Що відомо? Трамп заявив про запровадження мита проти Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії через їхню підтримку Гренландії. З 1 лютого 2026 року країни сплачуватимуть 10% тарифу на всі товари, відправлені до США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Про це Президент США заявив у соцмережі TruthSocial.

Як відреагували країни? Президент Франції Емманюель Макрон назвав мита неприйнятними. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер вважає погрозу Трампа «абсолютно помилковою», а премʼєр-міністр Швеції Ульф Крістерсон заявив, що країни Європи не дозволять себе шантажувати.

Що передувало? Данія відправила свої війська до Гренландії для військових навчань. Також до них долучилися військові Франції, Нідерландів, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Німеччини та Великої Британії.

Водночас Данія оголосила про посилення власної військової присутності в регіоні.

Контекст. Гренландія — острів, який має автономний статус у складі Данії та значні запаси корисних копалин. Також це найбільший острів у світі.

Під час свого першого президентського терміну Трамп неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Наприкінці 2024 року Трамп заявив, що контроль над островом є «абсолютною необхідністю» для національної безпеки США. У січні 2025 року у Білому дому повідомили, що Трамп розглядає різні варіанти отримання контролю, зокрема військовий.

Також Трамп заявив, що США мають володіти Гренландією, щоб її не окупували Росія або Китай у майбутньому.

Що відомо? У листі Трамп зазначив, що завершив уже вісім воєн у світі та зробив для НАТО більше, ніж будь-хто інший. Він також зазначив, що Данія, на його думку, не здатна захистити Гренландію від Росії чи Китаю. Крім того, Трамп додав, «світ не буде безпечним, якщо ми [ред. — США] не матимемо повного та тотального контролю над Гренландією».

Що відбувається між США та Гренландією? Наприкінці 2024 року Трамп заявив, що контроль над островом є «абсолютною необхідністю» для національної безпеки США. У січні 2025 року у Білому дому повідомили, що Трамп розглядає різні варіанти отримання контролю, зокрема військовий.

Довідка. Гренландія — автономна територія Данії, стратегічно важлива через своє розташування в Арктиці та близькість до Північної Америки. 

Фото:  The Telegraph

Це прагнення підтримує більшість із 57 тисяч населення Гренландії. Попри величину острова він знаходиться далеко на півночі і більша його частина є непридатною для проживання. Місцеві корінні жителі — інуїти, становлять більшість населення. Історично вони зазнавали утисків від данського уряду, тож тепер рух до незалежності є загальновизнаним курсом для всіх ключових гренландських партій.

Друге місце на парламентських виборах взяла партія Налерак, яка також просуває здобуття Гренландією незалежності, але не поступово, а якомога швидше. При цьому Налерак є найбільш відкритою для співпраці зі США, порівняно з рештою гренландських політичних сил.

Третє місце взяла керівна партія — Інуїт Атакатігііт. Вона теж виступає за поступову незалежність. Жодна з партій нині не має більшості — 16 місць з 31, які є у парламенті Гренландії.

Контекст. Від часу вступу на посаду президента Дональд Трамп декілька разів заявляв про бажання зробити Гренландію частиною США. Проти цього виступили як самі гренландці, так і уряд Данії.

Шлях між океанами

На початку 20 століття США дуже хотіли збудувати канал між Тихим океаном і Карибським морем, щоб мати можливість плавати в Атлантичний, не обпливаючи Південної Америки. Найкращим місцем для цього обрали Панамський перешийок. Однак на той час він перебував під контролем Колумбії, яка відмовилася від такого будівництва. Тоді Вашингтон підтримав місцевих сепаратистів у регіоні й забезпечив незалежність новоствореної Республіки Панама. А за це отримав права на побудову і контроль над водним шляхом між океанами.

Минали десятиліття і місцевим панамцям все менше подобався контроль з боку іноземної держави — виникали заворушення. Тому в 1977 році президент США Джиммі Картер і лідер Панами Омар Торріхос підписали угоду: канал ставав нейтральним, а контроль над ним Сполучені Штати мали передати Панамі. Так і сталося у 1999 році. 

Тепер Трамп хоче повернути все назад. За певною історичною іронією, такі заяви нового американського президента набрали гучності майже одразу після смерті Джиммі Картера (він помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років). Трамп заявляє, що канал зараз контролюють китайські солдати (що неправда), а з американських кораблів стягують завищену плату (доказів цьому немає, влада Панами заперечує такий факт). Варто зазначити, що два порти при входах до каналу контролює підприємство зі штаб-квартирою у Гонконгу. Проте не сам канал, та і солдатів там не помічали. Але навряд чи Трампа це хвилює. У вівторок на пресконференції в нього запитали, чи виключає він застосування військової сили проти Панами й Гренландії. Трамп відповів, що ні. «Можливо, доведеться щось зробити», — сказав обраний мільярдер.

Найбільший острів у світі

Гренландія розташована далеко на півночі. Настільки, що більша частина велетенського острова вкрита постійним льодовиковим щитом. Тому там проживає небагато людей — менше ніж 60 тисяч. І хоч ця земля розташована зовсім близько до Канади, а більшість населення там — інуїти, Гренландія — це автономна територія Данії. Скандинави намагалися колонізувати острів ще з Середніх віків, але закріпитися там змогли тільки з 18 століття. Відтоді там й залишився данський контроль, хоча Гренландія стабільно здобуває собі все ширші права самоуправління.

І от тепер на неї претендує президент США. Трамп сказав, що встановить дуже високі тарифи для Данії, якщо вона не передасть Гренландію Вашингтону. І, як вже зазначалося вище, американський президент не виключив використання військової сили. До Гренландії навіть прибув син Дональда Трампа, нібито для підтвердження серйозності заяв. До речі, під час Другої світової, коли Третій Райх окупував Данію, Гренландія була під захистом США. Тоді, у 1945 році, Копенгагену повернули управління. Однак це було тоді, а ось зараз… Якщо президент найбільшої країни НАТО таки вирішить напасти на іншу державу Альянсу, майбутнє цієї організації може виявитися вкрай непередбачуваним.

Канада, пекло на Близькому Сході й Україна поза НАТО

До того ж Трамп зазіхає і на Канаду. То він називає її «51-м штатом», то публікує в соцмережах карту, на якій Канада зображена частиною США, то погрожує використовувати «економічну силу» для приєднання суверенної країни. Цього разу хоча б не військову, але від того не легше. В усіх країнах, до яких мільярдер має претензії, офіційні особи висловили своє заперечення, незгоду й обурення. Тим часом Трамп наговорив ще багато іншого.

Мексиканську затоку він пообіцяв перейменувати на Американську, а у війні Росії проти України звинуватив Байдена (бо той, мовляв, порушив вигадану «угоду» про відмову приймати Україну в НАТО). Крім того, президент заявив, що якщо заручників ХАМАСу не звільнять до його інавгурації (20 січня), то «на Близькому Сході почнеться пекло». Що саме це означає, і чи не погрожує Трамп, випадково, почати війну проти Ірану — неясно. А близький союзник Дональда Трампа, Ілон Маск, у соцмережах намагається втручатися в політику європейських країн (цей вирішив навіть погрожувати Великій Британії).

Що це все взагалі має означати?

США більше не виглядають надійним союзником ні для кого. Новий американський президент, імовірно, просто намагається торгуватися на міжнародній арені, як робив би це на ринку нерухомості (все ж таки бізнесмен-мільярдер). Проте хтозна, можливо, цього разу він втілить свої слова в реальність. У такій ситуації сподіватися, що США допоможуть зупинити Росію, виглядає вкрай непевно. Чим погана війна, розпочата РФ, якщо американський президент погрожує починати власні зі схожими передумовами? Якщо не бреше, звісно.

У будь-якому разі, Європі доведеться брати відповідальність за власну безпеку у свої руки. Латинська Америка, з великою ймовірністю, шукатиме заступництва Китаю. Майбутнє, з волі виборців найбільш впливової демократії світу, раптово стало надзвичайно непередбачуваним і більше нагадує XIX століття, а не XXI.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Pixabay

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Південній Кореї заборонили їсти собак

Корейський парламент заборонив розведення, вбивство та продаж собак для споживання їхнього м’яса. Раніше собаче м’ясо було популярним у країні, але зі зростанням доходів та кількості домашніх улюбленців люди стали більше турбуватися про добробут тварин.

За вбивство собак для споживання в їжу в Південній Кореї тепер загрожуватиме до трьох років у в’язниці або штраф у розмірі 30 млн південнокорейських вон (близько 870 тисяч грн). Розведення та продаж цих тварин каратиметься ув’язненням терміном на два роки або штрафом у 20 млн вон (близько 580 тисяч грн). 

Закон також передбачає фінансову підтримку фермерів, які розводять собак, та ресторанів, які подають собаче м’ясо, для зміни ними роботи. Сьогодні близько 93% дорослих корейців не збираються споживати собаче м’ясо у майбутньому. 82% жителів Південної Кореї підтримали законодавчу заборону. Раніше схожі заборони запровадили у Гонконгу, Індії, Філіппінах, Сінгапурі, Таїланді й Тайвані. Собак все ще розводять заради їжі у Камбоджі, Індонезії та В’єтнамі.

Папа Римський виступив проти сурогатного материнства

Понтифік закликав накласти глобальну заборону на сурогатне батьківство — процес, при якому жінка добровільно погоджується виносити чужу дитину і віддати її генетичним батькам після пологів. Ця процедура допомагає стати батьками людям, які фізично не мають змоги це зробити. 

Папа Франциск стверджує, що ненароджені діти не мають бути «перетворені на об’єкт торгівлі». Сурогатне материнство заборонене в Італії, а його платна версія є незаконною або обмеженою у кількох країнах Європи. В Україні ця практика є легальною. Офіційна католицька церква засуджує також штучне запліднення та аборти.

Гренландці продають частини льодовика коктейль-барам в ОАЕ

Гренландський стартап збирає лід з фйордів, а потім переправляє його до Об’єднаних Арабських Еміратів морем. Використання льодовиків в напоях є поширеним у Гренландії. Засновник компанії стверджує, що арктичний лід, який тисячоліттями формувався без контакту з землею та людьми, є чистим, повністю позбавленим бульбашок і тане повільніше за звичайну заморожену воду.

У соцмережах різко розкритикували компанію, звинувачуючи у поширенні кліматичних проблем. Засновник стартапу повідомляє, що деякі коментарі «межують із погрозами смерті». Сама компанія стверджує, що її діяльність є дружньою до довкілля. Основною ж метою стартапу є створення нового джерела доходу для Гренландії, яка заробляє лише на вилові риби і туризмі, а також сильно залежить від грошей Данії.

В Еквадорі небезпечний наркобарон зник з в’язниці

Адольфо Масіас відбував 34-річне ув’язнення від 2011 року за продажу наркотиків, вбивство та організовану злочинність. Він є лідером однієї з еквадорських банд, яких влада країни вважає відповідальними за зростання насильства, яке призвело навіть до вбивства кандидата у президенти Еквадору торік. 

Зникнення наркобарона відбулося на фоні тюремних бунтів. Охоронців п’яти в’язниць в Еквадорі взяли у заручники бандити. У країні оголосили надзвичайний стан. Тисячі солдатів та поліцейських залучили до пошуку втікача.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики