В Іспанії від вогню загинула одна людина. Пожежі палають також в Португалії, Албанії, Чорногорії, Хорватії та Туреччині. Температура повітря піднімається вище позначки 40 градусів Цельсія також на півдні Франції та в Італії, де від теплового удару загинула одна дитина.

Водночас сезон лісових пожеж в Канаді вже оголосили другим найгіршим за всю історію спостережень. Цьогоріч у країні згоріло вже понад 7 млн гектарів землі — це на 78% більше за середньорічний показник минулих п’яти років, але менше, ніж у 2023 році, коли згоріло понад 17 млн гектарів землі. Вчені зазначають, що руйнування та вимушені евакуації є не єдиними проблемами, які спричиняють пожежі. Дим від вогнів також значно погіршує якість повітря. За даними науковців, зміни клімату подовжують та посилюють пожежі.

Сум за диктатором

Саміт G7 — це зібрання лідерів найвпливовіших демократичних держав світу та топполітиків ЄС. Зазвичай на цих зустрічах не відбувається нічого сенсаційного, адже G7 — це закритий клуб, до якого пускають лише ті країни, які поділяють спільні цінності. Ця група потрібна, щоб президенти й прем’єри провідних демократій світу могли узгоджувати спільну позицію щодо нагальних глобальних проблем та визначати, як протидіяти авторитарним режимам. Тому саміт «Групи семи» переважно виглядає як закрита розмова союзників, після якої оприлюднюють спільну заяву. Цього разу все було значно драматичніше — серед високоповажних гостей був Дональд Трамп.

Президент США почав свою міжнародну зустріч зі згадок про Владіміра Путіна. Трамп нагадав, що раніше G7 була G8, адже до неї входив президент РФ. Путіна виключили з клубу після нападу на Україну в 2014 році — на думку американського лідера, «це було помилкою». «Бо я думаю, що зараз не було б війни», — сказав Дональд Трамп. Схожі заяви лунали з вуст Трампа ще на саміті G7 у 2018 році, під час його попереднього терміну на найвищій державній посаді. Тепер, після трьох років повномасштабної війни Росії проти України, такі заяви президента США ще більше ізолюють його від цивілізованого світу.

Передчасний від’їзд

Попри все, світ має зважати на Трампа — він залишається лідером усе ще наймогутнішої демократичної держави. Решта лідерів G7 не хочуть втрачати можливість хоч якось залучити США на бік демократичної команди або хоча б не показувати глобальним противникам, наскільки глибоким стає розкол в групі. Нинішній господар саміту — прем’єр Канади Марк Карні — навіть чемно зупинив розпитування журналістів, коли Трамп жалівся на відсутність Путіна, аби американець не наговорив зайвого. Втім, це не допомогло.

Дональд Трамп спершу відмовився підписувати спільну заяву із закликом до деескалації війни між Іраном та Ізраїлем. Згодом американський президент таки її підписав, але залишив саміт передчасно, пославшись на необхідність вирішувати згадану війну на Близькому Сході. Раніше медіа повідомляли, що у вівторок Трамп планує зустрітися з українським колегою Володимиром Зеленським. Вочевидь, тепер зустріч скасовується.

Річниця без єдності

Цьогорічний саміт G7 у мальовничій канадській провінції Альберта припадає на 50-ту річницю «Групи семи». На першому саміті у 1975 році лідери тоді ще шести провідних демократичних країн обговорювали здебільшого економічні питання: інфляцію, рецесію та ціни на нафту. Усе це відбувалося в умовах Холодної війни, але навіть після занепаду Радянського блоку — головного противника G7 — «Група семи» не розпалася. Саміти продовжувалися, клуб розвивався і навіть, дещо наївно, включив до свого складу Російську Федерацію.

Тепер такої наївності не залишилося. Росія веде окупаційну війну, авторитарний Китай змагається за роль наймогутнішої держави планети, а США щораз більше відмовляються від своєї лідерської ролі серед демократичних країн. Війну РФ проти України Дональд Трамп намагається зупинити порожніми заявами і, здається, щиро не розуміє, чому це не вдається. У G7 Трамп підтримував хоч якісь близькі стосунки лише з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні та президентом Франції Емманюелем Макроном. Відлетівши з саміту в Канаді, Трамп встиг розкритикувати французького лідера в соціальних мережах — через розбіжності в поглядах на ситуацію на Близькому Сході.

Що робити у війні між Іраном та Ізраїлем, Трамп, як видається, поки не знає. З одного боку, він масштабно підтримує Ізраїль. З іншого — пообіцяв виборцям не застосовувати американські війська. Поки США не робитимуть нічого і створюватимуть усе нові проблеми для власних союзників, їхня роль у світі зменшуватиметься. Тоді хтось муситиме заповнити звільнений простір. Чи це будуть демократичні держави, чи авторитарний клуб на чолі з Китаєм, чи, можливо, встановиться новий баланс сил між двома (чи більше) сторонами — наразі ніхто не знає. Але драматичний саміт G7 символічно показав, що світ уже змінився.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: g7.canada.ca

Раніше Вашингтон уже запровадив високі мита на сталь, алюміній, автомобілі та низку інших товарів і послуг із ЄС. Схожу політику адміністрація президента США застосовує і щодо Канади, яку Трамп часто називає «51-м американським штатом», зазіхаючи на суверенітет сусідньої держави. Таке ставлення США вже зараз спричиняє зближення Канади і ЄС, зазначає The New York Times.

Українці вибороли 12 золотих, 11 срібних та 9 бронзових медалей.

Найбільшу кількість медалей здобули у плаванні — вісім, ще з п’ятьма нагородами закінчили змагання у лижних перегонах та біатлоні. Результат України на «Іграх Нескорених-2025» став другим найкращим за всю історію участі команди в цих змаганнях. 

До п’ятірки українських медалістів увійшли:

• військовослужбовець ЗСУ Ігор Олійник, який взяв шість медалей — три золоті та срібні нагороди;
• ветеран Нацполіції Руслан Сергійчук, який виборов три золоті нагороди: одну біатлоні та ще дві у плаванні. Також брав участь у складі команди з волейболу сидячи, де ми здобули «бронзу»;
• військовослужбовець Нацгвардії Анатолій Бирко здобув дві медалі — «золоту» та «срібну»;
• ветеран ЗСУ Артур Милін виборов «бронзу» та «золото»;
• ветеран російсько-української війни Олександр Андрієнко взяв «бронзу» та «срібло»

Довідка. 8 лютого у Ванкувері відбулася церемонія відкриття сьомих «Ігор Нескорених-2025». Це одних із найбільших міжнародних спортивних заходів серед ветеранів і військовослужбовців.

Фото: Facebook / Invictus Games: Team Ukraine 

Цьогоріч Україна вже вп’яте візьме участь в «Іграх Нескорених». До команди увійшли 35 військовослужбовців та ветеранів (серед них — дві жінки).

Українська збірна братиме участь в 11 видах спорту:

• плаванні;
• веслуванні на тренажерах; 
• волейболі сидячи; 
• баскетболі та регбі на кріслах колісних; 
• гірських лижах;
• сноуборді; 
• біатлоні; 
• бігових лижах;
• скелетоні; 
• керлінгу на кріслах колісних.

Де дивитися «Ігри Нескорених»? Пряму трансляцію дивіться на сайті Суспільне Спорт та місцевих каналах Суспільного.

Довідка. Церемонія відкриття відбулася на стадіоні «БіСі Плейс». На урочистий захід прибули представники 25 країн. Почесними гостями церемонії стали генерал-губернатор Канади Мері Саймон, премʼєр-міністр провінції Британська Колумбія Девід Ебі та засновник «Ігор Нескорених», британський принц Гаррі.

Фото: Ben Nelms / CBC

Шлях між океанами

На початку 20 століття США дуже хотіли збудувати канал між Тихим океаном і Карибським морем, щоб мати можливість плавати в Атлантичний, не обпливаючи Південної Америки. Найкращим місцем для цього обрали Панамський перешийок. Однак на той час він перебував під контролем Колумбії, яка відмовилася від такого будівництва. Тоді Вашингтон підтримав місцевих сепаратистів у регіоні й забезпечив незалежність новоствореної Республіки Панама. А за це отримав права на побудову і контроль над водним шляхом між океанами.

Минали десятиліття і місцевим панамцям все менше подобався контроль з боку іноземної держави — виникали заворушення. Тому в 1977 році президент США Джиммі Картер і лідер Панами Омар Торріхос підписали угоду: канал ставав нейтральним, а контроль над ним Сполучені Штати мали передати Панамі. Так і сталося у 1999 році. 

Тепер Трамп хоче повернути все назад. За певною історичною іронією, такі заяви нового американського президента набрали гучності майже одразу після смерті Джиммі Картера (він помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років). Трамп заявляє, що канал зараз контролюють китайські солдати (що неправда), а з американських кораблів стягують завищену плату (доказів цьому немає, влада Панами заперечує такий факт). Варто зазначити, що два порти при входах до каналу контролює підприємство зі штаб-квартирою у Гонконгу. Проте не сам канал, та і солдатів там не помічали. Але навряд чи Трампа це хвилює. У вівторок на пресконференції в нього запитали, чи виключає він застосування військової сили проти Панами й Гренландії. Трамп відповів, що ні. «Можливо, доведеться щось зробити», — сказав обраний мільярдер.

Найбільший острів у світі

Гренландія розташована далеко на півночі. Настільки, що більша частина велетенського острова вкрита постійним льодовиковим щитом. Тому там проживає небагато людей — менше ніж 60 тисяч. І хоч ця земля розташована зовсім близько до Канади, а більшість населення там — інуїти, Гренландія — це автономна територія Данії. Скандинави намагалися колонізувати острів ще з Середніх віків, але закріпитися там змогли тільки з 18 століття. Відтоді там й залишився данський контроль, хоча Гренландія стабільно здобуває собі все ширші права самоуправління.

І от тепер на неї претендує президент США. Трамп сказав, що встановить дуже високі тарифи для Данії, якщо вона не передасть Гренландію Вашингтону. І, як вже зазначалося вище, американський президент не виключив використання військової сили. До Гренландії навіть прибув син Дональда Трампа, нібито для підтвердження серйозності заяв. До речі, під час Другої світової, коли Третій Райх окупував Данію, Гренландія була під захистом США. Тоді, у 1945 році, Копенгагену повернули управління. Однак це було тоді, а ось зараз… Якщо президент найбільшої країни НАТО таки вирішить напасти на іншу державу Альянсу, майбутнє цієї організації може виявитися вкрай непередбачуваним.

Канада, пекло на Близькому Сході й Україна поза НАТО

До того ж Трамп зазіхає і на Канаду. То він називає її «51-м штатом», то публікує в соцмережах карту, на якій Канада зображена частиною США, то погрожує використовувати «економічну силу» для приєднання суверенної країни. Цього разу хоча б не військову, але від того не легше. В усіх країнах, до яких мільярдер має претензії, офіційні особи висловили своє заперечення, незгоду й обурення. Тим часом Трамп наговорив ще багато іншого.

Мексиканську затоку він пообіцяв перейменувати на Американську, а у війні Росії проти України звинуватив Байдена (бо той, мовляв, порушив вигадану «угоду» про відмову приймати Україну в НАТО). Крім того, президент заявив, що якщо заручників ХАМАСу не звільнять до його інавгурації (20 січня), то «на Близькому Сході почнеться пекло». Що саме це означає, і чи не погрожує Трамп, випадково, почати війну проти Ірану — неясно. А близький союзник Дональда Трампа, Ілон Маск, у соцмережах намагається втручатися в політику європейських країн (цей вирішив навіть погрожувати Великій Британії).

Що це все взагалі має означати?

США більше не виглядають надійним союзником ні для кого. Новий американський президент, імовірно, просто намагається торгуватися на міжнародній арені, як робив би це на ринку нерухомості (все ж таки бізнесмен-мільярдер). Проте хтозна, можливо, цього разу він втілить свої слова в реальність. У такій ситуації сподіватися, що США допоможуть зупинити Росію, виглядає вкрай непевно. Чим погана війна, розпочата РФ, якщо американський президент погрожує починати власні зі схожими передумовами? Якщо не бреше, звісно.

У будь-якому разі, Європі доведеться брати відповідальність за власну безпеку у свої руки. Латинська Америка, з великою ймовірністю, шукатиме заступництва Китаю. Майбутнє, з волі виборців найбільш впливової демократії світу, раптово стало надзвичайно непередбачуваним і більше нагадує XIX століття, а не XXI.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Pixabay

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також новий пакет включає самохідні гаубиці, розвідувальні дрони, пістолети, танки для розмінування, гвинтівки, міношукачі. Нагадаємо, що під час зустрічі з Володимиром Зеленським канцлер Німеччини Олаф Шольц вже анонсував новий пакет військової допомоги на суму 600 млн євро. 

Крім цього, Канада оголосила, що надасть Україні ще один пакет військової допомоги на суму 47 млн доларів. Про це пише Reuters з посиланням на заяву міністра оборони Канади. 

У новий пакет увійде стрілецька зброя, боєприпаси та захисне спорядження. Також частину коштів спрямують на навчання українських військових.

Цитата. «Військова допомога, про яку оголосили сьогодні, забезпечує Україну важливими ресурсами, необхідними для захисту від агресії РФ. Канада продовжить робити все необхідне, щоб допомогти [Україні] перемогти», — заявив канадський міністр оборони.

З цих коштів будуть фінансувати найважливіші бюджетні видатки. Гроші надали на пільгових умовах на 10 років зі ставкою 1,5% річних. Пільговий період — 4,5 роки з надходження коштів. Угоду щодо залучення цього кредиту підписав 11 жовтня міністр фінансів Сергій Марченко.

Цитата. «Дякую Канаді за незмінну солідарність. Від початку повномасштабної війни отримали від канадських партнерів 5,4 мільярда доларів прямої бюджетної підтримки», — зазначив Марченко.

Контекст. Нагадуємо, що 6 вересня Уряд повідомив, що Канада передасть Україні 80 840 ракетних двигунів CRV-7 і 1300 боєголовок до них.

До нового пакета допомоги від Канади увійдуть 80 840 додаткових моторів до авіаційних ракет CRV-7 і 1300 боєголовок, на додачу до вже поставлених 2160 моторів. Вони надійдуть «наступними місяцями». Також Канада надасть 960 кулеметів C6 та 10 500 пістолетів калібру 9 мм зі свого арсеналу. Про це повідомили на сайті уряду країни. 

Нагадаємо, що сьогодні, 6 вересня, під час зустрічі Контактної групи з оборони України «Рамштайн» Німеччина оголосила про поставку Україні 77 танків Leopard та 12 самохідних гаубиць PzH 2000. А США анонсували пакет допомоги на 250 мільйонів доларів (понад 10 млрд грн).

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики