Детальніше. Під час антиурядових виступів демонстранти звинуватили владу у зловживанні заходами задля боротьби з пандемією коронавірусу. На їхню думку, ці заходи застосовуються з метою обмеження громадянських свобод у Гонконзі.

Акції протесту відбулися одразу в кількох торговельних центрах. В одному з торговельних центрів поліцейський застосував перцевий спрей проти демонстрантів і журналістів після того, як у правоохоронців кинули пляшку з водою. Асоціація журналістів Гонконгу заявила, що деяким представникам ЗМІ перешкоджали під час зйомки.

На кілька десятків людей наклали штрафи за порушення правил мінімальної дистанції, необхідної для стримування поширення коронавірусу. Згідно з чинними правилами, у Гонконзі забороняється збиратися групами більше восьми осіб.

Для розгону протестів влада залучила сотні силовиків. А ті використали сльозогінний газ проти учасників протесту. До лікарень потрапили 18 мітингарів. Поліція стверджує, що один із затриманих, 22-річний хлопець, мав з собою матеріали для виготовлення бензинових гранат. 

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Що ще варто про це знати

«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.

Копайте глибше

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: slovoidilo.ua

Детальніше. До 2014 року та до початку війни з Росією в Україні святкували 23 лютого як День захисника Вітчизни. Аналогічну дату святкували та святкують у Росії. У цей день було традицією дарувати подарунки усім чоловікам, незалежно від того, чи були та чи є вони захисниками країни, вітали навіть хлопчиків у садочку.

Коли Росія напала на Україну, частина громадськості запротестувала проти відзначення свята країни-агресора. Тож у 2014 році тодішній президент Петро Порошенко встановив День захисника України 14 жовтня, а у 2015 році зробив його державним неробочим днем. 14 жовтня від початку задумувався як день, коли вітають саме захисників та захисниць, які відстоюють кордони нашої країни під час російсько-української війни.

Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович мотивував вибір саме 14 жовтня для Дня захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову. Також 14 жовтня традиційно відзначають як день створення Української повстанської армії.

Проте після цього частина суспільства продовжила вітати саме чоловіків у цей день. Тому, щоб відзначити роль жінок у захисті України, парламент у липні цього року змінив назву свята на «День захисників і захисниць України». У серпні президент підписав відповідний закон.

Що подивитися 14 жовтня?

• Фільм «Черкаси». У кінокартині йдеться про початок окупації Криму та тритижневий опір останнього українського корабля в Криму. «Черкаси» — режисерська робота Тимура Ященка. Консультантом фільму був реальний командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш. До акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року.
• Стрічку «Наші котики». Події фільму розгортаються у 2014 році на початку війни. Це трагікомічна історія пригод трьох бійців АТО, які трапляється з ними під час бойового чергування на «найглухішій» з усіх можливих позицій фронту. За основу взяли реальні розповіді бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ.
• Кінокартину «Кіборги». Історія розгортається протягом двотижневого чергування в аеропорту одного батальйону у 2014. Добровольча група вперше приїздить до гарячої точки, яку вже чотири місяці обороняють наші військові, та віч-на-віч стикаються з війною. Захищати її стають не лише професійні військові, а й добровольчі корпуси.
• Серіал «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва. У серіалі йдеться про добровольця Дмитра. Навіть після повернення з війни він не припиняє захищати Батьківщину. Коли чоловік дізнається, що у Києві готують теракт, він збирає команду колишніх бійців АТО, щоб знайти терористів і врятувати столицю від вибуху. Паралельно намагається впоратися з важкою психологічною травмою через втрату побратимів на війні.
• Фільм «Червоний». Дії картини відбуваються у 1947 році навколо історій життя двох українців — Данила Червоного і Віктора Гурова, які потрапляють у ГУЛАГ. Попри важкі умови каторги, Данило знаходить у собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

Фото: credo.pro

Нові напрямки Wizz Air з України:

• Київ — Аліканте з 2 липня 2022 року
• Київ — Барселона з 1 травня 2022 року
• Київ — Базель з 1 серпня 2022 року
• Київ — Брюссель (Шарлеруа) з 19 грудня 2021 року
• Київ — Ханья з 2 серпня 2022 року
• Київ — Ейндховен з 18 грудня 2021 року
• Київ — Мадрид з 3 травня 2022 року
• Київ — Малага з 2 травня 2022 року
• Київ — Ніцца з 3 травня 2022 року
• Київ — Париж (Бове) з 17 грудня 2021 року
• Київ — Пальма-де-Майорка з 1 серпня 2022 року
• Київ — Порто з 1 липня 2022 року

• Львів — Афіни з 4 червня 2022 року
• Львів — Барселона з 28 березня 2022 року
• Львів — Брюссель (Шарлеруа) з 1 червня 2022 року
• Львів — Ейндховен з 27 березня 2022 року
• Львів — Мадрид з 27 березня 2022 року
• Львів — Париж з 28 березня 2022 року
• Львів — Ніцца з 1 червня 2022 року
• Львів — Салоніки з 2 червня 2022 року
• Львів — Венеція (Тревізо) з 2 червня 2022 року

• Харків — Пардубіце з 2 червня 2022 року
• Харків — Рим (Ф’юмічіно) з 31 жовтня 2021 року
• Харків — Салоніки з 29 березня 2022 року

• Одеса — Афіни з 2 липня 2022 року
• Одеса — Пардубіце з 2 липня 2022 року
• Одеса — Лондон (Лутон) з 27 березня 2022 року

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики