Що відбулося у Киргизстані вночі 6 жовтня?
Близько 3:00 за місцевим часом кількасот протестувальників захопили урядову будівлю, де працюють президент і парламент — «Білий дім». У приміщенні на той момент нікого не було. Після захоплення «Білого дому» частина протестувальників вирушила до СІЗО. Там утримували колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва. Зазначимо, що у червні цього року його засудили до 11 років ув’язнення у справі про незаконне звільнення місцевого кримінального авторитета. Мітингувальники звільнили експрезидента з неволі. Після звільнення він повернувся до своєї резиденції.
Довідка. Алмазбек Атамбаєв, якого звільнили сьогодні вночі, — президент Киргизстану у 2011-2017 роках. У червні 2019-го парламент позбавив його недоторканості. За версією слідства, Атамбаєв причетний до корупційних схем під час модернізації ТЕЦ Бішкеку, що призвело до аварії на об’єкті у 2018 році; незаконного привласнення земель, а також звільнення киргизького кримінального авторитета. Сам експрезидент каже, що ця кримінальна справа — це політичне переслідування.
Мітингарів намагалися розігнати світлошумовими гранатами, сльозогінним газом та гумовими кулями. На ранок по медичну допомогу звернулися 590 людей. З них госпіталізували 150, 13 — у реанімації, а одна людина померла (причину смерті у МОЗ країни не уточнили).
Станом на ранок 6 жовтня протестувальники не розходяться: вони залишаються біля «Білого дому», захопили будівлю мерії столиці країни Бішкека й уряду країни. Окрім Атамбаєва, протестувальники звільнили ще кількох популярних серед народу опозиціонерів — ексдепутата Садира Жапарова (його визнали винним у захопленні заручника у 2013 році) та експрем’єра Сапіра Ісакова (засуджений за корупцію). Опозиційні політики оголосили про призначення виконувачів обов’язків керівних органів і силових структур держави. Алмамбет Шикмаматов, який назвав себе в.о. генпрокурора, заявив про скасування результатів парламентських виборів.
Як реагує чинна влада?
Зранку прессекретарка президента Киргизстану Сооронбая Жеєнбекова заявила, що очільник країни «контролює ситуацію». Вона також сказала, що він доручив Центрвиборчкому Киргизстану проаналізувати порушення на парламентських виборах і ухвалити відповідне рішення — аж до анулювання результатів.
Згодом зранку президент записав відеозвернення, у якому заявив, що «деякі політичні сили спробували незаконно захопити державну владу» й «порушили суспільний порядок». За його словами, він наказав силовикам не відкривати вогонь по протестувальниках.
Уряд Киргизстану заявив, що працює в особливому режимі, а державні структури намагаються «забезпечити громадську безпеку й правопорядок». За повідомленнями ЗМІ, у відставку подали очільники одразу трьох із семи киргизьких областей: Наринської, Таласської (заявив про підтримку протестів) та Іссик-Кульської.
Передісторія протестів
4 жовтня у Киргизстані відбулися вибори до парламенту. За попередніми результатами, перемогли чотири партії з 16, які брали участь на виборах. Три з них називають наближеними до чинного президента. Подолати 7% бар’єр змогла лише одна опозиційна партія — «Бутун Киргизстан» («Єдиний Киргизстан»). Протестувальники називають вибори незаконними через численні порушення: підкуп виборців, використання адмінресурсу.
Контекст: історії революцій у Киргизстані
Тюльпанова революція. Ця революція відбулася у лютому-березні 2005 року. Її причиною стали порушення під час виборів до парламенту. Опозиція до тодішнього президента створила Координаційну раду народної єдності. 20 березня 2005 року опозиції вдалося захопити владу у другому за величиною місті Киргизстану — Оші. Масові виступи почалися також у столиці країни Бішкеку. Зрештою опозиція домоглася відставки президента.
Після перемоги нова влада на деякий час втратила контроль над ситуацією і великими містами прокотилася хвиля мародерства. Але новий уряд Киргизстану за досить короткий час зупинив заворушення та відновив спокій у країні. Тюльпани не фігурували у цій революції. Таку назву вона отримала від тодішнього президента, який вжив її в одній зі своїх промов.
Революція 2010-го року. Заворушенням передувало протистояння між опозицією та тодішнім президентом. Очільника держави звинувачували у кумівстві, спробах захопити владу та придушити незалежні медіа. 17 березня 2010 року опозиція висунула уряду умови — звільнити політв’язнів та зняти з високих державних посад родичів президента. У разі невиконання цих умов опозиціонери погрожували розпочати акції протесту. Усіх лідерів опозиції затримали у ніч перед початком протестів, але це не зупинило заворушень. У результаті акцій протесту тодішній уряд пішов у відставку.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: 24tv.ua
Важливе 
