Зустріч Зеленського та Трампа. Під час пресконференції за підсумками розмови Зеленський заявив, що Трамп поступово зрозумів, що Путін надавав йому інформацію, яка «була далекою від правди на полі бою».

«Тепер він довіряє набагато більше мені, бо інформація, якою володіє моя розвідка, якою ми ділимося з нашими партнерами, це вже інше», — прокоментував Зеленський.

Також Володимир Зеленський згадав про Словаччину та Угорщину. За його словами, ці країни мають логістичні складнощі з імпортом енергоносіїв, тому покладаються на постачання з Росії.

«Їм доведеться сплатити своєю незалежністю. Ми це чудово усвідомлюємо, оскільки в Україні таке відбувалося нещодавно. Але ми є сусідами з Росією. Росія продавала Україні дешеві енергетичні ресурси. Це була велика помилка України», — повідомив президент.

Реакція Трампа після зустрічі. Після розмови з президентом України Дональд Трамп написав, що Україна за допомогою Європейського Союзу може перемогти у війні проти Росії, повернути свою територію і навіть піти далі. 

«Після того як я ознайомився з військовою та економічною ситуацією між Україною й Росією, а також побачив економічні проблеми, які вона створює для Росії, я вважаю, що Україна за підтримки Європейського Союзу перебуває в такому становищі, щоб боротися й перемогти, повернувши всю Україну в її початкових межах. З часом, терпінням і фінансовою підтримкою Європи, й особливо НАТО, відновлення початкових кордонів, з яких почалася ця війна, цілком можливе», — написав Трамп. 

Країни НАТО та російські літаки. Під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським Дональд Трамп заявив, що країни-члени НАТО повинні збивати російські літаки, які порушують повітряний простір Альянсу.

Раніше державний секретар США Марко Рубіо заперечив можливість збиття російських літаків, що залітають у повітряний простір країн НАТО.

Фото: Telegram / Володимир Зеленський

Швеція заявила, що її частина пакета допомоги, яка включає ракети для Patriot та інше обладнання для ППО, а також протитанкові боєприпаси, вартуватиме 275 млн доларів США.

Раніше до цієї ініціативи долучилися Нідерланди, заявивши про надання 500 млн євро на закупівлю американського військового обладнання для України.

Гроші на оборону Європи

Союзники НАТО погодилися наростити свої витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. З них 3,5% планують спрямувати на військові потреби: утримання солдатів, закупівлю і ремонт зброї, техніки та боєприпасів — раніше на це витрачали лише 2% ВВП. Решта 1,5% — на «суміжні з військом» сфери: інфраструктуру доріг і мостів, невідкладну меддопомогу, кібербезпеку та громадянську стійкість.

Підвищення витрат Європи на військо — одна з давніх цілей Дональда Трампа. Він та його команда, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс і міністр оборони Піт Геґсет, неодноразово називали європейських союзників «дармоїдами», на яких США витрачають занадто багато ресурсів.

Оглядачі The New York Times зазначають, що не всі європейські країни готові витрачати більше на оборону. Зокрема, уряди Іспанії, Словаччини та Бельгії стверджували, що не зможуть збільшити військовий бюджет до 5%. Попри це, за розрахунками аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб, витрати НАТО на оборону в Європі та Канаді зростуть із 500 млн доларів США до 1,1 трлн доларів США у 2035 році. Це фактично зрівняє сукупні витрати на оборону країн-членів НАТО із бюджетом Пентагону.

Умиротворення Трампа

Колишня директорка Ради національної безпеки США з питань Європи Торрі Тауссіг зазначає, що на саміті оминали всі найбільші міжнародні виклики. Лідери не говорили нічого суттєвого ні про Україну, ні про спільну політику Заходу щодо Росії, ні про зростання загрози від Китаю. Все було зроблено так, щоб Дональд Трамп залишився задоволеним: від похвали на його адресу з боку генсека НАТО до прийому в короля Нідерландів, вказує редактор The Guardian Ден Саббаг.

Вочевидь, європейські члени Альянсу намагаються виграти час, утримуючи США в статусі близького союзника, вказує директор із зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Корі Шейк.

Зустріч Зеленського і Трампа

На саміті в Гаазі Президент Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Зустріч між двома лідерами планувалася ще під час саміту G7, що відбувся минулого тижня, але тоді американський президент покинув його достроково, тож її скасували.

За словами Зеленського, президенти обговорили закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів. Водночас український президент намагався розповісти Трампу про ситуацію на фронті, а також про деталі переговорів з РФ у Стамбулі. Не оминув Володимир Зеленський і питання війни на Близькому Сході, привітавши президента США з успішною операцією з ураження ядерних об’єктів Ірану.

Як вказує Financial Times, ставлення Трампа до Зеленського помітно змінилося: про зустріч в Гаазі американський лідер сказав, що «приємніше й бути не могло». Щодо самого українського президента Трамп зазначив: «Він веде хоробру битву. Це важка битва». Але жодної конкретики щодо можливої співпраці чи закупівлі Україною систем ППО Patriot Трамп не надав.

У заяві йдеться, що військові загрози для цих країн, що межують з Росією і Білоруссю, значно зросли за останні роки. Тому важливо посилити обороноздатність і стримування в регіоні.

Попри вихід з конвенції, Литва заявила, що продовжить дотримуватись міжнародних норм гуманітарного права щодо ведення війни та захисту цивільного населення. Вихід з Оттавської конвенції дозволить цим країнам створити резерв протипіхотних мін. 

Довідка. Оттавська конвенція — міжнародний договір, що забороняє використання, виробництво та зберігання протипіхотних мін, а також зобов’язує країни знищити свої запаси мін і допомагати жертвам.

Розмови про Холодну війну

Далекого 1963 року в столиці Баварії започаткували конференцію з безпеки для країн-членів НАТО. Збиратися саме у Західній Німеччині, неподалік від кордону сфери впливу СРСР — головного противника НАТО, було вкрай символічним. Холодна війна завершилася, Московська імперія впала, Німеччина стала єдиною, а демократичний Захід святкував перемогу. Здавалося, безпеці більше ніщо не загрожує. Американський історик Френсіс Фукуяма навіть написав, що «історія закінчилася», мовляв, конфліктів і проблем більше не буде — усі прагнутимуть до розвиненого Заходу й житимуть у мирі. Ця ідея знайшла чимало прихильників на Заході.

У Мюнхен почали запрошувати Росію та країни, які вона раніше окуповувала. Конференції стали передбачуваними. Іноді все ж говорили про загрози тероризму, часом Європу турбували хвилі мігрантів, але демократичний світ вважав, що йому нічого не загрожує. ЄС думав про розподіл сільського господарства між країнами-членами, а у питаннях безпеки спирався на США. Таке уявлення про безтурботну реальність міцно засіло в головах громадян «вільного світу». Тим часом історія стукала у двері.

Китай набирав світового впливу. Війни тривали на Кавказі, Балканах та в Молдові, проте для Європи вони залишалися суто місцевими проблемами. Повільно, але впевнено, розпалювалися війни на Близькому Сході. У 2007-му в Мюнхені Путін відкрито заявив про свою незгоду з чинним світовим порядком, а вже через рік Росія напала на Грузію. Незабаром РФ окупувала частину України. Все це було тривожними сигналами, але Захід щосили намагався жити «як зазвичай». Ігнорування агресора лише розпалювало його апетит, і у 2022 році Москва відкрито напала на Україну, прямо декларуючи бажання знищити українців. Відтак Мюнхен знову набував актуальності.

Промова для своїх

На сцені конференції з’явився круглолиций бородатий чоловік. Це був перший день події, і люди чекали найважливіших гостей — він був одним із них. Його звали Джеймс Девід Венс, хоча всі звикли кликати його скорочено Джей Ді. Він — віцепрезидент США. Спочатку чоловік висловив співчуття родинам постраждалих демонстрантів, у яких за день до конференції врізався автомобіль. Аудиторія аплодує Венсу на знак схвалення, а той жартує, що сподівається, що ці оплески не будуть останніми цього дня. Проте більше він їх таки не почує — його виступ шокує аудиторію.

«Зовнішні вороги — це, звісно, погано, але США турбують внутрішні противники», — заявив віцепрезидент. Увесь свій виступ Венс присвятив звинуваченням Європи у зраді демократії. Йому не сподобалося, що в Румунії скасували результати виборів через російський вплив. Обурила його і боротьба з дезінформацією, яку він вважає цензурою інших поглядів. Американський віцепрезидент розповів цілу мальовничу історію, щоб покритикувати легальність абортів. А ще — памʼятаєте, як він почав зі співчуття жертвам наїзду? Водієм був шукач притулку з Афганістану, і Венс використав це, щоб звинуватити мігрантів як явище.

Уся промова Джей Ді була такою, які він звик озвучувати перед американцями і які так люблять європейські ультраправі (які, підозріло часто, виявляються проросійськими). Це був емоційний опис низки вирваних із контексту епізодів, що мали довести: лише радикальні консервативні політичні сили можуть врятувати демократію. Віцепрезидент США фактично провів агітацію для ультраправих сил Старого Континенту. До речі, на румунських виборах, скасування яких так обурило Венса, перше місце, за допомогою російського втручання, отримав проросійський кандидат Джорджеску. Він заявляв, що Україна — це «вигадана держава», поділ якої є «неминучим».

Гра української дипломатії 

Наступного дня, під тривалі оплески аудиторії, на сцену вийшов український президент. Володимир Зеленський багато нагадував про небезпеку, яка йде від Росії, і про небажання Путіна домовлятися. Проте Зеленський не міг оминути увагою й американців. Під час конференції з’явилася інформація, що США надали Україні варіант угоди про розподіл українських корисних копалин. Про таку домовленість говорили й раніше: свого часу її ініціював сам Зеленський, намагаючись продемонструвати американському президенту-бізнесмену, що допомагати нашій країні може бути вигідно у дуже підприємницькому сенсі.

Проте версія угоди, запропонована Вашингтоном, була дещо специфічною. У ній пропонували передавати США половину прибутків від усіх корисних копалин України, водночас документ, схоже, не передбачав нічого у відповідь. Незрозуміло, чи то був шантаж, ціною якого могла стати майбутня допомога Сполучених Штатів (яку ті ще жодного разу не обіцяли надавати), чи команда Трампа розглядала це як оплату за вже надану допомогу (яку, нагадаємо, США надавали безповоротно і вартість якої, вочевидь, була меншою за цінність половини українських надр). У всякому разі, підписувати таку домовленість Зеленський не став, заявивши, що її слід допрацювати. Як описали це американські медіа, український президент «чемно відмовився».

Та зі сцени Зеленський наголошував на іншому. Він зазначив, що відносини між Європою та США більше не будуть такими, як раніше. Отже, Європі потрібно адаптуватися та взяти на себе більше відповідальності. Зеленський закликав створити європейські збройні сили. Його підтримали аплодисментами, хоча досить стриманими. Як зазначив український лідер, відповісти Росії й утримати партнерство на рівних зі США можна лише спільними зусиллями — єдиним європейським голосом, а не багатьма малими окремими країнами. Певною мірою це був заклик, що водночас підігравав вимогам Трампа до Європи щодо посилення оборони та суперечив заявам американських чиновників, які підтримують ультраправі рухи на континенті, що прагнуть зупинити європейську інтеграцію.

Переговори з РФ, але без України?

«Наразі найбільш впливовим членом НАТО видається Путін», — сказав Зеленський і аудиторія відреагувала дещо нервовим сміхом. Це, безумовно, була відповідь на загравання Заходу, передусім нової адміністрації США, з російськими «червоними лініями». Команда Трампа неодноразово закликала до укладання мирної угоди, стверджуючи, що відновити територіальну цілісність України в кордонах 1991 року не вийде, що Україну не приймуть до НАТО. Водночас вони заявляли, що прагнуть тривалого і стійкого миру. Для нього потрібні гарантії безпеки, щоб Росія не напала знову. Наразі Вашингтон хоче перекласти ці гарантії на Європу (а копалини все одно забрати собі). Але в будь-якому разі завершити бойові дії можна лише тоді, коли на це погодиться агресор і якщо умови припинення влаштують Україну.

Тож адміністрація Трампа активно займається організацією переговорів. Проте є проблема: США робить це напряму з РФ, без участі України та Європи. Після завершення Мюнхенської конференції представники Вашингтона відправилися до Саудівської Аравії для розмови з Росією. Майже одночасно туди поїхало подружжя Зеленських, але президент стверджує, що це не повʼязані події, а звичайний міжнародний візит. Ба більше, жодних угод, укладених без участі України, Київ не визнає. Такі ж заяви Зеленський озвучував і з трибуни у Мюнхені.

Європу також занепокоїло ігнорування союзників Вашингтоном. Тож одразу після конференції низка європейських лідерів зібралася в Парижі, щоб обговорити ситуацію та розібратися, як діяти у новому дивному світі. У ситуації, коли США намагаються розхитати ЄС зсередини і шантажують Україну, Європа має обʼєднатися і взяти долю у власні руки. Для цього потрібні політична воля та готовність прийняти ризик. Раніше Європа його наполегливо уникала, але тепер, коли холодний атлантичний вітер змішується з подихами війни зі сходу, часу для зволікань не залишилося.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: U.S. Department of State

Про перемовини. За словами Зеленського, мирна угода не може бути підписана у Мюнхені. А план про закінчення війни має передусім бути проговорений між президентами України та США. Також важливу роль мають відігравати країни Європи. 

«Мирна угода не може бути підписана в Мюнхені, тому що це Мюнхен і тут нема президента [США]. І ми пам’ятаємо, які речі були тут колись підписані», — прокоментував президент України.

Довідка. У 1938 році Франція, Британія, Третій Райх та Італія підписали  Мюнхенську угоду, за якою Чехословаччина змушена була передати Німеччині Судетську область.

«Я не хочу бути людиною, яка допомогла Путіну окупувати мою країну… Тому для мене важливо тиснути на Путіна, ввести усі можливі санкції проти нього», — сказав Зеленський. 

Про НАТО. Зеленський сказав, що США ніколи не бачили нас в НАТО. Проте, за словами президента, це не питання до Трампа, а до політики Америки. 

«Я ніколи не чув під час розмов, що ми будемо в НАТО. Чи це політика, що Україна не має бути в НАТО. Ми не в НАТО, але в нас є сильна армія, що може зміцнити НАТО. Це в взаємних інтересах мати Україну в НАТО», — зазначив Зеленський. 

Про розмову з Путіним. «У нас була пряма розмова з Путіним про припинення вогню і обмін полоненими, але він не обміняв всіх полонених», — прокоментував президент.

Фото: Офіс президента

Цитата. «Контактна група збереться напередодні зустрічі міністрів оборони НАТО, щоб обговорити пріоритети для України, позаяк міжнародна спільнота продовжує працювати разом, щоб підтримати Україну в її боротьбі з незаконним вторгненням Путіна», — йдеться в повідомленні.

Головні тези Зеленського в новому інтерв’ю зібрали нижче.

Про допомогу США. Сьогодні Америка забезпечує близько 30% обороноздатності України. 

Про втрати під час повномасштабного вторгнення. Близько 300–350 тисяч військовослужбовців РФ загинули, 50-70 тисяч зникли безвісти, ще 600–700 тисяч поранені. Водночас з української сторони втрати складають понад 45 тисяч, заявив Президент.

Про легітимність Зеленського та вибори.«Мене обрали 73% українців. Я завжди був прихильником виборів. Але під час війни вибори вимагають конституційних змін і серйозних правових доопрацювань. Як голосуватимуть солдати в окопах? А як щодо мільйонів українців на окупованих територіях? А як щодо 8 мільйонів українців, які через війну опинилися за кордоном?», — сказав Володимир Зеленський.

Також він додав, що вибори відбудуться після завершення гарячої фази війни та скасування воєнного стану. 

Про НАТО. Без членства в Альянсі Україні потрібно буде утримувати мільйонну армію. Проте навіть нинішнього 800-тисячного війська недостатньо для того, щоб витіснити Росію.

«Ось чому НАТО є найдешевшим варіантом. Якщо не НАТО, то ми повинні говорити про міжнародну військову присутність в Україні, масивну систему стримування ракет дальнього радіуса дії для запобігання новим російським наступам, зобов’язання фінансувати українську армію», — заявив Президент. 

Про перемовини. Зеленський заявив, що «якщо зустріч з Путіним для досягнення мирної угоди — це буде єдиний варіант, то ми, безумовно, підемо на таку зустріч».

Про перспективи завершення війни. За словами Зеленського, зараз Україна не може повернути всі території, і «не може втрачати мільйони людей заради результату, який може й не настати». Він зазначив, що країна не може «порушити присягу, яку давали тим, хто віддав своє життя заради країни у цій війні». Також не можна порушувати Конституцію та визнавати окуповані території російськими.

Фото: з Telegram-каналу Володимира Зеленського

Відповідну заяву відомство оприлюднило з нагоди 30-ї річниці підписання Будапештського меморандуму — міжнародної угоди, за якою Україні гарантували забезпечення безпеки, суверенітету й територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї. Зазначимо, станом на той час Україна володіла третім за розміром ядерним арсеналом на планеті.

Меморандум не зміг перешкодити нападу РФ, яка була одним з гарантів безпеки в тій угоді, на Україну у 2014 та 2022 роках.

Цитата. «Порушення Росією Будапештського меморандуму створило небезпечний прецедент, що підірвав довіру до самої ідеї ядерного роззброєння», — вказано у заяві.

Тож запрошення України до НАТО є єдиним шансом зупинити ерозію принципів ядерного нерозповсюдження, переконані в українському МЗС.