Протести у Киргизстані: що відбувається у країні та чому?

LIKE

У Киргизстані спалахнули протести незгодних з попередніми результатами парламентських виборів. За офіційними даними, на них більшість здобули партії, наближені до влади. Незгодні з цим люди захопили урядові будівлі, а також звільнили експрезидента країни. Чинний глава Киргизстану заявив про спробу незаконного захоплення влади. Водночас він доручив проаналізувати порушення на виборах, пише Громадське.

Чому це важливо. Люди відстоюють своє право на чесні вибори та можливість самостійно обирати владу.

Що відбулося у Киргизстані вночі 6 жовтня?

Близько 3:00 за місцевим часом кількасот протестувальників захопили урядову будівлю, де працюють президент і парламент — «Білий дім». У приміщенні на той момент нікого не було. Після захоплення «Білого дому» частина протестувальників вирушила до СІЗО. Там утримували колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва. Зазначимо, що у червні цього року його засудили до 11 років ув’язнення у справі про незаконне звільнення місцевого кримінального авторитета. Мітингувальники звільнили експрезидента з неволі. Після звільнення він повернувся до своєї резиденції.

Довідка. Алмазбек Атамбаєв, якого звільнили сьогодні вночі, — президент Киргизстану у 2011-2017 роках. У червні 2019-го парламент позбавив його недоторканості. За версією слідства, Атамбаєв причетний до корупційних схем під час модернізації ТЕЦ Бішкеку, що призвело до аварії на об’єкті у 2018 році; незаконного привласнення земель, а також звільнення киргизького кримінального авторитета. Сам експрезидент каже, що ця кримінальна справа — це політичне переслідування.

Мітингарів намагалися розігнати світлошумовими гранатами, сльозогінним газом та гумовими кулями. На ранок по медичну допомогу звернулися 590 людей. З них госпіталізували 150, 13 — у реанімації, а одна людина померла (причину смерті у МОЗ країни не уточнили).

Станом на ранок 6 жовтня протестувальники не розходяться: вони залишаються біля «Білого дому», захопили будівлю мерії столиці країни Бішкека й уряду країни. Окрім Атамбаєва, протестувальники звільнили ще кількох популярних серед народу опозиціонерів — ексдепутата Садира Жапарова (його визнали винним у захопленні заручника у 2013 році) та експрем’єра Сапіра Ісакова (засуджений за корупцію). Опозиційні політики оголосили про призначення виконувачів обов’язків керівних органів і силових структур держави. Алмамбет Шикмаматов, який назвав себе в.о. генпрокурора, заявив про скасування результатів парламентських виборів.

Як реагує чинна влада?

Зранку прессекретарка президента Киргизстану Сооронбая Жеєнбекова заявила, що очільник країни «контролює ситуацію». Вона також сказала, що він доручив Центрвиборчкому Киргизстану проаналізувати порушення на парламентських виборах і ухвалити відповідне рішення — аж до анулювання результатів.

Згодом зранку президент записав відеозвернення, у якому заявив, що «деякі політичні сили спробували незаконно захопити державну владу» й «порушили суспільний порядок». За його словами, він наказав силовикам не відкривати вогонь по протестувальниках.

Уряд Киргизстану заявив, що працює  в особливому режимі, а державні структури намагаються «забезпечити громадську безпеку й правопорядок». За повідомленнями ЗМІ, у відставку подали очільники одразу трьох із семи киргизьких областей: Наринської, Таласської (заявив про підтримку протестів) та Іссик-Кульської.

Передісторія протестів

4 жовтня у Киргизстані відбулися вибори до парламенту. За попередніми результатами, перемогли чотири партії з 16, які брали участь на виборах. Три з них називають наближеними до чинного президента. Подолати 7% бар’єр змогла лише одна опозиційна партія — «Бутун Киргизстан» («Єдиний Киргизстан»). Протестувальники називають вибори незаконними через численні порушення: підкуп виборців, використання адмінресурсу. 

Контекст: історії революцій у Киргизстані

Тюльпанова революція. Ця революція відбулася у лютому-березні 2005 року. Її причиною стали порушення під час виборів до парламенту. Опозиція до тодішнього президента створила Координаційну раду народної єдності. 20 березня 2005 року опозиції вдалося захопити владу у другому за величиною місті Киргизстану — Оші. Масові виступи почалися також у столиці країни Бішкеку. Зрештою опозиція домоглася відставки президента.

Після перемоги нова влада на деякий час втратила контроль над ситуацією і великими містами прокотилася хвиля мародерства. Але новий уряд Киргизстану за досить короткий час зупинив заворушення та відновив спокій у країні. Тюльпани не фігурували у цій революції. Таку назву вона отримала від тодішнього президента, який вжив її в одній зі своїх промов.

Революція 2010-го року. Заворушенням передувало протистояння між опозицією та тодішнім президентом. Очільника держави звинувачували у кумівстві, спробах захопити владу та придушити незалежні медіа. 17 березня 2010 року опозиція висунула уряду умови — звільнити політв’язнів та зняти з високих державних посад родичів президента. У разі невиконання цих умов опозиціонери погрожували розпочати акції протесту. Усіх лідерів опозиції затримали у ніч перед початком протестів, але це не зупинило заворушень. У результаті акцій протесту тодішній уряд пішов у відставку.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 24tv.ua

50-тисячну ботоферму, яка працювала на Росію, виявили в Україні

За допомогою фейкових акаунтів ботоферма займалася антиукраїнською пропагандою. Знайшли її в Харківській області співробітники Служби безпеки України.

Боти поширювали коментарі й дописи у соцмережах, які мали дискредитувати українську владу, протистояти вакцинації, а також виправдовувати російську агресію на території України.

Організатором «армії» ботів був місцевий мешканець, який отримував оплату від замовників через електронні платіжні системи у російських рублях.

СБУ виявили компʼютерне обладнання, GSM-шлюзи і SIM-банки, а також пʼять тисяч SIM-карт українських операторів звʼязку під час обшуків. Тепер правоохоронці перевіряють можливі зв’язки чоловіка з російськими спецслужбами.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

Паралімпієць Максим Крипак став Героєм України

Таке звання йому присвоїв Володимир Зеленський, повідомили на сторінці Офісу Президента у Фейсбуці. Нагадаємо, український спортсмен — найтитулованіший учасник літніх Паралімпійських ігор в Токіо. Він отримав на змаганнях сім нагород — п’ять золотих, одну срібну і бронзову медалі.

Крім цього, Максим Крипак — найтитулованіший український спортсмен за всю історію паралімпійської збірної України. Зараз у нього 15 медалей загалом, зокрема 10 — золоті.

Фото: zaxid.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

Українець — чемпіон світу зі скелелазіння

Данило Болдирєв виборов золоту медаль у дисципліні «швидкість» на чемпіонаті світу зі скелелазіння, пише liga.life. Срібло здобув іспанець Ерік Нойя Кардона, а бронзу — американець Ной Братчі.

Для українського спортсмена це — уже друга золота медаль на чемпіонаті світу.

Змагання відбуваються у Москві та триватимуть до 21 вересня. У чемпіонаті беруть участь 12 представників України. 

Фото: obozrevatel.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

«Інтер» перевірить Нацрада. Знову

Перевірку призначили через покази фільмів, у яких зіграли люди, які створюють загрозу національній безпеці. З 31 серпня до 12 вересня «Інтер» транслював 9 таких стрічок. Про це йдеться на сайті Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Чому це важливо. Відповідно до закону, заборонено транслювати фільми з акторами та акторками, які внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці.

Читати далі
+ 76 слів

Георгія Гонгадзе викрали 21 рік тому. Чому про це важливо пам’ятати?

Засновника онлайн-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе викрали 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року у лісі під Таращею Київської області виявили його тіло без голови. За висновками експертів, воно могло належати журналісту. У 2009 році у Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе. Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.

Чому це важливо. Сьогодні минає 20 років від дня зникнення та убивства журналіста, який відомий своїми критичними матеріалами у бік тодішньої влади. Ця справа є однією із найгучніших кримінальних справ в історії незалежної України, але замовники цього злочину не покарані.

Читати далі
+ 252 слів

Вибух снаряду часів Першої світової міг стати причиною загибелі туристів у Карпатах

12 туристів з Івано-Франківщини (серед них — діти двох і п’яти років) розбили табір на пасовищі Григорів на горі Кукол (Рахівський район). Коли вони розпалили багаття — прогримів вибух. Двоє людей, які сиділи біля вогню, загинули одразу. Ще п’ятьох госпіталізували з різними травмами і контузією.

Ймовірно, кажуть у поліції, причиною вибуху міг стати снаряд часів Першої світової війни. У місці, де відпочивали люди, проходила «Лінія Арпада» — оборонний рубіж на майже 600 кілометрів. Його створили угорські війська у 1939-1944 роках проти Червоної Армії.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

SpaceX запустила у космос першу цивільну місію

На орбіту на три днів відправили чотирьох непрофесійних космонавтів. Екіпаж місії Inspiration4 — один мільярдер та троє «звичайних людей». Вони стартували з Космічного центру Кеннеді у Флориді в капсулі Dragon. На орбіту її вивела ракета-носій Falcon-9.

Учасники польоту протягом шести місяців тренувалася. Під час місії вони будуть проводити наукові експерименти.

Фото: twitter.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Читати далі
+ 0 слів

Затриманий учасник окупації, лист від Нарімана Джеляла та інші новини з тимчасово окупованого Криму

Росіянина Олександра Франчетті, причетного до спроби анексії Криму, затримали в Чехії за ордером, наданим Україною. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял може опинитися за ґратами на термін до 20 років. Про ці та інші новини з тимчасово окупованого півострова читайте далі.

Чому це важливо. Крим тимчасово окупований Росією восьмий рік. Мешканці півострова зазнають утисків, переслідувань та ув`язнень за сфабрикованими справами.

Читати далі
+ 130 слів
Що там ще
+ 3217 новин