За словами співзасновника, перше відділення «Нової Пошти» відкриється у Литві, а саме у Вільнюсі. Відділ буде вантажним, адже там можна відправляти та отримувати з України посилки вагою до тонни.

«Запрошую всіх, хто збирається у Вільнюс або хоче відправити посилку», — закликав В’ячеслав Климов.

«Нова пошта» у 2023-му роздумує вийти на довоєнний рівень міжнародних посилок завдяки освоєнню нових напрямків. Крім Литви, в першій половині 2023 року планується відкрити філії в Німеччині, Чехії та Румунії.

Фото: univerpl.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«З початку військового вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році 24 лютого військовослужбовці Російської Федерації та найманці приватної військової компанії «Вагнер» Російської Федерації, яка бере активну участь у бойових діях на боці агресора, вчиняють систематичні тяжкі злочини агресії — вбивства та катування мирного населення, населення України, бомбардування житлових будинків та інших цивільних об’єктів, що прирівнюється до тероризму», — йдеться у прийнятій резолюції.

Також у документі наголошується, що ПВК «Вагнер», заснована бізнесменом Євгенієм Пригожиним, є тіньовим інструментом російської влади. Ця компанія отримує безкоштовну зброю — ракети, танки та інші види озброєння, використовує російську інфраструктуру тощо.

«Щойно представлена ​​публічна оцінка загроз наших литовських розвідувальних служб стверджує, що такі приватні військові та охоронні компанії можуть мати можливість проводити обмежені операції проти Литви, пов’язані в основному з некінетичною діяльністю», — сказав політик Лауринс Кашчунас.

Крім того, Литва закликає й інші країни визнати «Вагнер» терористами. Сейм також наголосив, що Литві необхідно прийняти закон про запобігання тероризму, який передбачає конкретні критерії, на основі яких уряд або уповноважена ним установа затверджуватиме список терористичних організацій, а також санкції, визначені в чинних законах.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Дипломат наголошує на тому, що Україна чекає на запрошення, адже поки що не є членом НАТО. Також він сподівається на те, що ця зустріч може кардинально змінити перебіг подій на полі бою. 

Окрім цього Україна сподівається отримати більше конкретної інформації про майбутнє членство в Альянсі. Петро Бешта чекає на чітке формулювання тези про те, що по закінченню війни ми будемо в НАТО.

У липні обговорення посилення підтримки України та вирішення ключових питань безпеки будуть основними та найважливішими темами. На цьому  наголошував Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, анонсуючи зустріч у Литві.

Нагадаємо, що наприкінці вересня минулого року Україна підписала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного Альянсу.

Фото: mil.in.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Центр протидії дезінформації при РНБО співпрацює з литовською організацією Debunk.org, яка зібрала вже понад 150 доказів недоброчесного блокування користувачів за проукраїнські пости, повідомляє Центр у своїй офіційній сторінці на Фейсбуці.

Debunk.org закликає користувачів, які стикнулися з несправедливим блокуванням акаунтів, заповнити спеціальну форму.

Фото: debunkeu.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Знесення «Дому Москви» планують завершити до кінця 2023 року. У Будівельній інспекції наголосили, що литовським законом не передбачена можливість експропріації незаконних будівель, а єдиний вихід — знести. 

Контекст. Дім почали будувати у 2004 році після візиту тодішнього мера Москви — Юрія Лужкова. Будівля мала стати центром культурного та ділового співробітництва країн. 

У 2016 Окружний суд скасував дозвіл на будівництво, а у 2018 році мер Вільнюса Ремігіюс Шімашюс звернувся до Департаменту держбезпеки щодо «Дому Москви», бо вважав, що він становить загрозу безпеці Литви і є інструментом російської пропаганди.

Фото: lrt.lt

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вона також розповіла, що разом з міністрами працювала у пунктах реєстрації біженців і кожна українка, яку там зустрічала міністерка, казала: «Я повернуся додому, як тільки зможу». Тож Інґріда Шимоніте впевнена, що завдання литовців — допомогти українським біженцям пережити цей складний період у їхньому житті.

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Бронетранспортер М113 — броньована гусенична машина призначена для транспортування піхоти й ведення бою з машини. Виробником М113 є британське підприємство BAE Systems.  

Фото: i-ua.tv

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Ми десятиріччями попереджали Захід, що Росія — це не партнер, не конкурент і навіть не противник. Росія — це екзистенційна загроза», — додала дипломатка.

Представниця МЗС Литви сказала, що російська агресія не обмежується Україною.

«Росія не сприймає незалежність центральноєвропейських держав. Держави Заходу мають усвідомити, що агресія Росії потенційно поширюється на всю Центральну Європу».

Йовіта Нелюпшене також наголосила, що агресивна політика Росії не обмежується лише прагненнями Путіна, саме це робить проблему складнішою для вирішення.

«Там не одна людина каже, що розпад СРСР є найбільшою геополітичною трагедією. Це — загальне мислення суспільства. Ми припустилися помилки, коли дозволили Росії уникнути десоветизації».

Також вона додала, що зараз багато людей розуміють справжню загрозу. На думку Нелюпшене, ще півтора роки тому в Європі вважали, що рівень російської агресії «не надто високий». Проте, Росія вирішила розпочати повномаштабну агресію, яка досі триває.

 Фото: https://www.delfi.lt 

 Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики. 

«Що стосується військової підтримки України, то Литва її підтримувала й підтримуватиме», — сказав Анушаускас на засіданні Державної ради з оборони.

Міністр додав, що Литва розглядає подальшу підтримку України, консультуючись з країнами НАТО, адже вона теж має виконувати свої зобов‘язання перед альянсом.

«Наша армія — це армія НАТО, її боєздатність так само важлива для наших союзників, які знаходяться тут. Зрештою, кожне обговорення, якщо воно стосується скорочення потенціалу, віддачі, доводиться обговорювати, як компенсуватимемо, причому із союзниками. Є багато питань, які не можуть бути вирішені швидко», — зазначив глава Міноборони Литви.

Фото: ukrmilitary.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики