Це прагнення підтримує більшість із 57 тисяч населення Гренландії. Попри величину острова він знаходиться далеко на півночі і більша його частина є непридатною для проживання. Місцеві корінні жителі — інуїти, становлять більшість населення. Історично вони зазнавали утисків від данського уряду, тож тепер рух до незалежності є загальновизнаним курсом для всіх ключових гренландських партій.

Друге місце на парламентських виборах взяла партія Налерак, яка також просуває здобуття Гренландією незалежності, але не поступово, а якомога швидше. При цьому Налерак є найбільш відкритою для співпраці зі США, порівняно з рештою гренландських політичних сил.

Третє місце взяла керівна партія — Інуїт Атакатігііт. Вона теж виступає за поступову незалежність. Жодна з партій нині не має більшості — 16 місць з 31, які є у парламенті Гренландії.

Контекст. Від часу вступу на посаду президента Дональд Трамп декілька разів заявляв про бажання зробити Гренландію частиною США. Проти цього виступили як самі гренландці, так і уряд Данії.

Детальніше. Ось результати опитування:

• майже 67% опитаних сказали, що Україна є суверенною державою, 60% погодилися з думкою, що Україна — демократична країна;
• що ж до соціальної і правової, то такою нашу країну вважають 41,3% і 38,5% відповідно;
• найбільше людей вважають Україну незалежною на заході — там ствердно відповіли на це питання майже 80% опитаних українців;
• схожі результати і в центрі України — там із думкою про незалежність погодилися майже 58% людей.

Розпитували українців і про дотримання прав та конституційних принципів: право на свободу пересування, на життя, на свободу слова, думки, совісті і релігії, на свободу виявлення поглядів, на свободу мирних зборів та інше. Українцям пропонували оцінити ситуацію за 5-бальною шкалою.

Найгірше оцінили дотримання права  на справедливий, відкритий і незалежний суд, право презумпції невинуватості у кримінальному праві, права на соціальну та медичну допомогу, на соціальне забезпечення, на працю та справедливу винагороду (дотримання цих прав і принципів  оцінили в діапазоні від 2,6 до 2,9 бала).

Контекст. У порівнянні з попередніми роками, покращилося, за оцінками громадян, дотримання прав на захист дітей та підлітків, на охорону здоров’я, на освіту, на працю та справедливу винагороду, на соціальне забезпечення, на соціальну та медичну допомогу.

Хто та як проводив опитування. Його провів Центр Разумкова у період із 11 по 16 червня 2021 року. Метод інтерв’ю — обличчя до обличчя, не опитували хіба мешканців окупованого Криму та тимчасово окупованих регіонів Донецької та Луганської областей. Опитали 2018 респондентів віком від 18-ти років.

Довідка. Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова — це недержавний аналітичний центр, який заснували в 1994 році. Він досліджує державну політику в різних сферах.

Фото: cheline.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 18 грудня 2019 року. Ось результати:

• патріотизм. Основними складовими патріотизму українці вважають любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%), дотримання усіх законів країни (56%), знання історії своєї країни, її культури  (51%). 
• Громадянство. Абсолютна більшість населення України (75%) вважає себе насамперед громадянами України, регіональну ідентифікацію (належність до регіону, області, міста чи села) як основну обрали значно менше – 16% громадян. Причому загальнонаціональна  ідентифікація переважає в усіх регіонах України. 
• Українська мова. З тим, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, згоден 81% громадян, причому так вважають в усіх регіонах України.
• Спілкування державною. Абсолютна більшість українців (80%)  згодна з тим, що всі уерівники держави та державні  службовці повинні у робочий час спілкуватися державною мовою.
• Статус російської. Більшість українців вважає, що російська мова має вільно використовуватися у приватному житті, але українська залишається єдиною державною (69%), статус російської мови як офіційної в окремих регіонах України підтримують 15%, а як другої державної, поряд з українською – 12%.
• Вступ до Європейського Союзу. Майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС.
• Вступ до НАТО. Більше половини населення (51%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО – це найвищий відсоток за весь час проведення опитувань. Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД.

Як проводили опитування. Дослідження провели в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 22 січня 1919 року — Акт Злуки. Саме у цей день Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка об’єдналися у соборну Україну. Незадовго до того 9 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. Саме з нагоди цієї події в Україні щороку 22 січня відзначається День Соборності.

⟶ Акція «Живий ланцюг Соборності». Це щорічна ініціатива, яка присвячена Дню соборності України та річниці з дня проголошення незалежності України. Учасники акції символічно об’єднують береги Дніпра «живим ланцюгом» на мосту Патона у Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народну Республіку) та з правого берега (символізує Західноукраїнську Народну Республіку). Мета акції — нагадати про Акт Злуки.

Цьогоріч акція також відбулася. Учасники акції зібралися на двох локаціях: на лівому березі перед мостом Патона і на правому березі біля колонади при вході на міст. Усім охочим волонтери розфарбували обличчя в кольори державного прапора. О 8 ранку колони рушили назустріч одній, що символізує об’єднання Західноукраїнської та Української народної республік у 1919 році.

Дізнайтеся більше:

• За день до Злуки: війна на кілька фронтів та чвари у керівництві українських республік (Громадське)
• В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки (Історична правда)

Фото: zaxid.net