Детальніше. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 18 грудня 2019 року. Ось результати:

• патріотизм. Основними складовими патріотизму українці вважають любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%), дотримання усіх законів країни (56%), знання історії своєї країни, її культури  (51%). 
• Громадянство. Абсолютна більшість населення України (75%) вважає себе насамперед громадянами України, регіональну ідентифікацію (належність до регіону, області, міста чи села) як основну обрали значно менше – 16% громадян. Причому загальнонаціональна  ідентифікація переважає в усіх регіонах України. 
• Українська мова. З тим, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, згоден 81% громадян, причому так вважають в усіх регіонах України.
• Спілкування державною. Абсолютна більшість українців (80%)  згодна з тим, що всі уерівники держави та державні  службовці повинні у робочий час спілкуватися державною мовою.
• Статус російської. Більшість українців вважає, що російська мова має вільно використовуватися у приватному житті, але українська залишається єдиною державною (69%), статус російської мови як офіційної в окремих регіонах України підтримують 15%, а як другої державної, поряд з українською – 12%.
• Вступ до Європейського Союзу. Майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС.
• Вступ до НАТО. Більше половини населення (51%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО – це найвищий відсоток за весь час проведення опитувань. Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД.

Як проводили опитування. Дослідження провели в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 22 січня 1919 року — Акт Злуки. Саме у цей день Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка об’єдналися у соборну Україну. Незадовго до того 9 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. Саме з нагоди цієї події в Україні щороку 22 січня відзначається День Соборності.

⟶ Акція «Живий ланцюг Соборності». Це щорічна ініціатива, яка присвячена Дню соборності України та річниці з дня проголошення незалежності України. Учасники акції символічно об’єднують береги Дніпра «живим ланцюгом» на мосту Патона у Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народну Республіку) та з правого берега (символізує Західноукраїнську Народну Республіку). Мета акції — нагадати про Акт Злуки.

Цьогоріч акція також відбулася. Учасники акції зібралися на двох локаціях: на лівому березі перед мостом Патона і на правому березі біля колонади при вході на міст. Усім охочим волонтери розфарбували обличчя в кольори державного прапора. О 8 ранку колони рушили назустріч одній, що символізує об’єднання Західноукраїнської та Української народної республік у 1919 році.

Дізнайтеся більше:

• За день до Злуки: війна на кілька фронтів та чвари у керівництві українських республік (Громадське)
• В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки (Історична правда)

Фото: zaxid.net

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.