Що відомо про результати перемовин?

Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів про гарантії безпеки для України, сказав: «Ми розраховуємо на п’ять документів. Частина з них про гарантії безпеки. Legally binding, тобто проголосовані, затверджені Конгресом».

Цими днями Україна має доопрацювати документи, далі США можуть провести консультації з росіянами, після цього команди України та США зустрінуться знову. «Я думаю, наші перемовні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом, думаю, може, навіть на вихідних [20-21 грудня — ред.]», — сказав Володимир Зеленський.

Україна та США підтримують ідею запропонованого німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем тимчасового припинення вогню з РФ на час Різдва. Водночас Зеленський додав, що «багато речей залежать від політичної волі Росії».

Наразі досі немає компромісу в питанні Донбасу. Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що російська сторона досі хоче в мирному плані забрати весь Донбас, але позиція України — не віддавати його. 

Які рішення ухвалили?

Лідери ЄС та десяти європейських країн опублікували спільну заяву за результатами дводенних мирних перемовин між США, Україною та європейськими партнерами. 

Які зобовʼязання: 

• Надавати Україні підтримку для розбудови Збройних сил, чисельність яких повинна залишатися на рівні 800 тисяч осіб у мирний час;
• створити під керівництвом Європи «багатонаціональні сили України» — вони сприятимуть відновленню Збройних сил України, забезпеченню безпеки повітряного простору України та підтримці безпеки на морі;
• моніторинг та перевірка режиму припинення вогню під керівництвом США за участю міжнародних організацій;
• юридичне зобов’язання, з урахуванням національних процедур, вживати заходів для відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу;
• інвестувати в майбутнє процвітання України;
• підтримати вступ України до Європейського Союзу.

Нагадаємо. 14 грудня у Берліні українська делегація на чолі з Президентом Володимиром Зеленським зустрілася з представниками США для обговорення мирного плану щодо закінчення російсько-української війни. 15 грудня в Берліні продовжилися переговори.

Що ще відомо? Україна та США опублікували спільну заяву після зустрічі в Женеві. У результаті консультацій підготовлено оновлену та доопрацьовану угоду мирного врегулювання. Остаточні рішення ухвалюватимуть президенти обох країн.

Що передувало? 23 листопада у Женеві відбулася зустріч представників України, країн Європи та США, де обговорили американський мирний план, а також українські та європейські пропозиції. 

Контекст. 20 листопада Офіс Президента повідомив, що Зеленський отримав від американської сторони проєкт мирного плану. Видання Axios пише, що він складається з 28 пунктів. 

Згодом у вечірньому зверненні президент наголосив, що Україна готова до «чіткої та чесної роботи» над досягненням миру. Водночас він зазначив, що окреслив американській стороні ключові принципи України.

Фото: Reuters/Emma Farge

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що відомо? Польоти російських розвідувальних дронів зосереджені у німецькій землі Тюрингія. Щонайменше частина з цих дронів — іранського виробництва. Деякі безпілотники, як вважають у німецькій розвідці, злітають із кораблів у Балтійському морі. Німеччина у відповідь нарощує протидронові системи на своїх військових базах.

За словами Сета Джонса з Центру стратегічних та міжнародних досліджень, РФ намагається дізнатися, які компанії виробляють зброю для українців та яку саме зброю постачають через Польщу.

Нагадаємо. Раніше внаслідок російської кампанії саботажу були атаковані різноманітні об’єкти в Європі. Зокрема, підпалили склади у Великій Британії, атакували дамбу в Норвегії, а також здійснили спробу перерізати кабелі, що на дні Балтійського моря. У період між 2022 та 2023 роками кількість російських атак на Старому континенті зросла вчетверо, а ще через рік — потроїлася.

Порівняно з минулим роком кількість спроб російського саботажу знизилася завдяки посиленню заходів безпеки в Європі та роботі європейських і американських розвідувальних служб. Важливу роль також відіграє дипломатична активність щодо можливих переговорів про війну РФ проти України, пише NYT. 

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.

В Іспанії від вогню загинула одна людина. Пожежі палають також в Португалії, Албанії, Чорногорії, Хорватії та Туреччині. Температура повітря піднімається вище позначки 40 градусів Цельсія також на півдні Франції та в Італії, де від теплового удару загинула одна дитина.

Водночас сезон лісових пожеж в Канаді вже оголосили другим найгіршим за всю історію спостережень. Цьогоріч у країні згоріло вже понад 7 млн гектарів землі — це на 78% більше за середньорічний показник минулих п’яти років, але менше, ніж у 2023 році, коли згоріло понад 17 млн гектарів землі. Вчені зазначають, що руйнування та вимушені евакуації є не єдиними проблемами, які спричиняють пожежі. Дим від вогнів також значно погіршує якість повітря. За даними науковців, зміни клімату подовжують та посилюють пожежі.

Що сталося? Близько 12:30 за місцевим часом у низці регіонів Іспанії та Португалії почалися масштабні перебої з електропостачанням. Виникли збої в роботі критично важливої інфраструктури: зупинився громадський транспорт, не працювали аеропорти й світлофори, були обмеження у роботі лікарень. Частково вийшов з ладу мобільний зв’язок.

Персонал медичних установ попросили вимкнути комп’ютери та перейти до режиму енергоощадження. Відключення також торкнулися частини Франції та Андорри.

Чому це сталося? Відключення електроенергії, яке насамперед зачепило Іспанію та Португалію, сталось унаслідок «рідкісного атмосферного явища». Про це повідомив португальський оператор електромережі REN, пише «Європейська правда». Однак про точні причини поки не відомо.

Лист, адресований комісарці ЄС з інновацій Єкатєріні Захарієвій, підписали Франція, Чехія, Австрія, Словаччина, Естонія, Латвія, Іспанія, Словенія, Німеччина, Греція, Болгарія та Румунія. У ньому не згадані США безпосередньо, але він посилається на «міжнародний контекст» і був написаний на фоні масштабних скорочень фінансування освіти й науки, які здійснює адміністрація Дональда Трампа у США.

Серед пропонованих рішень для залучення дослідників є виділення фінансування, створення відповідної імміграційної структури та зміцнення партнерства з «іншими провідними науковими країнами».

Сторони надали одна одній таку інформацію: імʼя та адреса власника рахунку, дата та місце народження, податкове резидентство, податковий номер, дані про фінансову установу (банк, страхова чи інвестиційна компанія тощо), а також дані про рахунок. Міністерство стверджує, що подібний обмін сприятиме підвищенню прозорості фінансових операцій та протидії несплаті податків.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

З технічних причин на перегоні між Захонню і Тужером для рейсів 146 Чоп — Будапешт і 644 Дебрецен — Мукачево запустили автобусний трансфер, працюють угорські координатори.

Повені в Центральній і Східній Європі забрали життя щонайменше 17 осіб. За останніми даними, буревій спричинив загибель семи осіб у Румунії, чотирьох у Польщі, трьох в Австрії та трьох у Чехії, повідомляє CNN. Є також зниклі безвісти. Причиною негоди став циклон «Борис», який приніс сильні зливи, вітер, а в деякі європейські регіони — навіть снігопади.

Фото: Petr Sznapka/AP

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики