Видання назвало Президента України «джокером у колоді». Також Politico згадало про сутичку Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті, прийняття закону про ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та САП та подальше скасування цих положень в законодавстві України.

Трамп та Путін. Очолив цей рейтинг Президент США. Видання зазначає, що цього року «ніхто не мав більшого впливу» в Європі чи на неї, ніж Трамп. 

Президент Росії у цьому списку зайняв п’яте місце. Politico назвало його «провокатором».

Хто ще увійшов? Зокрема до списку також потрапили, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан, висока представниця ЄС Кая Каллас, президент Польщі Кароль Навроцький та інші.

Фото: ОП

Також Зеленський додав, що українці з європейцями допрацюють свій план і відправлять його американцям.

Обмін територіями. За словами Президента, є пропозиція від партнерів обміняти Запорізьку АЕС та частину тимчасово окупованих територій України на підконтрольні території Донецької області.

Зустріч у Лондоні. 8 грудня Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. 

Вони узгодили спільну позицію щодо важливості гарантій безпеки, реконструкції, а також обговорили оборонну підтримку України та спільну дипломатичну роботу з американською стороною.

Нагадаємо. 8 грудня секретар РНБО Рустем Умєров розповів про переговори української делегації у США. За його словами, головним завданням було отримати інформацію про зустріч американців із росіянами та драфти актуальних пропозицій.

Контекст. 30 листопада в Маямі пройшла зустріч української та американської делегацій щодо мирного врегулювання російсько-української війни. За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, перемовини пройшли успішно.

25 листопада Bloomberg опублікувало запис телефонних розмов між спецпосланцем США Стівом Віткоффом та російським радником Юрієм Ушаковим. Під час розмови американський політик радив помічнику Путіна, як говорити з Трампом про «мирну угоду» між РФ та Україною.

23 листопада у Женеві відбулася зустріч представників України, країн Європи та США, де обговорили американський мирний план, а також українські та європейські пропозиції.

Україна та США опублікували спільну заяву після зустрічі в Женеві. У результаті консультацій підготовлено оновлену та доопрацьовану угоду мирного врегулювання. Остаточні рішення ухвалюватимуть президенти обох країн. 

20 листопада Офіс Президента повідомив, що Зеленський отримав від американської сторони проєкт мирного плану. Видання Axios пише, що він складається з 28 пунктів. 

Згодом у вечірньому зверненні президент наголосив, що Україна готова до «чіткої та чесної роботи» над досягненням миру. Водночас він зазначив, що окреслив американській стороні ключові принципи України.

Фото: Офіс Президента

Чи буде зустріч?

Попри всі наполягання Дональда Трампа, Москва досі відкрито не погодилася на прямі переговори між Зеленським та Путіним. Насправді презирство Путіна до українського президента є настільки глибоким, що він навіть не називає його імені, зазначає The New York Times. Чи можливі переговори за такої ситуації — велике питання. Росія всіляко уникає прямої відповіді: про можливу зустріч двох президентів майже не говорять ані чиновники, ані державні медіа.

Як вказує NYT, Путін чітко дав зрозуміти, що не вважає Україну «життєздатною державою». Відповідно Зеленського, як українського президента, він не сприймає за гідного співрозмовника. Навіть міністр зовнішніх справ РФ Сєрґєй Лавров, посилаючись на президента України, зневажливо використовує фрази на кшталт «цей персонаж» та «ця людина». У коментарях, які наводить NYT, російський чиновник Канстантін Затулін саму лише зустріч Путіна із Зеленським називає «компромісом» з боку РФ. Як пишуть оглядачі NYT, Путін може використати невизначеність у переговорах для затягування часу.

Російські вимоги не зменшуються

До того ж немає ознак, що РФ послабила свої вимоги до України, які озвучувала в червні під час переговорів між українською та російською делегаціями, пише The Washington Post. Серед них: здача Україною частини своєї території РФ, навіть тієї, яку війська Москви не контролюють; міжнародне визнання належності окупованих регіонів до Росії; нейтральний статус України та заборона вступу до союзів; обмеження української армії. Крім того, РФ вимагає зняття західних санкцій.

На переговорах із Трампом президент України та лідери низки європейських держав обговорювали можливі гарантії безпеки: розміщення європейських військ в Україні, надання їм американської підтримки з повітря тощо. За словами Білого дому, Москва погоджується на гарантії безпеки лише за умови, що вони не передбачають вступу України до НАТО. Втім, заяви самого Кремля неодноразово це спростовували. РФ чітко виступає проти залучення будь-яких іноземних військ на боці українців.

Водночас українські військові не вважають можливі поступки Росії розумним кроком. Втрата українцями фортифікованих позицій у Донецькій області лише відкрила б РФ нові напрямки для наступу: на Харків, Дніпро і Запоріжжя, які не є добре укріпленими. «Це була б величезна та жахлива втрата позицій», — каже про можливе передання російським силам решти Донеччини український командир батальйону Денис Брижатий у коментарі для The Guardian. Інші українські військові вважають дипломатичні переговори звичайним відволікаючим фактором. «Який сенс віддавати Донеччину Росії?», — каже вояк з позивним Оптімус. «Після всіх жертв, які ми принесли, людей, яких ми втратили? Якби ми збиралися це зробити, ми могли б зробити це на самому початку війни».

Європа не вірить у мирні переговори

Лідери європейських держав не вважають, що перемовини з Владіміром Путіним до чогось призведуть, але підігрують Дональду Трампу, щоб наочно продемонструвати російський блеф. Про це пише Politico. На думку європейців, це виграшна стратегія: якщо вдасться досягти мирної угоди — це добре, але основний план полягає в тому, щоб вивести російський обман на чисту воду.

«Чи думаю я, що президент Путін хоче миру? Відповідь — ні», — каже про перемовини президент Франції Емманюель Макрон, який раніше неодноразово контактував з російським президентом, намагаючись попередити війну проти України.

На думку п’яти неназваних дипломатів, які коментували ситуація для Politico, європейські лідери вкрай скептично ставляться до можливості Кремля вести переговори, але мають оптимізм щодо того, чи каратиме Вашингтон Росію, якщо побачить, що Путін є головною перепоною до миру. 

«Костюм», лист і карта

Перед загальною зустріччю Трампа з європейськими лідерами відбулися особисті переговори між американським та українським президентами. Вони почалися з помітно вищої ноти порівняно з минулою зустріччю в Білому домі. Цього разу Дональд Трамп похвалив одяг Зеленського — чорні жакет та сорочка, що нагадували класичний костюм. Отримав комплімент Зеленський і від репортера Браяна Гленна, якого The Guardian називає «протрампівським» і який минулого разу публічно критикував президента. Коли Трамп звернув увагу на те, що це той самий журналіст, який раніше атакував одяг українського лідера, Зеленський віджартувався: «Я переодягся, а ви — ні», звертаючись до репортера.

Жарти та сміх неодноразово лунали під час публічної частини зустрічі. Наприклад, перед початком спільного раунду з європейцями Зеленський згадав про карту бойових дій в Україні, яка стояла в Овальному кабінеті під час розмови: «Дякую за карту, до речі. Вона була чудова. Я думаю, як би забрати її собі», — сказав український президент, викликавши сміх Дональда Трампа. Не лише гумор покращував атмосферу. На початку зустрічі Зеленський подякував дружині Трампа за переданий Путіну лист із проханням повернути українських дітей. Президент України натомість вручив листа від Олени Зеленської для Меланії Трамп: «Це не для вас, це для вашої дружини», — сказав він Трампу, що, судячи з широкої усмішки, дуже сподобалося американському лідеру.

Команда «Європа»

Так делегацію зі Старого континенту під час розмови з Трампом назвав президент Фінляндії Александр Стубб. На відміну від зустрічей, які відбувалися протягом останніх шести місяців, на цей саміт прибула ціла команда європейських лідерів. Там був не лише Зеленський, але й канцлер Німеччини Мерц, президент Франції Макрон, президент Фінляндії Стубб, прем’єр Великої Британії Стармер, прем’єр-міністерка Італії Мелоні, а також генсек НАТО Рютте і президентка Єврокомісії фон дер Ляєн. «Я справді дуже, дуже вдячний усім їм за те, що вони так швидко організували цю поїздку до Вашингтона», — сказав Зеленський про європейських союзників.

Разом вони обсипали Дональда Трампа компліментами за його зусилля з урегулювання війни, але водночас просували свої ключові позиції: необхідність укладення перемир’я перед переговорами, важливість надання Україні гарантій безпеки та потребу повернення викрадених Росією українських дітей. Як зазначає NYT, на саміті Трампа з Путіним американський президент фактично прийняв позицію російського — почав стверджувати, що перемир’я не є потрібним для остаточного припинення війни. Та й жодних гарантій безпеки Україні він раніше не збирався надавати — хіба лише коштом європейців.

Тож на саміті у Вашингтоні європейські лідери вирішили просувати кожну важливу позицію, з якою Трамп не погоджується, спільними зусиллями — і в супроводі компліментів. Більшість наголошувала на тому, якого величезного прогресу у врегулюванні війни досяг Дональд Трамп, після чого говорили про важливість гарантій безпеки. Окремо згадували й сильні сторони України — так, Джорджа Мелоні говорила про зупинку російського наступу в зоні бойових дій завдяки сміливості українців.

Натомість Урсула фон дер Ляєн почала зі згадки про «найбільшу торговельну угоду в історії», яку уклали ЄС та США, після чого перейшла до важливості гарантій безпеки — «на кшталт 5 статті НАТО» [про колективну оборону, відповідно до якої напад на одного члена альянсу означає напад на всіх – ред.]. Також окремо президентка виконавчої гілки влади ЄС наголосила на потребі повернення українських дітей, зауваживши, що для неї це важливо як для матері та бабусі. На тлі цього м’якого тиску Трамп всіляко намагався не погодитися з потребою попереднього припинення вогню, але прямо заперечувати європейські вимоги також не став. Хоч ніякої конкретики досягти не вдалося, але й скандалу чи повного розриву відносин вдалося уникнути.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: колаж НЗЛ

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.

Гроші на оборону Європи

Союзники НАТО погодилися наростити свої витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. З них 3,5% планують спрямувати на військові потреби: утримання солдатів, закупівлю і ремонт зброї, техніки та боєприпасів — раніше на це витрачали лише 2% ВВП. Решта 1,5% — на «суміжні з військом» сфери: інфраструктуру доріг і мостів, невідкладну меддопомогу, кібербезпеку та громадянську стійкість.

Підвищення витрат Європи на військо — одна з давніх цілей Дональда Трампа. Він та його команда, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс і міністр оборони Піт Геґсет, неодноразово називали європейських союзників «дармоїдами», на яких США витрачають занадто багато ресурсів.

Оглядачі The New York Times зазначають, що не всі європейські країни готові витрачати більше на оборону. Зокрема, уряди Іспанії, Словаччини та Бельгії стверджували, що не зможуть збільшити військовий бюджет до 5%. Попри це, за розрахунками аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб, витрати НАТО на оборону в Європі та Канаді зростуть із 500 млн доларів США до 1,1 трлн доларів США у 2035 році. Це фактично зрівняє сукупні витрати на оборону країн-членів НАТО із бюджетом Пентагону.

Умиротворення Трампа

Колишня директорка Ради національної безпеки США з питань Європи Торрі Тауссіг зазначає, що на саміті оминали всі найбільші міжнародні виклики. Лідери не говорили нічого суттєвого ні про Україну, ні про спільну політику Заходу щодо Росії, ні про зростання загрози від Китаю. Все було зроблено так, щоб Дональд Трамп залишився задоволеним: від похвали на його адресу з боку генсека НАТО до прийому в короля Нідерландів, вказує редактор The Guardian Ден Саббаг.

Вочевидь, європейські члени Альянсу намагаються виграти час, утримуючи США в статусі близького союзника, вказує директор із зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Корі Шейк.

Зустріч Зеленського і Трампа

На саміті в Гаазі Президент Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Зустріч між двома лідерами планувалася ще під час саміту G7, що відбувся минулого тижня, але тоді американський президент покинув його достроково, тож її скасували.

За словами Зеленського, президенти обговорили закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів. Водночас український президент намагався розповісти Трампу про ситуацію на фронті, а також про деталі переговорів з РФ у Стамбулі. Не оминув Володимир Зеленський і питання війни на Близькому Сході, привітавши президента США з успішною операцією з ураження ядерних об’єктів Ірану.

Як вказує Financial Times, ставлення Трампа до Зеленського помітно змінилося: про зустріч в Гаазі американський лідер сказав, що «приємніше й бути не могло». Щодо самого українського президента Трамп зазначив: «Він веде хоробру битву. Це важка битва». Але жодної конкретики щодо можливої співпраці чи закупівлі Україною систем ППО Patriot Трамп не надав.

Про співпрацю з Фінляндією? Країни планують підписати угоду для будівництва укриттів в Україні. Також Фінляндія виділила 660 млн євро на закупівлю у місцевих оборонних компаніях оборонних матеріалів та техніки на підтримку Сил оборони України.

Чому перемовини поки неможливі? Володимир Зеленський заявив, що будь-які переговори щодо завершення війни залишаються «крихкою можливістю», особливо якщо йдеться про Росію. За його словами, російська сторона поки не демонструє готовності до припинення бойових дій.  

Цитата. «Треба дійти до тиші по всьому фронту. І тільки тоді можна буде переходити до інших питань, серед яких, без сумніву, постане й питання територій… Ми ніколи на це не підемо», — наголосив Зеленський під час спільної пресконференції з президентом Фінляндії Александром Стуббом.  

Як США впливають на безпеку України?  Окремо президент наголосив на важливості американських розвідувальних даних для протиповітряної оборони України. Втрата цієї інформації означала б, що Україна не зможе точно відстежувати запуски російських балістичних ракет.  

Цитата. «Якщо Путін не хоче нас убивати, для чого він намагається переконати президента Трампа зупинити надання нам цієї інформації? Це свідчить про те, що він прагне позбавити нас можливості знати, коли летить балістика по українських цивільних. Це означає, що він хоче, щоб люди не встигали сховатися в бомбосховищах. А це — прямий сигнал, що війна має тривати», — пояснив Зеленський.  

Про обстріли. Після дзвінка Путіна з Трампом Росія здійснила масований удар по Україні, застосувавши 150 дронів. Основною ціллю атаки стали енергетична інфраструктура, транспортні об’єкти, лікарні та інші об’єкти критичної міської інфраструктури. 

Нагадаємо, вчора, 18 березня, Трамп розмовляв телефоном з Путіним, вони домовилися, що «рух до миру розпочнеться з енергетичного та інфраструктурного припинення вогню».

Що Україна робитиме далі? Наша країна продовжить співпрацю з міжнародними партнерами для посилення своєї обороноздатності. Зеленський підкреслив, що питання підтримки з боку США та Європи залишається ключовим для подальшого опору російській агресії.

Тож, що у плані?

Це вже другий план, який презентував Зеленський. Першим був План перемоги, але в ньому більша увага приділялася подіям міжнародним: там розписувалося, що ми очікуємо від світу для перемоги у війні і що можемо запропонувати союзникам натомість. Там і про важливість НАТО говорили, і про те, що досвідчені вояки і багаті корисні копалини України можуть стати демократичному Альянсу в пригоді, якщо їх захистити. А ось План внутрішньої стійкості — він інший. Він більш зосереджений, як можна зрозуміти з назви, на регулюванні життя в самій Україні.

Абсолютно всі пункти Плану стійкості зводяться до того, що нам потрібно розвиватися, щоб вижити і навпаки: слід вижити, щоб мати як рухатися вперед. Тобто маємо стати ефективнішими, але при цьому кожен має до цього докластися — інакше ніяк. Тому не дивно, що найбільше уваги на презентації Плану глава держави приділив саме обороні. А почав із досить загального вступу, який об’єднали у…

Пункт І: Єдність

Однією з перших речей, які Зеленський сказав перед Радою, була невелика ремарка про те, що українці зуміли не повторити своїх історичних помилок. Мовляв, цього разу, в нинішній війні ми єдині і зміни, які з нами відбулися — вже незворотні. Тепер про нас знають у світі і ми для світу потрібні. Глянути хоча б наскільки більш важливим і впливовим став ЄС, залучившись до допомоги Україні у війні, зазначив Президент.

Завершивши цей вступ, він перейшов до планів конкретних дій. Отже, Україна вже завершує процедуру скринінгу свого законодавства, себто ми рухаємося швидко і впевнено до членства в Європейському Союзі. І ще нам таки треба запрошення в НАТО. Але територією і суверенітетом торгувати ми не будемо. Та тут Зеленський вказав, що, можливо, для відновлення територіальної цілісності держави доведеться «пережити когось у Москві».

Тобто юридично йти на здачу територій Україна не планує, але швидкого повернення до контролю державних кордонів навряд чи слід очікувати. Ці заяви можна трактувати як сигнал для міжнародних партнерів про те, які умови великої кількості пропонованих планів переговорів Україна готова прийняти, а які — ні. Так, на нейтралітет не погодимося, на приєднання окупованих територій до РФ — теж. Але почекати, поки буде нагода повернути землі дипломатично, ми можемо. Та при цьому, жодного роззброєння, радше навпаки.

Вкотре Президент зазначив, що виборів під час війни в Україні не буде. Це цілком відповідає Конституції і здоровому глузду — чесно провести вибори під час бойових дій майже неможливо. Та ні про який можливий Уряд національної єдності (це коли всі політичні сили відкидають внутрішню боротьбу задля інтересів країни і діють разом) Зеленський також не згадав. Зрештою, це він може собі дозволити, українці цілком законно і добровільно довірили його політичній силі повний карт-бланш на управління державою ще у 2019 році.

Тоді голова держави назвав ще кілька загальних речей: має бути справедливість в плані закону (і про це буде окремо в Додатку до Плану), всі росіяни винні у війні, а російська опозиція має чітко про це говорити, треба проводити юридичну роботу, щоб притягувати РФ до відповідальності за міжнародним правом і ще провести цілу гору роботи. А для всього цього — громадянське суспільство, бізнес, культурна спільнота, медіа, правозахисники і самі державні інституції мають діяти разом. Хух, на цьому із вступом завершили, перейдемо до конкретики.

Пункт ІІ: Фронт

Тут, треба розуміти, інформація дуже чутлива і тому здебільшого таємна. Розсекречувати військові плани і розповідати їх відкрито ніхто, звісно, не буде. Але певні плани Президент таки назвав. По-перше, цифровізація армії. Система електронних переведень у війську вже працює, застосунок «Армія+» працює. Готують нове кадрове просування в армії, без прив’язки звань службовців до їхніх посад. Планують зміну управлінських підходів у Силах оборони, зокрема через поширення успішних методик окремих підрозділів на більші масштаби (конкретніше тут Президент нічого не сказав).

Та що передусім є важливим у війську — то це люди. Для оборони країни потрібні солдати. І дуже бажано, аби люди хотіли йти у військо. А для цього треба відкрито говорити про проблеми і їх вирішувати, вказав Зеленський. Отже, потрібно створити посаду військового омбудсмана, аби той відстоював права військовослужбовців. Зрештою, розв’язання проблем у таких негнучких і надзвичайно ієрархічних структурах як військо — це не так і просто.

А ось знижувати вік мобілізації до 18 років не будуть. Але розроблять нову систему контрактів для тих, хто хотів би піти в армію, але ще не досяг мобілізаційного віку. Тема зниження вікових меж залучення людей до армії часто виринає у заявах міжнародних партнерів, передусім США, тож, можливо, це якраз спроба досягти компромісного рішення. Але військо — це не лише люди, це ще й…

Пункт ІІІ: Зброя

Знову таки, тут багато військових таємниць. Але от що точно відомо, то це те, що ставку Україна робитиме на технології. Як фігуральну ставку, так і цілком реальну Технологічну ставку — регулярні збори фахівців з оборонних технологій для вироблення рішень. У виробництві будемо орієнтуватися на українських виробників, але також співпрацювати з міжнародними партнерами для розвитку оборонно-промислового комплексу. Ну і плануємо виробляти дрони, ще більше, ніж їх роблять зараз. Ця технологія показує свою ефективність, тож слід нею користатися. Але є плани і щодо нарощення виробництва снарядів. А ще Україна виробляє все більше мін, крилатих ракет і ракет-дронів. А також Зеленський окремо вказав на новітні розробки, такі як так звані «Довгі Нептуни» — далекобійний варіант української ракети, якою, як вважають, потопили російський крейсер «Москва».

Запуск крилатої ракети «Нептун». Фото: Вікіпедія

Ну, і окрім цього всього, планують збільшити можливості бригад самостійно забезпечувати себе озброєнням, без зайвої бюрократії. Для цього мають збільшити прямі кошти, які виділяють їм на особисте розпорядження. Та за це все треба платити, отже…

Пункт IV: Гроші

Вести війни — це дуже дорого. Отже, Україні потрібні плани щодо того, як нам покривати наші витрати. Наразі абсолютну більшість військових витрат ми беремо на себе і платимо за них з державної скарбниці, яку наповнюють податками. Та за таких обставин не залишається грошей на всі інші сфери, крім війни: як то на соціальне забезпечення, освіту, науку, медицину і таке інше. Для них гроші мусимо брати у наших міжнародних партнерів. Наразі це працює, та очікувати, що так буде вічно не слід.

Отже, Україна планує пожвавити своє економічне життя. Поки йдуть активні бойові дії — це досить складно, але починати зміни треба вже. Тут держава планує зробити велику ставку на зменшення тиску на бізнес і економічні відносини, щоб стимулювати підприємництво та інвестиції. Планується страхування військових ризиків, дерегуляція економіки і захист свободи підприємництва. Треба визнати, це — річ дуже важлива для того, щоб залучити кошти міжнародного бізнесу. Потрібно також зменшити частку перерозподілу ВВП державою, зазначив Президент. А ще забезпечити безпеку ведення бізнесу, уникнути надмірного регулювання державою суспільних відносин і стимулювати бізнеси виходити з тіні (себто працювати легально і платити податки). І робити це слід не лише через каральні методи, але і через заохочення і створення належних умов, каже Зеленський.

Отже, це все необхідно для росту економіки і для залучення інвестицій, але при цьому також треба збирати податки, бо з них мої фінансуємо всі свої оборонні дії. До того ж наступного року планують індексацію пенсій відповідно до інфляції та розширення державних програм щодо підтримки бізнесу. Чи можливо водночас збирати більше податків і менше тиснути на бізнес — це дуже хороше питання. Ймовірно, очікується, що менша регуляція в плані норм і правил призведе до отримання більшої кількості коштів у бюджет завдяки пожвавленню економічної активності. Та чи це все працюватиме на практиці — побачимо. А от що працювати точно має — то це…

Пункт V: Енергетика

Як опиратися тому, що Президент у своїй промові поетично назвав «війною проти світла» — російським атакам на українську енергетику? Знову ж таки, точно сказати не можна, бо тут багато таємної інформації. З того, що сказати таки можна: планують запровадити паспорти енергетичної стійкості областей, які стосуватимуться і електрики, і тепла. Так, згідно з Планом, мають провести децентралізацію генерації енергії. Вочевидь великі електростанції, за винятком хіба атомних, є пріоритетною ціллю російських військ і орієнтуватись на них більше не можемо. Також необхідно підтримувати раціональні витрати, як їх назвав Президент. Це вже заняття кожного з нас: особисто не слід витрачати більше, ніж це об’єктивно потрібно і взагалі слід прагнути енергоефективності, каже Зеленський. Воно і для виживання держави корисно, і економічно вигідно.

А взагалі, Україна має усі перспективи для того, аби стати великим енергетичним хабом (після війни, звісно). У цьому Плані є три ключові моменти. По-перше, пріоритетом є атомна генерація. По-друге, плануємо збільшити видобуток газу та інтегрувати свою інфраструктуру зберігання цього ресурсу з європейською і відповідно підтримувати роботу нашої газотранспортної системи. По-третє, необхідно наростити видобуток і переробку нафти, що Президент назвав завданням складним, але можливим до виконання. Це важливо для енергетичної безпеки України, без якої нічого у сучасному світі не працює. До слова, про безпеку…

Пункт VI: Безпека

Тут, на відміну від пунктів Плану, що стосувалися оборони, мова йде радше про безпеку міст, громад та регіонів (не обов’язково військового плану, але пов’язану з війною). Її Президент розділив на три пункти: безпека України сьогодні, України повоєнної та України сталого та надійного миру. Щодо цього є ціла низка заходів, розробляються цілі системи: «безпечне місто» «безпечна область» та «безпечна громада». Значним пріоритетом є безпека в школах, відповідно до чого у кожній школі має бути поліцейський. Велику увагу приділятимуть укриттям, що більш ніж логічно в умовах постійних обстрілів та атак дронами. Крім того, у школах, інших освітніх закладах та громадських будівлях мають бути встановлені рамки металошукачів.

Внутрішня безпека життя в Україні має бути конкурентною перевагою нашої держави у змаганні за людей, зазначив Президент. Себто, люди мають хотіти жити в Україні, бо тут безпечно. В умовах війни цього, звісно, неймовірно складно досягти, але до цього слід прагнути. Тож планують приділяти велику увагу технологічним рішенням, які допоможуть розміновувати українські землі. Також потрібно укріпити державний кордон. Ну і плануємо навчати людей цивільного захисту, домедичної допомоги та базової військової підготовки. Зрештою, основою безпеки є правильні рішення, а підґрунтям для них є знання і навички усіх людей, у всіх регіонах України.

Пункт VII: Громади

Держава — це не якісь ефемерні інституції на певній вулиці у Києві, держава — це кожен з нас. Тому, аби Україна витримала війну та впевнено розвивалася, необхідно приділяти велику увагу розвитку громад. Між різними громадами України є значна диспропорція в доходах, причини чого очевидні: частини нашої країни переживають бойові дії, в інших натомість ситуація значно спокійніша і це відображається на результативності. Отже, планують налагодити взаємодію між ними і забезпечувати підтримку прифронтових територій. Це може відбуватися різноманітним чином. Тут Президент, наприклад, згадав спеціальні податкові умови в Харкові.

До того ж регіони та громади все більше є безпосередньо залученими до міжнародної співпраці. Для прикладу, низка іноземних держав взяла своєрідну опіку над конкретними українськими областями, аби допомагати їм із відновленням після війни. Словом, робіт у громадах є безліч. Але відповідальність за них лежить, звісно ж, на самих громадах, які мають для цього повноваження. Держава має лиш регулювати те, як це працює. Для того, щоб в цьому процесі інтереси громад були почуті, існує Конгрес місцевих та регіональних влад.

Окремо Президент говорив про тимчасово окуповані території. Україна в жодному разі від них не відмовляється, потрібно лиш дочекатися правильного часу та вжити правильних заходів, щоб їх повернути. Передусім тут важливою є сила дипломатії. У цій маленькій фразі можна побачити відгомін міжнародних перемовин з партнерами, заяв західних союзників та елементів довготермінової української стратегії щодо повернення своїх земель. Та повернути важливо не лиш землі, але й людей.

Пункт VIII: Людський капітал

Якщо подивитися на бюджет України на 2025 рік, то видно, що у нашої країни є два пріоритети: оборона та соціальна підтримка. Країна — це передусім люди, тому Україна планує змагатися за людей, їхню прихильність і життя. Тому, презентуючи цей пункт Плану, Президент згадав і про соціальну політику, і про охорону здоров’я, і про те, що потрібно підняти тривалість життя українців. А ще про політику дитинства, себто про підтримку сімей, виховання дітей, створення відповідного для цього середовища. Це — надзвичайно важливі речі, одні з основних, які регулює держава насправді. Не слід забувати, що державні інституції займаються здебільшого тим, що перерозподіляють спільні кошти громадян, які ті надають до спільної скарбниці, аби суспільство загалом гарно функціонувало і люди у ньому добре жили (принаймні наскільки це можливо).

У цьому ж пункті Зеленський згадав про партнерство з релігійними спільнотами і про духовну незалежність країни (тобто про боротьбу з впливом московської церкви). Важливою є також безбар’єрність, яка може бути не лише фізичною, зазначив Президент. Зрештою, цифровізація державних послуг робить їх доступними для усіх українців і загалом спрощує взаємодію з державою. Це все — елементи державної політики, яка спрямована на те, щоб українцям було комфортно жити в Україні.

Демонстрація на підтримку України, Люксембург, 2022 рік. Фото: Wikimedia

Але треба визнати реальність, українці тепер — глобальна нація, сказав голова держави. Тож, згідно з Планом, державні інституції мають робити все, щоб українці всюди могли почуватися українцями. Для цього планують перезапустити українську дипломатію (у фінансовому та персональному плані, особливо стосовно країн Великої сімки), а ще запровадити інститут множинного громадянства, бо це реальність, з якою доводиться рахуватися. Ще в Плані зазначене створення Міністерства об’єднання українців. За цією гучною назвою ховається урядова структура, яка має регулювати політику країни щодо українців, розкиданих по усій планеті. Бо ж, якщо вже у світі є наші люди, треба це використати. Але от що робить людей в інших країнах нашими, як не…

Пункт IX: Культурний суверенітет

У цьому пункті Плану Президент перерахував низку конкретних заходів. Та почав з того, що для початку плануємо планувати далі: так, державну політику мають узгоджувати з представниками культури, міжнародну українську політику планують оформити у формат культурного Рамштайну (як саме це має виглядати — наразі не уточнюють), а ще має бути календар заходів щодо просування української культури у світі і це все має діяти як суцільна культурна дипломатія. Між українськими та іноземними культурними інституціями треба встановлювати зв’язки. Планують підтримувати переклади українських авторів іноземними мовами, а також інтегрувати українознавчі студії в академічні кола світу, тобто відкривати кафедри україністики в освітніх і наукових закладах світу. Культура може достукатися туди, куди політика й інформація доступу не мають, зазначив Зеленський.

Окрім цього, Україна планує захищати шукати та повертати пам’ятки своєї культурної та історичної спадщини. А ще збирати докази щодо злочинів, які РФ вчинила проти цієї спадщини. Водночас планують підтримувати розвиток інфраструктури сучасного мистецтва і різноманітних сучасних культурних просторів. А понад усім важливим є створення контенту для різних соціальних і вікових груп особливо для дітей. Все для того, щоб українці мали достатньо українського контенту за формою і за змістом. Бо що ж іще формує нашу думку і ідентичність, як не середовище, яке ми сприймаємо. Всі ці рішення є, безумовно правильними. Та чи має Україна наразі на них кошти — це питання. У бюджеті на 2025 рік, скажімо, майже всі кошти йдуть на потреби захисту країни і населення. Все, зрештою, зводиться до оборони.

Пункт X: Політика героїв

Усі плани щодо культури, енергетики чи грошей є діями, які держава хоче здійснити в майбутньому. Та для того, аби це сталося, Україна має існувати. А існує вона завдяки людям, які ризикують за неї життям, а той поклали його за неї. Отже, усі ми, як держава і нація, маємо зробити все, щоб надати ветеранам усі найкращі можливості для життя і реалізації себе. Тож, відповідно до Плану стійкості, мають врегулювати перехід з військового у статус ветерана. Ветеранів планують залучати до державної служби. Плануються програми підтримки ветеранів і їхніх сімей. Буде держава працювати і над інтеграцією ветеранів у соціальне та економічне життя. Люди, які довгий час були у зоні бойових дій, перебували наче у паралельній реальності, тож їм треба звикнути до того, що в мирні часи вважають нормою. Та й саме суспільство має бути готовим приймати ветеранів з належною для цього поведінкою та повагою.

Держава планує забезпечувати ветеранам реабілітацію та надавати преференції у світі для них та їхніх сімей. Належною має бути і комунікація із сім’ями полонених та зниклих безвісти. Щодо речей, які вже відбуваються, у цьому напрямку Зеленський вказав, що відкривається все більше реабілітаційних відділень і вони мають бути у кожній лікарні, у кожній громаді. Планують також відкривати більше центрів ментального здоров’я. Для сімейних лікарів очікується додаткова оплата за укладання декларації з ветеранами.

Окрему увагу Президент звернув на програму помічника ветерана — це спеціальна державна посада для людей, які мають супроводжувати ветеранів у процесі реінтеграції в мирне життя. На 2025 рік планують підготувати 11 тисяч таких фахівців. По усій країні планують відкривати спеціальні ветеранські простори. А також забезпечувати економічну і соціальну підтримку людей, які пройшли війну, зокрема допомагати їм із придбанням житла. Всі ці програми вже діють чи запускають, але їх треба нарощувати.

Тож, які висновки?

План внутрішньої стійкості — це величезна і грандіозна візія того, як Україна має працювати. У ній є сумнівні моменти та неточності, але є багато цілком валідних і необхідних пропозицій, які слід було прийняти вже давно. Якщо таки вдасться знайти достатньо ресурсів і політичної волі та втілити всі запропоновані зміни в життя, Україна стане набагато більш успішною країною, ніж була раніше. Все ж, складні часи змушують ставати більш ефективними, щоб вижити.

У цьому — наші найважливіші пріоритети на найближчий час. Роботи багато, ситуація складна. Та якщо діяти розумно і таки впровадити ці великі цілі в життя — Україна зможе досягти успіху. Зрештою, план на майбутнє потрібно мати завжди. А якщо ж нас не влаштує хоч який із його пунктів — ми, як громадяни, завжди можемо його підкоригувати.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win 

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: President.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики