалізму.

Також вони мають різні погляди щодо підтримки України. Макрон разом із британським прем’єром Кіром Стармером активно підтримують Київ у боротьбі проти РФ і навіть думали про відправлення європейських військ до України. Для Мелоні це, навпаки, було б неприйнятно: Італія не увійшла до так званої «коаліції охочих» — групи європейських країн для підтримки України. Ба більше, для багатьох італійських націоналістів Франція — це історичний противник, який неодноразово втручався в італійські справи.

Проте інколи доводиться відкладати ідеологічні розбіжності заради спільної справі. В умовах, коли Президент Дональд Трамп намагається розпочати торговельну війну і залишити Європу без захисту США, а Росія не припиняє спроб завоювати Україну, інтереси Франції та Італії можуть збігатися. Зустріч президента і прем’єрки в Римі стала лише першим контактом, і передбачити, чи призведе вона до спільних кроків у майбутньому — дуже складно. Але сама поява за одним столом таких непримиренних європейських лідерів у час, коли активізуються Трамп і Путін, була безсумнівно символічним кроком.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Shovy Rahman / Pexels

Країна не вперше підтримує Україну. Нідерланди уже передавали винищувачі F-16, бойові машини, системи вогневої підтримки, боєприпаси, радіолокаційні системи, вантажівки та інше спорядження.

Станом на червень 2024 року загальний обсяг військової допомоги Нідерландів перевищив три мільярди євро. Частина цієї допомоги фінансується через комерційні контракти, ще 35 мільйонів спрямували із запасів країни, а 25 мільйонів євро — до Міжнародного фонду для України.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Окрім того, країна інвестує 400 млн євро у розробку безпілотників, поділився Брекельманс. Кошти будуть розділені між виробниками у Нідерландах, Україні та решті країн-учасниць Коаліції дронів. Співзасновницями останньої стали Латвія та Велика Британія. 

Насамкінець, міністр оборони підтвердив, що Нідерланди підтримують удари переданими літаками по військових цілях на території Росії. Він нагадав, що стаття 51 Статуту ООН дозволяє використання винищувачів по ворожій території для власного захисту.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Фото: Militarnyi

До нового пакета допомоги від Канади увійдуть 80 840 додаткових моторів до авіаційних ракет CRV-7 і 1300 боєголовок, на додачу до вже поставлених 2160 моторів. Вони надійдуть «наступними місяцями». Також Канада надасть 960 кулеметів C6 та 10 500 пістолетів калібру 9 мм зі свого арсеналу. Про це повідомили на сайті уряду країни. 

Нагадаємо, що сьогодні, 6 вересня, під час зустрічі Контактної групи з оборони України «Рамштайн» Німеччина оголосила про поставку Україні 77 танків Leopard та 12 самохідних гаубиць PzH 2000. А США анонсували пакет допомоги на 250 мільйонів доларів (понад 10 млрд грн).

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики