Так очільник держави намагався побороти опозицію, яка контролює парламент. Будівлю Національних Зборів (південнокорейський аналог Верховної Ради) заблокували силовики, але їм на спротив вийшли протестувальники. Попри все південнокорейські депутати змогли дістатися до будівлі парламенту і проголосувати за зняття воєнного стану.

Юн Сок Йоль, якого не підтримали ні суспільство, ні навіть його власна партія, скасував воєнний стан. Останній протривав близько шести годин. Тепер парламент вимагає зняти президента з посади.

Аби оголосити Юн Сок Йолю імпічмент, за це мають проголосувати хоча б 200 депутатів з 300. Опозиція контролює 192 місця в парламенті, тобто для зняття президента проголосувати за відставку лідера держави мають хоча б кілька депутатів з його партії. Слід зазначити, що зі 190 людей, які проголосували за скасування воєнного стану, 18 були з провладної партії «Сила народу».

Конфлікт довжиною в два роки

Юн Сок Йоля обрали президентом у 2022 році. Він — колишній генеральний прокурор Республіки Корея. Зумів завоювати голоси виборців своєю консервативною позицією: його «антифемінізм» приніс йому підтримку зі сторони молодих південнокорейців. Та після обрання Юн Сок Йоль отримав купу проблем. Увесь час свого президентства він мав складнощі з парламентом, який контролювала опозиція. У Південній Кореї головою уряду є президент, але парламент може голосувати за імпічмент урядовців, а також приймає бюджет.

Нездатність президента домовитися з депутатами, а також його авторитарні схильності і проблеми з економікою призвели до того, що він втратив майже всю підтримку в суспільстві. А на останніх проміжних виборах до Національних Зборів, що відбулися у квітні, партія очільника держави зазнала поразки. За останнім опитуванням, рейтинг Юн Сок Йоля впав до всього 19%.

До того ж президент потрапив у скандал, пов’язаний з його дружиною — Кім Кон Хі. Наприкінці 2023 року з’явилися кадри, на яких жінка отримує в подарунок сумку вартістю 2200 доларів (трохи більше 90 тисяч грн), що першій леді Республіки Корея робити заборонено (бо це може бути підкупом). Звинувачення в сторону дружини Юн Сок Йоль відкинув, хоч за неї і вибачився. У листопаді три тисячі професорів та науковців підписали відкритий лист з вимогою оголосити президенту імпічмент. А 2 грудня опозиція проголосувала за імпічмент голови Ради з аудиту та інспекцій і трьох прокурорів, які були причетні до розслідування проти дружини президента. На фоні всіх своїх невдач Юн Сок Йоль вирішив вдатися до радикальних дій — проголосив воєнний стан і програв, бо не мав жодної підтримки.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Alexander London

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За повідомленнями корейських медіа, це сталося після того, як опозиція подала скорочений проєкт бюджету і зробила подання про імпічмент кількох високопосадовців. Зазначимо, що від часу свого обрання Юн Сок Йоль перебував у майже постійному протистоянні з парламентом. На останніх проміжних виборах, які відбулися у квітні, партія президента зазнала поразки.

Тим часом парламент Південної Кореї прийняв резолюцію з вимогою скасувати воєнний стан. Згідно з законом, президент має зробити це негайно після рішення парламенту.

Відповідно до наказу про воєнний стан, контроль над медіа передають військовим, страйки та збори забороняють. Керівник штабу корейської армії Пак Ан Су заявив, що всю політичну діяльність в країні заборонено. 

Поліція заблокувала вхід до парламенту Південної Кореї, під ним уже зібралися протестувальники. Тим часом у Сеулі помітили військову техніку. Це вперше за 40 років у Південній Кореї запроваджують воєнний стан.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики