Новий південнокорейський президент, який обійняв посаду в червні після того, як його попередника усунули за рішенням Конституційного суду, намагається відновити діалог із Північною Кореєю. Водночас Пхеньян заявляє, що не зацікавлений у контактах з Сеулом.

Контекст. Північна та Південна Кореї перебувають у стані холодного конфлікту від завершення Корейської війни в 1953 році, за результатами якої Корейський півострів був розділений на дві держави — комуністичну північну та капіталістичну південну.

Контекст. Юн Сок Йоля усунули з посади Президента Південної Кореї у квітні за рішенням Конституційного суду країни. 

Чому його усунули з посади? На початку грудня 2024 року Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан. Таким чином очільник держави намагався побороти опозицію, яка контролює парламент. Будівлю Національних Зборів (південнокорейський аналог Верховної Ради) заблокували силовики, але їм на спротив вийшли протестувальники. Попри все південнокорейські депутати змогли дістатися до будівлі парламенту і проголосувати за зняття воєнного стану.

Юн Сок Йоль, якого не підтримали ні суспільство, ні власна партія, скасував воєнний стан. Останній протривав близько шести годин.

Що йому загрожує? Юн Сок Йоля звинувачують в спробі перевороту, за що експрезидента можуть засудити до довічного ув’язнення, або навіть смертної кари. Також ведеться низка інших розслідувань, пов’язаних з експрезидентом та його дружиною, зокрема за підозрою в неправомірному впливі на вибори. Сам Юн Сок Йоль звинувачення відкидає.

Юн Сок Йоль не може подати апеляцію. До того ж проти нього порушено ще одну кримінальну справу — експрезидента звинувачують у спробі державного перевороту. Якщо політика визнають винним, йому загрожує довічне ув’язнення, або навіть страта. Зазначимо, що страт у Південній Кореї не проводили з 1990-х років.

Потягом 60 днів мають відбутися вибори нового президента. До того часу обов’язки голови держави виконуватиме Хан Дак Су. Соцопитуання показують, що 60% південнокорейців підтримують рішення про остаточне усунення Юн Сок Йоля з посади президента.

Контекст. На початку грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан. Таким чином очільник держави намагався побороти опозицію, яка контролює парламент. Будівлю Національних Зборів (південнокорейський аналог Верховної Ради) заблокували силовики, але їм на спротив вийшли протестувальники. Попри все південнокорейські депутати змогли дістатися до будівлі парламенту і проголосувати за зняття воєнного стану.

Юн Сок Йоль, якого не підтримали ні суспільство, ні навіть власна партія, скасував воєнний стан. Останній протривав близько шести годин.

Фото: The Presidential Office / Handout via REUTERS

Держава у тіні імперій

Корея — порівняно невеликий півострів, площа якого майже втричі менша за Україну. Протягом історії ця країна була затиснута між величезним Китаєм і традиційно войовничою Японією. Століттями ці великі сили змагалися за владу над місцевими державами, але остаточно завоювати й підкорити корейців не могли. Усе змінилося у 20 столітті. Ослаблена Корея, після століть ізоляції та десятиліть заворушень, опинилася у руках японських імператорів. 1905 року, після перемоги Японії у війні з Росією, корейці опинилися під протекторатом Токіо. А вже за п’ять років, без жодних виправдань, Корею насильно включили до складу Японської імперії.

Тоді почалася колонізація. Корейську мову і культуру забороняли, історичні й культурні пам’ятки окупанти викрадали та вивозили на свій острів. Забороняли навіть корейські імена, насаджуючи натомість японські. Очікувано, це спричинило зародження руху опору в Кореї. Проте Японська імперія була надто могутньою, і щоб її зупинити, знадобилося більше часу, країн та ядерних бомб.

Корейська війна

Під час Другої світової війни окуповану Корею взяли під контроль війська двох тодішніх союзників: США, яким дістався південь, і СРСР, що зайняв північ. Вони хотіли, щоб після війни дві частини півострова знову об’єдналися в єдину Корейську державу. Але переговори не дали результату. Вашингтон і Москва наближалися до Холодної війни, світ ділили на сфери впливу, і Корея стала одним із найгарячіших кордонів.

На півдні, під наглядом американців, проголосили Республіку Корею, проте американці здебільшого її залишили. На півночі, за наказами комуністичних керівників, створили КНДР. Поки Південна Корея помалу оговтувалася від окупації, СРСР і Китай активно нарощували військову потугу Півночі. Тоді почалася війна: комуністи пішли в наступ і майже повністю захопили півострів. Тут уже втрутилися американці і кардинально змінили ситуацію на фронті. Фактично, вся Корея опинилася під контролем Півдня.

Але цього разу у війну вступив Китай, відправивши величезну армію, яка відкинула американців знову назад. Зрештою, бої точилися майже на лінії колишнього поділу Кореї між СРСР та США. Жодна зі сторін не могла перемогти іншу. Тим часом втрати й руйнування були колосальними: загинуло щонайменше 2,5 млн людей. Попри це, жодні перемовини не приносили результату, адже позиції сторін залишалися непримиренними. Лише після смерті Сталіна вдалося досягти припинення вогню. Корея залишилася поділеною, а між Півднем і Північчю створили демілітаризовану зону. З того часу минуло багато десятиліть. КНДР досі залежна від допомоги Китаю та РФ, а її громадяни живуть під гнітом одного з найжорстокіших тоталітарних режимів світу. Водночас Південна Корея стала багатою та успішною країною, де панують демократія та особисті свободи. Єдність півострова у близькому майбутньому залишається малоймовірною.

Як щодо України?

Порівнювати корейський сценарій з українською реальністю досить складно. По-перше, в нас війна триває не між двома версіями однієї держави. Тобто ніхто не буде створювати окремої проросійської України, а на окупованих територіях українців чекатимуть лише репресії, депортації та насильна асиміляція. В такому разі очікувати майбутнього повернення територій буде майже неможливо.

По-друге, рівень американської (та й будь-якої іноземної) допомоги Україні значно нижчий порівняно з тим, що отримувала Корея. Вашингтон вкладає в нашу боротьбу у багато разів менше, ніж свого часу в корейську, не кажучи вже про те, що на боці Південної Кореї воювала велика кількість американських солдатів.

Якщо порівнювати корейську та російсько-українську війни з погляду більш-менш стабільної лінії фронту та виснаження сил сторін, то аналогія буде недосконалою.

По-перше, немає жодних ознак, що Росія хоче зупинити свої спроби завоювати всю Україну. Про такі бажання відкрито говорять майже всі російські високопосадовці, включно з Путіним. Можна хіба припустити, що, як і в Корейській війні після смерті Сталіна, у війні Росії проти України ситуація може змінитися після смерті Путіна. Проте це досить непевне припущення, яке не має жодних підтверджень.

Якщо війна все ж зупиниться по лінії фронту з демілітаризованою зоною, і такі умови влаштують Україну та Росію, постане ще одне питання. Що стримуватиме Кремль від нового нападу на Україну після того, як він оговтається? Південна Корея покладалася на підтримку свого великого ядерного заступника — США. В України наразі таких гарантій безпеки немає.

Навіть якщо українці погодяться на втрату частини території, для впровадження в Україні корейського сценарію бракуватиме двох ключових факторів: гарантій безпеки від наших союзників та бажання Москви йти хоч на якісь компроміси. Якщо ж, попри всі ці труднощі, таки вдалося б досягти угоди, це означало б що агресор вийшов у плюс після війни, що міжнародне право не працює і що найбільш надійною гарантією безпеки для країн є ядерна зброя. Це б означало новий дивовижний світ неймовірних загроз і безлічі війн. Втім, можливо ми вже живемо саме у такому світі.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Wikipedia

Так очільник держави намагався побороти опозицію, яка контролює парламент. Будівлю Національних Зборів (південнокорейський аналог Верховної Ради) заблокували силовики, але їм на спротив вийшли протестувальники. Попри все південнокорейські депутати змогли дістатися до будівлі парламенту і проголосувати за зняття воєнного стану.

Юн Сок Йоль, якого не підтримали ні суспільство, ні навіть його власна партія, скасував воєнний стан. Останній протривав близько шести годин. Тепер парламент вимагає зняти президента з посади.

Аби оголосити Юн Сок Йолю імпічмент, за це мають проголосувати хоча б 200 депутатів з 300. Опозиція контролює 192 місця в парламенті, тобто для зняття президента проголосувати за відставку лідера держави мають хоча б кілька депутатів з його партії. Слід зазначити, що зі 190 людей, які проголосували за скасування воєнного стану, 18 були з провладної партії «Сила народу».

Конфлікт довжиною в два роки

Юн Сок Йоля обрали президентом у 2022 році. Він — колишній генеральний прокурор Республіки Корея. Зумів завоювати голоси виборців своєю консервативною позицією: його «антифемінізм» приніс йому підтримку зі сторони молодих південнокорейців. Та після обрання Юн Сок Йоль отримав купу проблем. Увесь час свого президентства він мав складнощі з парламентом, який контролювала опозиція. У Південній Кореї головою уряду є президент, але парламент може голосувати за імпічмент урядовців, а також приймає бюджет.

Нездатність президента домовитися з депутатами, а також його авторитарні схильності і проблеми з економікою призвели до того, що він втратив майже всю підтримку в суспільстві. А на останніх проміжних виборах до Національних Зборів, що відбулися у квітні, партія очільника держави зазнала поразки. За останнім опитуванням, рейтинг Юн Сок Йоля впав до всього 19%.

До того ж президент потрапив у скандал, пов’язаний з його дружиною — Кім Кон Хі. Наприкінці 2023 року з’явилися кадри, на яких жінка отримує в подарунок сумку вартістю 2200 доларів (трохи більше 90 тисяч грн), що першій леді Республіки Корея робити заборонено (бо це може бути підкупом). Звинувачення в сторону дружини Юн Сок Йоль відкинув, хоч за неї і вибачився. У листопаді три тисячі професорів та науковців підписали відкритий лист з вимогою оголосити президенту імпічмент. А 2 грудня опозиція проголосувала за імпічмент голови Ради з аудиту та інспекцій і трьох прокурорів, які були причетні до розслідування проти дружини президента. На фоні всіх своїх невдач Юн Сок Йоль вирішив вдатися до радикальних дій — проголосив воєнний стан і програв, бо не мав жодної підтримки.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Alexander London

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За повідомленнями корейських медіа, це сталося після того, як опозиція подала скорочений проєкт бюджету і зробила подання про імпічмент кількох високопосадовців. Зазначимо, що від часу свого обрання Юн Сок Йоль перебував у майже постійному протистоянні з парламентом. На останніх проміжних виборах, які відбулися у квітні, партія президента зазнала поразки.

Тим часом парламент Південної Кореї прийняв резолюцію з вимогою скасувати воєнний стан. Згідно з законом, президент має зробити це негайно після рішення парламенту.

Відповідно до наказу про воєнний стан, контроль над медіа передають військовим, страйки та збори забороняють. Керівник штабу корейської армії Пак Ан Су заявив, що всю політичну діяльність в країні заборонено. 

Поліція заблокувала вхід до парламенту Південної Кореї, під ним уже зібралися протестувальники. Тим часом у Сеулі помітили військову техніку. Це вперше за 40 років у Південній Кореї запроваджують воєнний стан.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Список санкцій налічує 15 найменувань, серед них: корпуси ракет, камери згорання, силові установки, ракетне паливо, вугільні циліндри та перелік хімічних сполук. Сеул передасть ці списки ключовим країнам-партнерам, аби ще більше посилити експортний контроль.

Цитати. «Ми вважаємо, що відображення цих позицій у списках експортного контролю в різних країнах відповідає резолюціям Ради безпеки ООН і сприятиме підвищенню рівня виконання міжнародним співтовариством санкцій проти КНДР», — заявив уряд Південної Кореї.

Натомість, Ким Чен Ин прокоментував, що пуск ракети — «справедливий та легітимний» захід, який показує можливість республіки захистити себе.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики 

У Південній Кореї заборонили їсти собак

Корейський парламент заборонив розведення, вбивство та продаж собак для споживання їхнього м’яса. Раніше собаче м’ясо було популярним у країні, але зі зростанням доходів та кількості домашніх улюбленців люди стали більше турбуватися про добробут тварин.

За вбивство собак для споживання в їжу в Південній Кореї тепер загрожуватиме до трьох років у в’язниці або штраф у розмірі 30 млн південнокорейських вон (близько 870 тисяч грн). Розведення та продаж цих тварин каратиметься ув’язненням терміном на два роки або штрафом у 20 млн вон (близько 580 тисяч грн). 

Закон також передбачає фінансову підтримку фермерів, які розводять собак, та ресторанів, які подають собаче м’ясо, для зміни ними роботи. Сьогодні близько 93% дорослих корейців не збираються споживати собаче м’ясо у майбутньому. 82% жителів Південної Кореї підтримали законодавчу заборону. Раніше схожі заборони запровадили у Гонконгу, Індії, Філіппінах, Сінгапурі, Таїланді й Тайвані. Собак все ще розводять заради їжі у Камбоджі, Індонезії та В’єтнамі.

Папа Римський виступив проти сурогатного материнства

Понтифік закликав накласти глобальну заборону на сурогатне батьківство — процес, при якому жінка добровільно погоджується виносити чужу дитину і віддати її генетичним батькам після пологів. Ця процедура допомагає стати батьками людям, які фізично не мають змоги це зробити. 

Папа Франциск стверджує, що ненароджені діти не мають бути «перетворені на об’єкт торгівлі». Сурогатне материнство заборонене в Італії, а його платна версія є незаконною або обмеженою у кількох країнах Європи. В Україні ця практика є легальною. Офіційна католицька церква засуджує також штучне запліднення та аборти.

Гренландці продають частини льодовика коктейль-барам в ОАЕ

Гренландський стартап збирає лід з фйордів, а потім переправляє його до Об’єднаних Арабських Еміратів морем. Використання льодовиків в напоях є поширеним у Гренландії. Засновник компанії стверджує, що арктичний лід, який тисячоліттями формувався без контакту з землею та людьми, є чистим, повністю позбавленим бульбашок і тане повільніше за звичайну заморожену воду.

У соцмережах різко розкритикували компанію, звинувачуючи у поширенні кліматичних проблем. Засновник стартапу повідомляє, що деякі коментарі «межують із погрозами смерті». Сама компанія стверджує, що її діяльність є дружньою до довкілля. Основною ж метою стартапу є створення нового джерела доходу для Гренландії, яка заробляє лише на вилові риби і туризмі, а також сильно залежить від грошей Данії.

В Еквадорі небезпечний наркобарон зник з в’язниці

Адольфо Масіас відбував 34-річне ув’язнення від 2011 року за продажу наркотиків, вбивство та організовану злочинність. Він є лідером однієї з еквадорських банд, яких влада країни вважає відповідальними за зростання насильства, яке призвело навіть до вбивства кандидата у президенти Еквадору торік. 

Зникнення наркобарона відбулося на фоні тюремних бунтів. Охоронців п’яти в’язниць в Еквадорі взяли у заручники бандити. У країні оголосили надзвичайний стан. Тисячі солдатів та поліцейських залучили до пошуку втікача.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Шість винищувачів пролітали над водами між Південною Кореєю і Японією і перебували в безпосередній близькості від острова, на який претендують Сеул і Токіо. Ця повітряна зона не є територіальним повітряним простором Південної Кореї, але є зоною, де літаки повинні ідентифікувати себе, коли вони наближаються до неї.

Речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін на регулярному брифінгу в Пекіні заявила, що це була «рутинна діяльність» і «вона відповідає міжнародному праву».

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики