Детальніше. Twitter призупинив співпрацю з владою Гонконгу. Соцмережа розпочала аналіз закону про національну безпеку Гонконгу. Facebook також дасть власну оцінку «суперечливого закону». У компанії разом з експертами перевірять, як цей закон впливає на права людини. Лише після такої перевірки у Facebook вирішать, як реагуватимуть на запити правоохоронців із Гонконгу.
У компанії уже заявили, що вважають «свободу вираження поглядів основним правом людини». Також соцмережа підтримала право на самовираження «без остраху за свою безпеку». Зазначимо, що Facebook та його сервіс WhatsApp можуть розкривати дані користувачів відповідно до законодавства різних країн.
Що таке закон про нацбезпеку Гонконгу і чому він небезпечний?
Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — найвищий законодавчий орган Китаю — ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер на території району заборонять антиурядові заклики та заклики до відокремлення від Китаю . А за злочини у сфері нацбезпеки можна отримати довічне, хоча раніше максимальним покаранням було 10 років ув’язнення.
Думку самої автономії при ухваленні цього закону не запитували. Так китайська влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи. Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки.
Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. Тепер же Китай звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у межах уже згаданої вище китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.
Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно.
Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.
Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».
Що ще варто знати про протести у Гонконгу
«Гонконг уже не має належної автономії від Китаю»: США погрожують санкціями. Гонконг через дії Китаю уже не має такого ступеню автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі США. Тому Америка може застосувати санкції до посадовців, які причетні до порушення прав у Гонконгу. Про це сказав державний секретар США Майк Помпео в американському парламенті. Нагадаємо, що у Гонконгу з березня минулого року тривають протести. Активісти вимагають самостійно обирати місцеву владу.
Фото: pexels.com
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
